АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Криворізька загальноосвітня школа I – III ступенів № 89

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін            у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

     Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

     Профільне навчання старшокласників спрямоване на набуття навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

      Основні завдання профільного навчання:

• створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
• виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
• формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
• забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

      Принципи профільного навчання:

• фуркація (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
• варіативність й альтернативність ( освітні програми, технології навчання і навчально-методичне забезпечення);
• наступність та неперервність ( між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
• гнучкість ( змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі й дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
• діагностико-прогностична реалізованість (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

      Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно-зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

      Профільне навчання у 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. Їх вибір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці.

       Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором (елективні).

       Базові предмети становлять інваріативна частину змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти за Держстандартом.

      Профільні предмети – це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові для учнів, котрі обрали даний профіль. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Вони забезпечують прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань, методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

      Курси за вибором (елективні) – це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання, їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах  різного типу: школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, колегіумах, спеціалізованих школах з поглибленим вивченням предметів, навчально-виховних комплексах, опорних школах освітнього округу, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, ресурсних центрах, освітній потенціал яких використовується іншими закладами освітньої мережі району, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладах тощо.

За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються

форми його організації:

Внутрішньошкільні:

- профільні класи (групи) в однопрофільних і багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

- профільні класи з поглибленим вивченням предметів;

- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами та програмами (індивідуальні освітні траєкторії);

- динамічні профільні групи (у тому числі різновікові);

- профільні класи (групи ) в спеціалізованих школах – інтернатах.

Загальноосвітній навчальний заклад може бути однопрофільним (реалізовувати тільки один вибраний профіль) і багатопрофільним (реалізувати кілька профілів навчання).

Зовнішньошкільні:

- міжшкільні профільні класи (групи) в опорній школі освітнього округу, районному ресурсному центрі, НВК тощо;

- міжшкільні класи (групи) професійної підготовки та профільного навчання  на базі міжшкільного навчально-виробничого комбінату;

- профільні класи (групи) загальноосвітніх навчальних  закладів на базі професійно - технічних, вищих навчальних закладів.

      Опанування змісту  профільних предметів відбувається на різних рівнях:

• рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчального предмета, який не передбачає подальшого вивчення (математика у філологічному профілі);
• академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є непрофільними, але базовими або близькими до профільних (біологія у фізико-технічному профілі);
• рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (фізика і математика у фізико-математичному профілі). Профільних предметів має бути два-три з однієї або споріднених освітніх галузей.

     Допрофільна підготовка

      Допрофільна підготовка здійснюється у 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі.

     Форми її реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі.

     Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до організації вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного навчання; поступове введення за рахунок варіативного освітнього компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами учнів.

      Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації.

      Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

Психологічний супровід профільного навчання та допрофільної підготовки передбачає три завдання:  

1) моніторинг та своєчасну корекцію професійно можливих нерівномірностей розвитку учнів;

2) поглиблення профорієнтації учнів;

3) психологічну діагностику під час добору учнів у профільні класи.

Враховуючи специфіку навчального закладу, психологічний супровід вирішує такі завдання:

• надання допомоги старшокласникам, що зазнають труднощів у навчанні, професійному самовизначенні, плануванні професійної кар’єри, спілкуванні чи психічному стані;
• формування у старшокласників навичок самопізнання, самоаналізу, саморефлексії, готовності до повноцінної професійної самореалізації у сучасних соціально-економічних умовах;
• надання допомоги педагогу через форму "співпраці" у вирішенні різних шкільних проблем і професійних завдань самого педагога.

Форми психологічного супроводу:

• профорієнтаційна діагностика, спрямована на виявлення інтересів, нахилів, здібностей та професійно важливих якостей особистості у контексті майбутнього професійного самовизначення учнів. Профорієнтаційні діагностичні методики допомагають оцінити рівень готовності до освітніх і професійних перспектив;

• профконсультативна діяльність,  що має три етапи: підготовчий, основний і формуючий, і покликана  допомогти учням на основі діагностичних даних визначитися із основним та резервним планом здобуття обраної професії, вивчити вимоги професійного середовища та співвіднести їх із власними психофізіологічними показниками, скоригувати особистісні якості, уміння та устремління, знайти альтернативні варіанти професійного вибору. Дана форма психологічного супроводу передбачає корекційно-розвивальні тренінги, інформаційні бесіди, семінари, професіографічні екскурсії;

• профінформаційна робота використовується в основному під час роботи з учнями 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів міста, району, округу, є обов’язковим етапом перед професійним вибором і професійним відбором. Результати діагностики, проведеної в рамках профінформаційної роботи, використовуються при комплектуванні (формуванні) груп учнів для здійснення професійних проб у міжшкільному навчально-виробничому комбінаті чи іншому навчальному закладі.