28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Виховна година "Найкраща в світі хата під ясеновими крильми"

Про матеріал

Познайомити учнів з традиційним житлом різних регіонів України, з побутом, звичаями та обрядами українського народу. Пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого родоводу, української нації, її культури. Виховувати любов до рідного краю, повагу до оберегів та звичаїв, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру

Перегляд файлу

Яринівська ЗОШ І–ІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 Класний керівник 7 класу

Никитчук Галина Геннадіївна

 

2017

Тема.

 «Найкраща в світі рідна хата під ясеновими крильми».

 

Мета.

Познайомити учнів з традиційним житлом різних регіонів України, з побутом, звичаями та обрядами українського народу. Пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого родоводу, української нації, її культури. Виховувати  любов до рідного краю, повагу до оберегів та звичаїв, бажання примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру.

Методично - дидактичне забезпечення.

 Інтер’єр української хати, комп’ютер,  слайди із зображенням традиційного житла різних регіонів України, предметні малюнки, Записи з піснями про рідну хату.

Девіз уроку.

Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Тільки той віддав всю душу,

Все, що зміг, народу.

          О. Олесь

Хід заходу:

І. Організаційний момент.

1. Психологічна установка щодо початку уроку.

( Відеокліп «Україна»).

Учитель: "Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати і лани золотої пшениці. Це розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять золоті зорі. Наші степи, долини, переліски — скільки тут краси! І яка вона різноманітна, яке багатство барв, кольорів і відтінків. — поле жовте, аж очам боляче, стиглий колос гнеться під вітром, сполохана хвиля біжить з краю до краю. А над цим переливчаста пісня жайворонка — що лине десь у високості в мерехтливому мереживі.
А далі ген-ген річечка з тихою, прозорою та чистою водицею, що під легеньким літнім вітерцем ледь-ледь брижиться і віддає свіжою прохолодою. А вздовж річки зеленіють садки, а з них виглядають білі хатки — писанки.
А як гарно на квітучому лузі! Зачаровано вбираєш зором багатобарв’я кольорів і ніжну зелень трав, і переливне буяння квіту, і казкові бризки сонця!
А це все рідна, священна земля наших дідів і прадідів! Це наш рідний край, який починається для нас не лише з батьківського порогу чи хрещатого барвінку, він починається з прадавніх коренів нашого роду…"

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів.

1. Оголошення теми і мети уроку.

 - Сьогодні на уроці ми познайомимося із традиційним житлом різних регіонів України, згадаємо звичаї і обряди нашого краю. Завітаємо до української оселі, і ви відчуєте, що хата – вірний друг людини від народження до останніх днів життя.

Ти стоїш, не багата, й не пишна,
Виглядаючи з саду на луг,
Рясний цвіт обтрусили вишні
На солом’яний твій капелюх.
Ти була мені наче мати,
Ти служила мені, як могла, -
Кожна кроквочка, кожна лата
Не жаліла для них тепла.

2.Постановка проблемного питання. ( Метод передбачення )

- Діти, а що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

 

 

 ІІІ. Основна частина заходу

1. Розповідь вчителя «Традиційне житло різних регіонів України».

  • А зараз я хочу познайомити вас із традиційним житлом селян різних регіонів України.

 ( Розповідь з опорою на комп’ютерні слайди).

   Традиційний, усім відомий вигляд української хати не виник миттєво. Він створювався протягом століть, шляхом безперервного вдосконалення прийомів і форм, що відповідали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу.

У зовнішньому вигляді традиційного житла в різних регіонах України багато спільного. Зазвичай, це одноповерхова наземна споруда із солом’яним дахом. Але селянські будівлі гірських районів Карпат, Буковини та придніпровської зони Поділля, розташовані на крутих схилах, мали ще й цокольний поверх, який використовували для господарських потреб.

Полтавщина

У цьому регіоні ставили мазанки. Характерним було те, що висота стін дорівнювала висоті чотирисхилого даху, який робили із соломи, іноді вкритої зверху рідкою глиною. Стіни білили. Хати мали широкі виноси стріхи, які підтримувалися стовпчиками. Біля частини  фасадної стіни, а іноді навколо всього будинку, робили галерею.

Слайд 1

 

 

 

 

 

Лемківщина

Дуже самотньою була лемківська так звана довга хижа. Найбільш виразна її частина – стрімкий високий чотирисхилий дах.

Висота у 24 рази перевищувала висоту стін. Заможні селяни покривали дах деревом або комбінували дерево із соломою.

Слайд 2

 

 

Полісся

На багатому лісами Поліссі більшість хат – зруби із двосхилими дахами, вкритими соломою. Хати зрідка бували прикрашені, тільки у західних районах фронтони інколи були оздоблені різьбленням по дереву, переважно геометричним орнаментом.

Слайд 3

 

 

 

 

 

 

 

Слобожанщина

Місцеві жителі робили рублені хати. Стіни ставили на палі, які високо піднімали над землею. Стіни зазвичай залишали не біленими. Висота їх дорівнювала висоті чотирисхилого даху, який був із соломи.

 

Слайд 4

 

Південь України

На півдні хати будували із місцевого каміння. Вони мали двосхилі низькі дахи, які вкривали соломою чи очеретом. Стіни зазвичай обмазували глиною чи білили. На білені стіни наносили орнамент різнокольоровою глиною. Вікна та двері прикрашали розписом.

 

Слайд 5

 

 

 

 

 

 

Гуцульщина

На Гуцульщині хати також будували з дерева. Вони мали дуже характерні високі стрімкі дахи, що були вкриті драницею. Зазвичай кожна хата мала з боків прибудови для худоби, над якими звисала велика покрівля.

Слайд 6

 

 

Київщина

У цьому регіоні хати мали дуже характерний чотирисхилий дах з виразним, добре помітним гребенем, вкритий сніпками. Стіни обмазували глиною та білили.

Слайд 7

 

Кожна людина хоче мати такий куточок на землі, де б вона могла почуватися вільною, де б її завжди любили, чекали, розуміли, де б вона залишалася сама собою, де б могла відпочити душею і тілом від усіх життєвих негараздів. І таким куточком є домівка.

Слайд 8.

 

Споконвіку люди любили і шанували свою оселю, свою берегиню роду. Століттями складалися писані та неписані закони, повір’я, прикмети, яких дотримували під час будівництва й убрання оселі наші предки.

Дах символізував небесну сферу. На даху, на горищі, за давніми повір’ями, жив домовик. Піч і комин також обожнювались - як захист від вогню. Для всього роду піч була священна. Вікна – очі хати – закривалися на ніч. Оберегами в хаті також служили рушники, які висіли над вікнами і дверима. Знаки сонця, вишиті на рушнику, мусили оберігати від злих духів, хвороб, нещасть. В речах, зроблених власними руками, залишається часточка душі майстра, його настрій, побажання.

Слайд 9.

2. Інсценізація «Хата моя, біла хата…»

Вчитель. А зараз гостинно запрошую всіх до господарів цієї прекрасної оселі, де завжди панують мир, спокій і злагода.

 

 

( У хаті господиня порається біля печі, син з дочкою прибирають, доглядають дитину у колисці, господар заходить до хати ).

Господар. Ну як, соколята, робота підходить до кінця?

 

Син. Так, тату, ще тільки підмести залишилося.

Господар. Молодці, поспішайте, бо скоро гості прийдуть. А ти, господине, чи готова зустрічати гостей?

Господиня. Та вже готова. Швидше б вони приходили, повеселимося у новій хаті.

(Стукіт у двері. Заходять гості. Вітаються і вклоняються).

1 – а дитина. Чи приймаєте, господине, на вхідчини до вас?

Господиня. Аякже, приймаємо. Ми раді, що ви нас відвідали у новій оселі.

Господар. Проходьте, будьте ласкаві, а то ми вас уже зачекалися.

2 – а дитина. (тримає хліб на вишитому рушникові)

Добрі люди! Щастя вам і добра,

Всякого гаразду.

Щоб росли, цвіли, як квіти,

Ваші гарні, чемні діти!

3 – а дитина.

Щоб велося вам завжди:

І в коморі, і в стодолі,

Щастя вам у новій хаті.

Господар. Дякуємо, дякуємо, що нас щиро вітаєте, щастя нам бажаєте.

4 – а дитина. А для вашої дитини принесли дарунки теж ми.

5 – а дитина. Я принесла букет квіток, щоб життя дитини квітло.

6 – а дитина. А я цукор, щоб життя було солодке.

7 – а дитина. Я хлібину, щоб завжди росла в достатку.

8 – а дитина. Даруємо хліб і сіль, щоб всідалося у вас добро.

Господиня. Щира дяка за ваші вітання та гарні побажання, ще й щедрі дарунки. Що ж ви стали біля порога? Проходьте, сідайте, та хату нашу звеселяйте.

9 – а дитина. Давайте-но трохи розвеселимо наших господарів.

( Діти розповідають смішинки)

10 – а дитина. Та досить уже тих жартів. Ви тільки подивіться, яка гарна хата. Як писанка. Вся у рушниках, вимальована, як квіточка.

Господиня. Так, так мої любі діти, ще моя бабуся казала, що вишиті рушники – то обереги від усього злого. А ще у кожній хаті, і як бачите у

 

 моїй, на видному місці висів образ Матері Божої, яка є покровителькою роду, заступницею дітей.

Господар. А ось і стіл. Стіл – це символ єдності сім'ї. За ним збирається родина,  відзначаються різні свята.

Син. Ще подивіться, яка красива розмальована барвистими квітами піч. А вогонь у печі – це символ добрих і людяних взаємин у сім'ї, це оберіг всієї родини.

 Слайд 9-10

 

11 – а дитина. Видно, що ви любите свою світлицю, а дітей вчите шанувати її.

Господиня. Звичайно, інакше й не можна.

Дочка. Я люблю свою хату,

 І подвір'я, й садок,

Де і сонця багато

І в жару холодок.

Тихо й затишно.

 Квіти коло хати цвітуть,

І не втомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

Син. Все для мене тут рідне:

Стіни – білі, як сніг, -

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

12 – а дитина. Дякуємо, що ви нас так гарно приймали та  так багато цікавого розповідали. Дуже нам у вас сподобалося.

Господар. Дякуємо, що ви до нас завітали, розділили нашу радість, що розвеселили нашу оселю.

Вчитель:

Хай сторона моя багата,
Красива квітами й людьми,
Найкраща в світі рідна хата
Під ясеновими крильми.

У ній тепло і очі мами,
І доброта її руки.
А над смутними образами
Горять барвисті рушники.

Тут батьків труд і труд матусі,
Поліття чесне та рясне,
А хліб домашній на обрусі,
Неначе сонце весняне.
Вчитель: Дедалі більше віддаляється від нас у шаленому темпі атомної епохи біленька хата у вишневому садку. "Садок вишневий коло хати” хто з вас не пам’ятає ці рядки? Всі ви, діти, проживаєте в добротних сучасних будинках. Слайд 11-12.

Вчитель: на закінчення нашої виховної години хочу сказати:

Любіть свою хату, хоч і небагату.

Тут ви бігали до мами дрібними ногами.

Тут ви підростали, Божий світ пізнали.

Звідси батько вас за руку вів до школи на науку.

Гей, нема то в світі краще,

Як та рідна стріха.

Тут є ваше щастя, радість і потіха.

( Звучить пісня Раїси Кириченко « Хата, моя біла хата»).

1

 

doc
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
170
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку