Авторська розробка " Використання інтерактивних методик навчання - шлях до саморозвитку та самоефективності на уроках географії"

 «Використання інтерактивних методик навчання – шлях до саморозвитку та самоефективності на  уроках  географії»

 

Географія завжди була важливою світоглядною дисципліною. Адже географія охоплює практично всі галузі життя нашого суспільства та довкілля,  включаючи дані інших наук (геології, астрономії, екології тощо.). Географічні знання дозволяють сформувати просторове бачення світу, побачити взаємозв'язки поміж усіма об'єктами і явищами, зрозуміти сутність процесів, які у природі так і в суспільстві.

Опанувавши знання з географії, людина усвідомлює себе частиною навколишнього простору, відтворює собі цілісну картину сучасного світу.

Пізнавальний інтерес, безумовно, є основою навчання. Знайти оптимальні методи і засоби,  які дозволять активізувати пізнавальний інтерес учнів, підвести їх до розуміння, що географія пронизує всі сторіни життя людини й може бути застосована у різноманітних питаннях, починаючи з особистих і закінчуючи суспільними, - завдання кожного вчителя географії.

Однією з умов підвищення ефективності вивчення географії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації географічної освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Процес формування пізнавального інтересу до предмета проходить під впливом різних факторів, але учителю необхідно виявити найбільш істотні з них.  Вирішальними можна назвати такі:

- зміст предмета;

- методи навчання;

- діяльність учнів.

Зміст предмета  учитель реалізує через методи навчання і діяльність учнів на уроці.

Активно-пізнавальна і практична діяльність учнів — одне з головних завдань вчителя географії. Тому вчи­телі перебувають у постійному пошу­ку різних форм навчання. Традиційні форми та методи навчання не зав­жди забезпечують глибоке вивчен­ня навчального предмета. Через те завдання сучасного вчителя — використовувати такі форми і методи навчання, які зро­били б урок цікавішим, підвищили б  інтерес учнів до вивчення пред­мета, активізували б їхню навчальну діяль­ність.

Кожен учитель, плануючи уроки географії, а потім і в процесі їх проведення, докладає значних зусиль для активної діяльності учнів, адже це є важливою вимогою до сучасного уроку.

Сучасний учитель географії – учитель, який докорінно переосмислив свою роль у навчально-виховному процесі з урахуванням новітніх рис суспільства, адже перед ним стоїть завдання виховання відповідальної особистості, яка здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Працюючи в педагогіці, я дійшла висновку, що уроки насичені різноманітними навчальними ситуаціями та методами роботи сприяють розвитку в учнів самостійності, самоефективності та саморозвитку . На таких уроках панує ділова, творча атмосфера, учні з задоволенням вступають в діалог з учителем, взаємодіють один з одним та у вчителя з’являється можливість коригувати інтелектуальний та творчий потенціал учнів.

 Протягом п’яти років працюю над проблемою «Використання інтерактивних методик навчання - шлях до саморозвитку та само ефективності на уроках географії».  Під час проведення уроків використовую як традиційні так і нетрадиційні методи навчання. Серед традиційних – словесні (евристичну бесіду, пояснення, розповідь, інструктаж), наочні (ілюстрацію, демонстрування, спостереження),  практичні (вправи,  географічні задачі, практичні, графічні й дослідні роботи, контрольні (контрольні роботи, тестування), самостійні (робота з навчальною і довідковою літературою) методи.   

З метою розвитку особистості дитини використовую у навчально-виховній діяльності інтерактивні методи навчання та ІКТ.

Використання ІКТ можливе на будь-якому етапі навчальної діяльності уроку.

Пояснення    нового    матеріалу

• Підбір текстового й графічного матеріалу до теми уроку.

• Створення навчальної презентації.

Закріплення  вивченого матеріалу

• Організація індивідуальних виступів учнів за заздалегідь підготовленим вчителем матеріалами.

Інтерактивні методи

      Мотивація

- Кросворд

- Мозковий штурм (колективна робота, пошук відповіді на складне питання шляхом висловлення суджень, пошуку істини).

- Читаємо і дивимося ! (використання художньої і науково - популярної літератури, фрагментів художніх та науково-популярних фільмів).

- Проблемне питання (на початку уроку ставиться проблемне питання, відповідь на яке потрібно дати в кінці уроку, вивчивши його  матеріал).

-         Проектна діяльність.

        Перевірка домашнього завдання

- «Шпаргалки» (учні готують вдома «шпаргалки» по вивченому матеріалові, використовуючи тільки умовні знаки, малюнки).

- Тести різних видів

- «Вірю - не вірю» (учні  повинні підтвердити або спростувати інформацію, яку повідомляє вчитель)

- «Так-ні»

- Знайди помилку

Вивчення нового матеріалу

- «Засекречений об’єкт» (робота в парі: учні зашифровують інформацію про певний географічний об’єкт, який  повинна відгадати інша пара учнів).

     Узагальнення і систематизація знань

- «Вірю - не вірю»

- «Знайди пару» (терміни і визначення розкидані окремо  по класній кімнаті, потрібно знайти до терміна відповідне  визначення. Наприклад, географічні координати (назва об’єкта – координата)).

- «Знайди помилку».

- Встановити відповідність (робота в парі, групі: учні встановлюють відповідність між термінами та їх визначеннями).

- «Ти - мені, я- тобі» (робота в парі: учні задають один одному питання  по темі уроку).

Поточний контроль (тести, географічні диктанти, задачі, картографічний практикум, географічний практикум, знайти відповідність)

Тематичний контроль (контрольна робота, тестове опитування)

Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання.  Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

    Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називає  тему дискусії і запрошує  учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовує за такими етапами:

•    Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.

•     Ідеї записуються на дошці.

•  Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

•     Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.

•     Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.

Під час проведення «мозкового штурму» дотримуюсь таких правил:

•    збираю якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми;

•    змушую працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

•     подаю кілька своїх ідей або розвиває ідеї інших;

•     не обговорюю  і не критикую ідеї інших.

Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему «Літосферні плити» для «мозкового штурму» пропоную запитання: «Як, на вашу думку, утворилися материки»? Серед відібраних ідей аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

Намагаюсь уникати «закритих» питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

Наприклад, у 10 класі на уроці по темі «Країни Азії» для обговорення пропоную питання: «Відомо, що деякі країн Азії у різні часи були колоніями європейських країн. Як це вплинуло на їх розвиток?». Учні опрацьовують текст підручника, матеріал з додаткових джерел і разом обговорюють виниклі ідеї.

    Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон».

    «Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Сільське господарство України» у 9-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які заходи, що до охорони та збереження сільськогосподарських угідь необхідно впроваджувати в сільському господарстві? Такий метод також використовую під час вивчення проблем та перспектив розвитку економічних районів України. Учні обов’язково повинні обґрунтовувати свою думку.

«Мікрофон» -  по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. Наприклад, при вивченні теми «Країни Європи» в 10 класі пропонується ситуація: Уявіть, що ваші знайомі придбали туристичну путівку в одну з країн Європи, скажімо, Францію.  І просять вас, як знавця географії, назвати географічні об’єкти, місця в природі, міста, історичні пам’ятки, які їм варто відвідати, перебуваючи в цій країні. Також цей метод використовую під час мотивації навчальної діяльності, коли кожен учень може висловитись відносно очікуваних результатів від даного уроку.  Метод «Мікрофон» можна використовувати під час проведення підсумку уроку.

Проводить роботу в малих групах. Більшість завдань виконуються в малих групах або парах. Ця форма роботи корисна для формування навичок участі у дискусії. До того ж більшості учнів легше висловитися в невеличкій групі. Цей метод також дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожного учня у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, виховують почуття терпимості й поваги до думки інших. Формуючи невеликі групи, об'єдную їх різними способами:

•  прошу учнів розрахуватися на першого, другого, третього, четвертого, п'ятого...;

•    роздаю  учням різні картинки з тваринами, рослинами, кольоровими папірцями тощо;

•    розподіляю за порами року;

•    об'єдную із сусідом, сусідкою по парті та учнями ближніх парт.

Наприклад, при вивченні металургії у 9-му класі розділяю клас на 4 групи (трійки): «історики», «економісти», «географи» і «екологи». Кожна група готує запитання сусідній по їх профілю, тобто 1) про історію розвитку галузі; 2) про умови розвитку галузі; 3) про принципи розміщення підприємств; 4) про екологічні проблеми, пов’язані з галуззю. Після опрацювання запитань відбувається обговорення.

Метод «Займи позицію» допомагає вести обговорення дискусійного питання в класі. Використовує його з метою надання учням можливості висловитися та практикуватися в навичках спілкування. Таким способом обговорюють проблему доцільності розвитку атомної енергетики в Україні, проблему виробництва електроенергії на ТЕС в умовах недостатньої кількості сировинних ресурсів (антрацитного вугілля) через військові дії на Донбасі,  можливість  використання альтернативних джерел енергії в Україні під час вивчення теми «Електроенергетика».

Метод «Прес» використовую у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної чи економічної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати і висловлювати свою думку з дискусійного питання.

Метод «Прес» має таку структуру та етапи.

1. Позиція «Я вважаю, що...» (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).

2. Обгрунтування «...тому що...» (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад «...наприклад...» (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4. Висновки «Отже, я вважаю...» (узагальніть свою думку, про те, що необхідно робити).

Наприклад, при вивченні теми «Країни нової індустріалізації Південно-Східної Азії» у 10 класі учні висловлюють свою позицію щодо можливості розвитку України шляхом країн, що розглядаються.

Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил:

• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить.

• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює.

• Поважати всі висловлені думки.

• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

• Не змінювати теми дискусії.

• Заохочувати до участі в дискусії інших.

Для дискусії пропонуються суперечливі питання. Наприклад, у 9-му класі при вивченні металургійноїої промисловості обговорюється питання «Чи варто в Україні розвивати металургійну промисловість?».

З метою розвитку навичок ведення дискусії застосовую метод «Акваріум», суть якого полягає в поділі учнів на дві-три групи для виконання ними певного завдання. Гра проходить так. Одна з груп сідає в центрі класу, утворивши внутрішнє коло.Учасники цієї   групи   починають   обговорювати   запропоновану   проблему,   а   всі   інші спостерігають за обговоренням. На цю роботу відводиться 3—5 хв., після чого група займає свої місця, а вчитель пропонує класу відповісти на запитання: Чи погоджуєтесь ви з думкою групи? Чи достатньо вона аргументована? Який з аргументів найбільш переконливий?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група та обговорює наступну ситуацію. Усі групи мають по черзі побувати в «Акваріумі», і результати їх роботи обговорюються в класі.

Такий метод застосовую, наприклад, при вивченні теми «Глобальні проблеми людства» у 10 класі. Для обговорення пропонуються ситуації:

1.   Проблема війни і миру в сучасному світі: причини виникнення військових конфліктів та шляхи розв’язання.

2.    Демографічна проблема людства: «вибух» чи «криза» загрожує людству?

3.    Продовольча проблема в різних куточках світу.

4.    Глобалізація: що ми знаємо про це.

5.    Екологічна проблема – реально вирішити чи ні?

Запитання до класу

- Чи доведена думка?

- Чи погоджуєтеся з думкою групи?

- Який з аргументів був найпереконливішим?

Такий  метод доцільно використовувати тоді, коли учні заздалегідь ознайомлені з темою, отримавши попередньо випереджувальні завдання.

Великий інтерес у дітей викликає урок-вікторина. Під час проведення такого уроку використовуються запитання, підготовлені самими учнями у групах або ж запропоновані вчителем. Основною вимогою до запитань є їх пізнавальність.

Уроки-вікторини найчастіше провожу у 7-му класі як уроки узагальнення знань, наприклад по темам «Північна Америка», «Євразія».

Активізації  пізнавальної діяльності учнів сприяє  самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Роботу цю урізноманітнює, наприклад виділяє своєрідні опорні слова, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропонує скласти за опорними словами розповідь.

Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії має навчання їх прийомів роботи з підручником, атласом та контурною картою. На уроках ознайомлюю з усіма видами карт, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою.

Якщо матеріал уроку тісно пов’язаний з попереднім й учні краще підготовлені до його засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

Значну увагу приділяю картографічному методу навчання учнів.    Практикую творчі завдання, наприклад, під час вивчення теми «План місцевості» у 6-му класі. пропонує учням написати топографічний лист другові, де географічні об’єкти зашифровані умовними знаками. Іншій групі – зашифрувати топографічними знаками похід до річки.

Під час визначення географічних координат учні виконують серію творчих завдань на знаходження певних географічних об’єктів, що мають пізнавальну або ігрову спрямованість. Наприклад, «Робінзон Крузо, герой відомого роману Данієля Дефо, зазнав корабельної аварії, і опинився на острові Солт-Тортуга –  20°02′23″ пвн. ш. 72°47′24″ зх..д. Позначте його на карті. «Найвищий водоспад світу висотою 1054м має координати 6°пд. ш. і 61° зх.д. Нанесіть його на контурну карту і підпишіть його назву та материк, на якому він розташований».

Переведення числового масштабу в іменований, рух за азимутами, вивчення і нанесення географічної номенклатури, розв’язування задач за топографічними та географічними картами – це завдання, які захоплюють учнів своєю новизною, своєрідністю і індивідуальністю.

На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», вікторини, прийом «П’ять речень».

На уроці, в залежності від кількості учнів, об’єдную їх у пари, трійки та групи. Усе, що пропонують учні, обговорюється. Допомагаю учням опрацювати інформацію, прийняти власні рішення. Спостерігаю, щоб жоден з учнів не залишився поза обговоренням.

Роботу в групах організовую на таких етапах уроку, як актуалізація, вивчення нового та закріплення вивченого матеріалу. На етапі мотивації навчальної діяльності застосовує метод асоціювання, метод «Мозковий штурм». Ці методи дають можливість учням вільно висловлювати свої думки.

На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав,  розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

Під час роботи в групах учні  ведуть короткі записи чи  складають таблиці.

На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі. Пропоную учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

На своїх уроках часто використовую дидактичний матеріал, диференційований за рівнем складності.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії періодично проводжу диктанти, які привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Географічні диктанти застосовую в усіх класах для різних дидактичних цілей, вони є завжди засобом активізації уваги учнів.

Завдання для групової роботи складаю,  враховуючи інтереси та нахили учнів. Це забезпечує високу активність школярів під час навчання, оскільки врахування індивідуальних особливостей дітей дає їм змогу ширше розкрити свої здібності, стимулює до активної пізнавальної діяльності.

Для кращої організації навчальної діяльності на уроці пропоную дати відповіді на запитання: що сподобалося на уроці?, що не сподобалося?, чи задоволені ви собою?, поставте оцінку собі та дайте собі завдання.

З метою забезпечення інформаційного навчального середовища та інтенсифікації навчального процесу застосовую під час занять комп’ютер та інформаційні технології.  Як правило, звертаюсь  до мультимедійних програм, електронних підручників та посібників, використовує сучасні технічні засоби - комп’ютер, мультимедійний проектор.

Серед них :

• власні презентації;
• класичні компʼютерні презентації;
• презентації, створені учнями.

Часто використовує  презентації  творчих учнівських проектів. Творчість проявляється у виконанні різнотипних домашніх завдань учнів.  Наприклад,  учні 10 класу складають презентації країн світу, учні 7 класу виконують завдання «Мої враження від перебування в Австралії» чи описують враження від «перебування на інших материках», «Подорож океанами» тощо.

На своїх уроках застосовую міжпредметні зв'язки.  Географія за своїм змістом і сутністю є наукою інтеграційною. Вона перебуває у тісних зв’язках з різними предметами навчання – з мовою (мова вчителя має бути взірцем для учня), з українською та світовою літературою, історією, математикою, іноземною мовою, біологією, фізикою, хімією, економікою.

Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

Розвиток творчості учнів відбувається не тільки на уроках географії, але й в позаурочний час. Традиційним стало проведення Дня туризму у школі, предметного тижня, під час яких учні беруть активну участь у  різноманітніих заходах: вікторинах, конкурсах, змаганнях.

Безперечно, остаточний метод активізації навчально-виховного процессу залежить від мотивації діяльності учителя. Саме він має добрати комплекс засобів і прийомів навчання, які потім органічно поєднати на уроці для досягнення високого рівня сприйняття і засвоєння географічного матеріалу. Але, на мою думку, завжди актуальним буде поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними, перевіреними часом.

Діяльність вчителя на уроках географії спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів,  розвиток їх розумових,  творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи та суспільства.

  В умовах сучасного світу гостро стоїть питання розвитку інтелектуального потенціалу підростаючого покоління, творчо обдарованої молоді, її залучення до пізнавальної діяльності, орієнтованої на вирішення проблем суспільства, вдоволення національних інтересів країни, формування нових громадян України, основними рисами яких є компетентність, діловитість, прагнення до безперервної самоосвіти та самовдосконалення, різнобічність інтересів і захоплень. Тому завдання кожного вчителя – «Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути».