Збори мають на меті підвищення батьківської компетентності з питань освіти та виховання «особливих» дітей. Однак, певні частини даного матеріалу можна застосовувати і на звичайних батьківських зборах. Матеріал містить не лише теоретичні відомості, але й практичні завдання.
Тема: «Примхи особливих дітей»
Форма заходу: батьківські збори
Мета: підвищення батьківської компетентності з питань освіти та виховання «особливих» дітей, навчання батьків способам подолання дитячих примх, створення комфортного психологічного середовища при організації навчання та виховання дитини-інваліда, сприяти формуванню адекватних, толерантних установок до дітей з обмеженими можливостями здоров'я.
Завдання:
1. Допомогти батькам визначити причини капризів і впертості дітей.
2. Формувати у батьків вміння попереджати та долати примхи.
3. Розвивати навички спілкування батьків з дитиною
Очікуваний результат: батьки більш докладно ознайомляться з проблемою дитячих примх, зможуть краще розуміти своїх дітей.
Учасники: батьки, вчитель (вчителі), психолог
Тривалість: 60 хв
Обладнання: місця для учасників за круглим столом, ручки, папір для записів, боксерські рукавички, ножиці, папір, маркери або фломастери, пов'язка на очі, дитяча абетка (літери), беруші і стереонавушники, м'яч.
Хід зборів:
1. Організаційний момент. Привітання. Емоційне налаштування
- Доброго дня, шановні батьки! Сьогодні ми зібралися тут, щоб обговорити дуже знайому і важливу для кожного з нас тему. Але для початку пропоную налаштуватися на продуктивну роботу.
Батьки стоять в колі. «Поміняйтеся місцями ті, хто ...
... має хлопчиків,
... дівчаток,
... у кого двоє дітей,
... хто любить гуляти в парку з дітьми,
... у кого хоч раз вередував дитина.
Отже, якщо на попередніх установках, мінялися місцями тільки окремі учасники, то на останній – пожвавилися абсолютно всі, адже тема примх близька кожному з батьків. Саме про примхи сьогодні й піде мова на нашому зібранні.
2. Основна частина
Напевно, кожен дорослий відчував себе хоча б раз незатишно, коли його дитина вередувала, особливо якщо це відбувалося в людному місці. Дитина від 1 до 5 років переживає перебудову, в процесі якої вона отримує новий досвід, краще розуміє та гостріше переживати емоційні конфлікти. Якраз у цей період і починаються вередування, а дитина дізнається, що окрім слова «так», є ще й слово «ні».
Що ж таке примха з точки зору дитини? Це бажання малюка отримати щось так йому необхідне зараз же, або ж навпаки – небажання одразу ж виконувати прохання старшого, наприклад, поїсти, адже так хочеться ще пограти. Як бачимо, бажання дитини та дорослого зовсім не збігаються. Варто зазначити, що окрім примх, у дітей є й інші способи, через які вони можуть добитися свого – істерика, ниття, шантаж. Розглянемо детальніше їх, та можливу реакцію батьків, яка допоможе досягти компромісу у взаєминах з дитиною. Почнемо з капризу. У дітей з ОМЗ (обмеженими можливостями здоров'я) дуже часто його причиною може бути голод, нездужання, втома або просто бажання протистояти вимогам дорослих. Спробуймо відчути себе на місці «особливої» дитини.
Гра «Стань на моє місце»
Матеріали для проведення: боксерські рукавички, ножиці, папір, маркери або фломастери, пов'язка на очі, дитяча абетка (літери), беруші або стереонавушники.
Процедура проведення: пропоную членам батьківських зборів взяти участь в грі під назвою «Стань на моє місце». Для участі в грі викликаються охочі.
1. Один учасник, надягає боксерські рукавички та пробує щось намалювати або написати на папері.
2. Другий учасник повинен вирізати квадрат з паперу однією рукою. Друга рука знаходиться позаду тулуба і її використовувати не можна.
3. Третій учасник із зав'язаними очима намагається на дотик прочитати слово, викладене з дитячої абетки.
4. Четвертий учасник з заткнутими вухами намагається зрозуміти, про що його просять.
- Які почуття ви відчували під час виконання вправи?
- Що було найважчим при виконанні вправи?
- Що допомагало виконувати дану вправу?
- Що ви відчуваєте зараз, після виконання завдання?
Отже, чи легко бути «особливим»? Чи легко контролювати свої почуття та емоції в такому стані? Тому ще однією причиною капризів у дітей з обмеженими можливостями здоров’я може бути фізична неспроможність.
Варто зазначити, що якщо не боротися з дитячими капризами, то в майбутньому ви отримаєте тривожного і легко збудливого підлітка. Як можна вирішити проблему? По-перше, слід спробувати визначити причину незадоволення дитини та допомогти їй позбутися її. Заспокойте дитину, вона дуже потребує вашої підтримки.
Що для дорослих «каприз»? Це та ситуація, коли дитина знає, що це заборонено, однак все одно наполягає на своєму. Діти часто бувають примхливими та упертими, одні батьки скаржаться на упертість, інші – лише на капризи, однак часто вони бувають і разом. Можливе чергування в одної й тої ж дитини в різні вікові періоди. Частіше всього впертими діти бувають в категоричній формі в 1,5-3,5 років, згодом поведінка нормалізується, але деколи «накочується друга хвиля» впертості в віці близько 5 років. Примхи спостерігаються починаючи з 4 років. Багато в чому, саме примхливість визначає поведінку дитини в майбутньому.
Варто зазначити, що і впертість, і капризи мають безпосередній зв'язок. Це дві грані одного і того ж порушення в поведінці. Однак сильні діти виражають це через упертість, а слабкі – через примхи.
Що для вас є «каприз» і «впертість»? (Колективне обговорення з батьками)
Давайте підведемо підсумки. Каприз – це одна з форм вираження дитячих бажань або спосіб відстоювання прав і свобод.
Упертість – це один з найпоширеніших видів дитячих примх, вона часто супроводжує вікові кризи. Дитина використовує упертість для вирішення конфліктів з батьками, а також як своєрідний засіб для самоствердження в очах однолітків та дорослих.
Улюблені слова упертих дітей – «я хочу», а у примхливих – «я не хочу». Для впертого найголовніше – не поступитися дорослому, настояти на своєму, а примхливий малюк завжди готовий до капризування.
Чи згодні ви з твердженням: «Упертість – не погана риса характеру? У що вона може перерости при вашому грамотному підході та любові?»
Упертість часто називають синонімом наполегливості. Знайомі виражають захоплення впертими малюками, мовляв захотів і точно досягне своєї мети. Однак ці поняття все ж таки розрізняються.
Наполегливість – це коли людина досягає того, чого дуже-дуже хочеться шляхом чогось на заміну, кроків назустріч, а також певних поступок. У той час для упертого не існує умовлянь і доводів, він не реагує на добрі слова, не згоджується на прогулянку, цукерки. Для такої дитини емоції понад усе.
Варто зазначити, що впертість – це один з важливих кроків розвитку дитини. Саме впертість переростає в наполегливість, через неї формується воля дитини, вміння говорити «ні» і досягати мети.
- Чому ж виникають капризи? Які причини їх виникнення? (Обговорення з батьками)
Гра-вправа «Закінчи фразу» - «Я вередував (-ла) тоді, коли ....» (Передаючи м'яч, батьки від імені дитини продовжують фразу)
Примхи можуть бути випадковими та постійними. Найгірше, коли вони перетворилися в звичну форму поведінки.
Примхи небезпечні тим, що вони гальмують розвиток дитини. Причому, в цьому правилі немає місця виключень. Навіть найлегші, слухняні, спокійні діти іноді. Мотивом таких вчинків є бажання. Важливо пам'ятати, негативна поведінка не часто має навмисний характер. Примхи можуть проявлятися різним чином: іноді дитина висловлює невдоволення все на навколо – весь час хникає, ниє, але сама не знає, що хоче. Або ж гнівно відповідає на будь-які вимоги дорослого не залежно від того, є дозвіл чи заборона щось зробити.
Правильно, з найпершого прояву, адже чим старше діти, тим більше вам знадобитися зусиль, щоб позбавити її від примх.
Можна визначити наступні кроки:
1 крок – знати, як можуть проявлятися капризи та упертість;
2 крок – виявити причини капризів і причини впертості;
3 крок – навчитися долати капризи та упертість у дітей, усунувши причини.
Пропоную вам, батькам, програти можливі ситуації примх і неслухняності дітей, і разом знайти оптимальні шляхи їх вирішення. Одна група батьків виконує роль дітей, інша група – роль батьків.
Ситуації для розгляду:
1. У магазині ваша 3-річна донька випрошує дорогу іграшку, яку на даний момент ви не можете купити. Що робити у цій ситуації?
2. Мама і дитина гуляють на дитячому майданчику вже близько 1,5 годин. Час йти додому. Дитина починає вередувати та вмовляти маму ще погуляти. Як має вчинити мама?
3. Хлопчик 6 років відмовляється обідати, хоча протягом дня він нічого не їв. Мама кілька разів звертається до дитини та вмовляє поїсти. Син не слухає її, продовжує дивитися мультфільми. Що ви зробите в такій ситуації?
4. Сім'я в гостях. Час йти додому. Діти загралися і не хочуть припиняти гру, попри прохання батьків. Що ви зробите?
3. Підбиття підсумків
Підводячи підсумки нашого зібрання, пропоную вам розробити власні рекомендації «Як впоратися з дитячими капризами та впертістю». Записати їх на приготованих аркушах паперу і зачитати.
Спасибі, що знайшли час і взяли участь в нашому зібранні. Миру і добробуту вам і вашим родинам!