"Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, як засіб підвищення результативності навчального процесу"
КЗ «Коротичанський ліцей»
Пісочинської селищної ради
Досвід роботи:
«Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, як засіб підвищення результативності навчального процесу»
Вчитель математики
Рибчинська Т.А.
2022р
Сучасна система освіти постійно оновлюється, зазнає змін. Важливим фактором, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес, який не мислиться без комп'ютерних технологій.
Сучасна школа продовжує створювати таку систему навчання, яка задовольняла б освітні потреби кожного учня відповідно до його інтересів, схильностей і можливостей. Існують різні технології для досягнення цієї мети. Зокрема, це мультимедійні засоби. Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів.
Впровадження інформаційних технологій в освіту дозволяє в багатьох моментах полегшити працю вчителя, підвищити в учнів мотивацію до навчання, ефективність і якість освіти. Інформаційні технології в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференційності та індивідуалізації навчання.
Збільшення розумового навантаження на уроках математики змушує задуматись над тим, як підтримати в учнів інтерес до предмету, їх активності протягом всього уроку. Використання відео уроку дозволяє створити інформаційну обстановку, що стимулює інтерес і допитливість дитини , полегшує процес навчання через реалізацію одного з принципів навчання – наочність.
Відео урок, як мультимедійна форма дозволяє подати матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. Мета такого подання навчальної інформації, перш за все, у формуванні у школярів системи образного мислення.
Кожен учитель знає, як відбувається запам’ятовування інформації: якщо інформація сприймається тільки слухом, засвоюється 20% її обсягу; якщо лише за допомогою зору, запам’ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання «включення» слухового й зорового каналів інформації учень спроможний засвоїти до 60% інформації. А застосування мультимедіа дає змогу об’єднати текст, звук, графічне зображення, відео зображення.. Таким чином, використання відео уроку значно сприяє засвоєнню навчальної інформації кожним школярем
Отже, найголовнішим завданням є створення умов для розвитку комплексу рис, які забезпечують інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність учня, здатного орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства.
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. Її особлива значущість полягає в тому, що пізнавальна діяльність направлена не лише на сприйняття учбового матеріалу, але і на формування відношення до самої пізнавальної діяльності.
Застосування комп'ютерної техніки на уроках дозволяє зробити кожен урок нетрадиційним, яскравим, насиченим, призводить до необхідності переглянути різні способи подачі навчального матеріалу учням.
Актуальність педагогічного спрямування з впровадження інформаційних технологій у навчальний процес доводить зростання кількості досліджень з інформатизації освіти, проведених останнім часом.
Визначення стратегічних напрямків розвитку систем освіти хвилюють практично все світове співтовариство. У книзі « Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти » американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, працедавців, шкільних функціонерів, підкреслює, що на запитання: « Що ви хочете від школи? » отримував одну й ту саму відповідь: « Нам потрібні люди, які вміють учитися самостійно ».
Сучасні та майбутні роботодавці зацікавлені в такому працівникові, який уміє думати самостійно, розв’язувати різноманітні проблеми; володіє критичним і творчим мисленням.
Перед сучасною школою постає першочергове завдання: виплекати таку особистість, навчити особистість жити – сформувати світогляд, виробити свою позицію в житті, ставлення себе до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою завдання. Для школи нашого часу важливим є не лише зміст навчання, а й процес його передачі, результативність. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції: готувати кадри для суспільства і людину до життя у ньому. Завдання учителя – організувати навчання так, щоб у ньому всі учні брали активну участь, отримували знання, самостійно й активно моделювали ситуації та розв’язували певні задачі.
Учитель відбувся тоді, коли він хоче йти на роботу і, незважаючи на альтернативу, не змінює професію, коли він бачить у дітях, яких навчає і виховує результат. Кожен учитель має нести відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише часточку своїх сил.
Проблема, над якою я працюю, - активізація пізнавальної діяльності учнів, як засіб підвищення результативності навчання. Й. – В. Гейне писав: « Кажуть, що посередині між двома протилежними думками лежить істина. В жодному разі! Між ними лежить проблема. » Отож, як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета, щоб праця давала високий результат?
Для мене при відповіді на це запитання важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. А це вимагає від мене відповідних знань, умінь і педагогічної майстерності. Я переконана, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.
Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними. Я вважаю, що саме сучасний урок математики є інструментом для активізації пізнавальної діяльності.
Спираючись на досягнення психологічної науки, вчителі досліджують особливості навчання як активної пізнавальної діяльності школярів.
Ця діяльність має спрямовуватися вчителем, а тому він повинен формувати в учнів відповідну мотивацію. Якщо не робити цього, то стає цілком реальною небезпека, про яку говорив В.О.Сухомлинський: «Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо нема в учня бажання вчитися».
Перед сучасною школою постає першочергове завдання: виплекати таку особистість, навчити особистість жити – сформувати світогляд, виробити свою позицію в житті, ставлення себе до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою завдання. Для школи нашого часу важливим є не лише зміст навчання, а й процес його передачі, результативність. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції: готувати кадри для суспільства і людину до життя у ньому. Завдання учителя – організувати навчання так, щоб у ньому всі учні брали активну участь, отримували знання, самостійно й активно моделювали ситуації та розв’язували певні задачі.
Учитель відбувся тоді, коли він хоче йти на роботу і, незважаючи на альтернативу, не змінює професію, коли він бачить у дітях, яких навчає і виховує результат. Кожен учитель має нести відповідальність за те, якими учні вийшли з його уроку. Тобто після уроку в дітей не повинна згаснути жага до знань і любов до життя. На уроці учень має здобувати знання і вчитися ними оперувати, витрачаючи на це лише часточку своїх сил.
Проблема, над якою я працюю, – активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках математики, як засіб підвищення результативності навчання. Активізація пізнавальної діяльності учнів сприяє позитивному ставленню до навчання, інтересу до навчального матеріалу; позитивні емоційні переживання, викликані навчальною діяльністю, тісний зв'язок навчання з життям, в якому доказується значення наукових знань; єдність між інтелектуальною і мовною діяльністю учнів; позитивні стосунки між учителем і учнями; використання на практиці засвоєних знань, умінь і навичок; систематичне повторення засвоєних знань; варіантність вправ і їх диференціація; робота по засвоєнню важкого матеріалу доступними шляхами; використання знань для узагальнення інтелектуальних умінь при вирішенні конкретних завдань; проблемне навчання; диференціювання матеріалу відповідно до навчальних можливостей учнів; використання сучасних технічних засобів навчання; уміння вчителя врахувати психічний стан учнів і стадії їх психічного розвитку.Отож, як викладати математику, щоб у школярів не втрачалась зацікавленість до предмета, щоб праця давала високий результат?
При відповіді на це запитання важливим є вибір і правильне поєднання різних методів навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. А це вимагає відповідних знань, умінь і педагогічної майстерності. Переконана, що не існує універсального методу навчання, який гарантує успіх. Багато залежить від рівня розумової діяльності учнів, умінь і професіоналізму вчителя.
Учитель повинен іти з прогресом у ногу. А тому його уроки повинні бути сучасними. Вважаю, що саме сучасний урок математики є інструментом для активізації пізнавальної діяльності. Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення, що дозволяє досягнути високих результатів за визначеними метою та завданнями. Тому особливу увагу приділяю питанню правильної побудови уроку – сходинки вгору у розвитку кожної дитини та її пізнавальної діяльності.
Саме на уроці учні отримують важливі теоретичні знання з математики, вчаться їх застосовувати на практиці. Конструктуючи кожен урок, я враховую різні чинники, які впливають на розвиток уроку, як форму організації навчального процесу. Продумуючи урок, я планую ситуацію, яка формує інтерес до вивчення конкретного матеріалу на етапі постановки мети, мотивації пізнавальної діяльності, спонукає до самостійності в процесі оволодіння змістом навчання на етапі осмислення і засвоєння; веде до використання їх у нових ситуаціях. найчастіше використовую методи: проблемний виклад, пошуковмй, дослідницький, евристичний тощо, засобами реалізації проблеми вибираю роботу з текстом підручника, пошук фактів, вивчення таблиць, графіків, перегляд презентацій, відео уроків, слілкування, короткі перевірочні роботи, математичні диктанти тощо. Для створення про проблемних ситуацій використовую: історичні екскурси, життєві факти, цікаві задачі. Стараюсь максимально активізувати розумову діяльність учня, зосереджую увагу на поставленому завданні, вчу аналізувати дані, підбирати методи розв’язку, пояснювати та осмислювати задачу, робити певні висновки. Роботу на уроці організовую так, шоб кожен учень працював активно, на повну силу, а наслідок цього – розвиток пізнавального інтересу, логічного мислення, формування чітких умінь і навичок
Підготовленість учня до сприйняття нового матеріалу – одна з необхідних умов для збудження активної розумової діяльності. При пояснені нового матеріалу стараюсь створити правильну робочу атмосферу в класі, щоб учні були впевнені у своїх силах засвоїти програмовий матеріал, не боячись висловлювати свої думки та ідеї. Для цього використовую інтерактивні методи: діалог, спільний проект, метод прес, роботу в малих групах, роботу в парах. На кожному уроці веду підготовку до ЗНО.
Під час вивчення нового матеріалу використовую також колективну форму роботи, яку організую так, що вивчення нового відбувається в процесі активного обговорення тих чи інших питань, розв’язання яких здійснюється спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.
В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, зосереджую зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри у свої можливості, в позитивні перспективи майбутнього. У період демократизації та гуманізації навчання намагаюсь створити кожному учневі психоемоційний комфорт у школі – ситуацію успіху.
Прагну допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно додавати зусиль. Адже в сучасних умовах ринкової економіки нашій країні необхідні професіонали, які мають одну з найцінніших людських якостей – стійкість у боротьбі з труднощами.
Саме через створення ситуації успіху намагаюся викликати в учнів бажання вивчати математику, залучаю своїх вихованців до участі в творчо – пошуковій,
науково – дослідницькій роботі, допомагаю долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненість у власних знаннях. Особистісно – орієнтований підхід до навчання математики через елементи «Створення ситуації успіху» забезпечує результативність моєї роботи.
У сучасній дидактиці існують прийоми, які підвищують зацікавленість до навчального матеріалу, деякі з них я використовую, зокрема:
Прийом « Історична зупинка» . На таких «зупинках» діти ознайомлюють один одного з відомими вченими – математиками, які зробили внесок у розвиток науки.
Прийом «Знайди загублене». Дітям пропоную розв’язати задачі, де відсутні деякі числа чи символи. Без сумніву, тут також проявляється творчість.
Прийом «Дешифратор» . На етапі актуалізації знань або під час вивчення матеріалу за допомогою прикладів шифрую слово, яке пов’язане або з назвою теми, або з якоюсь цікавою історичною інформацією.
Прийом « Питання до тексту». Розпочинаючи роботу, ставлю перед учнями питання, на яке вони повинні відповісти, прочитавши відповідний текст.
Прийом «Спіймай помилку» . Пояснюючи матеріал, навмисне допускаю помилку, про що повідомляю учням, а інколи й ні, перевіряючи їхню увагу.
Прийом «Практичність теорії». Введення теорії здійснюється через практичні задачі, користь яких зрозуміла учням.
Прийом «Так – ні» використовується для зацікавленості дітей, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати наявну інформацію.
Прийом «Пошук нових способів розв’язування задач». Пропоную дітям розв’язувати, наприклад задачі не за діями, а з допомогою виразів, користуватися законами додавання під час розв’язування рівнянь, складати і вирішувати свої задачі. Адже відомо, що це запам’ятовується краще і надовго.
Прийом «Написання математичних творів». Пропоную учням написати казку, вірш, байку, акровірш на математичну тему. Ці твори діти з задоволенням читають один одному. Такі завдання виховують навички дослідницької діяльності, ефективні щодо висвітлення практичної спрямованості матеріалу, що приводить до глибокого розуміння предмета, зацікавленості ним.
Прийом «Математичний диктант». Такий вид роботи розвиває увагу, кмітливість, забезпечує ґрунтовне знання навчального матеріалу, активізує навчально – пізнавальну діяльність учнів.
Прийом «Графічний диктант». Самоперевірка такого диктанту здійснюється за ключем – відповіддю, заздалегідь підготовленим на відкидній дошці.
Прийом «Творча задача» . Творчі задачі є відкритими, а тому мають багато розв’язків. Після їх розв’язання пропоную контрольну відповідь.
Прийом «Громадський огляд знань». У рамках цього заходу відбуваються виступи дітей із власними творчими дослідницькими роботами.
Прийом « Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію.
Щоб активізувати роботу учнів використовую групову роботу, коли завдання вимагає спільної роботи.
Групова форма організації корисна для формування навичок дискутувати, або досліджувати. Більшості учням легше висловлюватися в невеличкій групі. Цей метод дає можливість одночасно висловлюватись багатьом дітям і заощаджувати час. Заняття в малих групах дає змогу учням набувати навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в командах, розвивають почуття терпимості, толерантності та поваги до думки інших.
У своїй роботі, використовую також метод пізнавальної гри, оскільки вважаю, що елемент зацікавленості полегшує навчання. Особливо це стосується роботи у 5 – 6 класах, де навчання має свою специфіку і представляти його треба, як забаву, а не як нудну необхідність. У цьому віці діти люблять бути в центрі уваги. Розуміючи це, я заохочую їх цікавими задачами, змаганнями, конкурсами, щоб в такий спосіб «підігріти» інтерес до навчання.
Гра в навчальному процесі створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівнюючи з іншими формами навчання, перевага гри полягає в тому, що вона дає можливість досягати своєї мети непомітно для учасника.
Для більш активної роботи школярів, для залучення пасивних учнів, я провожу математичні змагання, уроки – подорожі. Вони задовольняють інтереси підлітків, чиї ідеали пов’язані з романтизмом, фантазією. Така форма проведення уроку несе значне пізнавальне навантаження. Урок – подорож найчастіше невіддільний від казкових героїв і за сюжетом нагадує казку. Подорожі здійснюються до вигаданих країн за вигаданими маршрутами. Проведений в 6 класі урок «Подорож до математичної країни Дробландії», учні запам’ятають надовго. Також дуже подобається учням 5 – 6 класів урок – казка. Під час проведення таких уроків учні активно беруть участь, у
5 класі було проведено урок «Білосніжка та сім гномів». Усім учням сподобався такий тип уроку, тому вони запропонували мені частіше проводити уроки у такому вигляді.
Щоб активізувати діяльність учнів, поступово і систематично включати їх
у самостійну пізнавальну діяльність, забезпечити співпрацю між мною та учнями, практикую нетрадиційні форми проведення уроків:
урок – лекція;
урок – КВК;
урок – вікторина;
урок з елементами гри;
практичні та лабораторні уроки з математики;
урок – казка;
урок – подорож;
урок однієї задачі (різні способи розв’язання задачі);
урок цікавих задач.
Для зацікавлення математикою учнів 5 класу розробила дидактичний матеріал «Збірка народних математичних казок», який сприяє засвоєнню навчального матеріалу, розвитку пізнавальних інтересів учнів та дає можливість учням полюбити математику.
Для активізації пізнавальної діяльності використовую самостійну роботу учнів. Самостійне виконання завдання – найнадійніший показник якості знань, умінь і навичок учня. Організація самостійної роботи найважчий етап уроку. На цьому етапі використовую підготовчі вправи, картки з диференційованими завданнями, картки – інструкції, картки- підказки, розв’язки вправ за алгоритмом, роботу з підручником, продумую послідовність завдань, варіантність, їх коментування, наочність. Самостійна робота дозволяє формувати практичні і трудові уміння, навички самоосвіти. Розвиває пізнавальний інтерес, активність, мислення, волю. Спонукає до продуктивного мислення, застосування набутих знань і умінь, вияву ініціативи, змагання.
Щоб зробити процес навчання ще більш ефективним, використовую метод стимулювання учіння – це метод, при допомозі якого в учнів формуються певні стимули пізнання.
Перш за все звертаю увагу на поточні оцінки для стимулювання школярів. Учень повинен вчитись переможно. Починаю з легших завдань і ускладнюю матеріал поступово, щоб кількість хороших оцінок не зменшувалась. Це є одним із видів заохочення навчальної діяльності школяра. Інші види заохочень – похвала учня перед класом, перед батьками, довірлива бесіда з учнями тощо.
Також до прийомів стимулювання відношу:
стимулювання учнів до доповнення й аналізу відповідей товаришів;
стимулювання до рецензування – знаходження й відзначення позитивних моментів в попередньому висловлюванні, показ варіантів удосконалення у висловлюваннях товаришів;
підтримання прагнення учня пропонувати свій спосіб роботи, аналіз в процесі уроку різних способів, що пропонують діти, звертання уваги на найраціональніші, відзначення і підтримка оригінальних.
Для активізації пізнавальної діяльності використовую самостійну роботу учнів. Самостійне виконання завдання – налійний показник якості знань, умінь і навичок учня. Організація самостійної роботи найважчий етап уроку. На цьому етапі використовуюпідготовчи вправи, картки з диференційованими завданнями, картки- інструкції, картки – підказки, роботу з підручником, продумую послідовність завдання, варіантність, наочність. Самостійна робота дозволяє формувати практичні і трудові уміння, навички самоосвіти. Розвиває пізнавальний інтерес, активність, мислення , волю, впевненість у своїх силах.
В своїй практиці використовую метод проектів. Головна мета цього
методу – зацікавити учнів здобувати знання, що можуть і повинні знадобитися у житті. Орієнтований цей метод на самостійну діяльність учнів, формує вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерувати ідеї, гіпотези, прогнозувати їх розв’язання.
Метод проектів дає змогу працювати з учнями з різним рівнем підготовленості. Обдаровані учні можуть успішно розробляти тривалі проекти. Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи – здійснюється за участю всіх співавторів проектів. Під час захисту проектів учні вчаться чітко й переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити запитання, слухати одне одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, в себе.
Це метод поєднання теорії з практикою, він пов’язує всю навчальну та виховну роботу з життям. Використовую інформаційні, дослідницькі, творчі проекти.
Результатом проектної діяльності є презентація та захист її кінцевого продукту (учнівські роботи). Успіх проекту значною мірою залежить від оформлення його результатів. Практичний досвід роботи підтверджує результативність застосування методу проектів у поєднанні з комп’ютерними технологіями.
Для активізації пізнавальної діяльності школярів велику роль відводжу позакласній роботі. Цікаво і організовано проводжу тиждень математики. Особливу увагу звертаю на творчі роботи учнів, написання рефератів, випуск газет під час тижня математики. Під час цього тижня вивчаємо життєвий і творчий шлях українських математиків, робимо презентації про них.
Великий інтерес і багато видумки проявляють учні при проведенні позакласних математичних заходів, математичних КВК, конкурсів. Головне в будь – якому позакласному заході є цікавий сценарій, що не повторюється.
Також необхідна систематична робота з обдарованими дітьми. Мої учні є учасниками шкільних та районних олімпіад , у 2017 році учениця 8 класу Плужник Ганна зайняла ІІІ місце в районній олімпіаді з математики. Також беремо активну участь у Всеукраїнському конкурсі « Кенгуру » та всеукраїнській предметній олімпіаді «Олімпус».
Добрий результат дає впровадження на уроках комп’ютерних технологій. Широкі можливості для навчально – виховного процесу, активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення учнів надають нові інформаційні технології – як системний метод навчання. Демонстрація малюнків, фотографій, математичних завдань за допомогою комп’ютера розширює кругозір учнів. У своїй роботі користуюся власними презентаціями до уроків, у дітей це викликає інтерес.
Для підвищення ефективності навчання необхідно освоєння сучасних форм організації навчального процесу. Впровадження інформаційних технологій у навчання дозволяють підвищити в учнів мотивацію до навчання, його ефективність та якість. Інформаційні технології в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання. Використання на різних етапах уроку відео уроку сприяє розв’язанню всіх задач, які ми ставимо на уроці, а саме: навчальних, розвиваючих, виховних. Важливо зазначити, що впровадження в навчальний процес відео уроків не виключає традиційні методи навчання, а гармонійно поєднується з ними на всіх етапах навчання
У результаті організації навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій, а саме відео уроку в учнів на уроках математики розвиваються й ускладнюються психічні процеси - сприйняття. Пам'ять, увага, уява тощо, виявляються такі мислитель ні операції як аналіз і синтез, абстракція й узагальнення, формуються воля й характер тощо, при використанні різноманітних видів творчої діяльності на уроках в учнів розвиваються математичні здібності та проявляється інтерес до предмета. Велика кількість різноманітних і доступних учням видів робіт, включених у зміст знань, де застосовуються інтерактивні технології, дає поживу для розуму, розвиває уяву, спостережливість, розширює кругозір, знайомить з важливими елементами професійної діяльності, впливає на формування стійких пізнавальних інтересів, а в майбутньому - і на вибір роду занять, пов'язаних з математикою.
Розумне використання в учбовому процесі наочних засобів навчання відіграє важливу роль в розвитку спостережливості, уваги, мови, мислення учнів. Найбагатші можливості для цього представляють сучасні інформаційні комп'ютерні технології. На відміну від звичайних технічних засобів навчання за допомогою відео уроку дозволяює не лише наситити учнів великою кількістю готових, строго відібраних, відповідним чином організованих знань, але і розвивати інтелектуальні, творчі здібності учнів
Наочність матеріалу підвищує його засвоєння, оскільки задіяні усі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний. Використання відео уроку доцільне на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Так само, можливі ситуації, в яких матиме сенс спочатку проводити огляд розділу або тільки демонструвати потрібну тему без поглиблення і накопичення знань або навичок, а поглиблення і вдосконалення навичок використання потрібної теми надалі можна здійснити за рахунок самоосвіти. Ця форма дозволяє представити учбовий матеріал як систему яскравих опорних образів, що дозволяє полегшити запам'ятовування і засвоєння матеріалу, що вивчається. Подання учбового матеріалу у вигляді відео уроку скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей. Учнів притягає новизна проведення таких моментів на уроці, викликає інтерес
В духовному рості дитини велика роль належить учителю. Учителю –трудівнику, який ні на мить не забуває про атмосферу співпраці, творчості, вміє створювати ситуацію успіху та просування учня в творчому пошуку, формує його як особистість. Самого знання предмету тут замало. Треба ще мати досвід психолога, любити дітей. Це надає сил, витримки, впевненості у важливості своєї роботи.
Вважаю, що хороший учитель – це творчо працюючий учитель. Якщо він прагне зробити урок творчим процесом співпраці з учнями, то й сам повинен постійно перебувати у методичному пошуку. Тому надалі планую:
підвищувати свою науково – теоретичну та методичну підготовку;
вдосконалювати свою педагогічну майстерність;
надавати пріоритет методам активного навчання;
активізовувати роботу з обдарованими учнями;
здійснювати цілісну систему формування особистості на основі досягнень математики, психолого – педагогічної науки, досвіду вітчизняних та зарубіжних учителів;
вивчати передовий педагогічний досвід;
урізноманітнювати систему роботи;
приділяти належну увагу гуманізації навчально – виховного процесу і гуманізації змісту, сприяти розвитку інтересів і нахилів особистості;
забезпечувати на всіх ступенях навчання розвиваючий характер шкільної освіти і прикладну спрямованість, наступність у навчанні між різними ланками ступеневої системи шкільної освіти
Моїм педагогічним дороговказом є слова В. О. Сухомлинського:
«Я – самостійна людина. Я не хочу, щоб мене вели за руку. Переді мною висока гора. Це – мета мого життя. Я бачу її, думаю про неї, хочу досягти її, але зійти на вершину хочу самостійно. Я вже піднімаюсь, роблю перші кроки, і чим вище ступає моя нога, чим ширший виднокруг відкривається переді мною, тим більше людей бачить мене. Від величі і безмежності того, що мені відкривається стає страшно. Мені потрібна підтримка старшого друга. Я досягну своєї вершини тоді, коли опиратимусь на плече сильної і мудрої людини».
Література
- Бурда М.І. Методичний коментар щодо організації навчального процесу з математики
/М.І. Бурда, Д.В.Васильєва// Математика в рідній школі. - 2018.- №7 – 8 .- С. 2 – 8
- Васильєва Д.В. Формування громадянської відповідальності учнів на уроках математики
/Д.В.Васильєва// Математика в рідній школі. – 2017. - №9. – С. 7 – 13.
- Возносименко Д. А. Валеологічний супровід уроків математики / Д . А. Возносименко
// Математика в рідній школі. – 2019. - №7/8. – С. 40 – 45.
- Раков С . А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ / С.А. Раков.- Х.: Факт, 2005. – 360 с.
5. Возняк Г. М. Взаємозв’язок теорії з практикою в процесі навчання математики: посібник для вчителя// Г.М. Возняк, М.П. Маланюк. – К.: Рад. шк.., 1959.-128 с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку