АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО – УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА ПРИКЛАДІ МЕЛЬНИКІВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

ЗВІТ З ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ КРАЄЗНАВЧОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ»МОЯ БАТЬКІВЩИНА - УКРАЇНА»

НА ТЕМУ:  «АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ  В УМОВАХ РОСІЙСЬКО – УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ НА ПРИКЛАДІ МЕЛЬНИКІВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 2022 рік

 

Автор краєзнавчо – дослідницької роботи: Лузанов Олександр, вихованець гуртка «Географічне краєзнавство». Учень 9 класу Мельниківського ліцею Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області

Керівник: Пасічник Ганна Ігорівна керівник гуртка «Географічне краєзнавство».  Тел. 380502984053

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….	4
РОЗДІЛ І. МІГРАЦІЙНІ ЯВИЩА ТА УМОВИ ЇХ УТВОРЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ …………………………………………………………………..	6
1.1 Дослідження умов утворення міграційних процесів………………….. 1.2  Внутрішня міграція населення Східної України на прикладі Харківської області…………………………………………………………..	6   8
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОГО РОЗПОДІЛУ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛЬНИКІВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………………………………	10
2.1 Аналіз динаміки міграційних процесів на території Мельниківського старостинського округу Валківської міської ради Харківської області за період лютий – вересень 2022 року………………………………………..	10
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………	15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..	17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

МІГРАЦІЯ внутрішня – переселення, просторове пересування, переміщення мешканців країни, пов'язане зі зміною місця проживання в межах цієї країни.

Актуальність теми полягає в тому, що бойові дії на території України  призводять до виникнення матеріальних та людських втрат, а також екологічних наслідків. Тому вивчення впливу військових дій на міграційні процеси в межах Харківської області  є надзвичайно важливим для забезпечення нормальної життєдіяльності людини.

Об’єктом дослідження виступають кількісні показники населення на території Харківської області.

Предметом дослідження є просторово-часовий розподіл повторюваності міграції на території Харківської

Метою є визначення динаміки міграційних процесів на території Мельниківського старостинського округу Валківської міської ради Харківської області за період лютий – вересень 2022 року

Відповідно до мети було поставлено ряд задач:

1. вивчити особливості розподілу населення після повномасштабного вторгнення на території України;
2. вивчити особливості розподілу населення після повномасштабного вторгнення на території Харківської області;
3. встановити особливості просторово-часового розподілу міграційних процесів на території Мельниківського старостинського округу Валківської міської ради Харківської області за період лютий – вересень 2022 року Методи дослідження полягають у використанні під час написання дослідницької роботи статистичного аналізу, картографічного та порівняльного.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в встановленні закономірностей просторово-часової мінливості внутрішнього переміщення населення на території Харківської області. Представлене дослідження є аналізом регіонального аспекту популяційних змін як складової частини глобальної міграційної системи.

Практична значущість: результати роботи можуть бути використані  при аналізі процесів переміщення у Харківської області для гуманітарних потреб,  сільського господарства та будівництва. Можуть бути враховані при розробці національних і місцевих політик.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. МІГРАЦІЙНІ ЯВИЩА ТА УМОВИ ЇХ УТВОРЕННЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

1.           Дослідження умов утворення міграційних процесів

Внутрішня міграція, тобто переміщення в кордонах окремих держав, не

менш важлива для економічного та соціального розвитку, ніж міждержавна. Мільйони людей в Україні покинули свої домівки через війну. Частина з них переїхали в межах країни, а частина — виїхали за кордон. Деякі люди переїжджали на певний час і вже повернулися до місць свого постійного проживання, а для деяких питання виїзду може постати згодом. Раптове переміщення великої кількості населення внаслідок війни створює нові виклики та збільшує вже наявні — як для приймаючих громад, так і для громад, з яких відбувається відтік людей.

Станом на 1 січня 2022 року в Україні проживало 34,5 млн громадян, натомість на кінець серпня – лише 27,8 млн. Про це йдеться в пояснювальній записці до проєкту державного бюджету на 2023 рік.[3] Тобто за пів року великої війни чисельність тих, хто живе і працює в Україні, зменшилася на 6,7 млн. Частина виїхала за кордон, частина потрапила в окупацію.

Протягом першого місяця повномасштабної війни з України виїхали 3,6 млн людей. Ще близько 6,5 млн, за оцінками Міжнародної організації з міграції, покинули місце свого постійного проживання і переїхали в межах країни. У перші дні до прикордонних пунктів пропуску до країн Євросоюзу, з якими межує Україна, насамперед до Польщі, утворилися кілометрові черги. Кожного дня кордон перетинали до 150 тис. людей.[5] Не менші затори утворилися і на виїздах із великих міст, що зазнали бомбардувань уже в перші дні. За даними Державної прикордонної служби, станом на 20 березня на кордонах із країнами ЄС суттєво зменшилася кількість черг на виїзд із України. Проте не лише дістатися до кордону, а й виїхати зі свого міста у бік безпечніших областей для мешканок багатьох міст України залишається складним завданням. Через недотримання гуманітарних коридорів і постійні обстріли російськими військами цивільних авто спроба виїхати з Маріуполя, Херсона, Бахмута та інших окупованих міст може коштувати життя.

Напад Російської Федерації на Україну, призвів до безпрецедентного з часів Другої світової війни явища – масової міграції населення Української держави та появи не відомого раніше в українському суспільстві феномена багатомільйонних вимушених мігрантів, внутрішньо переміщених осіб, біженців, переселенців, шукачів притулку й емігрантів. За оцінками на основі загальнонаціонального опитування МОМ, яке було проведене 9–16 березня 2022 року, з різних регіонів у межах України виїхала така кількість людей: 2 344 936 — схід, 1 936 839 — Київ та область, 1 302 022 — північ, 485 829 — південь, 220 243 — центр, 187 854 — захід.[2]

 

Рис. 1.1. Кількість людей станом на 9–16 березня 2022 які виїхали в межах України

За своїми масштабами, географією охоплення, кількісними показниками та часовими рамками сучасна українська вимушена міграційна криза не має аналогів і значно перевершує всі попередні. За даними Управління Верховного комісара у справах біженців Організації Об’єднаних Націй (УВКБ ООН), лише за перші півтора місяця від початку гарячої фази нинішньої восьмирічної російсько-української війни свої домівки залишили 11,4 млн українців, а в кінцевому варіанті ця цифра може сягнути 16 мільйонів. [12]. У Міністерстві освіти і науки України (МОНУ) повідомили, що, за статистикою, близько чверті всіх переселенців є школярами чи студентами. Але у наведених даних не враховано тих осіб, які є громадянами інших країн і на момент початку повномасштабної війни перебували на території нашої держави. Така масштабна хвиля вимушених внутрішньо переміщених осіб і емігрантів спричинила безліч проблем безпекового, соціального, економічного, фінансового, сімейного й демографічного характеру[6]. Остання матиме вкрай негативні наслідки для генофонду населення України на наступні десятиліття. З цього погляду, проблематика сучасної вимушеної міграційної кризи у надзвичайних умовах нинішньої російсько-української загарбницької війни набуває особливої актуальності.

2.           Внутрішня міграція населення Східної України на прикладі Харківської області

Згідно з 8 хвилею дослідження Міжнародної організації з міграції, що проводилось 17-23 серпня серед населення України віком від 18 років, близько 6 975 000 людей змінили місце проживання всередині країни. Це на 5% більше, ніж у червні та на 8% більше, ніж у 1 хвилі опитування. Найбільше виїздили з Донецької та Харківської областей — по 21% з загальної кількості переміщених осіб[8].

З початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого і станом на початок серпня в Харкові та Харківській області загинуло від російських обстрілів більше тисячі цивільних осіб. Про це повідомив керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков[10]. Також у місті чимало руйнувань через обстріли. Повністю або частково зруйновано понад 7 тисяч об'єктів у місті та області, 2800 багатоповерхівок, майже 1800 житлових будинків, більш ніж половина тисячі навчальних закладів та півтори сотні лікарень.

Хронологія подій у Харкові та Харківській області під час російсько-української війни починаючи з 24 лютого та впродовж першого тижня мала системний терористичний характер: Опівночі 24.02.2022 року було повідомлено про закриття до ранку аеропорту «Харків». Причина закриття не повідомлялася. 05:00, 24.02.2022 року місто Харків піддалося обстрілам із систем залпового вогню, також були нанесені удари по військовим спорудам. Згодом було встановлено, що обстріл проводився із систем «Смерч», якими заборонено обстрілювати цивільні об’єкти. 05:00, 24.02.2022 року місто Чугуїв (військовий аеродром біля міста) піддався обстрілу, внаслідок якого постраждало щонайменше п’ять цивільних будинків. 08:17, 24.02.2022 року метрополітен в Харкові почали використовувати як бомбосховища. Були облаштовані фонтанчики для пиття. Електропоїзди продовжували курсувати між станціями. Однак приблизно о 15:00 потяги перестали курсувати. Після цього рух транспорту був зупинений, а у вагонах електропоїздів розташувалися цивільні особи.

У перші години війни виникли черги на виїзді з міста, на бензозаправках, у магазинах та аптеках. Товари першої необхідності зникли із полиць протягом декількох годин. 18:20, 24.02.2022 року, було знищено дамбу у Печенігах. 22:35, 24.02.2022 року – підірвано залізничні колії у Куп’янську. 13:43, 25.02.2022 року повідомлялося про нові обстріли П’ятихаток, Горизонту та Салтівки. 9:33, 25.02.2022 року відбувся обстріл Державного біотехнологічного університету в Лозовеньках. 00:47, 26.02.2022 року авіаудар по Люботину. 17:53, 26.02.2022 року протягом усього дня триває обстріл Балаклії. Люди, що проживають поряд з військовою частиною або евакуйовані, або знаходяться в укриттях. 14:42, 27.02.2022 у с. Попівка Красноградського району, Харківської області, ворожа диверсійно-розвідувальна група обстріляла мирне населення. Вночі 28.02.2022 року був обстріляний смт. Пісочин. Вдень 28.02.2022 року відбулось бомбардування авіацєю РФ міста Ізюм. Також вночі 01.03.2022 року обстріляли житлові будинки у м. Дергачі.

 Можна припустити, що переміщення населення в Харківській області відбувалося хвилями залежно від наявності бойових дій у регіоні чи населеному пункті. За оцінками на основі вже згаданого опитування МОМ, 48% переміщених залишили місце проживання одразу після початку війни, 45% залишили місце проживання, коли війна досягла їхнього району, а 5% покинули місце проживання в очікуванні конфлікту[7].

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОГО РОЗПОДІЛУ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛЬНИКІВСЬКОГО СТАРОСТИНСЬКОГО ОКРУГУ ВАЛКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Аналіз динаміки міграційних процесів на території Мельниківського старостинського округу Валківської міської ради Харківської області за період лютий – вересень 2022 року

Згідно з останнім дослідженням МОМ, майже третина всіх внутрішньо переміщених осіб в Україні (28%) походять з Харківської області[4]. Для аналізу динаміки переміщення громадян використовувалися данні за період лютий – вересень 2022 року. Кількісні показники були отримані шляхом опрацювання заяв населення для отримання статусу ВПО.

Статистика пропонує безліч методів вивчення зв’язків, вибір яких залежить від цілей дослідження і від поставлених завдань. Було проаналізовано методи вивчення залежностей та обрано кореляційно - регресійний аналіз як один з найбільш поширених методів вивчення зв’язків між показниками.

Розглядаючи отримані показники, можна визначити, що пік міграції до старостату відбувся в березні і становив 140 осіб. Зафіксовано, що переважна більшість ВПО становили жінки – 256 осіб та їх діти – 46осі. Відповідно чоловіків – 114 осіб. Загальна кількість склала – 416 осіб. (рис. 2.1.)

Графічний аналіз (рис. 2.2.) вказує на динаміку поповнення населення ВПО в громаді за досліджуваний  період. Починаючи з лютого по квітень відбувається кількісне збільшення громадян. Влітку цей показник найменший, на мою думку це пов’язано зі зменшенням обстрілів та початком контр наступальних дій в Харківській області.

Рис. 2.1. Статтевий склад ВПО в Мельниківському старостатті

В серпні зареєстровано лише – 9 осіб, але вже на початку осені відбувається різке збільшення прибулого населення до 63 осіб. Це пов’язано з початком холодів та поверненням біженців із за кордону, більшість новоприбулих повідомила про те, що їхнє житло зруйноване, або частково пошкоджене і не придатне для проживання в осінньо – зимовий період.

Рис. 2.2. Кількість осіб, які перемістились до Мельниківської громади в період з лютого по вересень 2022 року.

Загальна географія ВПО, які проживають громаді складається з трьох областей: Харківська (м.Харків, смт Пісочин, с. Липці, м. Куп’янськ, м. Вовчанськ, с. Козача Лопань, с. Черкаська Лозова, с. Борова, м. Ізюм, м. Дергачі, м. Балаклея, смт Печеніги, м. Чугуїв, с. Гусарівка ), Донецька (м. Слов’янськ, м. Маріуполь, м. Горлівка, м. Рубіжне  ) та Луганська (м. Луганськ, с. Кремінна, м. Лисичанськ) (табл. 2.1.). Найбільша кількість новоприбулих людей з м. Харків більшість з них проживали в спальному мікрорайоні Північна Салтівка. Найменша з Луганської області – це пов’язано з тим, що територія області окупована ще з 2014 року і жителі цієї області масово мігрували 8 років тому.

Таблиця 2.1

Кількість осіб та їх попереднє місце проживання, які прибули до Мельниківської громади Харківської області

№	Населений пункт	Кількість  осіб, які прибули
1	м. Харків	291
2	смт Пісочин	7
3	с. Липці	11
4	м. Куп’янськ	13
5	м. Вовчанськ	5
6	с. Козача Лопань	12
7	с. Черкаська Лозова	3
8	с. Борова	3
9	м. Ізюм	4
10	м. Дергачі	7
11	м. Балаклея	6
12	смт Печеніги	3
13	м. Чугуїв	15
14	с. Гусарівка	5
15	м. Слов’янськ	6
16	м. Маріуполь	8
17	м. Горлівка	4
18	м. Рубіжне	3
19	м. Луганськ	2
20	с. Кремінна	5
21	м. Лисичанськ	3

 

Варто зазначити що за досліджуваний період люди не лише мігрували до старостату, частина новоприбулих у кількості 98 осіб виїхали на своє постійне місце проживання, переважно це чоловіки працездатного віку.

Рис. 2.3. Кількість осіб Харківської області, які перемістились до Мельниківської громади в період з лютого по вересень 2022 року.

Східний макрорегіон демонструє найбільше зростання в абсолютному вираженні, досягнувши майже 1 мільйона осіб[1]. На рис. 2.3 позначена кількість осіб або групи осіб, які зареєстровані як ВПО в Мельниківському старостаті та були змушені втекти чи залишити свої домівки чи місця постійного проживання, зокрема внаслідок або для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуацій загального насильства., порушення прав людини або природні чи антропогенні катастрофи, і які не перетнули міжнародно визнаний державний кордон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Під час написання дослідницької роботи були отримані наступні результати:

1.Вивчено досвід науковців щодо дослідження міграційних процесів населення в умовах війни.

2. Досліджено, що у період з лютого по вересень 2022 року найбільш інтенсивно міграційні процеси в Харківській області проявили себе в весняні місяці.

Проаналізовано динаміку міграційних процесів на території Мельниківського старостинського округу Валківської міської ради Харківської області за період лютий – вересень 2022 року, визначили кількісний показник ВПО в громаді, дослідили географічне походження внутрішніх мігрантів та зробили висновок, що в громаді перебувають в переважній більшості жителі м.Харків та жителі Північної та Північно – Східної частини Харківської області. Визначено, що загальна кількість жінок і дітей склала – 302 особи, а це вдвічі більше ніж переміщених чоловіків, серед яких більшість пенсійного віку, а частка працездатних повернулась на місця проживання впродовж чотирьох місяців війни. Також досліджено прояв нової хвилі міграції до старостату, це пов’язано в першу чергу з проблемами проживання та неготовності житла до опалювального періоду, тобто люди змушені лишати свої домівки та переміщатися.

В представленому аналітичному дослідженні виконано загальний огляд окремих викликів, пов’язаних із масштабним явищем внутрішньої міграції населення. Внутрішньодержавна міграція залишається на сьогодні основною

формою територіальної мобільності населення України. Попри скорочення

чисельності переселень для постійного проживання, які фіксуються статистично, значною є маятникова міграція з міст та індустріальних центрів до сільських територій. Цілком очевидно, що в нинішніх умовах в Україні категорією мігрантів, які потребують державної підтримки, є вимушені переселенці.

Нажаль на сьогодні немає в достатній кількості ні статистичних, ні оціночних даних щодо величини, спрямованості, складу внутрішніх міграційних потоків. Вплив внутрішньої міграції на добробут домогосподарств та економічну ситуацію в регіонах походження/призначення досліджувався вкрай мало. Тому передовсім потрібно оцінити ситуацію, спрогнозувати потребу в робочій силі, визначити

бажану кількість мігрантів, регіони, куди вони мають спрямовуватися, як і

такі, які можуть забезпечити ці людські ресурси. Лише після цього можна приступати до визначення шляхів реалізації намічених цілей, удосконалення

законодавства, визначення інституцій, відповідальних за його виконання, розробку планів та програм конкретних заходів.

З проведених спостережень, можна зробити висновок, що перелічені явища на території Харківської області мають катастрофічний характер. Результати роботи можуть бути використані  при аналізі процесів переміщення у Харківської області для гуманітарних потреб,  сільського господарства та будівництва. Можуть бути враховані при розробці національних і місцевих політик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. . Вечірній Київ. 2 травня 2022 року. https://vechirniy.kyiv.ua.
2. . Через війну свої домівки покинули 11,4 млн. українців, – ООН. РБК-Україна. 9 квітня 2022 року. https://www.rbc.ua/ukr/news/voyny-svoi-doma-pokinuli-11-4-mln-ukraintsev-1649511897.html.
3.  Аналітичний центр Cedos https://cedos.org.ua/
4. Вимушена міграція в умовах російсько-української війни та її негативні наслідки для генофонду України https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9149
5. Вимушена міграція і війна в Україні (24 березня — 10 червня 2022) https://cedos.org.ua/researches/vymushena-migracziya-i-vijna-v-ukrayini-24-bereznya-10-chervnya-2022/
6.  Від початку війни до Запоріжжя було евакуйовано понад 114 тисяч людей. Іnterfax-Україна. 10 квітня 2022 року. https://interfax.com.ua/news/general/823004.html.
7. Кількість населення в Україні на 11% менша від 2021 року. Агрономія сьогодні. 9 квітня 2022 року. http://agronomy.com.ua/novyny/1035-stalo-vidomo-iakymy-budut-tsiny-na-ovochi-borshchovoho-naboru.html.
8. Найважчі міграційні кризи у світі за останні роки. Слово і діло. 11 листопада 2021 року. https://www.slovoidilo.ua/2021/11/11/infografika/svit/najvazhchi-mihraczijni-kryzy-sviti-ostanni-roky
9.  ООН підвищила оцінку внутрішньо переміщених осіб в Україні до 7,1 млн. Interfax-Україна. 10 квітня 2022 року. https://interfax.com.ua/news/general/822930.html.
10. Повернути втрачене. Чим Україні загрожує зменшення населення? https://lb.ua/economics/2022/09/22/530166_povernuti_vtrachene_chim_ukraini.html
11. Позняк О. Проблеми статистичного оцінювання обсягів незареєстрованого населення м. Києва // Вісник київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Економіка. – 2013. - № 134. – С.61-64. С.63
12. Україна — цифри ВПО: Загальне опитування населення (9 — 16 березня 2022 р.) https://dtm.iom.int/reports/ukraine-%E2%80%94-idp-figures-general-population-survey-9-%E2%80%94-16-march-2022