Аукціон спрямований на висловлюванння своїх думок щодо відповідальності за вчинки та вчить передбачати конфліктні ситуації.
Комунальний заклад
«Куп’янський спеціальний навчально-виховний комплекс»
Харківської обласної ради
Аукціон думок
«Вічливість і хороші манери»
Вихователь:
Мартиненко Л.О.
м.Куп’янськ
Аукціон думок
Тема : « Ввічливість і хороші манери»
Мета: - виховання відповідальності за свої вчинки, підвищення рівня виховання
Обладнання : мультимедійна дошка, Конвенція прав дитини, Кримінальний Кодекс України
Запис на дошці:
Пам’ятай, що гарнії манери
Бережуть і сили, й нерви,
І поліпшують буття,
І продовжують життя
Хід заходу
I. Організаційний момент
Повідомлення теми
Вихователь:
— Усім дорослим і дітям дуже подобається, коли їх хвалять. Швидше за все, здебільшого ви вже напевне знаєте, за що вас похвалять, а за що посварять. Наприклад, хлопчик штовхнув дівчинку, дівчинка не поступилася місцем у трамваї літній людині, хлопці розмалювали кабіну ліфта або стіни в під’їзді. Як, на вашу думку, чи заслуговують на похвалу ці діти?
Учні висловлюють свою думку
— Ви маєте рацію, за такі вчинки по голівці не погладять! Але інколи трапляються випадки, коли ви не знаєте, як повестися: встати або сісти, сказати щось або промовчати, піти або залишитися тощо. І тоді на порятунок приходить наука ввічливості.
Добре було б, якби ввічливість народжувалася разом із людиною. Але науки ввічливості людина навчається лише в результаті сумлінного опанування правил поведінки й щирого бажання самої людини пристойно поводитися в будь-якій ситуації.
Учні висловлюють свої припущення з цього приводу.
Вихователь: ввічливість є одним із проявів доброзичливого ставлення до людей, із якими ми щоденно спілкуємося. Ввічлива, тактовна, скромна та доброзичлива людина, гідно вийде з будь-якої складної життєвої ситуації, залишивши в оточення лише приємне враження про себе.
Гумореска П. Глазового « Залізний характер»
Учень:
— Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм,
Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм,
Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі.
В цьому треба розібратись, громадяни любі.
Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу
Натопталось душ п'ятнадцять женського народу.
Треба місцем поступитись. А кому охота?
Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота.
Я до публіки й звернувся: "Женщини і дами!
Хто найстарша і найтовща буде тут між вами?"
Всі мовчать, як без'язикі, мов заклало вуха.
Я й кивнув одній бабусі: "Йди сідай, старуха!"
А вона попалась, видно, із єхідних штучок.
"Та сиди вже там, — говорить, — теж мені онучок".
Я до іншої звертаюсь благородно й чітко:
"Ви, по-моєму, найтовща. Йдіть сідайте, тітко".
А вона стоїть, як скеля, наче й не до неї.
Не оцінює культури й чемності моєї.
Я до третьої заходжу з іншого вже краю.
"Вам, мамашо, скільки років стукнуло?" — питаю.
А вона скривилась гірко і сказала строго:
"То тебе об стінку лобом стукнули малого!"
Як почув таку я фразу, сів на місце зразу.
Більше женщинам я місця не давав ні разу.
І мене тепер не стягне найсильніший трактор.
Ми, мужчини, теж умієм показать характер.
Вихователь: подумайте, в яких вчинках проявляється ввічливість людини?
Учні висловлюють свої припущення.
- Важливим показником людини є її вміння вітатися. Форми привітань в різних країнах надзвичайно різняться, але в своїй основі однакові: люди під час зустрічі бажають одне одному добра і благополуччя, здоров’я, успіхів у праці, доброго ранку, дня або вечора.
Кожному народові, кожній соціальній групі, властива своя манера привітання.
Читання історичної довідки.
Відповіді учнів.
Пам’ятайте, першим вітається вихованіший. Тож давайте постійно доводити собі та оточенню, що ми – виховані люди.
Відповіді учнів.
Відповіді учнів.
Вихователь: громадське місце – де ?
– під’їзди житлових будинків;
– підземні переходи;
– ліфти;
– таксофони;
– заклади охорони здоров’я;
– заклади освіти;
– дитячі майданчики;
– спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд;
– громадський транспорт (включаючи транспорт міжнародного сполучення);
– стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд;
– заклади громадського харчування;
– приміщення закладів культури;
– приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
– приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Вихователь:
Громадське місце — це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату. Як щодо магазинів? Це громадське місце? Відповіді учнів.
Магазин — це місце, де надаються послуги громадянам. Це особлива категорія громадських місць. Магазин, наприклад, не можна порівняти зі стадіоном чи підземним переходом. Він має свого власника — на його території діють свої певні правила.
Культурній , вихованїй і освіченій людині завжди притаманна тактовність ( почуття міри ) - це вміння знаходити форму спілкування з людьми , відчувати їх настрій і рахуватися з ними , враховуючи особливості їхніх характерів .
Уміння вести себе не тільки в якійсь компанії , але і в громадських місцях - не менш важливий показник вашого рівня виховання , розвитку і культури .
Якщо ви гуляєте по вулиці або йдете кудись у справах , дотримуйтесь правил руху пішоходів , адже це не тільки ознака ввічливості , а й необхідність.
По тротуару прийнято ходити по правій стороні , не штовхаючись і поступаючись дорогу (якщо немає тротуару , то слід йти назустріч руху). При переході вулиці , помітивши літню людину чи інваліда , запропонуйте йому свою допомогу. Ніколи не кидайте сміття на дорогу або тротуар , для цього існують спеціальні урни.
Якщо ви користуєтесь громадським транспортом , то намагайтеся виконувати певні правила. При вході в автобус в першу чергу дайте можливість вийти іншим пасажирам . Не можна затримуватися біля дверей. Завжди потрібно поступатися місцем літнім людям , вагітним жінкам , молодим мамам та інвалідам .
Ознакою невихованості і нескромності є також голосна розмова і сміх у громадському транспорті.
Розповіді дітей про правила перебування на залізничному та автовокзалі.