Амфібії. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування

Тема: Амфібії. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування

Мета: дати загальну характеристику амфібіям (земноводним), сформувати знання про особливості організації та процесів життєдіяльності земноводних, пов’язаних із середовищем існування; формувати вміння аналізувати одержані знання, робити логічні висновки; розвивати навички самостійної дослідницької роботи, роботи з текстом підручника; виховувати спостережливість, увагу, екологічну культуру.

Очікувані результати: учні називають середовища існування амфібій; ознаки будови, які вирізняють цих тварин з-поміж інших; характеризують особливості способу життя, розмноження і розвитку амфібій; ознаки пристосування цих тварин до водного та наземно-повітряного середовищ існування; визначають риси пристосованості тварин до середовища існування.

Обладнання: зошит, підручник, таблиці, схеми, роздавальний матеріал

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Індивідуальна робота учнів за картками (роздавальний матеріал).

2.2. «Знайди помилку».

Знайти і виправити помилки в тексті. (Правильні відповіді наведені в дужках.)

Риби мають радіальну (двобічну) симетрію тіла. Форма тіла обтічна. Тіло розділене на голову і тулуб (голову, тулуб і хвіст). Органи дихання — зябра. Зяброві щілини у хрящових риб (кісткових риб) закриті зябровими кришками. Мають плавці — парні (непарні): хвостовий, спинний та анальний та непарні (парні): грудні і черевні плавці. У хрящових риб (кісткових) кишечник має особливий тонкостінний виріст, наповнений сумішшю газів,— плавальний міхур. Коли риба опускається на глибину, міхур збільшується (зменшується) в об’ємі і щільність риби збільшується. Це сприяє швидкому зануренню. При спливанні об’єм міхура зменшується (збільшується) і риба стає відносно легшою. Поки риба знаходиться на одній і тій же глибині, обсяг міхура постійно змінюється (не змінюється). Це дозволяє рибі утримуватися без руху, ніби висіти в товщі води.

2.3. «Біологічна задача».

Визначте, скільки живуть ці риби, якщо відомо, що білуга може дожити до 100 років, тріска — у чотири рази менше, а тривалість життя сома дорівнює різниці між тривалістю життя білуги і тріски.

2.4. «Шпаргалка з помилками».

Учні обмінюються «шпаргалками», підготовленими вдома, знаходять і виправляють у них помилки.

2.5. Скласти діаграму Вена.

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні хрящовим рибам, а в правому — кістковим рибам. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки хрящових і кісткових риб.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У слов’янській міфології ця тварина асоціюється перш за все з родючістю, вологою й дощем. Вона — хранителька річок, озер, колодязів, володарка води. Ідеєю родючості, живильної вологи пояснюється її зв’язок із дітонародженням. Вважалося, що ці тварини витягують із води новонароджених і приносять їх до хати. Як і зміям, у деяких регіонах їм приписували роль домашнього заступника, їх часто використовували в народній медицині, ворожінні й чаклунстві.

Ранні християни мали такий символ: ця тварина зображувалася у квітці лотоса, у її формі виготовлялися храмові світильники, на яких були вирізані слова: «Я єсмь Воскресіння».

У Китаї вона символізує інь, місячне начало, безсмертя, багатство й довголіття.

У Японії вона обіцяє удачу, особливо для мандрівників.

— Що це за тварина? (Жаба.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Засвоєння нового матеріалу

1. Ознаки будови та особливості способу життя амфібій. Пристосування до середовища існування

Розповідь учителя

Амфібії, або земноводні,— найменша за кількістю видів (3–4 тис.) група наземних хребетних. В Україні мешкає 20 видів. Амфібії виникли не менше 300 млн років тому і за час існування одержали значне поширення — місця їхнього мешкання надзвичайно різноманітні, діапазон пристосування до умов дуже широкий.

Амфібії — це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі амфібії дихають за допомогою легенів і через шкіру, а їхні личинки та деякі дорослі особини — за допомогою зябер.

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення тварин та визначте ознаки відмінності в зовнішній будові жаби та риби.

Проектування зображення на екран або використання його як роздавального матеріалу

 

Очікувані відповіді учнів:

У жаби шкіра гола, немає луски, наявність чотирьох кінцівок, повіки, відділи тіла: голова тулуб, хвіст тощо.

Розповідь учителя

Тіло земноводних, як і риб, складається з голови, тулуба й хвоста. Але в жаб, ропух і деяких інших представників цієї групи хвостовий відділ не виражений. Шкіра гола, без лусок. У ній є багато залоз, які виділяють слиз. Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. А в деяких видів (саламандри плямистої, кумок, деяких видів ропух) у шкірі є отруйні залози, тому їхній слиз містить отруйні сполуки, що захищає цих тварин від нападу хижаків.

Складання опорних схем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розповідь учителя

Голова жаби плеската й широка. Є великий рот з ледь помітними зубами, очі з повіками (нижня — прозора, верхня — шкіряста), мигальна перетинка, яка закриває око. За очима є барабанні перетинки та спеціальні голосові міхури — резонатори (у самців).

Запитання до учнів:

— Навіщо жабі повіки?

Розповідь учителя

Попереду очей розташовані ніздрі, які мають клапани.

Запитання до учнів:

— Яку роль виконують клапани ніздрів? (Ніздрі закриваються під час занурення у воду.)

Розповідь учителя

Тулуб короткий і широкий, шия та хвіст відсутні. Дві пари ніг (задні довші за передні).

2. Особливості внутрішньої будови, розмноження та розвитку амфібій

Запитання для обговорення:

— Як ви вважаєте, чи відрізняється скелет жаби від скелета риби?

— Які основні причини відмінностей?

Самостійна робота учнів з підручником

— Які особливості будови скелета земноводних пов’язані з пристосуванням до середовища існування?

(Обговорення відповідей учнів.)

Запитання для обговорення:

— Які пристосування до стрибків є в скелеті жаби?

Обговорення відповідей та складання опорного конспекту.

Пристосування до стрибків у будові скелета жаби:

1. Задні кінцівки міцні, штовхальні.

2. Укорочений малорухливий хребет.

3. Щоб хвіст не заважав стрибку, хвостові хребці зростаються в одну кістку — уростиль.

4. Щоб тіло під час стрибків не переверталося:

• таз закріплюється зростанням з крижовим хребцем;

• передня частина тіла має бути легкою, тому череп жаби складається з легких кісток та хряща.

5. Розставлені в боки та напівзігнуті передні кінцівки послаблюють удар. Плечовий пояс не з’єднаний з хребтом і вільно лежить у товщі пружних м’язів, які «гасять» удар об опору.

6. Ребра відсутні, щоб під час приземлення не ушкодити внутрішні органи.

Запитання до учнів:

— Які особливості мускулатури жаби?

Очікувана відповідь учнів:

У земноводних найкраще розвинені м’язи кінцівок та їхніх поясів. М’язи земноводних поділяються на групи, що виконують спільні функції (наприклад, м’язи, що згинають кінцівки, або м’язи, які розгинають кінцівки).

Запитання до учнів:

— Які відмінності в будові скелета земноводних та риб?

Очікувані відповіді учнів:

• Хрящовий череп, що складається з меншої кількості кісток.

• Скелет міцніший, ніж у риб, оскільки підтримує тіло на суходолі.

• Є шийний хребець, і голова рухомо з’єднується з хребтом.

• З’являються п’ятипалі кінцівки.

• Розвиваються пояси, які дають опору кінцівкам.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Які особливості внутрішньої будови забезпечують пристосування земноводних до середовища існування?

(Обговорення відповідей учнів.)

Складання опорного конспекту

Особливості травної системи амфібій:

1. За способом живлення — хижаки.

2. Хапають їжу язиком, який у безхвостих прикріплений до дна ротоглотки своїм переднім кінцем і може викидатися із рота. Язик виділяє клейку речовину для утримання їжі.

3. Під час проковтування великої здобичі очні яблука втягуються, тиснуть на стінку ротоглотки і проштовхують їжу у стравохід.

4. Зуби призначені для утримання здобичі, усі однакові.

5. Секрет слинних залоз не містить ферментів і лише зволожує їжу.

Запам’ятайте

Земноводні — холоднокровні тварини: мають несталу температуру тіла, яка залежить від температури зовнішнього середовища.

Причини:

• забезпеченість більшості органів змішаною, бідною на кисень кров’ю;

• випаровування вологи через шкіру, що знижує температуру тіла.

Особливості кровоносної системи:

1. Трикамерне серце:

• ліве передсердя (артеріальна кров);

• праве передсердя (венозна і артеріальна кров);

• шлуночок (змішана кров).

2. Два кола кровообігу.

Особливості дихальної системи:

1. На суходолі:

• легені (у дорослому стані, постачають 50–90 % кисню);

• шкіра;

• слизова ротоглотки (безлегенева саламандра).

2. У воді:

• шкіра;

• зябра (на личинковій стадії).

3. Шкірне дихання:

• забезпечує тривале перебування під водою;

• відбувається тільки через зволожену шкіру (на суходолі);

• кисень повітря розчиняється в тоненькій плівці рідини на поверхні шкіри і переходить у кров.

Завдання для учнів:

— Назвіть риси ускладнення в будові земноводних, які підвищують загальний рівень їхньої організації і сприяють кращому пристосуванню до різноманітних умов.

Очікувані відповіді учнів:

• Поява п’ятипалої кінцівки.

• Розвиток легенів.

• Наявність трикамерного серця.

• Формування середнього вуха.

• Поява двох кіл кровообігу.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, яке запліднення притаманне рибам. (Зовнішнє.)

Розповідь учителя

Розмноження та розвиток земноводних, як і в риб, відбуваються у воді. Земноводні — роздільностатеві тварини, яким здебільшого притаманне зовнішнє запліднення. Протоки статевих залоз у них відкриваються в клоаку. З настанням весни земноводні прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні ви часто можете чути гучний «жаб’ячий спів». Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини розвиваються особливі парні мішки — резонатори. Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщують про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується в об’ємі. Набряклі драглисті оболонки допомагають ікринкам утримуватися біля поверхні води, де вища температура. Уночі, коли температура знижується, у кладках завдяки драглистим оболонкам температура продовжує залишатися на декілька градусів вищою, ніж у воді. Верхня частина яйця всередині прозорої оболонки містить темний пігмент, а нижня — світла.

Запитання до учнів:

— Яке значення має таке забарвлення ікринок?

Очікувані відповіді учнів:

Завдяки пігменту сонячне проміння уловлюється краще і яйце отримує більше тепла, необхідного для розвитку зародка. Крім того, темний пігмент захищає зародок від шкідливого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Розповідь учителя

Личинка жаб має назву «пуголовок».

Запитання до учнів:

— Кого вам нагадує пуголовок? (Личинку кісткової риби.)

— Чим він вам її нагадує? (Відсутність кінцівок, форма тіла, на його шкірі помітна бічна лінія.)

Розповідь учителя

Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються внутрішніми, непомітними ззовні (прорізуються зяброві щілини). Пуголовок має одне коло кровообігу і двокамерне серце. Отже, у личинок земноводних є багато спільного з кістковими рибами.

(Демонстрування таблиці «Розвиток земноводних» або проектування зображення на екран.)

 

Фази розвитку жаби:

1 — ікринки

2 — личинки

3 — пуголовок із зовнішніми зябрами

4 — пуголовок із внутрішніми зябрами

5 — молода жаба

6 — доросла особина

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка ікринки. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з’їдають драглисті оболонки ікринки, до яких прикріплювалися. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м’ясистими губами. Пуголовки зішкрябують шар дрібних організмів (водорості, найпростіші тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних.

Пуголовок швидко росте, зовнішні зябра в нього замінюються на внутрішні, через деякий час починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки, передні ж — сховані під шкірною складкою, що прикриває зяброві щілини.

Запитання до учнів:

— Чому першими з’являються задні кінцівки, а не передні? (За допомогою задніх кінцівок пуголовок плаває.)

Через деякий час з’являються легені, серце стає трикамерним. Хвіст поступово коротшає, та стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята заселюють на суходолі придатні місця існування. Статевозрілими жаби стають на третьому році життя. Таким чином, земноводним притаманний непрямий розвиток, під час якого організм зазнає значної перебудови.

V. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Скласти сенкан на тему «Амфібії».

Наприклад:

амфібії

наземні, водяні

плигають, плавають, кумкають

найпримітивніші наземні хребетні тварини

земноводні

5.2. Заповнити таблицю.

Пристосування земноводних до середовища існування

Ознаки пристосування земноводних до життя на суходолі	Ознаки пристосування земноводних до життя у воді

 

5.3. «Творча лабораторія».

— Як ви можете пояснити таке явище, що пуголовок часничниці звичайної може сягати довжини 18 см, а доросла форма — 10 см?

(Личинкова стадія жаб відрізняється за зовнішнім виглядом від дорослих особин. Личинки видовжені, із хвостовим відділом, а отже, за рахунок цього вони можуть сягати великих розмірів. Під час метаморфозу хвіст розсмоктується, і розміри жаби зменшуються.)

VІ.  Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Об’єднатися в три групи та виконати завдання:

— Підготувати презентацію на тему:

І група — «Хвостаті амфібії».

ІІ група — «Безхвості амфібії».

ІІІ група — «Безногі амфібії».

— Скласти (або підібрати) запитання до завдань інших груп.

2. Підготувати повідомлення на тему «Амфібії Червоної книги України».