Батьківські збори «Батьківське ставлення та його вплив на формування дитячої особистості»

Про матеріал

Батьківські збори з практичним завданням «Батьківське ставлення та його вплив на формування дитячої особистості». ( 5-7 клас)

Перегляд файлу

Батьківські збори

«Батьківське ставлення та його вплив на формування дитячої особистості»

 

Дитина народжується в сім’ї. Саме в цій першій ланці соціалізації вона засвоює важливі правила та норми поведінки в суспільстві, вчиться розрізняти добро і зло, правду і неправду, вчиться любити та виявляти свою любов і т.д. Кажуть, що дитина для своїх батьків – найбільша дорогоцінність, а ще більша дорогоцінність вихована дитина. Відомий мислитель Плутарх говорив про тих батьків, які дбають лише про те, щоб нагодувати та одягнути дитину, що вони нагадують людей, які більше турбуються про чобіт, ніж про саму ногу. А дитині потрібна любов та розуміння, - безумовна любов, терпіння і розуміння від батьків, які викликатимуть відчуття безпеки, впевненості в завтрашньому дні, власної цінності, прийняття та потрібності.

Часто у стосунках зі своїми дітьми ми зіштовхуємося із непорозуміннями, конфліктними ситуаціями, стресами, з яких важко знайти вихід.

У підлітковому віці діти збудливі, їхня поведінка нестійка, імпульсивна, дії часто нестримні, безконтрольні. Важливу роль, на даному етапі життя, для них відіграють стосунки з дорослими та однолітками. Підліток суб’єктивно вважає себе дорослим. Про це свідчить їхнє бажання до суверенності, незалежності, поваги до своїх таємниць. У питаннях стилю одягу, зачіски, часу повернення додому, проведення вільного часу, вирішення шкільних і матеріальних проблем підлітки щораз більше орієнтуються на однолітків, а не на батьків. Підлітки хочуть від дорослого поваги до власної особистості довіри та самостійності, тобто істотно хочуть обмежити права дорослого та розширити власні права. Саме такі перебудови можуть супроводжуватися конфліктами, суперечками, протестами, непорозуміннями батьків та дітей. Нетактовність, несправедливість, безцеремонність, агресивність дорослих, батьків може на довго, або назавжди закрити дорогу до внутрішнього світу дитини, до її серця.

Тому слід пам’ятати, що відносини з дитиною слід ґрунтувати на взаємній довірі. Важливо, щоб саме до батьків йшли діти зі своїми радощами, горем, невдачами, із визнанням своєї провини чи за порадою, співчуттям, втіхою. Діти щасливі, коли для них відкрите батьківське серце, коли батьки готові сприйняти їх – добрих, винуватих чи ні, таких, якими вони є, коли їх завжди чекають батьківські обійми, в які вони можуть кинутися без страху і сумнівів.

Важливим є не відштовхувати дитину надмірною суворістю, строгістю, не викликати страху від спілкування з вами. Це може стати однією з причин відчуження і створити у майбутньому прірву між батьками і дітьми.

Дітям потрібна постійна увага. Дитині у якому віці вона не була слід приділяти час.

Батьки для дитини мають бути прикладом для наслідування, повинні любити дитину, охороняти її, співпрацювати з нею, дозволяти набувати життєвого досвіду, показувати їй можливості й межі людської свободи, що особливо важливо у підлітковому віці.

Дитині, слід в доступні для неї формі, пояснювати свої переживання, страхи, побоювання, емоційні стани, а не розраховувати на те, що вона все сама побачить та зрозуміє.

Все це ми робимо використовуючи різноманітні засоби та стилі виховання – приклад, безумовне прийняття, повага, довіра, погляд, дисципліна, похвала, заборона; авторитарний, демократичний, ліберальний, авторитетний стилі і т.д., а у кожного вони свої, індивідуальні. І є один невід’ємний засіб, який ми всі застосовуємо постійно, починаючи з народження дитини – ЛЮБОВ.

Слід завжди пам’ятати, що виховуючи дитину в ненасильницькій обстановці, в розумінні і дружелюбності, ми вчимо її знаходити любов у цьому світі, підтримуючи дитину – вчимо цінувати себе, хвалячи її – вчимо бути шляхетною, виявляючи терпеливість – вчимо поважати інших, виховуючи в чесності – вчимо бути справедливою, коли дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

Найважливіше завдання батьків, вихователів, педагогів перед дітьми – затаїти в їхньому серці спогад про щасливе дитинство, який зігріватиме їх усе життя.

 

Практична робота

Вправа ,,Млямз”

     Внутрішній світ дитини протягом дня можна показати методом ,,МЛЯМЗ”.

М – мене

Л – люблять

Я – я

М – можу

З – зробити

 На дошці плакат з усміхненим сонечком. Це Петрик.

Психолог розповідає історію ,,Один день із життя Петрика”.

З кожною невдачею відриває від плаката фрагмен малюнка.

 

Один день із життя Петрика

    Уранці Петрик прокинувся веселим та щасливим. За дверима дитячої чулася голосна суперечка батьків. За кілька хвилин до кімнати вбігла  знервована мама: ,,Швидше вставайте, ледацюги, в школу запізнитесь!” – крикнула вона.

   Петрик пішов до ванни вмитися та вже коло дверей його відштовхнув брат Іванко і, голосно сміючись, зачинив пред ним двері.

   Умившись, Петрик почав одягатися, коли влетіла мама зі словами: ,,Ти знову копаєшся годину”. У кухні тато проігнорував привіт Петрика.

   Зайшовши до класу, Петрик весело привітався з вчителькою, яка чомусь не звернула увагу на нього. Засмучений Петрик ледве висидів урок математики, на якому він ніяк не міг розв’язати задачу.

   На обід був горох, якого Петрик не любив, а йому так хотілося їсти! На додатковому занятті вчителька задала складати картинку. Як не старався Петрик, нічого не виходило. Здавалося, що він – єдина дитина в класі, яка не може скласти картинку. Увечері Петрик вертався додому сумний і нещасливий.

     На дошці залишилося пошматоване сонечко.

 

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

Крок 1. Навчіться отримувати задоволення від виховання дитини, змінивши свій підхід до неї.

Крок 2. Цінуйте себе. (пам’ятайте, що ви рівні у правах з дитиною. Не забувайте про це).

Крок 3. Шукайте факти. (Життя – це періоди психологічних та фізіологічних змін, тому життєві задачі в кожен період життя є різними. Наприклад, у 8-12 років – розвиток навичок, колективізму, співробітництва, зростання самосвідомості, розвиток здібностей – наукових, творчих, спортивних, артистичних; у 13-17 років – формування вміння приймати рішення, спілкуватися, використовувати абстрактні поняття. Протягом кожного вікового періду дитиною вирішуються складні і важливі задачі. Знання психологічних особливостей вікових періодів сприяє глибшому розумінню того, чому ваша дитина реагує на події по-різному, конфліктує).

Крок 4. Розмовляйте. (Спілкування – взаєморозуміння не тільки думок, а й почуттів, це двосторонній процес. Пам’ятайте, що існують інші засоби спілкування – невербальні – музика, мистецтво, погляд, посмішка, дотик).

Крок 5. Слухайте. (Виховуйте в собі вміння слухати, щоб зрозуміти почуте).

Крок 6. Приймайте, не засуджуючи. (Вчіться судити вчинки, а не людину. Безумовна позитивна реакція – важливий елемент стосунків між людьми. Вашій дитині потрібно ще багато чого навчитися).

Крок 7. Будьте вище того, що ви не можете змінити. (Наприклад, ви не можете змінити особистість дитини, її стать. Намагайтеся сприймати життя реально).

   Крім семи кроків вам допоможе зняти напругу (у взаємовідносинах) виконання таких порад:

   Спочатку – думайте (обдумайте ситуацію, а далі переходьте до дії). Етапи обдумування:

  • Що я думаю?
  • Що відбувається насправді?
  • Чого я хочу?
  • Що відбулося раніше?
  • Який вибір є у мене?
  • Чия це проблема?

Далі поділіть проблеми на дві категорії: мої проблеми; її проблеми (дитини).

Зміст такого сортування проблем полягає в тому, що ви нічого не можете зробити з проблемами вашої дитини. З ними дитина розбиратиметься сама. Що ж до ваших проблем – вихід шукати вам. Намагайтеся заздалегідь передбачити, що може статися у гіршому випадку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М – мене

Л – люблять

Я – я

М – можу

З – зробити


Один день із життя Петрика

    Уранці Петрик прокинувся веселим та щасливим. За дверима дитячої чулася голосна суперечка батьків. За кілька хвилин до кімнати вбігла  знервована мама: ,,Швидше вставайте, ледацюги, в школу запізнитесь!” – крикнула вона.

   Петрик пішов до ванни вмитися та вже коло дверей його відштовхнув брат Іванко і, голосно сміючись, зачинив пред ним двері.

   Умившись, Петрик почав одягатися, коли влетіла мама зі словами: ,,Ти знову копаєшся годину”. У кухні тато проігнорував привіт Петрика.

   Зайшовши до класу, Петрик весело привітався з вчителькою, яка чомусь не звернула увагу на нього. Засмучений Петрик ледве висидів урок математики, на якому він ніяк не міг розв’язати задачу.

   На обід був горох, якого Петрик не любив, а йому так хотілося їсти! На додатковому занятті вчителька задала складати картинку. Як не старався Петрик, нічого не виходило. Здавалося, що він – єдина дитина в класі, яка не може скласти картинку. Увечері Петрик вертався додому сумний і нещасливий.

 

doc
Додано
21 лютого 2018
Переглядів
1669
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку