Батьківські збори "Перший раз в 11 клас"

Батьківські збори «Перший раз в 11 клас»

Мета: Познайомитись з батьками, як учасниками освітнього процесу, налагодити процес спілкування з ними, зруйнувавши стереотипи – «на зборах батькам жаліються на дітей, чим принижують гідність»; надати поради батькам, щодо спроб спонукання вмотивованої поведінки у дітей. Ознайомити з правилами життєдіяльності закладу в умовах епідемії.

Обладнання: Таблички з іменами дітей, папірці, для запису пропозицій, папір для нотаток, ручки, пам’ятка життєдіяльності школи в умовах епідемії.

План

1 Знайомство.

2 Вихованість – рано чи пізно!

3 Поради батькам

4 Спільна мета учасників освітнього процесу і проблеми на шляху досягнення:

• «прискіпливість учителів»;
• відвідування уроків;
• готовність до уроків.

5. Вимоги до учасників освітнього процесу в умовах карантину.

6. Святкування випускного вечора.

7. Різне.

1 На партах стоять таблички з іменами дітей на тих місцях, де вони сидять завжди. Вчитель пропонує батькам зайняти місце їх дитини, це дозволить краще і швидше запам’ятати батьків.

2.Шановні батьки! Приємно, що ви віднайшли можливості і час для сьогоднішньої бесіди. Це означає, що ви не байдужі до досягнень наших дітей і розумієте всю складність цього періоду навчання. Наші діти випускники. Це дуже відповідальний час: за межею 11 класу ваша дитина стає дорослою молодою людиною. Настає момент визначення, чим ці юнаки та дівчата будуть займатися у дорослому житті, з яким багажем знань, умінь і навичок, вони будуть брати відповідальність на себе за своє життя, за свою сім’ю, за своїх дітей, і, в далекому майбутньому, за вас.

Школа- фундамент будівлі з назвою «Життя». Це головна частина об’єкту! І можна довго дискутувати з приводу: «ну якось же живемо..», або «якось буде», але, напевне, у кожного з вас, хоч раз за життя виникало почуття жалю за чимось нездійсненим. І при поглибленому розгляді проблеми, ми прийдемо до висновку, що мрії стають реальністю, якщо їх плекати зі шкільної парти, якщо накопичувати знання вчасно. Тоді, навіщо дітям дарувати оте «якось», якщо можна сьогодні знизити ризик «неуспіху».

Якщо, хтось чекає негативних відгуків про дітей, то запевняю вас, що цього не буде, бо поганих дітей не буває! Можливо це і банально, проте точно.

3-4.Кожна дитина- це віддзеркалення сімейних відношень. Ви – батьки, найближчі люди, вчите розрізняти «добро» і «зло», завдяки цьому, кожен 11-к, скаже, що є «добром» і що є «злом». Вони чудово знають, як вчинити правильно. Але, часто, чинять  не за правилами спільноти в якій ведуть життєдіяльність. І це наслідки наших дорослих помилок.

Розглянемо таку:

• іноді, забороняючи щось своїй дитині, ви не пояснюєте чому саме .

Ось варіанти відповідей:

• Не можна, бо я так сказав!
• Не можна, значить не можна! Які можуть бути питання?!
• Я тебе дуже люблю і хвилююсь за тебе, а твої дії можуть призвести до негативних наслідків для тебе і для інших, тому я забороняю.

Яку заборону озвучуєте ви, як батько, чи мама, а яку б хотіли почути ви як дитина, і, звичайно, виконати.

Задумайтесь, скільки разів на день, ви сказали своїй дитині, що любите її?... А їй тепер це так необхідно, вона повинна відчувати вашу підтримку і любов. Тільки не ту підтримку, що моя дитина завжди права, а решта обмовляють її… Підтримка має полягати у глибокому аналізі ситуації, де будуть розглянуті всі гострі кути.

 Спробуйте почати прямо сьогодні вибудовувати мости до душ ваших дітей зі слів «я тебе люблю». Багато хто, можливо, подумає, що для вас це зайва інформація, що у вас все добре, я рада за вас. Але прошу згадати себе у цьому віці, чи все ви розповідали батькам? Тепер надто складні часи, крім реального світу у дітей є і віртуальний у який ви не маєте вільного доступу і там можуть відбуватися жахливі речі, що діють на психіку дитини. Станьте кращим другом вашому сину, доньці, навчіть їх будувати своє життя правильно і не забувати, що ми живемо в суспільстві. Сьогодні їх суспільство – це школа, завтра – вуз, післязавтра трудовий колектив, які у відсотковому співвідношенні майже ідентичні. І там будуть люди, які не дуже влаштовують ваші потреби, бо ми всі різні треба вчитися толерантності і набувати досвіду співіснування у даному колективі. Цей досвід допоможе і в «наступних колективах».

Якщо ви випадково втратили тісний зв'язок з сином, чи донькою, то це можливо повернути. Згадайте, коли востаннє у вас була спільна сімейна справа: пікнік, генеральне прибирання, подорож…де вашій дитині відводилася вагома частина співучасті?  Плануйте спільні заходи, залучайте дитину до них на рівні повноцінного помічника, дайте зрозуміти, який він, чи вона важливий, важлива для вас і обов’язково подякуйте за зроблене. Не бійтеся просити у них допомоги, щиро, відверто – це дуже зближує, коли ви зізнаєтесь, що вам тяжко. Вам самим стане легше, бо ви відчуєте співчуття і бажання допомогти. Діти мають знати, що їх цінують, адже, коли найрідніші люди перестають помічати добрі наміри і стремління, то що вашій дитині чекати від чужих людей, власне, у даному випадку, від учителів, адже вони зовсім чужі люди. Звідси народжується нігілістичне ставлення до дорослих.

Звичайно, що швидко все виправити не можна, але покласти початок гарним стосункам точно пора.

Багато батьків зіштовхнулись з тим, що у дітей нема особливого бажання навчатися. Часто знаходиться маса причин, але насправді причина одна – вони не впевнені, що це взагалі їм потрібно. Відсутня мотивація, немає відповіді на питання «Навіщо?» Ми можемо дещо підкорегувати такий розклад речей.

1. Побудуйте бесіду таким чином, щоб син сам розповів навіщо йому знання
2. Запропонуйте бесіду, де ваша дитина – керівник підприємства і запитайте, кого йому вигідно взяти на роботу: освічену людину, людину з купованим дипломом, чи людину взагалі без освіти.
3. Побудуйте з дитиною план її життєвого (чи кар’єрного) зростання, зробіть колаж мрії.
4. Говоріть з дитиною про важливість навчання частіше і різними словами, поясніть, які блага принесуть їй знання. Ще краще, коли у бесіді дитина сама скаже про такі блага.

Я вже говорила, що поганих дітей немає. Так вони всі різні, але в кожному є щось, чого немає у іншого.

  В однієї дитини: виконавська дисципліна і пунктуальність, в іншому сумління, старанність, скурпульозність, педантизм… один цікавиться історією, інший любить співати чи танцювати, один добре малює, інший любить філософські роздуми ( класний керівник підходить до кожного з батьків, називаючи яскраві риси їх дітей, для кожного знаходить позитивне).

Так, вони дуже різні, але у них сьогодні одна мета: закінчити 11 клас з гідними оцінками і здати ЗНО.

Перш чим глибше розглянути це питання, хочу запитати у вас, як ви думаєте чи вчителі ставляться упереджено до вашої дитини?

( батьки по-черзі відповідають на питання)

Спробую уявити, як вчитель вдома цілий вечір і цілу ніч, замість, займатися родиною все думає, який привід обрати, щоб нагримати на Васю чи на Петю. Учитель теж людина, він не залізний і як кожна людина хоче, щоб, принаймні, поважали його труд. Адже на підготовку одного якісного уроку потрібно 4 години, а в учителів їх не по одному, тож подумайте скільки часу йде на підготовку, щоб той самий Вася зміг отримати дещицю знань і додати до них, ще свої напрацювання… Але, часто про напрацювання навіть не йдеться…

І, часто вчитель  від безсилля, не витримує навіть найменшого порушення поведінки, робить зауваження підвищуючи голос. Гадаю, що кожній людині образливо, коли її праця виявляється марною. Припустимо, приготувала господиня обід, аж тут прийшла вся сім’я  і не скуштувавши, пішла замовляти піцу. Мабуть кожній з мам-господинь було б прикро простояти на кухні кілька годин і отримати  знехтування.  Тож неповага до праці, погана поведінка ведуть до конфлікту вибухового, або постійно тліючого, коли невдоволення наростає щоуроку, тоді вже про знання не йдеться.

Часто, задля оправдання себе, а ще щоб не розчаровувати вас, щоб не приносити зайвий раз прикрі новини для вас, діти звинувачують вчителя, оправдовують себе в думках складають версії одну за іншою, самі починають вірити в свою правоту. Пам’ятайте про цей нюанс, не забудьте поспілкуватися з вчителем і зважити всі «за» та «проти», а потім робіть висновок.

Наша спільна мета, допомогти дитині знайти мотивацію, задля бажання навчатися і цією проблемою ми будемо займатися постійно, у соцмережі я буду в нашу спільну групу надсилати поради з різними методами впливу, пробуйте використовувати їх і телефонуйте, якщо виникнуть питання.

Є ще одна велика проблема: учні часто лишаються вдома, з вашого відома. Але проблема в тім, що як показав досвід, на випадок карантинних обмежень, дати  реальну оцінку знанням  неможливо -  це мінус  дистанційного навчання.  На «живому» уроці можна почути головне, почути одну і ту ж інформацію кілька разів, як від учителя, так і від однокласників. У живому спілкуванні вчитель бачить очі учня і розуміє, наскільки здобувач освіти засвоїв тему.

5. Вчитель роздає надрукований матеріал - пам’ятки з правилами дії закладу в умовах епідемії

Розгляньте, будь ласка, зміни, щодо перебування учнів у школі в умовах епідемії, наголошу на деяких:

• Батьки в школу не заходять, без нагальної потреби і без попередження класного керівника, чи адміністрації школи;
• Вхід у школу для 11 класу № 2;
• Виходити зі школи на перервах не дозволяється;
• Обов’язкова наявність трьох масок на день ( одна на учневі, дві у окремому пакетику);
• Антисептиком необхідно користуватися за межами класу, аби не визвати алергічного нападу у присутніх;
• Обід брати з собою з дому;
• Школа вранці на вхід зачиняється о 7.55.

6.Для організованого проведення свята випускного вечора прошу голову батьківського комітету ознайомити всіх присутніх з пропозиціями. У випадку ваших змін і доповнень прошу почергово піднімати питання для корегування плану заходу.

Голова батьківського комітету зачитує пропозиції дітей ставить їх на голосування, та пропозиції класного керівника, щодо сценарного плану.

7.Назріло питання підручників, старшокласники їх не носять. Це реальна проблема. Учні запропонували лишати підручники в школі, а вдома користуватися електронними. Якщо у вас, шановні батьки, будуть якісь кращі пропозиції, то прошу їх повідомити. Для цього ви можете на підготовлених папірцях викласти свої пропозиції письмово. Після опрацювання пропозицій, оберемо рішення в онлайн-спілкуванні. А тепер дякую за увагу і плідну співпрацю. Якщо у кого виникли питання індивідуального характеру прошу звернутися, обговоримо. Всім до побачення!