17 липня о 18:00Вебінар: Чи може наука сформувати підприємницьку компетентність?

Батьківські збори – практикум на тему «Причини виникнення агресії у дітей. Шляхи виходу із складних ситуацій»

Про матеріал

Батьківські збори – практикум за участі психологічної служби школи на тему:

«Причини виникнення агресії у дітей. Шляхи виходу із складних ситуацій»

Мета: підвести батьків до глибокого розуміння психологічних особливостей агресивних дітей, допомогти їм у використанні нових форм та методів роботи з дітьми, сприяти ефективній взаємодії всіх учасників, посилити потребу в психологічних знаннях.

Перегляд файлу

      Що таке агресія?

Агресія - це специфічна форма деструктивної поведінки, яка характеризується завданням шкоди предмету або предметам, людині чи групі людей.

      Чим відрізняється агресія від агресивності?

Агресивність - це відносно стійкий емоційний стан людини, який виявляється у гніві, злості, роздратованості і є передвісником агресії. Отже, агресивність - це емоційний стан, агресія - це форма поведінки.

Форми агресивних реакцій:

Фізична - використання фізичної сили проти іншої особи;

Непряма - дії, побічно спрямовані на іншого (плітки, злі жарти) або не направлені ні на кого (крик, тупання ногами, стукання кулаком по столу, грюкання дверима); Вербальна - вираження негативних почуттів через крик, вереск, погрози, прокляття, лайки;

Негативізм - опозиційна манера поведінки, спрямована проти авторитету чи керівництва. Може переходити від пасивного спротиву до активної боротьби.

6.Робота в групах «Причини виникнення агресії»

Учасники діляться на дві групи. Кожна група отримує завдання на плакаті написати можливі причини виникнення агресії (перша група) та вікові особливості виникнення проявів агресії (друга група) Які причини виникнення агресивності?

Причин виникнення агресивності багато: становище дитини в колективі, ставлення до неї оточуючих, стосунки з дорослими, несприятливі ситуації: сварки, взаємні докори, приниження один одного, небажання розуміти своїх ровесників, непослідовність батьків у навчанні дітей правил і норм поведінки, різні види страху (страх перед розлукою, страх втратити батьківську любов), негативні відчуття, надмірне захоплення телебаченням, відео - та комп'ютерними іграми, вроджені передумови для так званої дитячої нервозності, відсутність умов для активної діяльності, перевтома, стресові чинники (захворювання і нездоровий психологічний клімат у сім'ї).

 

 

 

Вікові особливості виявлення агресії

Агресивні дії дитини можна спостерігати уже в ранньому віці. У перші роки життя агресія виражається в імпульсивних нападах упертості, супроводжується спалахами злості або люті, кусанням, криком, спричиненими станом дискомфорту, безпорадності. Агресивною таку поведінку можна назвати умовно, адже у дітей немає наміру завдати комусь шкоди.

У період кризового розвитку дитини відбувається роздвоєння: дитина провокує конфлікти, може кричати на матір, ламати іграшки зі злості тощо. Як наслідок - батьки сваряться з дитиною і один з одним через її виховання. В атмосфері постійних сварок, бійок, непорозумінь у неї дедалі більшою мірою виявляються невміння стримувати безпосередні емоційні реакції, переносять її на своє найближче оточення - однолітків. З часом дитина вчиться контролювати свої агресивні імпульси. Ознаки агресивності в цьому віці залежать переважно від реакції батьків на ті чи інші форми поведінки. За їхнього нетерпимого ставлення до відкритої агресії можуть з'являтися символічні форми (впертість, скиглення та інші види опору). Часто ознаки агресивності пов'язані з процесами статеворольової ідентифікації дитини. Хлопчики виявляють свою агресивність у бійці, а дівчата - у вереску. Якщо в перші роки життя немає різниці у частоті й тривалості негативних емоційних реакцій у хлопчиків та дівчаток, то з віком у хлопчиків вони зростають, а в дівчаток зменшуються. До того ж вважається, що дівчатка, маючи такі самі агресивні тенденції, як і хлопчики, бояться їх виявляти через страх бути покараними, в той час як до агресивності хлопчиків дорослі ставляться поблажливіше. 

«Рекомендації для роботи з агресивними дітьми»

1.Бути уважними до потреб дитини.

2.Демонструвати модель неагресивної поведінки.

3.Бути послідовним у покараннях дитини, карати за конкретні вчинки.

4.Покарання не повинні принижувати дитину.

5.Навчати прийнятних способів вираження гніву.


pdf
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
316
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку