Австрія в міжвоєнний період (1918-1938 рр.)

Австрія в міжвоєнний період(1918-1938 рр.)

Австро-Угорська імперія утворилася в 1867 році.

Імперія в складі Троїстого/Четвертного Союзу програла Першу світову війну

30 жовтня 1918 року у Відні Тимчасові національні збори, до яких увійшли всі депутати від австрійських земель в колишньому парламенті Австро-Угорщини, конституювали Державну раду — виконавчий орган з представників різних партій. 12 листопада 1918 року Австрія була проголошена республікою. Був сформований уряд християнсько-соціальної партії на чолі із Зейпелем. Створені воєнізовані осередки народного хеймверу («самоборона»).

На уламках імперії у 1918-1919 рр. було створено Німецьку Австрію – державу, утворену з районів із переважно етнічним німецьким населенням, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Боцен і місто Тарвізіо, що нині у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (Sudetenland), що належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), а зараз у складі Чеської Республіки. прапоргербвалюта

Сен-Жерменський мирний договір 1919 року

Сен-Жерменський договір констатував розпад Австро-Угорщини, що відбувся після капітуляції 27 жовтня 1918 року, на низку самостійних держав — Німецьку Австрію (з 12 листопада 1918 року — Австрійська Республіка), Угорське королівство, Чехословацьку республіку, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців (з жовтня 1929 року — Королівство Югославія).10 вересня 1919 року. Сен-Жерменський договір з Австрією1. Кордони держав визначались без урахування національних інтересів; тим самим між окремими націями було закладено основу для майбутніх протиріч2. Південний Тіроль передавався Італії,Чехія і Моравія – Чехословаччині, Буковина – Румунії3. Вводились обмеження на армію – до 30 тисяч4. Зобов’язувалась сплачувати репарації5. Заборонявся «аншлюс» (приєднання до Німеччини)

Втрати територій за Сен-Жерменським договором

10 вересня 1920 року була прийнята конституція Австрійської республіки (набула чинності з 1 жовтня), згідно з якою країна стала федеративною «союзною державою» з правами широкої автономії. Глава держави — президент — користувався обмеженими повноваженнями. Парламент складався з двох палат: Національна рада (обиралася на підставі загального голосування на 4 роки);Федеральна рада (складалася з представників земельних ландтагів). Герб Австрійської республіки. Президенти АвстріїКарл Зейц(березень 1919-грудень 1920 рр.)Міхаель Хайніш(грудень 1920-грудень 1928 рр.)Вільгельм Міклас(грудень 1928 -травень 1934 рр.)

На початку 1920-х років Австрія знаходилася в стані економічної і фінансової кризи, що дедалі більше загострювалася. Намагаючись послабити кризові явища, уряд Австрії в 1922 році пішов на укладення Женевських протоколів з Великою Британією, Францією, Італією й Чехословаччиною про відтермінування виплати репарацій та надання позики на суму 650 млн золотих крон. Одночасно над Австрією було встановлено контроль генерального комісара, призначеного Лігою Націй (1922–1926). Ці заходи сприяли стабілізації політичного та економічного становища держави.

У 1923 році соціал-демократи створили шуцбунд — воєнізовану організацію робітників. У липні 1927 року у Відні відбувалися жорстокі барикадні бої робітників з поліцією і гаймверівцями, що закінчились поразкою. У період першої світової економічної кризи 1929–1933 років, що мала важкі наслідки для Австрії, у політичному житті держави відбулися суттєві зміни. У 1929 році були внесені поправки до конституції.

Криза 1929—1933 років призвела до збідніння населення. Це викликало незадоволення, особливо у лівих. 12 лютого 1934 соціалісти та анархісти підняли повстання в Лінці, яке того ж дня поширилося й на Відень. Урядові війська й загони самооборони Хеймвер націлили артилерію на робочі квартали, щоб налякати повсталих. Але відбулася перестрілка, у якій загинуло близько 1000 осіб. Канцлер Енгельберт Дольфус (ХСП) розгорнув фронтальний наступ на соціалістів. Енгельберт Дольфус. У травні 1934 р. була ухвалена нова Конституція, що перетворила Австрію в корпоративну державу на основі католицьких соціальних принципів. Прихід до влади в Німеччині націонал-соціалістів (1933) надихнув австрійських прихильників аншлюсу. Німецька пропаганда підігрівала ентузіазм місцевих послідовників Гітлера. У липні 1934 р. націонал-соціалісти увірвалися до резиденції канцлера Дольфуса і смертельно поранили його. Однак вірним уряду військам, на чолі з міністром юстиції Куртом фон Шушнігом вдалося придушити заколот і запобігли здійсненню аншлюсу. До того ж Муссоліні висунув 4 дивізії на перевал Бреннер і Гітлер відмовився від планів захопити Австрію.

Солдати урядових військ в Відні, 12 лютого 1934 р.

Федеративна держава Австрія (1934-1938 рр.) - однопартійна держава під керівництвом клерико-фашистського Вітчизняного фронту. Назва «корпоративна держава», яка походила від поняття «стани» або «корпоратизм» була пропагандою, яку підтримували провідні політики режиму, такі як Енгельберт Дольфус і Курт Шушніг, що обернулося встановленням авторитарної влади, заснованої на суміші консервативних католицьких та італо-фашистських впливів. Прапор. Герб

Мітинг вітчизняного фронту в 1936 р.

Після смерті Дольфуса влада перейшла до його заступника доктора Курта фон Шушніга, теж прихильника незалежності Австрії. Спираючись на «Вітчизняний фронт» (фашистську організацію, створену Дольфусом у 1933 році), новий канцлер спробував зміцнити державу, але досягти оздоровлення економіки йому не вдалося. Вступивши в 1936 р. в контакт з Гітлером, австрійський лідер отримав від нього гарантії незалежності Австрії. Однак ця угода залишилася на папері, а нацистська пропаганда продовжувала все більше впливати на розум доведених до убогості австрійців. Беніто Муссоліні, який раніше захищав австрійську незалежність і режим Дольфуса — Шушніга, в листопаді 1936 р. відрікся від своїх австрійських союзників після створення політичної осі Рим — Берлін, і з цього часу почав підтримувати аншлюс. Курт фон Шушніг

У 1938, Гітлер домігся схвалення Італією його планів щодо анексії Австрії, і тут же відкрито заявив про намір взяти владу в сусідній державі в свої руки. Шушніг, який намагався будь-яким способом уникнути війни з німцями, призначив референдум з питання про приєднання до Німеччини. У нього залишалася остання надія на те, що думка народу зможе змінити ситуацію на користь збереження суверенітету Австрії. Гітлера явно не влаштовував такий хід подій, і він зажадав негайної відставки Шушніга, який був змушений у підсумку підкоритися. 11 березня канцлер передав свої повноваження лідеру австрійських нацистів Артуру Зейсс-Інкварту, а вже наступного дня в країну були введені німецькі війська. 13 березня 1938, Австрійська Республіка офіційно припинила своє існування і стала частиною Третього рейху.

Нацисти за допомогою своєї агентури та резидентури в Австрії здійснили державний переворот. Вулиця на чолі з Інквартом захопила парламент та адміністративні будівлі у Відні, а потім Гітлер з німецькими військами увійшов в Австрію. Є відома кінохроніка, де підіймають шлагбаум, і Гітлер перетинає кордон. Він виступає з балкону опери, де заявляє, що Австрію входить до складу Райху не в підкореній ролі; колись най східніша марка німецького народу стає частиною великонімецької держави. Я австрієць, і я веду вас додому в Райх!

У Ховбургському замку Гітлер захопив спис Лонгіна або спис Долі, яким за легендою було вбито Ісуса Христа і який давав силу володарювати світом

Зустріч Гітлера у австрійському парламенті після аншлюсу. 1938 р.

Аншлюс — (приєднання, союз) — включення Австрії до складу  гітлерівської Німеччини.13.03. в 19 год. Гітлер урочисто в’їхав у Відень. В той же день був оголошений закон «Про возз’єднання Австрії з Німецьким рейхом», згідно якому Австрія стала «однією з земель рейху» і отримала назву «Остмарки». Приєднавши Австрію, Гітлер отримав плацдарм для анекії Чехословаччини та для подальшого насту в Південно-Східній Європі та на Балканах, джерело сировини, людські ресурси та воєнні заводи…Медаль “13 березня 1938”Гітлер у Відні. 1938 р.

Аншлюс був важливим етапом до початку світової війни. Не було б Аншлюсу – не було б війни