Оповідання про краплю води

                              Крапелька води

   Високо в небі, на одній хмаринці жили крапельки води. Їм там було дуже добре. Вони співали, танцювали та грали. Раптом  маленька крапелька впала на землю. Вона дуже злякалася, бо ніколи тут не була. Краплинка побачила жовту кульбабку і спитала :

   - Скажи, будь ласка, сонечко, як мені потрапити додому?

   - Я не сонечко, а кульбабка.

   - Вибач, будь ласка, але ти так схожа на сонечко.

   - А де ти живеш?

    - На хмаринці.

    - Це ж так високо! Вибач, але я не знаю, як туди потрапити.

Краплинка засмутилася, а кульбабка сказала:

      - Піди до мого далекого родича - соняшника, він точно знає!

      - Дякую, - відповіла краплинка  і вирушила до соняшника.

      - Добрий день, вибачте, допоможіть мені, будь ласка, потрапити додому, - сказала краплинка.

       - Добрий день! – відповів соняшник.

       - А де ти живеш?

       - На хмаринці.

        - Це ж так високо. Я не можу тобі допомогри. Сходи краще до жучка - сонечка, він допоможе.

Пішла краплинка до жучка.

         - Вітаю, чи не могли б  ви допомогти мені потрапити додому?

         - А де ти живеш?

        - На хмаринці.

         - Це ж так високо. Я так далеко не літаю, не можу тобі допомогти.

    Краплинка зажурилася і сіла на листочок. На небі з`явилося сонце. Воно так сильно припікало, що краплинка не помітила, як потрапила додому: до мами, тата та своїх друзів.

    І тепер краплинка з нетерпінням чекає наступної подорожі на землю.