Конспект уроку з української літератури для 7 класу на тему "Подорож воєнними стежками Климка у пошуках добра і милосердя"

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Перегляд файлу

Григір Тютюнник. « Климко» .

 Подорож  воєнними  стежками  Климка  у  пошуках

добра  і  милосердя

Мета:  дослідити , як  у  творі« Климко»    відображено  воєнне  дитинство; охарактеризувати  образ  Климка; розвивати  зв’язне  мовлення, логічне  мислення, творчу  уяву, вміння грамотно  висловлювати  власні  думки  та  аргументувати  їх;формувати  кругозір, світогляд  школярів;  виховувати почуття  поваги  до  творчої  спадщини  Г.Тютюнника, доброту, людяність, чуйність , спостережливість.

Тип  уроку: урок  засвоєння    знань  і  формування  вмінь.

Форма  проведення: урок – уявна  подорож

Обладнання: електронна  презентація  , текст  твору, дидактичний  матеріал.

    ХІД  УРОКУ:

  1. Організаційний  момент.

Слово  вчителя.

Добрий день шановні друзі.

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас, діти, урок незвичайний,

Хай буде для вас він повчальний.

   Вдивляючись у ваші допитливі очі впевнена, що сьогодні ми зробимо дуже багато. А для цього нам потрібно отримати сонячний заряд бадьорості. Потріть, будь ласка, свої долоні, відчуваєте тепло, передайте його один одному нехай ваша щирість, доброта і впевненість передається  і вашому сусідові.

         Але  перед  тим, як  розпочати  наш урок - подорож , потрібно  перевірити  рівень  вже  здобутих  знань.

І. Актуалізація  опорних  знань.

  1. Колективне  розгадування  кросворду  Слайд

  « Нелегка  доля  письменника».

1.(Після ув’язнення батька Григір Тютюнник живе у дядька на (Донеччині)

2. Назва села де народився Григір Тютюнник (Шилівка)

3. Хвороба яка завадила відпрацювати три роки на заводі після навчання(туберкульоз)

4. Ім’я брата Григора (Григорій)

4. Ім’я тітки Григора вчительки укр.. мови і літератури

5. Професія батька письменника (стельмах)

6. Рідний край (Полтава)

7. Ім’я одного з синів (Василь)

8.  Одна із повістей Г. Тютюнника (Облава)

  • Молодці  ви всі виконали завдання, ми можемо рушати 

ІІ. Мотивація

Перша наша зупинка «Кінотеатр»

Учні дивляться відеоролик Ксенії Симонової «Реквієм з піску»

1. Скажіть діти,   про  що піде  розмова  на  нашому  уроці? А що спільного з відеороликом та нашим твором?

А можливо ви мені скажете яка ж тема уроку?

  Тема   Григір Тютюнник. « Климко» .    Подорож  воєнними  стежками  Климка   у  пошуках добра  і  милосердя

Записуємо в зошити число, класна робота і тему уроку

Скажіть, щоб ви хотіли дізнатися на сьогоднішньому уроці:

1 На сьогоднішньому уроці я хотів би дізнатися більше

2…………………………… про воєнне дитинство Климка

3……… а я хотів би дізнатися як жилося в той час всім дітям

4……………. Як інші герої вплинули на Климка.

5. ……….про події часів воєнного лихоліття в Україні (Друга світова війна);

 6……….яким було життя дітей під час війни;

Дякую, думаю що протягом уроку ми знайдемо відповіді на всі ваші питання. 

 

  1. Колективна  робота  з  епіграфом. (слайд   )

  А  мета  нашої  подорожі  сховалась  у  цитаті  Григора  Тютюнника.

«… Ідеалом  для  мене  завжди  були  і  залишаються   доброта, самовідданість  і  милосердя  людської  душі  в  найрізноманітніших  проявах».

В  ній  не  вистачає  трьох  ключових  слів, вам  потрібно  розгадати  їх.

На  слайді  зображена   телефонна  клавіатура, з  її  допомогою  вам  треба  скласти  ці слова . Кожній  клавіші  відповідають  три  літери,  з – поміж трьох  літер  треба  обрати  потрібну  ( учні  по групах розгадують  слова).

    Правильно, це доброта, самовідданість  та  милосердя. Ці  моральні  якості  Григір  Тютюнник  цінував  в  людях  найбільше, на  цих  духовних  стовпах  - принципах  і  будується  людський  всесвіт, саме завдяки  цим  рисам  характеру  ми  маємо  право  називати  себе  Людьми.

III. Основний  зміст  уроку.

1. Слово  вчителя.

 Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що вони писалися спеціально для дітей. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживанням дитини, чистого, довірливого, ще  не зіпсованого створіння.
            Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни.
       Багато дітей залишилися без батьків, без приміщень, без житла. Тому діти вимушені були шукати собі помешкання, їжу, одяг.
       Війна принесла як і українцям, так й іншим поневоленим фашистською Німеччиною народам – хворобу, голод, смерть…
           Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.
А зараз я пропоную  переглянути презентацію Microsoft Power Point: «Діти війни» (Слайд11-18)

( Учениця читає  вірш  Ліни  Костенко « Мій  перший  вірш  написаний  в  окопі»).

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.
Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум'я й води.
Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик –
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах – як море в перископі,
І спомин той – як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.       Л. Костенко

- Діти, а  які  асоціації  викликає  у  вас  слово « війна»?

2.  Асоціативний кущ до слова «війна»  (усно) (слайд     )

4. - Чи  схожі  картини  на  слайдах  на  життя  Климка  в  ті  часи?

Чому? (слайд    ) (сирітство, бідність, голод, важка праця )

5. Слово  вчителя.

       Війна  вкрала  дитинство  у  Климка, як  і  у  мільйонів  інших  дітлахів, а  у  декого  вона  відібрала   життя.

Зупинка « Телепрограма  « Зустріч  з  героями»   (слайд 22)

Інтерактивна технологія «Знайомство з героями» з елементами «Рольової гри»: діалог Михайлика (М.Стельмах «Гуси-лебеді летять…») і Климка (Гр.Тютюнник «Климко»)

Михайлик. Привіт, друже!
Климко. Привіт! От бачиш, де ми з тобою зустрілися – на уроці української літератури в 7-А класі.
Михайлик. А ти хто?
Климко. Я - Климко з повісті Григора Тютюнника «Климко». А ти хто будеш?
Михайлик. Я – Михайлик з повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»
Климко. А куди це ти так поспієш?
Михайлик. Та … трохи соромно признатися.
Климко. Говори, я все зрозумію.
Михайлик. Бачиш, у дядька Юхрима Бабенка є книга «Пригоди Тома Сойєра». А мені так кортить прочитати. А він такий жадібний, що просто так нічого не дасть. Забажав аж чотири склянки гарбузового насіння. А де ж його взяти навесні? А до осені дядько не хоче чекати. От я і взяв з маминих вузликів насіння, яке вона приготувала саджати. За таке мене варто «відбатожити», але не міг перебороти спокуси. А ти, я бачу, теж кудись поспішаєш?
Климко. У Слов’янськ іду. Війна у нас, розумієш. Дядька Кирила вбито. Барак, в якому ми жили, згорів. Я знайшов собі притулок у невеличкій кімнатині на шахтній сортувальні. Тепер там зі мною живуть Зульфат, Наталія Миколаївна зі своєю дитиною. Зима йде, а в нас нічого немає з їжі. От я і подався по сіль. Вона там, кажуть, просто брилами за землі лежить – бери скільки здужаєш. А в нас за склянку можна багато чого виміняти. Але ж чому ти казки тримаєш, а не «Пригоди Тома Сойєра»?
Михайлик. Дорогою зустрів жінку з хлопчиком, вони були такі виснажені від голоду і далекої дороги, я їм дав частину свого насіння. Хотів все віддати, та жінка заплакала, подякувала і сказала, щоб залишив і собі. А в Юхрима кожна книжка свою ціну має – от і дав мені казки. До речі, а ти не голодний? Бо щось і ти якийсь виснажений.
Климко. Дякую, я тільки перекусив сухарями і галетами. Уявляєш, сплю я собі в купі соломи. І тут побачив ворожого солдата, який хотів насмикати соломи. Так злякався. Але він виявився доброю людиною. Дав мені пакунок галет, трохи солі ще й плащ-палатку. А сухарів мені на дорогу дав дід Бочонок. А ти, бачу, теж босий? Не маєш взуття?
Михайлик. Так. До школи вже пора, а нема у що взутися. Та скоро тато повернеться зі служби і принесе мені чобітки – і піду я нарешті до школи.
Климко. А я вже закінчив третій клас. Та, мабуть, тепер не скоро за партою сидітиму. Війна… Бувай, Михайлику! Піду я, бо треба ще й додому до морозів повернутися, босий же… Може, зустрінемося колись…
Михайлик. Щасливої тобі дороги, Климку! Будь обережним у дорозі й бережи себе, бо на тебе чекають…

А тепер завдання:

І група спільне  

ІІ група відмінне

Скажіть, а що спільного і що відмінне між Климком та Михайликом Климко досить рано залишився без батьків, досить рано потрапив у вирій смерті та мук, які принесла на мирну землю жорстока, страшна і неочікувана війна. Але хлопчик не залишився самотнім, про нього турбувалися його дядько, шкільні друзі та сусіди. Климко в свою чергу усіма силами допомагав дядькові і більше слухав, ніж говорив. Завдяки його по важливості до нього постійно тягнулися інші діти.

Але на відміну від Климка Михайлик сприймає оточуючий світ немов казку. Він зачаровано спостерігає за зорями у високому небі, вдихає хвилюючий запах жита у полі та аромат трав у лісі. Михайлик любить слухати співи пташок та гомін гусей-лебедів високо у небі. Михайлик – справжня романтична натура.

  • Незважаючи на те, що хлопці дуже відрізняються один від одного, їхня поведінка – це не тільки їх характер, але й оточуюча обстановка. І я впевнена, що якщо б Михайлик опинився у тих же обставинах, що і Климко, він би ні на хвилину не замислювався і вчинив би так само, як і герой повісти Г. Тютюнника. Ці хлопці дуже різні за характером, але дуже схожі за своїми вчинками.

Климко і Михайлик приблизно одного віку, але живуть у різні часи: Климко — в роки ВВВ (1941-1945 р.), Михай­ лик — у 20-ті роки. Хлопчики — розсудливі, милосердні, здатні на благородні вчинки. У Михайлика є люблячі батьки, у Климка їх немає.

Фізкульт хвилинка

Зупинка «Художня  майстерня слова»  (слайд 23)

Робота з картками (з’ясувати риси  характеру)

Завдання:

І група. Аналізуючи слова персонажів, зясувати, які риси характеру проявляються в них.

Дядько Кирило. «...мій помощничок. Ай добра (про юшку). Таку не всяка кухарка зварить» (Щирість, подяка).

Бочонок. «Я тобі харчів на дорогу дам, може, хоч хлібину колись купиш» (Турбота, доброта).

Зульфат. «А Олі я колиску принесу. У нас є. Все помагать будемо»

(Людяність, чуйність).

Швець. «Не треба (Климкові). Носи собі, раз уже ти земляк». «Ти, молодице, хотіла собі балетки за сіль. То бери» (Людяність, доброта).

Тітка Марина. «Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда» (Милосердя, чуйність.)

Врятована дівчина. «А то й справді був би моїм братиком...У нас із мамою більше нікого немає. Жив би в нас» (Вдячність, турбота).

ІІІ група. А які персонажі у творі викликають у вас зневажливе ставлення?Чому?

(Бородань, Бочониха, ворожка. Ми можемо це довести, зачитавши уривок з тексту «на базарі»).

   Ей ти, молодице! — гукнув бородань (звертаючись до Наталі Миколаївни).

— 3 червоним платтям. Підходь, я беру твій товар.

     Наталя Миколаївна повільно обернулася до нього і сказала тихо, але так, що всі в натовпі почули й оглянулися:

    Ні-ні. Вам  я його не проміняю... нізащо.

Бородань примружив кам'яні очі і, перекосивши рота, сказав:

    Подумаєш, яка цяця... Ва-ам! Ну, тоді пухни з голоду! — видно, сукня йому подобалася.

    Ходімте, хлопчики, проведете мене трошки, — сказала Наталя

Миколаївна до Климка і Зульфата.

Вони пішли геть від базару. А бородань перепитав у когось із натовпу:

    Хто вона? Учительша? — і погукав: — Ей, ти вчительша!.. Горда! Іди сю...

Він не встиг доказати, хутко присів на возі й затулив голову руками.

Каменюка пролетіла понад ним і вдарилася об стіну аптеки. Натовп

одсахнувся від воза, усі злякано дивилися на Наталю Миколаївну та хлопців, а Зульфат тремтів і кричав:

    Я вб'ю його! Таких треба вбить! — він ухопив грудку породи, прищулив очі й замахнувся вдруге...

    Не смій, Зульфате! — звеліла Наталя Миколаївна, а Климко перехопив товаришеву руку і сказав:

    Не треба, Зуль, а то ще свого когось улучиш.

    Іш, чому вона тих виродків навчила! — прохрипів бородань. — Вчи-и-ительша... — він побачив, що небезпека вже минула, і знову випростався на возі. — Іш, чому навчила!

Вони відійшли вже далеченько від базару, а Зульфат усе ще тремтів, мов у пропасниці, і раз по раз люто озирався, блискаючи очима. Наталя Миколаївна легенько погладила його блідою, у синіх прожилочках рукою по чорній стриженій голові й сказала:

    Ну годі-бо, Зульфате, заспокойся... Кармелючок мій милий, — вона тихо, лагідно засміялася, і хлопці, мовби вони ждали знаку, теж заусміхалися.

 (У той час, коли одні милосердні, готові собою пожертвувати заради іншого, ці герої наживаються на чужому горі.)

V ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

 

 

 

Зупинка « Підсумки». .Висновок   вчителя.

Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповітної мети, терпляче зносячи важкі випробування.
     Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко був  носієм  доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила Климка за високе благородство помислів і вчинків.

Але зла було так багато, що воно не дало маленькому  хлопчику лишитися живим. Війна полонила всіх у своїх обіймах….
           Ця повість страшна своєю правдою про війну і красива  правдою про благородних людей.
Скажіть, діти ви сьогодні знайшли відповіді на свої запитання, які ставили на початку уроку?

Скажіть, будь ласка, а які  уроки ви  взяли для себе із сьогодні.

Рефлексія

Продовжіть речення…

- На сьогоднішньому уроці мені найбільше сподобалося…..

-Коли я прийду до дому то розповім батькам про….

- Найбільше мене вразило….

Оцінювання учнів.
VІ.  Домашнє завдання. 

І рівень с. 137-138 читати

ІІ рівень с. 138   завдання 2

ІІІ рівень написати лист або намалювати малюнок солдату.

 

Я хочу вам побажати мирного неба над головою та рідної землі під ногами

               1. Де і коли відбулося перше знайомство з Климком?

(«Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам'яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження. Климко підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зогрілися, й онімілою тремтячою рукою дужче розгорнув солому напроти очей. Він спав під скиртою. »)

 

2. Що можна сказати про зовнішність героя?

(«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці...Климкові ноги, обсипані курятами, брудні й побуряковілі од холоду»).

3. Чому Климко жив з дядьком Кирилом?

Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів»).

4. Яку роль у долі Климка відіграв його друг Зульфат?

(Зульфат допоміг Климкові обладнати житло у ваговій: вивести мишей, знайти старе ліжко. І навіть влаштувати святкову вечерю з печеної картоплі та сала.)

5. Чому Климко заступився на базарі за свою вчительку?

(Наталя Миколаївна була першою вчителькою Климка, вона дарувала дітям не          тільки знання, а  й безмежну любов та тепло. Коли до неї так брутально           звернувся бородань, та ще з прагненням забрати сукню, хлопці ладні були розпочати бійку, аби тільки не віддавати сукню, що ототожнювалась в їх пам’яті з найпершими дитячими враженнями про школу.)

6. Що змусило малолітнього хлопця вирушити в далеку подорож по

окупованій німцями території? Як можна оцінити його вчинок?

(У далеку подорож хлопчик вирушив по сіль для Наталі Миколаївни та Зульфата. Його вчинок можна назвати героїчним та відчайдушним).

docx
Додано
16 грудня 2017
Переглядів
508
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку