Активні та інтерактивні методи роботи в процесі навчання біології

ВІДДІЛ ОСВІТИ ІНГУЛЕЦЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ №73

Доповідь на тему:

Активні та інтерактивні методи роботи в процесі

навчання біології

                                      Підготував  вчитель біології КЗШ№73:

                            Барсукова Антоніна Леонідівна

Керівник РМО:

                           Касковецька Тетяна Вікторівна

                                                  м. Кривий Ріг

2020 р.

      «Передати інформацію - це не навчання.
Насамперед треба намагатися довести до того,
щоб кожний сам думав та робив усе сам»
Картер Вудсон

На своїх уроках я намагаюсь користуватися активними методами роботи, тому що активність – це психічна якість, риса характеру людини, яка виражається в посиленій діяльності. Ця якість не вроджена і не постійна, а може динамічно розвиватися, прогресувати і регресувати під впливом сім´ї, школи, праці, товаришів та інших соціальних факторів. Найголовніше, що на кожному уроці необхідна пізнавальна активність, а вона залежить тільки від учителя, від його уміння активізувати учнів. Активні методи спонукають до старанного навчання. При активних методах всі на уроці працюють інтенсивно, з цікавістю та бажанням: слухають – думаючи, спостерігають – думаючи, читають – думаючи, виконують завдання – думаючи… Головне, що активні методи допомагають старанності всіх учнів: сильним, кмітливим, допитливим, слабким, безвільним, ледачим…

То ж використовую такі інтерактивні методи:

• Рольові ігри;
• Семінари;
• Усний журнал;
• Тренінги;
• Уроки – подорожі;
• Прес – конференції;
• Презентації творчих робіт.
• Робота в групах та парах;
• Створення проблемних ситуацій;
• Складання та розгадування кросвордів, ребусів;
• Брейн – ринги.
• Кейсу

Прийоми технології «Розвитку критичного мислення»

Опрацьовуючи методичну літературу я вирішила використовувати наступні прийоми ТРКЗ в своїй роботі, з метою активізації пізнавальної діяльності учнів:

• 1) ІНСЕРТ- звуковий аналог умовного англійського скорочення в дослівному перекладі означає: інтерактивна система запису для ефективного читання і роздуми (автори - Воган і Естес, 1986р; модифікація Мередіт і Стіл, 1997р). Прийом здійснюється в кілька етапів. I етап:  Пропонується система маркування тексту, щоб поділити укладену в ньому інформацію в такий спосіб:
  · V «галочкою» позначається те, що вже відомо учням;
  · - знаком «мінус» позначається те, що суперечить їх поданням;
  · + Знаком «плюс» позначається те, що є для них цікавим і несподіваним;
  ·? «Знак питання» ставиться, якщо щось неясно, виникло бажання дізнатися більше.
        II етап: читаючи текст, учні позначають відповідним значком на полях окремі абзаци та речення. Знайомство з текстом може здійснюватися в голос.
        III етап: Учням пропонується систематизувати інформацію, розташувавши її у відповідності зі своїми позначками в таблицю:

IV етап: Послідовне обговорення кожної графи таблиці. Предметна область використання: переважно науково-популярні тексти з великою кількістю фактів. Прийом сприяє розвитку аналітичного мислення, є засобом відстеження розуміння матеріалу. Етапи інсерти відповідають трьома стадіями: виклик, осмислення, рефлексія. Примітка: запропоновані значки можуть бути змінені на розсуд вчителя. Наприклад, замість «+» можна використовувати «!». Головне - чіткі критерії.

• 2) Мозкова атака. Прийом використовується в технології критичного мислення з метою активізації наявних знань на стадії актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності учнів при роботі з фактичним матеріалом.
• 3) Групова дискусія. Учням пропонується поділитися один з одним знаннями, міркуваннями, доводами. Обов'язковою умовою при проведенні дискусії є:
• 4) Читання з зупинками- умовну назву методичного прийому організації читання з використанням різних типів питань.

5) Кластери.

Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними ті розумові процеси, які відбуваються при зануренні в ту чи іншу проблему. Кластер є відображенням нелінійної форми мислення. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом».

• 6) Синквейн.

Походить від французького слова «cing» - п'ять. Використовується як спосіб синтезу матеріалу. Лаконічність форми розвиває здатність резюмувати інформацію, висловлювати думку в декількох значущих словах, ємних і коротких висловах.

Правила написання синквейна:

1. (перший рядок - тема вірша, виражена одним словом, зазвичай іменником);

2. (другий рядок - опис теми в двох словах, як правило, прикметниками);

3. (третій рядок - опис дії в рамках цієї теми трьома словами, зазвичай дієсловами);

4. (четвертий рядок - фраза з чотирьох слів, що виражає відношення автора до даної теми);

5. (п'ятий рядок - одне слово - синонім до першого, на емоційно-образному або філософсько-узагальненому рівні повторює суть теми).

Приклади сінквейна:

Тема «Тканини»

Тканини

рослинні тварини

Запасають Захищають Транспортують

Ріст і розвиток організму

Важливий рівень організації життя

• 7) Ключові терміни.
• 8) Переплутані логічні ланцюжки.
• 9) Самоопитування

Забезпечують активне засвоєння матеріалу наступні підходи:

• особистісно зорієнтований;
• діяльнісний;
• компетентнісний;
• індивідуальний

На мою думку, з метою підвищення пізнавальної діяльності учнів доцільно застосовувати наступні технології:

-    розвитку критичного мислення;

• проблемного навчання;
• навчання  як дослідження;
• створення ситуації успіху;
• особистісно-зорієнтованого навчання;
• ІКТ

Важливо, під час освітнього процесу, дотримуватись таких принципів:

• доступність;
• послідовність;
• наочність;
• свідомість;
• зв’язок навчання з життям;
• природовідповідність;
• емоційність;
• індивідуальність;
• дитиноцентризм;

Використовуючи інтерактивне навчання на уроках біології, я переконалася, що воно дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Ще В.Сухомлинський писав: “Не потерять на уроке ни одной минуты, ни одного мгновения без активного умственного труда – что может быть глупее в таком тонком деле, как воспитание человека”. Пізніше він писав, що саме активні методи роботи допомагають не просто слухати і думати на уроці, але ще щось і робити. Завдяки активним методам роботи досягається уміння пробуджувати в серцях і розумах дітей інтелектуальне відчуття радості пізнання навколишнього середовища. Бо світ навколо дитини – це світ природи з безмежним багатством явищ і невичерпною красою. В природі вічне джерело дитячого розуму.

Щоб інтерактивне навчання було ефективним, на своїх уроках я використовую наступні прийоми:

даю завдання дітям для попереднього підготування: прочитати, продумати;
відбираю до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;
під час виконання самих вправ даю учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;
на одному занятті використовую одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;
проводжу швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Для контролю за ходом навчання дотримуюсь таких вимог:

глибоко вивчаю і продумую матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
сплановую і розробляю заняття: визначаю хронометраж, ролі учасників, готую питання і можливі відповіді, виробляю критерії оцінки ефективності заняття;
мотивую учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошую очікувані результати (цілі) заняття і критерії оцінки роботи учнів;
передбачаю різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштовую їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи класу; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.

Я вважаю, що кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху.

Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів, безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

Дуже важливо не просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Адже швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція:

“Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.”

До цього часу школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Це простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаєморозуміння в класі.

На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Тобто, використання інтерактивних технологій забезпечує наочне подання інформації, яка в такому випадку краще засвоюється і перетворює процес навчання на цікавий інтерактивний діалог.

ВИСНОВОК

Ми, вчителі, беремо на себе відповідальність за тих, кого будемо навчати і виховувати у ХХІ столітті. Наша наука є неосяжною. Кожен вчитель, вихователь може особисто вибрати методи та форми навчання своїх учнів. На мою думку, дидактична гра є однією з найцікавіших форм навчання.

Усім добре відомі професійні заповіді студентів-медиків, співвідносні із застереженням великого мислителя і зцілителя Сходу Авіцени: “Не нашкодь”. А чи існують заповіді, які визначають характер педагогічної діяльності?

Так, існують. Такими заповідями, на мою думку, можна назвати дві поради: “зрозумій учня” і “допоможи йому навчитися”. Лише осмислення всієї багатозначності педагогічного процесу, знання його закономірностей сприятимуть реалізації основної мети освіти в Україні - всебічному розвитку і становленню особистості. Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь-яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.