Андріївські вечорниці 4 клас

 

Андріївські

               вечорниці                      

                                                                           Підготувала та провела

                                                                               вихователька ГПД

                                                                         Черняівського ліцею №1

                                                                     Конончук Тетяна Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета. Ознайомити учнів із національними традиціями святкування свята Андрія Первозваного ; підвищити їх культурний і пізнавальний рівень; залучити учнів до активного вивчення культури рідного краю; вміти знаходити інформацію.

Обладнання. Вишиті рушники, свічки, мішки, глечик з гілочками вишні, вареники, солоне тісто, коцюба, калита.

 

 

 

                                                Хід заняття

 

Господиня: З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера.  Узимку, коли завершувалися роботи, частішали дівочі та парубочі гуляння та вечорниці.  Це було й 13 грудня, що вважається днем пам’яті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозданного. : Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість  батькам, бабусям, дідусям.

Обійдіть весь світ безмірний

І скажіть, в якій країні

Так зберігся скарб безцінний,

Як у нас, на Україні?!

Просим всіх у нашу хату,

Превелику, пребагату.

Від зірниці до зірниці

Хай лунають вечорниці.

 

         Чути сміх. Господиня схоплюється. Заходять дівчата.

 

Добрий вечір вашій хаті.

Уклін господині.

Чи веселі вечорниці

В нашій Україні?

 

Добрий вечір, господине,

Славна молодице.

Чули, що у цій хатині

Будуть вечорниці!

 

         Господиня – Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Прошу! Прошу до хати!

 

Ви за нами сумували?

Дівчаточок виглядали?

 

       Господиня: Ой дівчата, мої ж ви качечки, мої ж ви голубоньки, заходьте, порадуйте мене. А які ж ви гарні!

 

Прибрана хатина,

усміхнені личка.

Всіх нас запросила

Хата-вечорничка.

 

 

Вдягли блузочки ми

гарненькі, спіднички,

разом  готували 

свої вечорнички.

 

Вечорнички почалися,

до роботи ми взялися,

кукурудзо, стережися,

перелущимо тебе .

 

Пір'я з решета тікає,

бо робота дружно йде.

Черняхівські вечорнички

Ой, нема таких ніде.

 

•                Ну, що щебетуні вмостились зручніше, будьте як вдома. Сьогодні вечір,   у      який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата.

 

Дівчата:    Так, хочемо!

 

 Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай буде по вашому, то може і я помолодію біля вас. Сьогодні будемо веселитись, співати, танцювати, хлопців частувати і обов’язково ворожити!

 

Первозданний Андрію,

На тебе надіємось!

Долю хочемо знати,

Зійди до нас

В цей вечірній час,

В цю годину

Благослови кожну дівчину!

 

 Андрію, Андрію, тебе благаю,

До тебе взиваю,

Зійди, зійди

І долю проречи!

 

Хай почую, побачу,

Що мені віщує.

Хай знаю,

Що мене чекає.

 

         Господиня: Дівчатка, а давайте поворожимо, поки хлопців немає. Поворожимо, хто ж швидше піде заміж.

 

                        Гілки вишні ми поставили і на них загадаємо. Мерщій гілочки беріть і на хлопців ворожіть. Чия гілочка зацвіте на Великдень, та й піде заміж. (Роздаю гілочки з глечика.)

Всі виходять  на середину.

Чаклуємо! Ух, ух, ух тікай з хати злий дух! (Машуть гілочками)

Ух, ух, ух нехай в хаті буде добрий дух!

 

Ставлю гілочку вишневу для щастя свого.   (Ставлять гілочки у глек)

Дай боже вишні зацвісти, а нам доброї долі дочекатися.

 

•          Є мене для вас ще одне цікаві гадання.  Колись давно дівчатка, щоб    дізнатись, котра перша вийде заміж, складали свої чобітки на порозі. Чий перший стане на порозі, той перший знайде свою любов.

 

•          Бачу, що ворожіння вам дуже подобаються, але ж треба поспішати, бо вже, мабуть,  наші парубки йдуть, бо собаки на все село гавкають.
•          Добрий вечір, господине!
•          Слава Богу у вашій хаті!
•          Добрий вечір, тітонько!
•   Вечір добрий, хлопці, проходьте, сідайте! Простимо до світлиці, бо ж з вами веселіші будуть вечорниці.

 

•          Авжеж, будуть веселіші, бо ми на язик гостріші.

 

•   Дівчата, а чого це ви зажурилися, аж  брівоньки скривилися. Галю, Галю, чорнобрива, чого в тебе брови криво?

 

На козака задивилася, та й брівоньки скривилися.   

 

Ой, дівчино – дівчинонько, яка ти, яка ти

За хлопцями зазираєш  не підметеш хати.

 

Наші хлопці ледацюги, не вміють робити.

Тільки хочуть всі на печі свої боки гріти.

 

 Ой, багата дівчинонька, багата, багата,

В неї очі як цибулі, а язик як лопата.

 

Ой, кувала зозуленька, та й сіла на дубі.

Були б ви, хлопці, файні, як мали б всі зуби!

 

Ой кувала зозуленька
В селі Вороняки.
Є у всіх нас файні зуби,
Ну, а вам подяка.
 

Ви, хлоп’ята,  гонорові, файно говорили

Все одно наше буде зверху, що б ви не робили! 

 

Та нехай же ваше буде зверху.

Годі , годі вже сваритись!

Нумо, дівчатонька, вже миритись!

 

•          А які мої господині вареники наліпили!
•          А давайте пограємо в цікаву гру з варениками.

Я даю вам  два мішка. Ви повинні залізти в мішки, прискакати до вареників і з’їсти їх.

•          Ой, і спритні наші хлопці. І порозважалися, і вареників наїлися.               

 

Є вареники у хаті – в Україні все гаразд.

Всі щасливі і багаті, щедре сонце світить в нас.

Слава хаті українській, слава нашій всій землі.

І вареникам в макітрі, що на нашому столі!

 

Хлопець: Хлопці, давайте і ми почастуємо дівчат.

 

1-хлопець: Та спочатку побачимо, які вони кмітливі. А відгадайте мою загадку. Саме з води і на воді плаває?

2-хлопець: А мою.

Всі його люблять, всі його чекають, а хто на нього подивиться – кожен скривиться. (Сонце) 

1-хлопець: І мою.

Без ніг, а біжить, без рук, а рукава має?

2-хлопець: Ще і мою. Ів огні не горить, і в воді не тоне. ( Лід)

І мою. Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Що це?

 ( Дівчата відгадують, а хлопці частують їх цукерками).

 

•          Давайте поспілкуємося з гостями, загадки їм позагадуємо. Отже, перша загадка:

 

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (Хліб)

Наскакалось, навивалось, під припічком сховалось. (Віник)

Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина. (Стіл, тарілка, голубці)

Що у світі найшвидше? (Думка)

Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)

У вінку зеленолистім, у червоному намисті

Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

 

•          Ось і настав той час, коли будемо калиту кусати.

Дівчина одна тримає калиту, а друга звертається до неї:

Добрий день, тобі сонечко красне.

Ти святе, ти ясне, ти прекрасне.

Ти чисте, величне, прекрасне.

Освяти та нагрій святую землю.

Зроби плодючою та родючою. Дай сили людині, тварині та рослині.

Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

 

З жита сповита,

Сонцем налита,

 Для красного цвіту,

 По білому світу!

 

Вішають калиту.

 

•                      Ось і почепили калиту,  наше сонечко. Тепер будемо кусати. Але спочатку треба вибрати пана Калетинського.

Паном Калетинським буде…, а Коцюбинським - …

•                      Пан Калетинський, дозволь калиту кусати!
•                      Можна

Хлопці кусають калиту.

 

Та к швидко вечоріє, у світлиці вже темніє.

Треба свічку запалити, в гості нічку запросити. 

Наші свічки невеличкі не  згасають, а горять.

Наше щастя цілу нічку буде біля нас стоять. 

 

         Довгими зимовими вечорами хлопці і дівчата, жінки і чоловіки в’язали, пряли, вишивали, різали по дереву, виготовляли чудовий глиняний посуд. І завжди в хаті при цьому горіла свічка. І тому наш народ започаткував традицію: на вечорницях гуляти та вогонь і свічку шанувати.

 

•                      Дівчатка сідають за вишивання, хлопці ліплять посуд в хаті тепло і затишно.

(В класі батьки запалюють свічки, виключається світло. Звучить пісня «Ніч, і тільки зорі за вікном». Звучить молитва.  )

       

Ісусе любий, Ісусе милий,

 Вже ангели в небі зірку засвітили,

 Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні

 До Тебе підносим маленькі долоні.

 

І молимось щиро за маму, за тата,

 За діда, бабусю, сестричку і брата.

 За всіх, кого любим,

 За всіх, хто нас любить,

Що нам помагають і ніжно голублять.

 Дозволь нам щасливо цю ніч переспати,

 Набратися сили, здоровими стати.

 

 Ой, мабуть, давайте, люди,

За гостину дякувати будем

І за те, що гарно приймали.

І за те, що смачно частували.

 

Нехай ваша добра хата

Буде радістю багата

І ділами, й пирогами,

І гостями, і друзями.

 

 А ще бажаємо сили,

Щоб ніколи не хворіли,

Щоб люди поважали,

Щоб діти шанували.

 Щастя, здоров’я не на один рік,

А на цілий вік!

 

 

А на прощання заспіваємо ще пісню та й

розійдемося по домівках.

Пісня «І в нас, і в вас хай буде гаразд»

 

Ми гуляли, веселились, усім весело було.

Вечорниці завершились і , здається, все пройшло.

 

Ні, так просто не проходить.

В серці струночка бринить

Про шкільні ці вечорниці спомин в серці буде жить.

 

Господиня: Ось і ожили перед нами ігри і забави нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш рід, жива у ньому пам’ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам’яті!