Амфібії. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

Урок № 24

Тема: Амфібії. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, середовища існування, різноманітність, роль у природі та значення в житті людини

Мета: сформувати знання учнів про наступний клас типу Хордові – Земноводні; розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності цих тварин у зв’язку з двома середовищами існування – водним та наземним; розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до земноводних тварин.

Обладнання і матеріали: таблиця «Внутрішня будова жаби», скелет жаби, зображення амфібій.

Базові поняття і терміни: амфібії, легені, трикамерне серце, шкірне дихання, метаморфоз, пуголовок, нерест, клоака.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів:

Називає:

- середовища існування тварин;

- визначальні ознаки будови, які відрізняють тварин зазначених груп серед інших;

- рідкісні види України та свого краю;

Наводить приклади:

- тварин, які належать до зазначених груп;

- видів тварин, поширених в Україні та своїй місцевості;

Розпізнає:

- тварин на зображеннях, у колекціях;

Характеризує:

- визначальні особливості способу життя, розмноження і розвитку тварин зазначених груп;

- різноманітність тварин;

- пристосування тварин до життя у воді;

- особливості будови тварин, зумовлені пристосуванням до життя на суходолі;

- роль тварин у екосистемах та значення в житті людини;

Визначає:

- риси пристосованості тварин до середовища існування;

Робить висновок:

- особливості будови організму тварин – результат пристосування до умов середовища існування.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Експрес – тест

1. До хрящових риб належать:

а) манта; б) осетер; в) лящ; г) горбуша; д) катран.

2. Людиною штучно розводяться:

а) короп; б) латимерія; в) тріска; г) оселедець; д) щука.

3. Плавального міхура не мають:

а) карась; б) горбуша; в) акула; г) скат; д) лосось.

4. Яке серце у риб:

а) трубчасте; б) двокамерне; в) трикамерне; г) відсутнє.

5. Прохідними рибами є:

а) річковий окунь; б) атлантичний осетер;

в) короп; г) горбуша; д) скат-хвостокіл.

6. Хорду мають:

а) окунь; б) осетер; в) білуга; г) короп.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання:

Чому земноводні одержали таку назву?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика класу Земноводні

Амфібії або земноводні — перша група хребетних тварин, що освоїла наземне середовище, але зберегла тісний зв’язок з водним. Земноводні поширені повсюдно, але найбільш широко зустрічаються в регіонах з теплим і вологим кліматом. Живуть поблизу водоймищ.

Характерні риси організації земноводних:

1. Тіло злегка сплющене й підрозділяється на голову, тулуб і дві пари п’ятипалих кінцівок. У невеличкої групи земноводних є хвіст.

Мал.1. Зовнішня будова жаби озерної

2. Шкіра тонка, гола, волога, багата слизовими залозами.

3. Череп рухливо з’єднаний із хребтом, що складається із чотирьох відділів: шийного, тулубного, крижового й хвостового. Плечовий і тазовий пояси забезпечують кінцівкам опору.

Мал.2. Скелет жаби

4. М’язова система складається з окремих диференційованих м’язів. Рухи різних частин тіла більш різноманітні, ніж у риб.

5. Земноводні — хижаки. У них розвинені слинні залози, секрет яких зволожує ротову порожнину, язик і їжу. Активно схоплена здобич перетравлюється в шлунку. Останній відділ травного каналу — розширена клоака. Клоака - розширена кінцева частина задньої кишки у деяких риб, усіх земноводних, плазунів, птахів та однопрохідних ссавців, в яку відкриваються статеві протоки й сечоводи.

6. Органи дихання дорослих тварин — шкіра й легені, у личинок — зябра.

7. Серце трикамерне. Є два кола кровообігу: велике і мале. Артеріями великого кола кровообігу тече змішана кров, і тільки головний мозок забезпечується артеріальною кров’ю.

Мал.3. Будова кровоносної системи амфібій.

8. Органи виділення — парні тулубні нирки.

9. Передній мозок земноводних у порівнянні з таким же у риб має більші розміри й розділений на дві півкулі. Мозочок розвинений гірше у зв’язку з малою рухливістю. Будова органів слуху й зору пристосована до життя на суші. У личинок земноводних є орган бічної лінії.

Мал.4. Будова нервової системи амфібій.

10. Запліднення зовнішнє, у воді. Розвиток з неповним метаморфозом, зі стадією рибоподібної личинки – пуголовка.

2. Розмноження та розвиток земноводних

Статевими залозами земноводних є сім’яники та яєчники. Усі земноводні роздільностатеві. Запліднення в більшості земноводних зовнішнє.

Розвиток починається з моменту нересту (відкладання самками ікри з наступним її заплідненням насінною рідиною самців). Через певний час після нересту зовнішня оболонка ікринки багатьох видів амфібій розбухає і склеюється з іншими ікринками, утворюючи кладку.

Розвиток земноводних – непрямий.  Личинкова стадія представлена пуголовком. Дихання пуголовка здійснюється з допомогою спочатку зовнішніх, а потім внутрішніх зябер. У нього є двокамерне серце й лише одне коло кровообігу, а на шкірі помітна бічна лінія. У пуголовків є рогові зубчики, розташовані під м’ясистими губами. Харчуються вони водними найпростішими, водоростями та іншими організмами, переважно зіскрібаючи їжу з підводних предметів. З ростом в пуголовка з’являються задні й передні кінцівки, розвиваються легені. Досягши потрібних розмірів, пуголовок перестає харчуватися і проходить метаморфоз, перетворюючись на дорослу жабу.

Мал.5. Стадії розвитку жаби.

3. Турбота про потомство

У більшості кісткових земноводних турбота про потомство не виражена. Вони відкладають у відповідних умовах велику кількість ікри, з якої до дорослого стану доживає лише незначна кількість особин. Деякі види охороняють кладку або розміщають її у важкодоступних для хижаків місцях. Так, самці повитухи носять шнур ікри із собою, обмотавши його навколо свого черева і стегон.

Мал.6. Жаба-повитуха.

Самці південноамериканських дереволазів поміщають пуголовків собі на спину. В одних видів вони транспортують їх у водойму, а в інших залишають у слизу на спині, де пуголовки живуть до закінчення метаморфозу. Дуже цікава турбота про потомство в суринамської піпи. Ікринки вростають у шкіру на спині самки, куди їх поміщає під час нересту самець.

4. Сезонні явища в житті земноводних

Сезонними явищами в житті земноводних, які живуть в умовах сезонного клімату, є весняне пробудження, нерест, період літньої активності, зимівля (зимове заціпеніння). Під час зимівлі відбувається різке зниження активності земноводних під впливом зниження температури води в зимовий сезон.

4. Різноманітність земноводних

Повідомлення учнів

Безногі земноводні

Хвостаті земноводні

Безхвості земноводні

5. Роль амфібій  у природі та житті людини.

Земноводними живиться багато тварин, і вони самі знищують чимало безхребетних, регулюючи тим самим чисельність шкідливих і кровосисних видів. Деякі види земноводних (наприклад, велетенську саламандру, тигрову та гостроморду жабу, жабу-голіафа) людина вживає в їжу. Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. Земноводні - класичний об'єкт лабораторних досліджень учених, студентів-біологів і медиків, завдяки яким зроблено чимало відкриттів. У Токіо та Парижі жабам навіть споруджено пам'ятники.

Мал.7. Жаба – голіаф

6. Охорона земноводних

До Червоної книги України занесено тритона карпатського та альпійського, саламандру плямисту, ропуху очеретяну, жабу прудку.

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Доопрацюйте таблицю

Амфібії – тварини, які ведуть подвійний спосіб життя

2. Визначте місце земноводних у системі живої природи.

Надцарство _________________________________

Царство _________________________________________

Підцарство _______________________________________

Тип ____________________________________________

Підтип ___________________________________________

Клас _____________________________________________

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника