Акція “16 днів без насильства”

Тема. Акція “16 днів без насильства”

Мета. Привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Обладнання. Записи на дошці, малюнки, папір, кольорові олівці.

Хід заходу

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

Найвищою цінністю будь – якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь, і гідність, недоторканність та безпека. Реалізація  соціальних ініціатив Президента України вимагає чіткої, цілеспрямованої та злагодженої роботи задля соціального забезпечення та підтримки осіб, що опинилися у важких життєвих обставинах. Життєве неблагополуччя може бути спричинене різними факторами, зокрема перебування людини у ситуації торгівлі людьми або ж у зв’язку із вчиненням насильства в сім’ї. Впродовж останніх років з 25 листопада до 10 грудня в усіх регіонах України проходить акція “16 днів без насильства”, в рамках якої громадськими організаціями, місцевими структурними підрозділами у справах сім’ї та молоді, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводяться заходи з попередження і подолання насильства в сім’ї. Міжнародна акція “16 днів без насильства” ініційована Центром Жіночого Глобального лідерства у 1991 році з метою привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, а також активізації діяльності державних структур і громадських організацій з метою захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві.

Дати проведення акції є символічними. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

25 листопада увесь світ відзначає Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо в 1960 році;

1 грудня – Всесвітній день боротьби із СНІДом. Вірус імунодефіциту людини та синдром набутого імунодефіциту стрімко поширюється у всьому світі;

2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Він пов’язаний з датою прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 2 грудня 1949 року;

6 грудня – річниця з дня “Монреальської різанини”, коли 14 жінок-студенток були вбиті злочинцем лише через те, що “вони були феміністками”;

10 грудня – Міжнародний день прав людини. Уряди країн – членів ООН 10 грудня 1948 року визнали права людини “на життя, свободу та недоторканість особи для всіх без винятків”, підписавши Загальну декларацію прав людини.

Метою проведення акції “16 днів проти насильства” є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій до проблем насильства в сім’ї та захисту прав жінок.

Світовою громадськістю насильство визнано одним із ключових моментів, які ставлять людину в залежне становище, наносять величезну моральну шкоду суспільству і є перепоною на шляху подолання нерівності і дотримання людських прав. Без подолання цього соціально небезпечного явища неможливо створити умови для самореалізації людини, реалізації принципів рівних прав, свобод і можливостей кожного громадянина.

Безумовно, проблема насильства в родині є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокості в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом. Ця проблема небезпечна ще й тим, що від неї страждають діти. Страждають не лише від насильства стосовно себе, а й, спостерігаючи за насильством у своїй сім’ї, у майбутньому переносять цей негативний досвід у власне життя.

З питань попередження насильства в сім’ї до відділів у справах сім’ї, молоді та спорту, органів внутрішніх справ, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді області протягом 9 місяців цього року надійшло 1538 звернень від громадян. Майже 92% звернень надійшло від жінок. Органами внутрішніх справ винесено 1514 офіційних попереджень про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї та 78 захисних приписів.

Проте статистика не відображає реальний стан справ щодо скоєння насильства в сім’ї, стосовно дітей, адже ця проблема є досить скритою, її зачасту “не виносять з хати”.

В умовах сьогодення, коли Україна знаходиться на шляху побудови демократичного, громадянського правового суспільства, у якому найвищою соціальною цінністю визнаються людина, її життя і здоров’я, честь, гідність, недоторканість, в українському законодавстві відбувається поступова адаптація до існуючих міжнародних стандартів з прав людини і прав жінок зокрема.

Протидію явищу насильства в родині було розпочато з прийняття 15 листопада 2001 року Верховною Радою України Закон України “Про попередження насильства в сім’ї”. Законом України визначено основні поняття у сфері попередження насильства в сім’ї, форми насильства (фізичне, психологічне, сексуальне, економічне), а також органи і установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

На регіональному рівні координація дій з питань попередження насильства в сім’ї покладається на управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації. В районах та містах області – на відділи у справах сім’ї, молоді та спорту.

Практика реалізації законодавства щодо попередження насильства в сім’ї показує, що діючий Закон містить певні прогалини, неузгодженості з іншими нормативно-правовими актами, що перешкоджають належному та ефективному його застосуванню.

Тому на разі Міністерством соціальної політики України у співпраці з іншими центральними органам виконавчої влади, науковцями, неурядовими організаціями розроблено проект Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”. Триває робота й над розробкою нормативно-правового акта, який передбачає механізм надання ефективної та вчасної допомоги особам, які постраждали від насильства.

На державному рівні прийнято Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року та концепцію Державної цільової соціальної програми підтримки сім’ї до 2016 року. Реалізація заходів на виконання цих документів дозволить знизити кількість правопорушень і злочинів у проблемних сім’ях, компенсувати витрати на лікування постраждалих від насильства, попередити соціальне сирітство, бездоглядність та безпритульність.

Досягнення позитивних результатів у протидії насильству в сім’ї, щодо жінок, дітей можливе тільки за умови соціального партнерства державних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадськості й розробки механізму міжвідомчої взаємодії у цих питаннях.

Захистіть себе, і цим ви зробите перший крок до захисту інших!

До проведення акції “16 днів проти насильства” може долучитися:
– кожна особа, яка своїми власними діями (підтримкою, розповіддю про власний досвід, порадою) може призупинити насильницькі дії;
– кожна організація, яка може долучитися до проведення даного заходу, провести будь-який захід спільно з іншими організаціями;
– кожна особа, яка говорить вголос про неприпустимість побиття, психологічного, фізичного та інших видів насильства, про зґвалтування та про приниження жінок і дівчат, чоловіків і хлопців на роботі, в родині, серед друзів чи колег.

ІІІ. Заключна частина

- Створіть власні малюнки, що відповідають темі «Стоп насильству!»