Наші друзі
Раз весною разом з другом
Ми пішли у ліс собі
Тут повз нас промчали разом
Аж два зайчики малі.
Дуже гарні ці створіння
Хочеться їх в руки взяти
І виникла в нас мудра думка:
«Будем їм допомагати».
Зайчикам моркву носили
Козулям-сіно у мішках
На галяві відпочили
І спіткали їжачка.
Йшов, мабуть ловити миші
По стежинці путь держав
Головою, вниз повисши
Спав собі в дуплі кажан.
Враз вгорі змахнула гілка,
Що за диво!Хто повість?
Це ж красуня-руда білка
Он який пухнастий хвіст.
Там лисицю ми уздріли
Потім, лиш ступили крок
Аж від страху заніміли
По дорозі побіг вовк.
Було ще створінь багато
Як ще їх усіх назвати?
Дуже милі звірі ці
Звуться всі вони- ссавці.
Мигаль Ростислав
учень 7 класу
Нагірненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів