Австро-Угорщина та українські землі у ІІ половині ХІХ ст.

Австро-Угорщина та українські землі у ІІ половині ХІХ ст.1867 Дуалістичнамонархія. Франц Йосип

Східна Галичина, Буковина й Закарпаття залишалися слаборозвиненими регіонами Австро-Угорської імперії. Гірські та лісові райони страждали від нестачі землі й ресурсів. Більшість селян (80 %) були бідними, а найбільшими землевласниками були польські шляхтичі.

полонізаціярумунізаціямад’ярізація. Східна Галичина. Північна Буковина. Закарпаття. Подвійна асиміляція українців

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ІМПЕРІЇ

Імперія не вкладала гроші у віддалені території, тому реформу 1848 р. - відміну кріпацтва для українських земель провели пізніше — тільки у 1850-х роках. Все ж реформа 1848 р. створила певні умови для розвитку ринкових відносин. Наприкінці XIX ст. 75–85 % населення працювали в сільському господарстві, а українські землі стали ринком збуту товарів і джерелом дешевої сировини. Безземельні селяни почали перетворюватися на найманих працівників. Частина поміщиків та більш заможних селян почали застосовувати сільськогосподарську техніку. Перші парові машини з’явилися в Галичині тільки в 1843 р. Основними проблемами на шляху розвитку капіталістичних відносин були збереження поміщицького землеволодіння, брак капіталів, конкуренція з боку індустріальних західних провінцій імперії та байдужість імперського уряду.

{8 A107856-5554-42 FB-B03 E-39 F5 DBC370 BA}Формування фабрично-заводської промисловостіПовільні темпи розвитку. Конкурентна неспроможність західноукраїнської промисловості. Занепад обробної та легкої промисловості (цукрової, текстильної, шкіряної, паперової). Провідні галузі промисловості: Лісопильне виробництво;Нафтодобувна промисловість Дрогобицько-Бориславського нафтового району;Солеварна промисловість (64 % видобутку солі в імперії). Низький рівень зарплат (у 1,5-2 рази нижче, ніж у середньому в імперії). Високий рівень нещасних випадків на виробництві. Промисловий переворот Промисловий переворот затягнувся до середини 80-х рр. XIX ст. – на 10-15 років довше, ніж загалом в імперії. Повільна механізація промисловості: на Галичину припадало 5,5% парових двигунів в імперії.Іноземний капітал. Переважання у великій та середній промисловості – особливо у нафтодобувній (австрійських, німецьких, англійських, французьких, бельгійських, канадських). Транспорт. Першою залізницею в Україні стала лінія Львів-Перемешль (1861 р.), яка з`єднала українські землі із заходом держави. Розвиток залізничного транспорту не призвів, на відміну від Росії, до суттєвого збільшення промислового виробництва, а посилив колоніальний характер економічної політики.

Соляна шахта. Лісопильня

КООПЕРАЦІЯ – форма об`єднання людей, які спільно займаються господарською діяльностю, допомогають у захисті економічних інтересів. Основними рисами кооперативного руху були: добровільність, самоуправління, рівноправність, накопичення капіталу та соціальна орієнтація (покращення добробуту учасників). Західноукраїнська інтелігенція намагалася поліпшити долю селянства та міської бідноти, залучаючи їх до кооперативного рухуІніціатор:Інженер-архітектор Василь Нагірний1895 р. – заснування у Львові страхової компанії «Дністер».1899 р. – заснування товариства «Сільський господар», яке мало навчати селян сучасних методів господарювання. Найчисельніші кооперативи – кредитні спілки, що давали позики під 10%. Страхова компанія «Дністер»Українські селяни, не маючи важелів для захисту своїх прав, часто ставали жертвами лихварів. Якщо селянин не мав змоги виплатити з великими відсотками борг, його майно продавалося на аукціоні. Представники інтелігенції бачили в кооперації можливість уникнути розорення та обезземелення селянства.

{21 E4 AEA4-8 DFA-4 A89-87 EB-49 C32662 AFE0}Напрямки. Сезонні роботи (Німеччина, Росія, Румунія, Данія). Постійне проживання (Канада, США, Бразилія, Австралія). Трудова еміграція охопила понад 250 тис. осіб з Галичини та Буковини та 170 тис. із Закарпаття. Трудова еміграція

Домашнє завдання. Читати параграф 18