Виховний захід. Мамина хустка - оберіг родини.

О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,

учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків

 

Бінарний урок

(українська література та образотворче мистецтво)

«Мамина хустка – оберіг родини» (до Дня матері)

Мета: визначити обрядове значення української хустки, з’ясувати, як у творах письменників та народній творчості відображено роль українсьеої хустки; практично надати загальне поняття візерунка й орнаменту, вчити спрощувати форми рослинного світу під час створення орнаменту на хустці; розвивати вміння бачити багатство кольорів і форм у навколишньому світі; виховувати інтерес до звичаїв і традицій українського народу та бажання зберігати духовні надбання та використовувати їх у повсякденному житті, почуття пошани до жінки, матері.

Обладнання: виставка українських хусток, мультимедійна презентація «Барвиста хустка», ілюстрації, зокрема художника О.Г. Венеціанова,  технологічна картка «Приклади малювання хустки з рослинним орнаментом», аудіозаписи українських пісень.

Інструменти та матеріали: ножиці, альбом, фарби, пензлики.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф уроку)

Я дарую тобі оберіг
Не на згадку – на радість і долю!
Хай зігріє він сонцем поріг,
Хай врятує він душу від болю.
Оберіг, оберіг, оберіг
Серце матері, радісний сміх…
Оберіг, оберіг, оберіг
Це до щастя безмежність доріг.

В. Свистун

Учитель. Сьогодні ми помандруємо  з вами в чарівний світ хустки, у далекий світ наших бабусь, прабабусь. Це про неї поет сказав:

На ній і гроно, і пелюстка,

І небо, і райдуга на ній…

Мов берегиня вроди хустка

З давен у нашій стороні.

Ми дізнаємося про розмаїття кольорів, візерунків та способів зав’язування хустки. Саме народні майстри створювали і створюють звичайні речі: глиняний і звичайний посуд, рушники, сорочки, килими, хустки і прикрашають їх, перетворюючи на витвори мистецтва. Наш урок незвичайний: ви спробуєте побувати у ролі таких майстрів і створите самостійно хустку, яку зможете подарувати мамі чи бабусі.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Підготовка робочих місць.
2. Створення психологічного настрою (звучить пісня «Мамина хустка»)

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

      1.  Бесіда

- Які предмети побуту оточують нас?

- А які з них найчастіше прикрашають люди? Як сааме?

- Що притаманне цим виробам?

2. Демонстрація зразків народних майстрів (глечики, рушники, сорочки, хустки, серветки).

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Учитель. До нас на урок завітала Берегиня, яка символізує родовідну пам'ять, наші символи, традиції та історію. ЇЇ завдання – зберегти символи людського духу від забуття і байдужості, зробити їх здобутком для всіх, у тому числі і для вас. Одним із таких оберегів, який сьогодні, на жаль, занедбаний і забутий, є хустка. Тому саме про неї повідає нам Берегиня. Отже, тема уроку: «Мамина хустка – оберіг родини». Сьогодні ми познайомимось із хусткою-оберегом, з’ясуємо, яку роль відіграє вона в обрядах українського народу.

1-ий учень. Хустка – жіночий оберіг, який захищає від злого ока. За українською  традицією, жінка мала щодня ходити з покритою головою. У східних слов’ян віддавна існував звичай: дівчина, яка виходила заміж, повинна була покривати голову хусткою, бо лише чоловік має право бачити її коси. Тому з’явитися перед сторонніми чоловіками з непокритою головою прирівнювалося до зради. Зірвати хустку з голови жінки означало колись тяжкий злочин. Винуватців карали великим штрафом. Також вірили, що простоволоса жінка може викликати неврожай, епідемії, хвороби. На Харківщині вважали: якщо заміжня жінка вийде у сіни без хустки, то її потягне домовик за волосся на горище.

2-ий учень. Відомий історик  Михайло Грушевський писав, що хустка відома на всій території України, починаючи з часів Київської Русі. Вона була поширена в козацьку епоху і дійшла до наших днів. Змінювалися тільки кольори, а хустка залишалася хусткою. Із нею було пов’язано багато чудових традицій та обрядів.

3-ій учень. У кожній родині, де підростала дівчина, розмальована на коліщатах скриня мала наповнюватися хустками. Їх дбайливо оберігали, ними хизувалися, приспівуючи:

Я не панна, я – господиня,

У мене хусток повна скриня!

Українські хустки бувають різного кольору, з різними візерунками. Вишивалися хустки золотою, шовковою та срібною нитками.

4-ий учень. Крім побутового, дівоча хустка в Україні має ще й обрядове значення. При сватанні дівчина перев’язує руку парубкові  на знак згоди бути його дружиною. У народній пісні про це співається:

Ой, маю я одну хустку

та їй нема року

А то буде миленькому

на осінь до боку…

5-ий учень. У часи козаччини був добрий звичай у наших дівчат, коли козаки вирушали у похід, то кожна дівчина своєму нареченому дарувала вишиту хустину, як символ вірності у коханні. У Тараса Шевченка читаємо:

Дарувала шиту шовком хустину,

Щоб згадав на чужині…

6-ий учень. На випадок, коли козака спіткає смерть в дорозі, чи він загине в бою, хустка від дівчини виконувала важливу роль: нею вкривали обличчя козака, «щоб хижі птахи очей не довбали, козацької крові не випивали…» У пісні про це співається:

Дай же, дівчино, хустину,

Може в бою де загину –

Накриють очі темної ночі,

Легше в могилі спочину…

7-ий учень. Якщо козака ховали з військовими почестями, то тіло його клали в домовину, накривали червоною китайкою, а вишиту хустину клали на осідланого коня, якого вели за домовиною:

Ведуть коня вороного,

Розбиті копита…

А на ньому сіделечко

Хустиною вкрите.

Так про цей звичай писав Тарас Шевченко у поемі «Хустина».

Учитель. Хустки дбайливо зберігали у скринях як родинну цінність, передавали з покоління у покоління, вони були коштовним подарунком. А зараз ми переглянемо презентацію «Барвиста хустка».

1-ий учень. Не цурайтесь хустинок, дівчата!

Що ж ви носите тільки шапки?

На хустки Україна багата,

В цвітуть ще на ній бережки.

2-ий учень. Українська хустка – дівоча і жіноча прикраса, незмінний супутник у житті прекрасної половини людства. З давніх-давен українські жінки носять хустки.

3-ій учень. Найдавніші хустки вишивали або ткали шовком, сріблом і золотом. Спочатку хустки були білого кольору. Пізніше їх вишивали червоними, синіми, зеленими нитками, дуже рідко використовували чорні. Барвисті хустки запозичені від болгарів, турків, персів.

4-ий учень. Хустка не тільки прикрашає жінку, але й слугує оберегом. ЇЇ вважали берегинею вроди. Слово «хустка» споріднена із словами «хистка», «захищати».

5-ий учень. Хустка в Україні має обрядове значення. Вона супроводжує дитину від самого народження: малюка замотували в хустину, щоб доля була квітчастою. Також хустину клали під подушку, щоб не боліла голова,  зав’язували на дитячій колисці, щоб захистити від лихого ока.

6 учень. Коли син вирушав у далеку дорогу, мати зав’язувала хліб у білу хустину, щоб не забував батьківського порогу.

7-ий учень. Коли до дівчини приходили свати, вона виявила незгоду виходити заміж врученням гарбуза. Якщо парубок був до душі, то йому дарувала хустку.

8-ий учень. Хустка потрібна в житті для всього: це і носовичок, це і узлик, це і серветка, це і скатертина. Йдучи до церкви, обов’язково треба жінці пов’язати голову хусткою. Свічечку у Божому храмі теж тримають в руках через хустину.

Учитель. Ось і завершилося наше знайомство знайомство з хусткою, яка супроводжувала жінку від народження до смерті, прикрашала життя людини своїми розкішними химерними малюнками у радості і горі. Хустка – оберіг, пам'ять роду, святиня. Я сподіваюся, що ви не забудете  про що ми сьогодні розмовляли і розкажете своїм мамам, рідним, а згодом – своїм дітям.

V. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1) Перегляд демонстраційного матеріалу з коментарем вчителя образотворчого мистецтва.

Учитель. Погляньте, любі діти, навкруги. Природа повстає у всій красі. Це прийшла весна. Довкілля починається з добра і краси. Сьогодні ми поговоримо про те, що є біля нас завжди і в горі, і радості – квіти. Де ми можемо бачити квіти? (У лісі, на клумбах, на вулицях, на лузі, в кімнаті, у вазончиках) Правильно, це живі квіти. А де ще можна побачити квіти? (На картинах, вишиті на рушниках, скатертинах, розмальованому посуді, стінах хат тощо).

Погляньте на картину російського художника О.Г. Венеціанова «Дівчина в хустці» (Додаток № 1), яку він написав у 1819 році. Це портрет юної селянки в повсякденній хустці, який вважається найкращою роботою художника. Дівчина, зображена на картині, схожа на героїню з казки. Найбільше привертають увагу очі, які, здається, дивляться прямо в душу. Погляд відкритий, але скромний одночасно. Прекрасні риси особи, маленький ротик, пухкі губи. Волосся прибране на прямий проділ. Малюючи “Дівчину в хустці”, Венеціанов хотів підкреслити не скільки зовнішню красу селянки, стільки її гарний, чистий внутрішній світ, простоту й скромність.

А зараз я вам розповім про квітчасту хусточку. Вона з давніх-давен була основним та улюбленим головним убором усіх українських жінок. Хустки робили з дуже тонкого полотна і вишивали різнокольоровими нитками. Вони були завжди білого кольору. Це привертало увагу чужоземців, які мандрували Україною. Коли почали вишивати хустки кольоровими нитками, то найчастіше використовували червоні, сині, зелені, жовті та рожеві кольори. Дуже рідко використовували чорний колір, але тільки разом із червоним. Орнамент або візерунок був переважно геометричним. Потім для хусток придумали орнамент із рослин, квітів з листям: троянди, мальви, барвінок (демонстрація хусток із різними квітами).

Оскільки хустка була обов’язковим елементом одягу жінок, то стала одним із найкращих подарунків. Подарована хустка гріє душу, лікує рани, плекає віру, леліє світлі надії. У пісні стверджується:

Веселі ви чи сумовиті,

На схилах Ворскли чи Дніпра,

Нема таких жінок у світі,

Котрим вона не до лиця.

– А кому б ви хотіли подарувати свою хустку? Чому? (Матусі, бо це найрідніша людина)

2) Практична діяльність учнів.

– Інструктаж (з пензликом та ножицями)

– Поетапне виконання орнаменту вчителем та учнями (колективно) у створенні ескізу хустки для матусі (Додаток № 2).

Учитель. Ми відкриваємо майстерню по виготовленню хусток. І якщо ви вкладете в свою роботу душу і серце, то вона вийде прекрасною.

1. Намалюйте хустину, прикрашену весняними квітами та листочками. Орнамент розмістіть по краях хустини, а візерунок – посередині.
2. Фарби мають бути яскравими, соковитими. Вони повинні передавати радість, тепло весняного дня.
3. Спочатку потренуємося в малюванні хвилястої лінії – стеблинки. При цьому пензель тримайте вертикально. Малюйте кінчиком пензля. Старайтеся, щоб у вас виходила досить тонка стеблина та однакові «хвилі». Їх можна промалювати спочатку простим олівцем.
4. Проставте крапочки всередині кожної хвилі – це серединки майбутніх квітів. Навколо них промокайте пензликом, тримаючи його «до себе» або «від себе».
5. Серединки квіток можна намалювати і за допомогою кінчика пальця. Працюючи таким чином, ви зможете створити багато різних чудових квіток, бутонів та листочків. Це будуть чарівні декоративні квіти, що прикрашатимуть хвилясту стеблину.

VІ. ВИСТАВКА РОБІТ УЧНІВ

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1) Гра «Доповни речення»

- Візерунок, побудований на ритмічному повторенні певних елементів – це… (орнамент).

- Посередині виробу зазвичай розташовується … (візерунок), а по краях… (орнамент).

- Орнамент, складений з рослинних елементів називають… (рослинним).

- Орнамент, складений з ліній. Рисок, геометричних фігур називають… (геометричним).

- Як ви гадаєте, чим найкраще прикрасити весняну хустку? (квітами, листям, птахами)

2) Складання асоціативного куща.

- Що для вас символізує хустка?

рідний край                                 рідна домівка

щаслива родина    ХУСТКА    мама

квітуча Україна                        батьківська любов

 

VІІІ. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ

– Для кожного з нас носіями духовності є наші батьки, а берегинею родинного вогника – мати. Мати-берегиня оберігає, піклується і дбає про своїх діточок. Давайте разом відроджувати обереги. Вони оберігатимуть наші домівки і донесуть культуру та звичаї нашого народу до наступних поколінь. Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки, малюйте писанки, садіть калину, вербу, вишивайте рушники, сорочки. Нехай вони оберігають від зла, підлості і неправди.

Дні дитинства, наче плин води.

Проліта дитинство та у спадок

Зостається материнська пісня,

Пам’ять зостається назавжди…

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Ворожейкіна О.М. Народні звичаї та обряди. – Харків: Основа, 2011. – 223с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.

3. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети «Народознавство», 1995. – 222 с.

4. Ковальчук О. Українське народознавство. Книга для вчителя.  К.: Освіта, 1992.  176 с.

5. Лозко Г.С. Українське народознавство. – 3-е вид. – X.: Видавництво «Див», 2005. – 472 с.

6. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.

7. Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори українців. – К. : Наук. думка, 1993. – 240 с.

8. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Київ: Знання, 2004. – 570 с.

9.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0

10. http://odyag.ukrsov.kiev.ua/6

11. http://narodna-osvita.com.ua/1299-simvolka-ukrayinskogo-ornamentu.html

12. http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/1999/article.html?n=729