Виховна година "Традиції українського народу"

« Українські традиції в нашому житті»

Мета :  пізнати минуле своєї держави; зберегти духовний набуток для наступного покоління; відчути мову, культуру, етнос народу; прилучати дітей до звичаїв, обрядів, традицій, не нав’язуючи їх, а на власному прикладі , прикладі односельців, родин, щоб бути гідним представником своєї нації.

Обладнання: виставка вишиванок( рушники, серветки, ікони), народний український посуд, предмети хатнього побуту, українські народні страви

Ведучий.

 Діти, пригадайте і скажіть, який хороший звичай зустрічати гостей

- Діти - Подавати на вишитому рушнику гостям хліб і сіль.

А  як їх зустрічали зараз наші діти покажуть:

Танець з короваєм

Учень Розповідь про коровай

Вихователь  :В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світові, як блудний син, і не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Ведуча

Та ми в минуле прагнем повернути,
Коли прапрадіди ось тут жили.
І пригадати нині призабуте:
Які вони традиції несли,
Які були в них звичаї і жарти,
Пісні і думи,
Минуле забувати нам не варто,
Щоб у майбутнє праведно іти.

Кожне свято розпочиналось з вечорниць. Дівчата та хлопці збирались коло хат і демонстрували свої танці.

Танец козаків

 вед: Не перелічити тих легенд, казок, пісень, віршів про дорогі і рідні нашому серцю символи. Вони відтворені у вишивках на рушниках, сорочках. Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки , жіночий та чоловічий одяг .

- Легенда про рушник.

 "Жила в одному селі мати, мала вона трьох синів, і були вони дуже працьовиті, тільки не вміли вишивати. Мама дуже любила своїх синів і вишила кожному з них по одному рушнику для того, щоб загортати у нього хліб. Коли будуть їхати в далеку дорогу. Бо хліб на рушнику життя величає і здоров'я береже. Та померла мати, а сини на її могилі білий рушник постелили. Через три дні на тому рушнику дивні квіти розквітли. Хто їх вишивав, ніхто не знає, лише вітер про те розповідає".

На сцену вибігають дівчата в національному одязі даної місцевості з роботою в руках: тканина, нитки, кужіль, веретена, що в кого.

 Учень

Отак колись, в далекі дні,
Дівки збирались вишивати.
Пісні веселі і тужні
При цьому линули із хати.

Учениця

На вечорниці йшли до них
Знайомі хлопці розважатись.
Лунали жарти, щирий сміх,
Всі вміли гарно спілкуватись.

Учень

Дівчата шили рушники,
Гончарством юнаки займались.
В такі зимові вечірки
На вечорниці всі збирались.

Учениця

Традиція дійшла до нас
І в серці сонцем засвітилась.
Ми захотіли в добрий час,
Щоб все це з нами повторилось.

Учень

Щоб зазвучали і пісні,
Що їх у ті часи співали.
Заграли рушники ясні,
Що руки предків вишивали.

Учениця

І щоб сьогодні, в наші дні,
Ми все це добре пам’ятали,
Співали з щирістю пісні,
Ну, а дівчата — вишивали!

Танець і пісня вишиваночка

Ведучий.

Більшість звичаїв, свят у календарі найтісніше пов’язані саме з порами року, з природними явищами, птахами, а які  календарні свята і пов’язані з ними звичаї ви знаєте: А зараз ми перевіримо ваші знання:

 – «Народні свята»

• Коли святкують Василя? (На старий Новий рік)
• Коли святкують Водохреща? (19 січня)
• Коли святкують Трійцю? (8 неділя по Великодню)
• Коли святкують Іллю? (2 серпня)

Коли святкують новий рік (1 січня)

• Коли святкують Миколая? (19 грудня зимовий, 22 травня весняний)
• Коли святкують Покрову? (14 жовтня)

• Коли святкують Спаса? (19 серпня)
• Коли святкують Пасха? (На 15 неділю від Різдва)
• Коли святкують Благовіщеня? (7 квітня)

• Коли святкують Стрітення? (15 лютого)
• Коли святкують Різдво Христове (7 січня)

1. Великдень. На Великдень печуть паски, готують писанки і крашанки.      
2.  Івана Купала. На Івана Купала 7 липня стрибали через багаття, ворожили і шукали чарівний світ папороті.  
3.  Зелені свята, або Трійця. Подвір’я і хату обов’язково прикрашали зеленими гілками клену, верби, липи, дуба. А підлогу встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою.
4.  Спас (19 серпня). У цей день у церкві святили груші, яблука, мед і обжинкові вінки.

 Ведуча Одним з оберегів є птах, який у різних місцевостях України відомий як бузько, бацюн, чорногуз, гайстер, лелека.

  З цими птахами пов’язано багато цікавих звичаїв, прикмет, забав.

Розповідь легенди про лелеку

 Учениця  Існує легенда, що лелека колись мав людську подобу. Бог доручив нести повний мішок і не розв’язувати, не заглядати, а вкинути в глибоку річку. А чоловік не втерпів, розв’язав мішок, а звідти як рушили і жаби, і ящірки, і вужі та розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку та звелів ходити по полях і болотах, шукаючи всяке гаддя. Люди оберігали і захищали свого пернатого друга від усіляких незгод. Дітям заборонялося лазити в гнізда, брати яйця і лелеченят. Непросто в народі існує повір’я про лебедину вірність, птахи не прощають образ.

Ведуча

Найкращою оздобою голови дівчини є вінок. Дівчата плетуть вінки з квітів маку, синіх волошок, чорнобривців та дикої рожі.

- Роблять вінки із паперових квітів і повинен бути він невисокий і охайно прилягати до голови.

- Народ вірив, що дівчина, маючи на голові вінок, володіє чарами, якими могла тяжко карати кожного напасника.
- Вінки з ківтів пасують тільки до дівочого обличчя, а молодицям хустка до лиця.
- Хустка в Україні має і обрядове значення. Так при сватанні дівчина перев'язує руку парубкові на знак згоди бути його дружиною.

Учениця 1

Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це кущ нашого українського роду. Червоні ягоди калини схожі-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.
 

Учениця 2

Ружа (троянда), Мальва і Півонія колись були рідними сестрами і славилися вмінням лікувати добрих людей від сердечних хвороб. У віночку вони символізують віру, надію (мальва, півонія), любов (троянда).
 

Учениця 3

Волошки були колись птахами, навчали людей любові та щирості. А потім вони проросли пахучими рослинами, без яких і квітник - не квітник. А у віночку - це символ людської відданості, уміння бути корисними.

 Учениця 4

Віночок — не проста краса,
Йому підвладні й небеса.
Про це відомо у нас зроду,
Він — оберіг народу й роду.

Вихователь

Обряди – обрядами, традиції – традиціями, а їсти хочеться завжди.

Зараз ми пограємо та дізнаймось які ви знаєте українські страви: ( голубці пампушки, борщ, сало, вареники, та інші)

 Конкурс «Хто більше назве українських страв»

виступ дітей, які самостійно підібрали матеріал про народні страви

Учень 1борщ ,

Учень2 вареники

Учень 3 сало

У кожній українській сім’ї люблять ліпити та їсти вареники ось ми і перевіримо як діти уміють ліпити вареники

Конкурс ліплення вареників

Закінчення свята

1. Про які ж традиції ми не повинні з вами забувати?
2. Найголовніше те, що ви наше майбутнє, вам передавати усі здобуті знання і навики новому поколінню. Не цурайтесь свого коріння і бережіть наші традиції.
3. Дякуємо всім за увагу!

    Список літератури

1. Скуратівський В.  Берегиня. – К. 1987 р. – 278с.
2. Павлюк С.П. Українське природознавство. К. 2006 р.-568 с.
3. Маковій Т. Затоптаний цвіт. Народознавчі оповідки. – К: Український народознавчий, 1993. – 160 с., 197 с., 200 с.
4. Дмитренко М. К. Уроки з народознавства. –К., 1995.-224 с.
5. Гавриленко Л. А., Токаренко І.Г. Жито. Посібник з українського