Андріївські вечорниці

Про матеріал

Розробка сценарію " Адріївські вечорниці". Рекомендовано учням як початкової школи так і учням середньої школи.

Перегляд файлу

$F:\Школа 1\изображения\111.jpg$

Мета: Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю

Оформлення: Інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.

Учасники вечорниць – учні, педагоги, гості.

Вчитель. Серед осінньо-зимових свят виділяється, мабуть, найцікавіше - день Андрія Первозванного, чи, як його ще називають у народі, Калита. Свято припадає на 13грудня. логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукали себі пару для майбутнього подружнього життя. До прийняття християнства свято називали Калитою. Потім первісна назва була замінена на свято Андрія Первозванного.

Звичаї та обряди в день цього святого мають дохристиянський характер: ворожіння, заклинання, ритуальне кусання калити (коржа з білогоборошна).

(Прибрана світлиця. На столі глечики, миски з їжею.)

Муз.супровід. ( Заходять господар з господинею)

Господиня. Господи, господи! Як подумаєш, коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, так аж тини тріщать. А тепер... От чекають, поки ніч настане. Ні, що не кажіть, а світ змінився. Ось, хоч би хлопці, які ж вони тепер? Тьху на їх хист, та й годі! Чи такі були колись? Як налетять, було, так що орли-соколи! А зараз що? Потопче на одному місці, повихиляється, покорчиться, якби його судороги схопили, а ти навіть не відчула, що в руках хлопця побувала...
От скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой, куди це все подівалось?

(до господаря) А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Господиня: А де ж це наша доня?

Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

(Хтось починає стукати в двері. Чути сміх. Господиня схоплюється з місця, бере в руки хліб на рушнику, який лежав на столі.)

Муз.супровід. ( Заходять дівчата)

дівчина
Добрий вечір вашій хаті, уклін господині!
Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?

дівчина
Добрий вечір вам, господине, і вам, молодиці.
Чули, що в оцій хаті будуть вечорниці?

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості! Просимо, просимо.
Аби щастя було в хаті,
Аби ми були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі!
В нашій хаті раді гостям!

дівчина. Годі-бо, дівчата, почекаймо на хлопців.

Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишиваютьі співають).

Пісня « Ой гарна я гарна». (Чути стукіт у двері.)

дівчина. Ой, дівчата, хлопці вже йдуть.

Хлопці: (стукають у двері)

Добрий вечір вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх до хати.

Господар: А хто з вас смішне нам щось розкаже?

Читають народні усмішки. ЖАРТИ

Дівчина От так диво – дивина:

Виріс ріг у кабана,

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір’я.

Хлопець А лаписько в курнику

Заспівав: «Ку-ку-рі-ку!»

Лізуть горобці на квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

Дівчина А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться.

Хлопець А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені –

Де тут правда, а де ні?

Всі Та тут все переплуталось!

Пісня «Катерина і Василь»

Дівчина. А що ж це за вечорниці без ігор?
А давайте пограємо в ігри!.

Проводяться ігри. Муз.супровід.

Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

Виконують пісню «Ой є в лісі калина»

Дівчина: Народ скаже, як зав’яже. Скільки отих приказок в народі ходить.

Не злічити, ні переказати. Питаєте, хто їх вигадує? Приказка з самого життя народжується.

Дівчина: Навчальне слово народу застерігає: «Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло»,

«Хто своєї хати цурається, той сам себе стидається»,
«Хочеш їсти калачі, не сиди на печі».

Дівчина: Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити.

Виконують танець

Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!

Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.

Дівчата виконують пісню «А мій милий вареничків хоче»

Дівчина. Та годі вам. Давайте поспілкуємось з гостями, загадки їм позагадуємо. Отже, перша загадка:

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою. (ХЛІБ У ПЕЧІ)

2. Наскакалось, навивалось, під припічком сховалось. (ВІНИК)

3. Стоїть дубина, на дубині соснина, на соснині коноплина, на коноплині глина, а в глині капустина, а в капустині свинина. (ГОЛУБЦІ НА СТОЛІ)

4. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (КАРТОПЛЯ)

5. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (КАЛИНА)

6. У воді родиться і води боїться. (СІЛЬ)

7. Білий камінь у воді тоне. (ЦУКОР, СІЛЬ)

8. Що у світі найшвидше? (ДУМКА)

Дівчина   Гарно каже дід Микола. А щоб душа не боліла, найкращі ліки – пісня і танок завзятий.
Хлопець    Гей, музики, а заграйте нам отої, що на два боки та на три прискоки.
ІНСЦЕНОВАНИЙ ТАНОК
Хлопець
Ой, дівчинонько, чи я ти?
Йди зі мною танцювати!.
Дівчина   Танцювати можна
Тільки не з кожним.
(Танцює з іншим)
        Пісня «По дорозі жук – жук»

Хлопець (співає) На дорозі жук, жук,
На дорозі чорний.
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний!
(танцює)
Дівчина По дорозі галка, галка,
По дорозі чорна.
Подивися, козаченьку,
Яка я моторна,
Яка я моторна.
Гнучка, чорнобрива.
Як побачиш, аж заплачеш,
Бо я вередлива!
(танцює)

Хлопець. Годі грати, танцювати, давайте калиту кусати.

Дівчина. В народі кажуть, хто калиту відкусить, тому буде щастити цілий рік.

Вчитель.. І ось настала годиеа,коли молодь здійснювала головний ритуал Андріївських вечорниць – кусання калити. Калита – це великий корж із білого борошна, замішаного на меду.Він символізував сонце, вічний коло обіг життя. Пекли його в печі і запікали так, щоб відкусити було важко. Посередині – дірка. В дірку протягували червону стрічку і підвішували калиту до сволока в центрі хати. Біля калити стояв вартовий – пан Калитовський. Він піднімав і опускав калиту. Пан Калитовський мав квач, вмочений у сажу. Запрошував гостя вкусити калиту. Всі смішили гостя. Якщо він розсміявся, то отримував сажею в обличчя, якщо ні – пробував укусити калиту.

Хлопець."Калита, калита, солодка була

дівчина
В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині,
Це вареники знаменні,
Як їх родичі пельмені.
Вас чекають у макітрі Вареники дуже ситні -
Білолиці, круглолиці,
Із добірної пшениці.

Господар: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні, і гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

Пригощають гостей варениками.

Хлопець: Було гарно у вас повеселитися

Та вже час прощатися.

Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль

За теплу ласку.

Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали