Архітектура та скульптура доби бароко

Архітектурата скульптурадоби бароко

Баро́ко (від порт. barroco ісп. barrueco та фр. baroque — «перлина неправильної форми») — стиль у європейському мистецтві (живописі, скульптурі, музиці, літературі та архітектурі)початку XVI століття — кінця XVII століття. Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо треба відзначити прагнення до синтезу — взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва. Він відрізнявся виразністю, великою кількістю декору, пишністю і надмірністю у всьому. Живопис, скульптура, архітектура об’єднувалися в нові просторові відносини, як реальні, так і ілюзорні.- хронологічно бароко слідує за Ренесансом, за ним іде Класицизм- виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму- висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя і природи- початок поширення європейської цивілізації на інші континенти

*грандіозність,незвичайністьі унікальність*пишність і химерність(безліч прикраста золота)*динаміка, напруженість, яскравість

*витонченість,видовищність,театральність*сильні контрасти (масштабів, фактур, світла і тіні)*велика кількість округлих формчи хвиль

Замість врівноважених пропорцій з’являються складні побудови і різноманіття форм, але в архітектурі бароко пануютьосі і симетрія. Основними ознаками бароко вважається підвищена і підкреслена монументальність, представництво, які в якійсь мірі були самодостатніми якостями і досягалися нерідко штучними засобами. З огляду на важливу стильоформівну роль штукатурного ліпленого декору як на фасадах, так і в інтер’єрах споруд, бароко називали штукатурним стилем. Як ніколи перед тим чи після того, архітектори полюбляли грати на контрастах, які підкреслювали грандіозність задумів: обман очей — один з улюблених прийомів майстрів стилю бароко.

Скульптура бароко — період розвитку мистецтва скульптури, переважно в католицьких країнах, що охопив майже всі галузі культури від декору храмів і палаців до садів і надгробків. В помітно меншій мірі цим процесом були зачеплені країни протестантизму та країни православного віросповідування. Розчленованість площин підкреслює скульптурний декор, у якому переважають мотиви путті (маленькі крилаті, хлопчики) та статуї святих, установлені в нішах-екседрах, глибина і форма яких сприяють активному світлотіньовому моделюванню архітектурних і скульптурних форм.

Сад бароко (також Регулярний сад, Французький сад) — тип парку, що виник у Західній Європі наприкінці 16 ст. Він успадкував симетричне планування садів доби Відродження вздовж головної осі при підкоренні всіх частин ансамблю єдиному художньому задуму. Зазвичай це невеликі сади, розплановані геометрично,зі стежками, квітами, будівлями. Перевагу надавали вічно зеленим рослинам або рослинам і кущам запашним. двориків.

Д/Зуважно читати пар. 17-18 (стор. 88-92)законспектувати та вивчити визначення «бароко»виписати 10 характерних рис цього напряму