Пишу листа я всім солдатам, І особливо матерям, Які зазнали біль утрати, Бо лихо їх не омина! Пишу листа я Президенту, Щоб дав указ на захист нас, Бо що зробити можна, люди, Коли в країні негаразд. Пишу я матері солдату, Що сльози виплакала всі, Бо не можливо, так стояти, Якщо не маєш серця ти!
Пишу листа
Пишу листа я всім солдатам,
І особливо матерям,
Які зазнали біль утрати,
Бо лихо їх не омина!
Пишу листа я Президенту,
Щоб дав указ на захист нас,
Бо що зробити можна, люди,
Коли в країні негаразд.
Пишу я матері солдату,
Що сльози виплакала всі,
Бо не можливо, так стояти,
Якщо не маєш серця ти!
Скажу спасибі, Вам за те,
Що Ви життя своє віддали,
А кров рікою протікала,
У кожне серце, бо живе.
Тож пам’ятай, дитино люба,
Про біль і втрату, плач і сміх,
А твоє серце небайдуже
Не буде осторонь , черствим!
Погляньте сонячного ранку на небо
Звідтіль всміхається до нас
Наш всевидящий, пророчий
Борець, титан Кобзар Тарас!
Писав листа свого натхненно –
Про біль, про втрату, про дітей.
Пророчив він і перемогу
Своїм всевидящим пером!
І буде Україна сильною,
І буде радість в нас лунати.
Ми будемо країной вільною,
А дружбу будем цінувати!
Пишу я другу із Донбаса,
Що втратив матір, батька, брата.
Прийми від нас сердечну поміч,
Бо і для мене біль, утрата!
Григорчук Олена Олексіївна