Авторська казка для ддітей дошкільного віку " Пригоди маленьких друзів"

Охрімівський ДНЗ «Казка»

Середньо-старша група «Бджілки»

«Пригоди маленьких друзів»

Вихователь Гаврикова Марина Олексіївна

2020

Пригоди маленьких друзів

      Колись давно у далекій країні під назвою  Казковія , жили добрі друзі яких звали –Петрик та Андрійко. Жили вони добре, злагоджено. Друзі любили веселитися та

  навчатися і мріяли здійснити подорож по всьому світу.          

       Одного разу Петрик та Андрійко, гуляли на лісовій галявині та граючи в гру                          « Мандрівники» , вони мріяли , як самі подорожують світом. Уявляючи  собі різні захоплюючі пригоди:                                                                                                                                  -  Андрійко , ти тільки уяви собі як ми с тобою пливемо на великому кораблі по безкрайньому океану і зустрічаємо піратів! – захоплено каже Петрик.                                           -Як це здорово!-відповів йому Андрійко.-А як ти гадаєш  вони  нас візьмуть з собою на Острів Скарбів?-задумливо промовив хлопчик.                                                                                              - Авжеж візьмуть!!!-з упевненістю відповів Петрик.                                                               Андрійко на мить засмутився.                                                                                                          -Ти чого сумуєш?- запитав його друг.                                                                                                 -Знаєш , так хочеться швидше вирости і нарешті відправитися у мандрівку , на зустріч цікавим пригодам ,зустріти незвичайних істот, побувати там ,  де не нікого  іще не  було, знайти нових друзів , але як шкода, що ми іще маленькі.                                                        Поки друзі грали та розмовляли про свої мрії, неподалік від  їхньої галявини проїздив злий чаклун, почувши їхню розмову, він зупинився , поміркував та під’їхав до них.                              

- Добрий день діточки! А чого це ви такі сумні?   – запитав чаклун.                                                                                                              – Доброго дня і Вам.- відповіли друзі.- Ми засмучені ,тому що хочемо подорожувати ,але  ми іще маленькі.                                                                                                                                    –Оце так! Де ж ви маленькі?- роздивляючись їх ,продовжив чаклун.- Ви вже дорослі для мандрівок. А хочете я вам допоможу здійснити вашу мрію? - хитро

запропонував чаклун.                                                                                                                                                              - А ви що , дійсно можете нам допомагати?                                                                                     - Авжеж можу. Тільки для цього ви нікому нічого не повинні розповідати, інакше нічого не збудиться.                                                                                                                                Хлопчики поміркували та згодилися.                                                                                          – Тепер ідіть до дому  та збирайтеся , а через два дні на заході сонця зустрінемося біля великої сосни .- промовив чаклун. На цьому і розійшлися.

   Пройшло два дні ,друзі зібрали все необхідне для своєї мандрівки і на заході сонця вирушили до великої сосни ,де на них вже чекав злий чаклун.                                                            – Які ви молодці, що прийшли. Ну що ж тепер можна  вирушати !- сказав чаклун та просвистів  голосно три рази.                                                                                                                       І перед ними з’явився великий літаючий  корабель. Піднявшись на нього , друзі були в захваті. Він був великим , на палубі було багато незвичайних речей : чудернацький стіл, стільці які вміють розмовляти ,літаючий посуд, годинник який ходить  задом –наперед, сам корабель був прозорий від чужих очей. Так піднявшись на борт незвичайного корабля до незнайомих людей  і друзі  полетіли у далекі невідомі мандрівки.

Пролетівши багато країн, корабель перетворився на дуже страшне місце, де друзям стало лячно і вони захотіли втекти з нього, але їм не дозволяв чаклун.

      Корабель прилетів до країни Зла, і приземлився біля старого та страшного будинку.

   Чаклун зробив дітей своїми слугами, щоб вони виконуючи  усю брудну ,важку та нікчемну роботу сварилися один з одним. Хлопчики працювали тяжко і дуже часто почали сваритися , їм було погано  і вони хотіли до дому, до батьків.

      Якось почувши,  що хтось незнайомий сперечається , маленький горобчик вирішив подивитися хто там так кричить. Підлетівши до дуба він побачив двох хлопчиків  й каже:  - Щось я раніше вас тут не бачив? Ви хто такі? І чого ви так кричите?                                                                                                                                               -  Я - Петрик , а  це - Андрійко ,  ми  мріяли подорожувати,- розповідає Петрик - І ми зустріли чаклуна, який  обіцяв нам допомогти здійснити  нашу мрію,  але замість захоплюючої подорожі ми опинилися тут. Нам дуже страшно і через  важку роботу ми почали часто сваритися . – скаржаться  хлопчики.                                                                                                                                                       – Чаклун не завжди був злим ,дуже давно в нього був найкращий друг, але трапилося так , що вони дуже сильно посварилися  і від тоді чаклун Остін  став злим. Його колишній друг Альберт  живе неподалік від нього , вони не розмовляють один з одним , тільки воюють, і від їхньої ворожнечі наша країна Мрій перетворилася на країну  Зла. Чаклун  Остін дуже не любить коли хтось дружить.  

      Послухавши історію горобчика , хлопчики порадилися та вирішили допомогти чаклуну помирити його з другом. Друзі дізналися де живе Альберт, і нишком від злого чаклуна  вони поспішили до нього. Прийшовши до його будинка, вони  постукали у двері, до них вийшов приємний чоловік .

• Добрий день, хлопчики. Ви щось хотіли ? – запитав Альберт. 
•              Добрий день. Ми прийшли ,щоб помирити вас з Остіном , через вашу сварку він обманом привіз нас сюди і хоче що ми  розсварилися .-розповіли Петрик та  Андрійко.                                                                                                                                    -Мені вас дуже шкода. Але Остін дуже уперта людина і він ніколи не захоче миритися, а мені вже чесно кажучи набридла ця ворожнеча і я  хочу з ним помиритися.- мовив Альберт.                                                                                                                                                    - Коли ми хочемо помиритися після сварки ,то робимо приємні подарунки один одному,- розповів Андрійко, – тому хочемо вам запропонувати зробити щось приємне для Остіна. А ми вам в цьому допоможемо.                                                                                                              - Яка гарна ідея, мені подобається ! – зацікавлено відповів Альберт.- Я згоден , і буду дуже  рад, якщо ви мені допоможете.                                                                             

     Альберт розповів друзям, що  любить його старий друг – це смачні пироги з яблуками та солодкий сік із лісових ягід. Всі  необхідні продукти були у Альберта і вони разом приготували смачний подарунок  і гарну листівку. Хлопчики взяли кошик  і пішли до Остіна  , постукавши у двері , залишили  його на порозі, а самі заховалися за деревом. Чаклун вийшов  і побачив кошик, та коли глянув  що в ньому , був приємно здивований, прочитавши листівку Остін посміхнувся і помітив за деревом хлопчиків, підійшов до них.                                                                                                                                                              –   Я гадаю , це ви допомогли нам помиритися ? Тому я хочу в знак свого вибачення відвести вас до дому.                                                                                                                          – Так це ми, згодні ! – радісно відповіли хлопчики.

Альберт  і Остін позвали разом корабель і посадили хлопців на нього. Корабель полетів у Казковію. А країна Зла перетворилася на країну Мрій, а  чаклуни знову  стали найкращими друзями.

   Приземлився корабель на лісовій галявині, спустившись з нього хлопчики побігли до своїх будинків. Побачивши їх батьки ,дуже зраділи ,почали їх цілувати та обіймати. Петрик і Андрійко розповіли їм , що з ними трапилося. Після таких пригод, хлопчики зрозуміли ,що не можна маленьким дітям подорожувати світом самим і з незнайомими людьми. А ще необхідно цінувати дружбу.