Пропоную увазі колег власні творчі завдання для використання на уроках природознавства у початкових класах.Маю надію , що вони збагатять і прикрасять уроки природознавства, активізують інтерес у дітей до предмета, допоможуть формуванню компетентностей школярів.
Авторський дидактичний матеріал
до тем з природознавства
Урок природознавства
Розпочнемо ми з вами.
А займемось сьогодні
Серйозними ділами.
Розкриємо віконце,
Де світить ясне сонце.
В чудовий світ природи.
Тож швидко до роботи.
«Погода та її складові»
(Для формування груп вчитель пропонує учням обрати одну із силуетних картинок: проліска, полунички, осіннього листочка та сніжинки. Групи формуються відповідно до назв пір року, коли можна побачити ці предмети).
назв явищ природи (шаблон виконати простим олівцем для можливості змін; створені в групах кадри доцільно об’єднати в єдину стрічку):
Група «Весна»
Повінь Цвітіння дерев
Група «Літо»
Дощ Веселка
Група «Осінь»
Вітер Листопад
Група «Зима»
Іній Снігопад
«Термометр»
(Якщо залишиться час на уроці для виконання такого завдання)
Одягніть ляльку Катрусю на прогулянку. Домалюйте одяг і взуття відповідно до заданої температури повітря.
Група 1: +11°С
Група 2: 0 °С
Група 3: +24 °С
Група 4: -11°С
Зміна стану води при нагріванні
Ігрова ситуація: «Відгадай, що знаходиться в чорному ящику?»
Обладнання: чорний ящик , до якого покладено склянку з водою; запис позивних телепрограми « Що? Де? Коли?»
Можливі запитання:
Уважно прослухайте казку
«Чарівні перетворення краплинки води»
У великій пляшці чистої артезіанської води разом із подружками мешкала краплинка, яку звали Прозоринкою. Вона знала багато казок і вірила в чарівні перетворення.
Одного разу кришечку пляшки відкрутили і Прозоринка з товаришками опинилася в опасистому чайнику з кумедним носиком зі свистком. Чайник поклали на гарячу плиту і всім присутнім у ньому краплинкам ставало дедалі гарячіше. Вони почали розширюватись, наче повітряні кульки, а краплинка почала називати себе Гарячинкою. Незабаром у донедавна просторій посудині стало просто нестерпно від спеки і тисняви. Чайник засвистів, і краплинка та ще чимало її товаришок підстрибнули й вилетіли з його носика - тунелю, вальсуючи в білуватій хмаринці - парі. Краплинка стала майже невагомою і цілковито невидимою, тому почала називати себе Невидимкою. Це їй надзвичайно сподобалось, проте через деякий час вона відчула холод. До неї поверталось її рідке тіло. Поважчавши, краплинка впала на розквітлу квітку цикламену на підвіконні. Засяявши кришталевим блиском, краплинка з гордістю назвала себе Росинкою – найкрасивішою і найкоштовнішою прикрасою розкішної квітки.
Краплинка назвала себе Гарячинкою тому, що … .
Краплинка назвала себе Невидимкою тому, що … .
Краплинка назвала себе Росинкою тому, що … .
(Вчитель заздалегідь готує для кожної пари учнів «хмаринку» ( з паперу чи картону відповідного розміру із розкресленими лініями для реплік,)).
Зразок діалогу Маринки і Хмаринки
А ти, мабуть, теж смачна, як солодка вата?
стане холодніше, я проллюсь дощем.
- Чудово, гайда сюди! Я вже відкриваю парасольку
«Як виникає тінь»
Одного сонячного літнього ранку допитлива дівчинка Олеся вийшла на подвір’я, посміхнулась пухнастому котикові, довговухим кроликам та дзвінкоголосим пташкам у саду. Сонечко лагідно торкнулося її плеча, і раптом Олеся побачила біля себе темний та прозорий силует іншої дівчинки, дуже схожої на неї. Ця кумедна істота так само рухалася, тільки чомусь була дуже довгою і незграбною. Її руки нагадували Олесі макаронну локшину, а ноги – ходулі артистів львівського цирку. Це була Олесина тінь. Дівчинка не злякалася незнайомки, а навпаки, вирішила погратися з нею. Разом вони гуляли в саду, стрибали через скакалку, грали у м’яча. Тим часом сонце піднімалось все вище і вище. Було дуже весело, тільки Олеся помічала, що дівчинка-тінь постійно зменшується, ніби тане, як морозиво, коли ним не встигають ласувати.
У полудень Олесина бабуся попросила внучку принести кроликам свіжої травички, а пухнастому котикові налити молока. Маленька помічниця залюбки впоралася з роботою. Сонечко похвалило її і піднялося ще вище. А Олесина тінь стала зовсім короткою.
Олеся ніяк не могла зрозуміти, чому так трапилось. А ви як думаєте, діти?
«Осінь»
Вчитель: Матінка – осінь полями іде,
Трійко хлоп’ят за собою веде:
Вересень, жовтень - старшенькі,
А листопад ще маленький.
1 учень: Вересень каже: На полі, в гаю
Я подарунки усім роздаю.
Повні грибів мої жмені,
Яблука маю в кишені.
2 учень: Жовтень говорить:
А я, погляди,
В жовту одежу вдягаю сади,
З мряки заслону розстелю,
Сонце вкладу у постелю.
3 учень: А листопад:
А я з тихим плачем
Землю поллю безкінечним дощем,
Листя стрясу з деревини,
Вистелю гори й долини.
Нежива
природа восени
_____________________
_____________________
_____________________
_____________________
Рослини восени. Відліт перелітних
Листопад птахів
Комахи, риби, плазуни, Як звірі готуються
земноводні восени до зими
«Явища природи»
В усі часи усі народи
Вивчали явища природи.
Природа – матінка дивує:
То дощ паде, то вітер дує,
Мороз тріщить, туман лягає,
На небесах веселка сяє.
Отож і ми часу не гаймо:
Природні явища вивчаймо.
Відгадайте загадки про явища природи під час уявної прогулянки із Петриком П’яточкіним:
Одного разу Петрик П’яточкін, прокинувшись вранці, вирішив піти на прогулянку. Непосида вийшов надвір, подивився на небо, а там:
Поскубують травичку
Білесенькі овечки
На тій горі високій,
Що звідси недалечко.
Вітрець тихенько свисне,
І в ту ж таки хвилину
Помчать собі овечки
На іншу полонину.
Потім він перевів погляд на землю і побачив над нею того, хто:
Не дід, а сивий,
Не спить, а стелиться.
Вкриває землю й океан,
А зовуть його…(Туман)
А тим часом на травичці
Зоря – зоряниця, молода дівиця,
Гуляти ходила, росу зронила,
Місяць побачив – не підняв,
Сонце побачило - підняло.
Хлопчик почимчикував звивистою стежинкою до лісу, а йому назустріч трапився той, що:
Літає часто він довкола,
Дерев чимало поламав,
Але ніхто, ніде й ніколи
Його не бачив, не тримав.
Опинившись у лісі, Петрик голосно привітався з ним і почув ту, що:
І у горах невидима,
І у лісі невловима.
Хтось кричить – вона мовчить.
Хтось мовчить – вона кричить:
Поверта усім назад
Всі кінцівки слів підряд.
Ця гра дуже сподобалась П’яточкіну, проте незабаром
Сонце вкрилося хмарками.
Хтось невидимий в імлі
Небо срібними нитками
Почав шити до землі.
Хлопчик швиденько одягнув дощовика і попрямував назад. Дощик був теплий та ще й сонечко, мабуть, вирішило прийняти душ, адже його промені перепліталися з дощовими краплинками.
Тільки дощик прошумів
Над лужком, над лісом
Хтось у небі рушничок вишитий повісив.
Сповнений цікавих вражень від явищ природи, Петрик П’яточкін повернувся додому.
«Літо»
Гра – фантазія «Розкажи мені про літо»
Вчитель заздалегідь готує і пропонує дітям розглянути картки із зображенням пташок, квітів, дерев, трави, хмарки, сонечка, будинку, дітей, дорослих, морозива, тощо і вибрати собі одну з них за бажанням. Потім учні по черзі в іграшковий мікрофон розповідають від імені свого персонажа про те, за що він любить літо. Завдання вчителя — допомогти дитині скласти зв´язне висловлювання. Наприклад, від імені морозива можна скласти таку розповідь; «Я люблю літо тому, що... влітку мене багато купують, їдять, хвалять, радіють, яка красива в мене обгортка. Проте я водночас не люблю літо, адже... воно дуже спекотне, і я швидко тану».
«Діяльність людини в природі»
«Продавець і покупці»
Виходить продавець: на грудях висить лоток з парасольками, пляшки з написом „Жива вода”, „Чисте повітря”.
Продавець. Загрозлива екологічна ситуація сталася в нашому місті. Повітря і вода забруднені. Хто хоче вберегти своє життя, купуйте „Чисту воду, „Чисте повітря”. Вода без ртуті, свинцю. Люди! Терміново купуйте, остання чиста вода в пляшках на Землі. Купуйте парасольки від „масних” і „кислотних” дощів. Тільки в нас цілюще повітря і чиста вода!
Перший покупець (здивовано до друзів). Що він говорить?! Парасольки від „масних” та „кислотних дощів”, „Чисте повітря”, „Жива вода”?
Продавець. Саме так. Це останні експонати і тільки в мене. Спішіть купити їх.
Другий покупець. Навіщо воно нам потрібне? Це що - бабусині казки?
Продавець (сумно). Ні, молоді люди, це не бабусині казки. Ще трохи і на Землі не залишиться ні краплини чистої води, а за один подих повітря ми заплатимо життям.
Третій покупець. Ти що, смієшся з нас? Яка брехня!
Четвертий покупець. Він, мабуть, з глузду з’їхав. „Кислотні дощі”, „Чисте повітря”. Та дихай, скільки хочеш, і води пий, скільки потрібно, – і все безкоштовно.
П’ятий покупець. Та це шахрай! Що ви не бачите? Ходімо, немає про що з ним розмовляти. На наш вік всього вистачить, а після нас хоч і потоп.
Продавець. Люди, невже вам не страшно? Подивіться на небо, яке воно сіре, аж чорне. І хмари пливуть низько, низько над землею.
(Чути гуркіт грому. Продавець розкриває парасольку.)
Продавець. Ось бачите, іде кислотний дощ. Швидше, швидше беріть парасольки. Це страшний дощ, після нього все живе зникає на Землі.
Шостий покупець. Мені страшно. Це що ж виходить: пташку, звіра, квітку я побачу тільки на картинці чи в музеї?!
Сьомий покупець. Це несправедливо. Я люблю купатися. Як я житиму без річки, дощику?
(Діти парасольками роблять веселку.)
Продавець. Наша планета більше не витримає такого відношення до природи, якщо ми не візьмемося за розум зараз.
«Сторони горизонту»
Гра «Куди покотився Колобок?»
На дошці чи плакаті заздалегідь розкреслено схему основних сторін горизонту (без умовних позначень). Вчитель викладає на місця умовних позначень ілюстрацію Колобка, а учні почергово і швидко визначають сторони горизонту. Хто помилився, виходить із гри. Переможцями стають ті учні, котрі жодного разу не помилилися.
Гра «Пошук скарбів»
Учні виходять на шкільне подвір’я чи стадіон, де напередодні кольоровою крейдою розкреслено квадратну сітку (сторона квадрата – дитячий крок) та схему основних сторін горизонту (з умовними позначеннями).
Клас поділяється на 4 групи , які одержують назви згідно основних сторін горизонту. Кожна група займає стартову позицію біля буквеного позначення своєї сторони горизонту і отримує маршрутну картку. За сигналом вчителя групи відправляються на пошуки « скарбів»(скриньки із саморобними медальйонами чи шоколадними «монетами»), дотримуючись власних маршрутів. Виграє та група, яка першою знайде «скарби».
Зразки маршрутних карток
Група «Північ» Група «Захід»
Група «Південь» Група «Схід»
Загальна маршрутна схема (для вчителя)
Пн.
Зх. Сх.
Пд.