Батьківські збори - тренінг "Стилі виховання дитини в сім`ї".

Про матеріал

пропонований матеріал має на меті обговорити з батьками проблеми відносин у сім`ї, донести до батьків суть поняття «стилі виховання»; ознайомити з типовими помилками сімейного виховання; розкрити умови успішного сімейного виховання.

Перегляд файлу

Батьківські збори – тренінг.

«Стилі виховання дитини в сім`ї»

Мета: обговорити з батьками проблеми відносин у сім`ї, донести до батьків суть поняття «стилі виховання»; ознайомити з типовими помилками сімейного виховання; розкрити умови успішного сімейного виховання.

Обладнання: мультимедійна презентація, картки для вправи.

Хід зборів

I. Організаційна частина.

Привітання. Створення позитивного настрою.

Вправа «Вітер дме…»

Учитель говорить фразу :»Вітер дме для того, хто …»:

Сьогодні в доброму гуморі;
Налаштований гарно та цікаво попрацювати;
Хто любить свою дитину;
У кого хороший настрій;
Хто вважає себе хорошим батьком, матір`ю;
Хто готовий слухати мене далі.

( Батьки, яких стосується та чи інша характеристика, повинні встати з місця).

II. Тренінг для батьків.

Інформаційне повідомлення «Що таке тренінг?»

Слово «тренінг» походить від англійського «учити», «тренувати».

Тренінг – це запланований процес, призначений для надання знань, удосконалення наявних навичок і одержання нових на основі власного досвіду з метою зміни поведінки.

Вправа «Стилі сімейного виховання» (Додаток 1)

Батькам пропонується замалювати кожну пелюстку квіточки відповідним кольором щодо їхнього розуміння (права, дисципліна, конфлікти, поведінка, спілкування, потреби).

Обговорення.

3.Ознайомлення з аналогічною роботою учнів, проведеною напередодні.

Порівняння. Висновки.

Міжособистісні стосунки в сім`ї є основою формування особистості дитини. Дуже важливий чинник емоційної врівноваженості і психічного здоров`я дитини – стабільність родинного середовища. Велике значення має «якість» сім`ї, її виховна спроможність. Сім`я, не здатна виховувати, породжує серйозні порушення в процесі соціалізації дитини.

Батьки дають перші зразки поведінки. Дитина їх наслідує, прагне бути схожою на матір і батька. Якщо батьки це розуміють, то вони поводяться так, що всі їхні вчинки і поведінка загалом сприяють формуванню у дитини таких якостей і такого розуміння людських якостей, які вони хочуть їй передати. У цьому разі виховання можна вважати сповна свідомим, оскільки постійний контроль батьків над своєю поведінкою, увага до організації родинного життя дають змогу виховувати дітей в умовах, які найбільше сприяють їхньому всебічному і гармонійному розвитку.

III. Презентація для батьків.

Велике значення в становленні самооцінки дитини має стиль родинного виховання, система цінностей, якими керується сім`я.

Авторитарний тип відносин заснований на жорстокому підпорядкуванні і насильстві. Цей тип відносин передбачає, що батьки занадто багато чекають від своїх малюків. Тому у дітей є вкрай низька самооцінка, іноді в них виникають комплекси з приводу своїх вмінь, своєї зовнішності.

Ситуація ускладнюється, коли висока вимогливість і контроль поєднуються з емоційно холодним, відстороненим ставленням до дитини. Тут неминуча повна втрата контакту.

Ще важчий випадок – байдужі і жорстокі батьки. Діти з таких сімей рідко ставляться до людей з довірою, зазнають труднощів у спілкуванні, часто самі жорстокі, хоча мають сильну потребу в любові.

Поєднання байдужого батьківського ставлення з відсутністю контролю – гіпоопіка – теж несприятливий варіант родинних стосунків. Дітям дозволяється робити все, що їм заманеться, їхніми справами ніхто не цікавиться. Поведінка стає неконтрольованою. А діти, як би вони інколи не бунтували, потребують батьків, як опори, вони мають бачити зразок дорослої, відповідальної поведінки, на який можна було б орієнтуватися.

Гіперопіка – зайва турбота про дитину, надмірний контроль за всім її життям, заснований на тісному емоційному контакті, - призводить до пасивності, несамостійності, труднощів у спілкуванні з однолітками.

Демократичний тип відносин ґрунтується на тому, що батьки – авторитет, але вони вислуховують думку своїх дітей і приймають її. У такій сім`ї дитина дотримується дисципліни і певних правил, але при цьому знає, що батьки вислухають і підтримають. Такі діти зазвичай дуже чуйні, вміють себе контролювати, самостійні, впевнені у собі.

Потуральний тип найбільш анархічний. Дитині дають занадто багато свободи. Вона стає диктатором для власних батьків і не сприймає нікого в родині всерйоз. Батьки в таких сім`ях найчастіше сильно балують дітей і дозволяють їм більше, ніж дозволяють іншим дітям. Перші наслідки такого спілкування в родині почнуться відразу після того, як дитина піде в садок. У дитячих садках існують правила, а діти в таких сім`х не звикли взагалі ні до яких правил.

У чистому вигляді ці типи відносин зустрічаються досить рідко. Найчастіше в сім`ях об`єднуються декілька стилів спілкування. Батько може бути авторитарним, а мама дотримується демократії і свободи вибору.

У будь-якому випадку, діти вбирають у себе всі «плоди» спілкування і виховання – і батькам потрібно завжди пам`ятати про це.

Дітям необхідна любов батьків – це одна з найголовніших потреб. Висловлювати свою любов до дитини батьки можуть через дотик, слова заохочення, час, подарунки, допомогу.

Дотик – це один із найголовніших проявів любові людини. Коли ви виражаєте свою любов за допомогою ніжних дотиків, поцілунків, цим висловлюєте набагато більше, ніж словами «Я тебе люблю».

Слова заохочення. Коли ми хвалимо дитину, ми дякуємо їй за те, що вона зробила, чого досягла сама. Кожна похвала має бути обґрунтованою та щирою. Кожного дня даруйте дитині приємні слова підтримки, заохочення, схвалення, ласки, що свідчитимуть про любов до неї.

Час – це ваш дарунок дитині. Ви ніби говорите їй: «Ти потрібна мені. Мені подобається бути з тобою». Діти роблять погані вчинки саме для того, щоб батьки звернули на них увагу.

Подарунок має символ любові лише тоді, коли дитина відчуває, що батьки дійсно турбуються про неї. Не намагайтесь вразити дитину ціною, розмірами і кількістю подарунків. Якщо ви хочете віддячити дитині за послугу – це плата, якщо намагаєтесь підкупити її – це хабар.

Допомога. Материнство й батьківство – це нелегка професія. З вами укладено контракт, принаймні у 18 років – і робочий день у вас ненормований. Кожного дня діти звертаються до вас із різноманітними проханнями. Завдання батьків – почути ці прохання і відповісти на них. Якщо ми допомагаємо дитині і робимо це з радістю, то душа її наповнюється любов`ю.

III. Завершальна частина.

Слово вчителя.

Як свідчить багатовіковий досвід, формула успішного батьківства виводиться із двох основних компонентів – із любові й вимогливості як до дитини, так і до себе. Ці компоненти є рушійною силою для системи стимулів і стримувань поведінки. Зосередженість лише на любові й відсутність вимогливості може викликати неповагу до батьків і зниження їхнього авторитету. Водночас авторитарність, командний стиль виховання створює пригноблювальну атмосферу у сім`ї, ображає дитину і дає їй підстави вважати, що її не люблять і вона нікому не потрібна. Отже, у вияві почуттів потрібно завжди прагнути до їхнього розумного балансу. Основне правило сімейної педагогіки: стався до своїх дітей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе.

Вправа «Імпульс турботи».

Узятися за руки і передавати, як імпульс, рукостискання. Починає вчитель: «Я передам вам свій імпульс турботи і взаємопідтримки, і він йде від мене до Марії Іванівни, від неї – до Богдана Петровича …і, нарешті, знову повертається до мене. Я відчуваю, що турботи стало більше, оскільки кожний з нас додав частинку своєї душі. До побачення!»

Додаток 1.

Для дітей

	Червоний	Зелений	Жовтий
Права	Діти повинні в усьому слухатися батьків та підкорятися їм.	У мене є свої права, у батьків – свої.	Вдома я роблю те, що подобається мені, батьки завжди погоджуються зі мною.
Дисципліна	У моїй родині є заборони та обмеження	У родині є обмеження та заборони, вони змінюються.	У нас немає заборон та правил.
Конфлікти	Коли виникають конфлікти, батьки вирішують їх самі.	Коли виникають сварки (конфлікти, проблеми), ми з батьками обговорюємо питання, заходимо вихід, я виконую рішення, батьки перевіряють.	Коли виникають конфлікти, батьки поступаються мені.
Поведінка	Якщо я погано поводжуся, батьки кричать, карають мене.	Коли я поводжуся погано, мені дають можливість сказати, що я відчуваю; ми обговорюємо ситуацію.	Мене захищають, жаліють, коли я сварюся з друзями.
Спілкування	Батьки часто називають мене «дурень», «ідіот», «гультяй» або іншими словами.	Розмовляючи зі мною, мене слухають уважно, не перебивають і не критикують. Пояснюють, у чому я помилився.	Батьки не називають мене «дурень», «ідіот», «гультяй» або іншими образливими словами, не пояснюють мені, що я роблю неправильно.
Потреби	Те, що я хочу, батьки не беруть до уваги, вони знають все краще.	Мої потреби (у харчуванні, одязі, освіті) враховуються.	Спочатку купують те, що потрібно мені, а потім те, що потрібно батькам.

Для батьків

	Червоний	Зелений	Жовтий
Права	Діти повинні слухатися батьків та підкорятися їм.	Діти повинні мати права, та поважати права батьків.	Діти повинні робити те, що їм подобається, розвивати свій творчий потенціал
Дисципліна	Дисципліна в сім`ї підтримується за допомогою обмежень, заборон, вимог, які обов`язково повинні бути в житті дитини.	Дисципліна в сім`ї підтримується за допомогою обмежень, заборон, вимог, їх повинно бути не занадто багато, вони повинні бути гнучкими.	Дисципліна в сім`ї підтримується без обмежень, заборон та вимог – на довірі до вибору дитини.
Конфлікти	Коли виникають конфлікти, батьки 9як розумніші та досвідченіші) повинні наполягати на своєму (не можна давати волю дитині, інакше вона «сяде на шию», «робитиме те, що захоче».	Коли виникають конфлікти, батьки з`ясовують конфліктну ситуацію; оцінюють пропозиції, як вийти з конфлікту; дитина виконує рішення; батьки перевіряють результат.	Коли виникають конфлікти, краще поступитися дитині, щоб зберегти мир, «для блага дитини можна пожертвувати багато чим».
Поведінка	Негативна поведінка дитини викликає гнів; з`являється бажання насварити, покарати дитину, змусити її швидко підкоритися.	Негативна поведінка дитини змушує батьків обговорити ситуацію; дитині дають можливість проявити почуття; батьки не зазіхають на особистість дитини.	Негативна поведінка викликає жалість і бажання виправдати та захистити дитину.
Спілкування	Розмовляючи з дитиною, батьки засуджують її особистість, а не вчинок.	Розмовляючи з дитиною, користуються Я-висловлюваннями й технікою активного слухання.	Розмовляючи з дитиною, батьки не засуджують особистість дитини, не засуджують і її вчинки.
Потреби	На потреби дітей не варто зважати: батьки – це дорослі, вони знають краще, ніж діти.	Потреби дітей враховуються. Батьківські вимоги не вступають у протиріччя з потребами дітей.	Потреби дітей ставляться вище за потреби батьків.