Організація повноцінної взаємодії педагогів і батьків є сьогодні одним з найважливіших завдань, що стоять перед колективом шкільних закладів. Формальні, нецікаві класні та загальношкільні збори, виклики батьків до школи з метою не стільки об'єднати зусилля, скільки полаяти батьків - усе це позбавляє іх бажання бувати в школі.
Виховання дитини в школі та сім'ї - це єдиний нерозривний процес, тому надзвичайно важливо, щоб педагоги об'єднали свої можливості та зусилля і почали плідно співпрацювати задля гідного виховання та компетентності учнів.
Матеріал тренінгу має на меті сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім'ї.
Тема. Ефективне спілкування з дітьми
Мета. сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.
Завдання :
особистості дитини та відпрацювати навички емпатійного реагування на
дитячу поведінку.
3. Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних
сімейних ситуацій.
4. Виховувати педагогічну компетентність батьків.
Обладнання та матеріали: прикріплений плакат "Дерево", кошик, шаблони яблук, плакат «Правила роботи групи», корони з написами «ярликів», клубок з нитками, кольорові кульки, маркери, скотч.
Форма проведення: тренінг.
Цільова група: батьки
Орієнтовна тривалість: від 20 до 35 хвилин.
№ п/п |
Частина |
Тривалість |
1 |
Вступна |
До 5 хв |
2 |
Основна |
До 25 хв |
3 |
Заключна |
До 5 хв |
Хід тренінгу
І. Вступна частина.
1. Вправа «Вітаю Вас»
Очікувані результати: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.
Хід проведення
Я прошу підвестися тих людей, які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого чорне волосся;
- встаньте ті, хто народився влітку;
- встаньте ті, хто народився взимку
- встаньте ті, хто має доньку;
- встаньте ті, хто має сина;
- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.
Привітайте один одного оплесками.
2. Вправа "Очікування"
Очікувані результати: визначити сподівання та очікування учасників від роботи в групі.
Обладнання: прикріплений плакат "Дерево", кошик.
Шановні батьки, візьміть, будь ласка, одне яблучко та на ньому напишіть свої очікування від нашої сьогоднішньої зустрічі.
А тепер, по черзі, підійдіть до дерева, зачитайте ваші очікування і приклейте на дереві.
Дякую, ось так гарно зародила у нас яблуня.
3.Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола».
Очікувані результати: визначити правила роботи в групі.
Ресурси: плакат «Правила роботи групи».
Хід проведення
Шановні учасники, я пропоную сьогодні всіх нас вважати однією великою сім'єю, в колі якої обговорюватимуться питання взаємовідносин в сім'ї, виховання дитини.
Давайте сформулюємо правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу.
Правила:
• говорити по черзі (правило руки);
• бути позитивними до себе та інших;
• дотримуватись регламенту;
• бути активними;
• працювати у групі від початку до кінця.
ІІ. Основна частина.
1.Метафора «Річка та береги» (магнітофоний запис)
Очікувані результати: на емоційно-смисловому рівні допомогти учасникам усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини.
Хід проведення: Тренер розповідає метафору.
Послухайте, будь ласка, метафору:
«Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.
Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.
Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді, ж вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.”
Спілкування з дитиною проходе на різних інтонаціях і завдяки наступної вправи спробуємо зробити висновок, яке краще спілкування для дитини.
2.Тренувальна вправа « Як звертатися до дитини» (бочонок «особливості спілкування батьків та дітей»)
Ресурси: картки з фразами
Очікувані результати: усвідомлення батьками впливу «правильних» і «неправильних» звернень.
Хід проведення
Сьогодні ми спробуємо попрактикуватися як можна взаємодіяти з дитиною на основі „правильних” і „неправильних” звернень. Кожен учасник отримує картку зі зверненням до дитини і повинен з вказаною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.
Тренувальна вправа «Як звертатися до дитини»
1.А Говорите з жахом: „Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!
В Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”
- Яка інтонація була більш «правильнішою»?
2. А Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!”
В Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані.”
- Яка інтонація була більш «правильнішою»?
3. А Говорите зі стурбованістю у голосі: „Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!”
В Скажіть з радістю у голосі: А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!”
- Яка інтонація була більш «правильнішою»?
4. А Кричите: „Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!”
В Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!”
- Яка інтонація була більш «правильнішою»?
5. А Говорите жалісливим тоном: „Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!”
В Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: „Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі”.
- Яка інтонація була більш «правильнішою»?
6. А Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: „Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!”
В Говорите спокійним голосом із розумінням: „Ти боїшся...? Ти напевно трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...”
- Яка інтонація була більш «правильнішою»?
- Чи впливає інтонація сказаного на дитину?
3. Релаксація «Я- весняне сонце»
Очікувані результати: зняття напруження і втоми членів групи.
Для того , щоб відчувати себе вільніше , я Вам пропоную опертися на спинку стільця і трішки відпочити .(звучить музика)
А тепер глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющуйте очі. Подумайте про те, що незабаром прийде весна, й уявіть себе весняним сонечком, від якого йде безліч промінчиків любові, доброти, ласки, тепла, вміння розуміти один одного…
Ваші промінчики падають на землю, і ви бачите як там проростають чудові квіти . Падають на дерево-і розпускаються бруньки, дерева зацвітають. Від ніжного дотику промінчиків співають птахи. І хоча наша планета дуже велика, ви спроможні зігріти її всю! Бо ви не самі! З Вами Ваші діти – сонячні зайчики. Від їхніх ніжних поцілунків радіє все навколо: люди, тварини, рослини… А які щасливі ви! Адже вони – найцінніше , що у вас є, а їхній сміх - найкраща музика для вас!.
Тож несіть своє «Я-сонце »у ваші домівки, сім’ї. Даруйте ці промінчики вашим близьким і вашим дітям-сонячним зайчикам !
Подумки цілуйте своїх дітей і розплющуйте очі.
4. Ситуаційна рольова гра «Ярлики»
Очікувані результати: ознайомити учасників тренінгу з ярликами, які використовуються в сім’ї щодо дитини, дати можливість відчути емоції, які виникають в учасників під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.
Ресурси: корони з написами, клубочок з нитками.
Тренер: Самооцінка дитини завжди залежить від звернень до них дорослих, зокрема батьків. Часто батьки в родинах при звернені до дітей використовують принизливі слова (ярлики): невдаха, неохайний, неуважний… Відомо, що при постійних таких звертаннях у майбутньому дитина до цього звикає і вважає себе такою, а це невпевненість в собі, зниження самооцінки. І в наступній грі я пропоную, щоб ви на деякий час опинилися на місці дитини і пояснили свої відчуття.
Хід проведення:
Тренер одягає на учасників корони зі словами, з якими, зазвичай, дорослі звертаються до дітей. Ці слова можуть мати як негативний, так і позитивний відтінок.
Завдання для учасників.
Запитання для обговорення:
Завдання учасників полягає не стільки у складенні картини, скільки у відчуванні ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий ярлик.
- Дякую Вам, зніміть корони. Ось Ви знову гарні і люблячі батьки.
ІІІ. Заключна частина.
Мета: вияснити наскільки справдились очікування учасників заняття.
Повернімось до наших очікувань, якщо вони здійснились, то кожен з вас нехай підійде до нашого символічного дерева, "зірве" своє яблучко і поставить у кошик, а якщо не здійснилося, то залишить яблуко на дереві.
2.Вправа "Куля мрій"
Ми всі любимо мріяти, незважаючи ні на що, і всі ми хочемо, щоб наші мрії здійснювалися (тренер розкидає різнокольорові кульки). Піймайте кожен свою кульку мрії та намалюйте або напишіть свою мрію на ній, користуючись маркерами. Давайте об’єднаємо всі кульки мрій в один великий оберемок, нехай всі такі різні і водночас однакові бажання здійсняться.
Дякую всім за участь! До наступних зустрічей!
1