Актуальність громадянської освіти

К. Федющенко

Актуальність громадянської освіти

Концепція освіти для сталого розвитку передбачає створення умов для виконання освітою функцій випереджаючого чинника соціальних змін, інтеграцію принципів, цінностей та практик сталого розвитку в усі аспекти навчання і виховання.

Суть концепції освіти для сталого розвитку у тому, щоб перебудувати навчальний процес у всіх ланках системи освіти таким чином, щоб вона стала здатною до вчасної підготовки людей до нових умов існування, дати їм такі знання й уміння, які дозволили б не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному та інформаційному середовищі, але й активно впливати на нього в інтересах збереження й подальшого гармонійного розвитку людського суспільства.

В останні десятиліття стає все зрозумілішим, що основні проблеми будь-яких суспільних перетворень пов’язані, в першу чергу, з трансформацією свідомості всіх соціальних верств. Власне, ця істина відома здавна. Але, як засвідчує досвід, чомусь щоразу, як тільки проблеми докорінних змін у засадах суспільного облаштування загострюються, еліта, котра прагне втілити "новий порядок", про цю просту істину геть чисто забуває.

Найважливіші функції освіти – це навчання і виховання в їхній безперервній взаємодії. Тим самим, мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би краще поєднував її професійну діяльність з тими загальними світоглядними цінностями, закладеними в основу даної системи.

Для чого державі громадянська освіта? З її допомогою виховуються соціально й економічно активні громадяни. Вся ліберальна економіка заснована на активності населення. Соціальна активність дозволяє «випустити пару», висловити мирним шляхом своє незадоволення , привернути увагу до себе, брати участь у виборах. Це тільки одне із завдань громадянського виховання. Людина повинна навчитись будувати реальні плани і реалізовувати їх. Суспільство повинно навчити свого громадянина стати успішним. І для цього його повинні вивчати не тільки за підручниками, тобто теоретично , але й реалізовувати на практиці соціально значущі проекти. Важливими етапами на шляху українського суспільства до демократичної консолідації є виховання толерантності, поваги до прав людини, уміння долати стереотипи, знаходити компроміс. Необхідно, щоб громадяни знали свої права і обов'язки, були впевнені, що можуть впливати на зміни в суспільстві, дотримувались закону, мислили критично й незалежно.

Оскільки першочерговим завданням виховного процесу є підготовка учнівської молоді до повноцінного життя та праці, випускник сучасної школи, який житиме і діятиме в умовах постіндустріального суспільства, повинен вміти гнучко адаптовуватися до різноманітних життєвих ситуацій, самостійно отримувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці, бути суспільно активним, комунікабельним, контактним в різноманітних соціальних групах, уміти критично мислити, попереджувати конфліктні ситуації або вміло виходити з них.

Мета і завдання громадянського виховання: сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Вони мають органічно поєднуватись з потребою й умінням діяти компетентно й технологічно.

Мета і сутність громадянської освіти полягають у наданні кожній особистості знань, що є необхідними для існування й ефективного функціонування в сучасному суспільстві, визначають її громадянську компетентність, політико-правову й соціально-економічну освіченість – те, що називають культурою соціальності.

Мета громадянської освіти – сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті суспільства, громадянина як члена правової демократичної держави.

Всебічний підхід до реалізації системи громадянського виховання в школі не може бути досягнутий виключно засобами одного предмету чи навчального курсу. Більш ефективним є включення компонентів громадянського виховання у тематику різних шкільних предметів і позакласних заходів, а також відповідна організація укладу шкільного життя. Його ефективність залежить, насамперед, від реального визнання педагогами особистості учня як головної мети виховання, найважливішого пріоритету, найбільшої цінності суспільства. Тому, у цьому сенсі важко переоцінити можливості позакласної та позашкільної роботи з учнівською молоддю, котра є тією сферою, що в першу чергу орієнтована на створення єдиного освітнього простору і формування в школярів цілісного сприйняття світу; на гармонізацію вимог по реалізації освітнього стандарту і створення умов для розвитку індивідуальних інтересів і потреб особистості.

Громадянська освіта має ґрунтуватися на цінностях активної життєвої позиції, особистої ефективності, істини, правдивості та критичного мислення, взаємоповаги, відкритого спілкування та ефективної співпраці, прав людини та спільного захисту цих прав.

Список основної використаної літератури:

1. Висоцька О.Є Громадянська освіта як чинник випереджаючої освіти для сталого розвитку - // Нива знань – 2012. - №2 - С.6-7
2. Конституція України від 28.06.1996 р. З змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 г. №2222-IV
3. Любченко Н.В, Архипенко Л.М, Братаніч Б.В Громадянське виховання особистості в умовах розвитку української державності. – 2002.
4. Пометун О.Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки. - // Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. -№23. - С.18 -20.