Андрій Чайковський. Коротка довідка про письменника.

«За сестрою». Тема

козацтва в його історичній прозі. Історія козацької родини в повісті.

ТЛ: прийоми змалювання художнього образу в епічному творі.

Андрій Якович Чайковський

Народився 15 травня 1857 року в місті Самбір на Львівщині. Рано став сиротою. Тому хлопчика виховувала бабуся.

Вчився читати польською, тому що українського букваря не було. Навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно.

У 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки був членом підпільного товариства «Студентська громада».

Навчався на філософському та юридичному факультетах Львівського університету.

Пройшов армійську службу в австрійській армії, з якої повернувся у чині офіцера.

Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі.

21 вересня 1884 одружився з Гладилович Наталією (дожили разом до золотого весілля, мали 6 дітей).

У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах.

Очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим.

Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету. Ніхто так впевнено не вів справи українською мовою, як він. Через ідеологічні переконання був заарештований, сидів понад два тижні у львівській в’язниці, але за відсутністю компромату звільнений.

Андрій Чайковський був повітовим комісаром Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості.

v 1919 р. жив у м. Коломиї , яка в той час була «під румунським постолом». У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи».

Разом з тим адвокат Чайковський займався літературною діяльністю. Коли твори потрапили до рук Івана Франка, то отримали схвальний відгук.

— Як ви думаєте, чому тема козацтва так часто з’являється в українській літературі? Чим нас приваблює життя козаків?

Козаки були не просто воїнами. Вони стояли на сторожі нашої землі, боролися за незалежність України, захищали свої родини та народ. Історія козаків надихає не лише літераторів, але й усіх, хто прагне пізнати наше минуле.

Однією з найвідоміших повістей Чайковського є «За сестрою».

Цей твір розповідає про часи, коли козаки боролися проти турецьких та татарських загарбників, захищаючи свої сім'ї та Батьківщину. Тема козацтва проходить через багато його творів, оскільки це була одна з найгероїчніших сторінок української історії.

Пригадаймо!

Повість – це середній за обсягом епічний

(прозовий) літературний твір, у якому зосереджена увага на долі одного або кількох персонажів.

Жанрові різновиди повісті:

Героїко-романтична

Науково-фантастична

Соціально-побутова

Пригодницька Біографічна

Історична

                                                   Які ознаки повісті?

Повість розповідає історію молодого козака Павлуся, який вирушає на пошуки своєї сестри Ганни, викраденої татарами.

Паспорт твору

Жанр  героїко-романтична повість літератури^Рід  епос

Паспорт твору

Роди літератури

Література поділяється на три роди — епос, лірика, драма. Досить часто зустрічаються твори, у яких поєднуються особливості кількох літературних родів. Найчастіше відбувається поєднання епічного і ліричного начал (ліро-епос).

Епічний твір

У епічному творі автори використовують різноманітні прийоми для створення та розкриття художнього образу, тобто героя твору чи ключових образів, які передають

певну ідею чи відображають моральні цінності. Ці прийоми допомагають читачам уявити персонажа, зрозуміти його

внутрішній світ і мотиви, а також відчути атмосферу твору.

Ось основні прийоми змалювання художнього образу в епічному жанрі:

Пряма характеристика;

Непряма характеристика;

Індивідуалізація мови героя (мовна характеристика);

Портрет (зовнішність героя);

Психологічний аналіз;

Оточення (побут і соціальне середовище);

Порівняння і контраст з іншими персонажами;

Символи та деталі;

Внутрішні монологи та діалоги.

Пряма характеристика

Автор безпосередньо описує зовнішність, риси характеру або емоційний стан героя. Наприклад, "високий чоловік із серйозним виразом обличчя" або "щедрий і добросердний, завжди готовий допомогти". Цей прийом дає читачу конкретну інформацію про героя.

Непряма характеристика

Автор не дає чітких оцінок, а розкриває образ героя через його вчинки, слова, думки, стосунки з іншими персонажами. Читач сам робить висновки про риси характеру героя, що створює глибше враження. Наприклад, якщо персонаж допомагає іншим у складні моменти, читач розуміє, що він добрий і чуйний.

Індивідуалізація мови героя

(мовна характеристика)

Персонажі в епічному творі говорять по-різному, і ці мовні особливості розкривають їхню особистість, соціальний статус або освіту. Наприклад,

селянин може говорити діалектом, а освічений герой — використовуючи

літературні, піднесені слова. Такі мовні відмінності допомагають автору зробити героїв впізнаваними та живими.

Портрет (зовнішність героя)

Автор описує зовнішній вигляд персонажа: його обличчя, одяг, поставу, жести, погляд. Це допомагає читачеві уявити героя і може вказувати на певні риси

характеру. Наприклад, спокійний вираз обличчя може свідчити про стриманість або мудрість, а розкуйовджене волосся і порваний одяг можуть передавати відчай.

Психологічний аналіз

Цей прийом розкриває внутрішній світ героя: його думки, переживання, емоції.

Читач може побачити, що герой думає в складні моменти, які його справжні мотиви і сумніви. Психологічний аналіз допомагає зробити персонажа більш глибоким і зрозумілим.

Оточення (побут і соціальне середовище)

Образ героя нерідко розкривається через те, де і як він живе, в якому середовищі перебуває, які має звички та цінності. Наприклад, герой із заможної родини матиме інший світогляд, ніж той, хто виріс у бідності. Оточення і вплив

соціальних умов допомагають побачити його характер і розв’язати конфлікти в творі.

Порівняння і контраст з іншими персонажами

Автор може показати риси характеру героя, порівнюючи його з іншими персонажами або протиставляючи їх. Наприклад, доброта одного персонажа підкреслюється через жорстокість іншого, або хоробрість — через боягузтво.

Такі прийоми акцентують увагу на важливих рисах героя.

Символи та деталі

Іноді певні деталі в зовнішньому вигляді чи вчинках героя мають символічне значення. Наприклад, меч може символізувати відвагу, а книга в руках —

мудрість або тягу до знань. Такі символічні деталі розкривають особистість персонажа глибше і допомагають передати головні ідеї твору.

Внутрішні монологи та діалоги

Через діалоги з іншими персонажами або внутрішні монологи герой розкриває свої думки, принципи і прагнення. Внутрішні монологи показують, як персонаж обмірковує свої дії, переживає моральні дилеми чи конфлікти, що наближує його до читача.

Отже, ці прийоми змалювання образів допомагають створити повноцінний, багатогранний світ у епічному творі, де кожен герой має свою унікальну особистість, що сприяє кращому розумінню сюжету та ідей автора.

Рефлексія:

 На уроц мен не сподобалось...

 Я зрозумв/зрозумла, що...