Виховна година на тему: «Жорстокість і милосердя»

Про матеріал

Мета виховної години: навчити дітей розрізняти добро і зло, жорстокість та милосердя; розвивати в учнів такі якості, як доброта і милосердя; виховувати повагу і любов до однолітків та до кожної людини.

Перегляд файлу

Виховна година на тему: «Жорстокість і милосердя»

1. Організаційний момент

1.1 Хвилинка знайомства з гостями

Діти, сьогодні до нас прийшли гості.

Отож, будьмо знайомі!

В нашій групі є Софійка.

Тут ви бачите Андрійка.

Є Сергій і є Іван,

Два Михайлики, Богдан,

Олександр, Ірина.

Є у нас Людмила.

(коли вихователь представляє учня, він встає й усмішкою вітається з гостями)

Кожен мрію свою має

І в майбутньому бажає:

(учні продовжують з місця)

Добрим бути, справедливим,

Працьовитим, не лінивим.

Рідну мову свою знати,

Старших завжди поважати.

Свого ближнього любити.

З усіма у мирі жити!

2. Основна частина

Отже, подивіться один одному в вічі, посміхніться. Адже, даруючи усмішку, ми тим самим бажаємо один одному добра, гарного настрою та здійснення всіх добрих справ на весь день.

2.1 Асоціативний кущ

«Посміхніться всім довкола, побажайте всім добра»

— Якими словами люди бажають один одному добра?

 Доброго ранку!

 Доброго здоров’я!

 Добрий день!

 Добрий вечір!

 Здрастуйте!

2.2 Гра «Закінчи речення»

Як зробити день веселим? На це запитання нам дає відповідь А.Костецький у своєму вірші:

Ти прокинься рано – рано,

Лиш над містом сонце встане.

Привітайся з ластівками,

З кожним променем ласкавим.

Усміхнися всім навколо:

небу, сонцю, квітам, людям!

І тоді обов’язково день тобі –

веселим буде!

То як зробити день веселим? (Посміхнутись всім навколо).
У нас пісня також є, усмішку усім дарує. Я хочу, щоб у вас і справді був хороший настрій.

Давайте подаруємо його й іншим, заспівавши пісню «Усмішка».

2.3 Виконання пісні

1) Від усмішки хмарний день ясніш,
від усмішки засія веселка в небі…
Поділись усмішкою щедріш,
і вона не раз повернеться до тебе.
Приспів: І тоді хмарки склика
в танець музика дзвінка,
і на скрипці коник грає веселіше…
Із блакитного струмка
починається ріка, 2р
ну а дружба починається з усмішки.

Приспів.

2) Від усмішки йде до всіх тепло –
до слона і навіть до малої мишки…
Тож нехай, щоб добре всім було,
ніби лампочки, вмикаються усмішки!

— Цією легкокрилою піснею благословімо наш день на натхненні справи, на благо і добро неньки

нашої України.

2.3 Бесіда

Усі ви прагнете бути хорошими людьми. Дуже хочеться почути від вас, яка ж вона — хороша людина? (Відповіді учнів: добра, чуйна, весела, ввічлива, лагідна, милосердна, слухняна тощо.)

— Ми вчимося любити, бути добрими, ввічливими, працьовитими, вчимося берегти наше здоров’я, бути справедливими і співчутливими. Прагнемо завжди бути хорошими людьми.

Слово "людяність" утворено від слова "людина". Оскільки ми люди, ми повинні бути людяними.

Людяність – увага до людини, повага до людської особистості; добре ставлення до всього живого.

Людина залишається Людиною, коли вона здатна чинити добро.

Віддавати серце, а не вимагати цього від інших – це теж людяність.

Хто прагне називатися і бути Людиною, мусить виховувати в собі людяність.

Неважливо, який соціальний статус, рівень добробуту чи зовнішній вигляд має людина, бо справжня її велич полягає в здатності любити інших, в умінні поважати й прощати, жертвувати й творити добро.

Дорогі діти! На сьогоднішній годині спілкування я хочу звернутися до вашої душі. Душа – це сховище таємниць і почуттів, спогадів та всього доброго і злого, це внутрішній світ людини.

Синонімом людяності є милосердя.

В світі є найсвятіші людські почуття – доброта, любов, прощення. Їх не купиш в магазині, аптеці, їх ні в кого не позичиш, їх просто безкоштовно можна набути, навчити себе бути добрим, людяним і милосердним.

2.4 Пошукова робота

Дуже приємно, що в підготовці до цього заходу брали участь усі. Кожен із вас підготував інформацію про милосердя. Що ж, будь ласка, запрошую вас до створення стінгазети «Про милосердя».

Учні зачитують короткі повідомлення про милосердя і залишають їх на заздалегідь підготовленій стіннівці.

Милосердя — це милість серця, жалісливість, м’якість, співчуття, ніжність, любов до людей.
Милосердя — щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукуватися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття стосовно сироти, інваліда, тяжкохворої людини, людини похилого віку, людини, яка потрапила в біду.
Милосердя — це безкорислива допомога ближньому, яку людина здійснює від щирого серця.
Милосердя — це не слабкість, а сила, тому що милосердя притаманне людям, які здатні прийти на допомогу. Бо здатність співчувати, співпереживати — це ознака духовної зрілості особистості.

2.5 Декламування віршів

- А чи знаєте ви вірші про доброту і милосердя до ближніх?

1.Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту,

І дитина робить добру справу,

Як не кине друга на поталу.

2. Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш

І закрутиться земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

3. Доброта з роками не старіє

Доброта від холоду зігріє

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі й діти.

4. Не говори про доброту

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

5. Бо доброта – не тільки те

Що обіймає добре слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте

6. Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

7. Роби усім добро

І стережися злого,

Люби ближнього свого,

Як себе самого.

8. І дасть тобі Бог силу

Для боротьби із злом,

І серце та душа

Наповняться добром

9. Краса і море доброти

Оточує нас всіх

Подібним будь до сонця ти,

Щоб зазвучав твій сміх.

10. Щоб ти освітлював всім шлях,

Як сонце з висоти

Хай сяє усмішка в очах

Будь завжди добрим ти!

11. Криниця без джерела – це не криниця

І колос – це не колос без зерна

Без доброти душа – то є безкрила птиця,

Не заспіває жайвором вона.

2.6 Гра «Бюро добрих послуг»

- Діти, а зараз давайте відчуємо себе працівниками «Бюро добрих вчинків »

Я вам роздам аркуші на яких буде написана певна ситуація, а ви попрацюєте в парах, і вирішите, як бути в цих випадках.

На вулиці плаче маленька дитина.
Старенька бабуся несе важкі сумки.
Хлопчик руйнує мурашник.
Бачите як учні ображають однокласника.
Знайшли в класі загублені речі.
Мама прийшла втомлена з роботи.
Діти ламають деревце.
Твій однокласник забув вдома книжку або ручку.
Поруч біля вашої домівки живе старенька самотня бабуся.

2.7 Гра «Якщо людина добра»

– Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятись, її всі поважають і люблять.

Діти, давайте пограємо в гру. Умови гри: якщо людина повинна робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, а якщо ні – нічого не робите. Уважно слухайте:

бути милосердним, чуйним, сердечним, щирим;
насміхатися з чужого горя;
допомагати людям похилого віку;
захищати слабкого;
бути завжди ввічливим;
ображати інших;
піклуватися про тварин;
шанувати працю інших людей;
хвалитися, коли зробив добрий вчинок;
шанувати батьків.

2.8 Оповідання «Сьома дочка»

Було в матері сім дочок. Ось поїхала мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулася додому аж через місяць.

Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною стали говорити як вони знудьгувалися за матір’ю

Я скучила за тобою, немов ластівка за сонячним промінням, - сказала перша дочка
Я чекала тебе, як суха земля жде краплину дощу, - промовила друга дочка
Я плакала за тобою як маленьке пташеня плаче за пташкою, - сказала третя
Мені було тяжко без тебе, як бджолі без квітки, - щебетала четверта
Ти снилася мені як троянді сниться краплина роси, - промовила п’ята
Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, - сказала шоста
А сьома дочка нічого не сказала. Вона роззула матусю і принесла їй води у ночвах – помити ноги.

Хто найбільше любив свою матір?

2.9 Рефлексія Гра «Так і ні»

– Бабусі хлопчик помагав,

На допомогу він мастак.

Він, діти, добрий хлопчик? (Так)

– Тепер усі скажіть мені:

У сварці жити добре? (Ні)

–А як немає забіяк,

Тоді усім прекрасно? (Так)

– А як серця у всіх ясні,

То вам погано, діти? (Ні)

– Співає хлопчик гарно як!

А вам подобається? (Так)

– А як обличчя всіх сумні,

Похмурі, злі? Вам добре? (Ні)

– Кричить, ламає все хлопчак,

Це теж погано, діти? (Так)

– Тоді іще скажіть мені:

Як діти б’ються, добре? (Ні)

– Коли вам краще жити:

Коли сміються діти? (Так)

3. Перегляд кадрів фільму, обговорення його змісту.

— На превеликий жаль, в наш час душі і серця багатьох людей закриті для доброти, милосердя і співчуття.

Відомий письменник А.П. Чехов писав: «Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої оселі стояв хто-небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є на світі нещасні і їм потрібна ваша допомога!».

— Дитинство починається з теплих материнських рук, рідної домівки. Та для деяких дітей перші кроки у світ дорослих починаються з чужих людей і інтернатських закладів. Ось вона — трагедія сучасної дитини, покинутої напризволяще. Сім'я ж для дитини не тільки перше гніздо, а й школа життя, і тому нема для неї більшого горя, ніж сирітство.

Я пропоную переглянути вам фрагмент із фільму про життя саме таких дітей.

( Фільм)

4. Продовження бесіди.

Покинуті діти лише прийшовши у цей світ, вже наштовхнулися на людську байдужість. Задумаймось, чи завжди ми підтримуємо дітей, обділених материнською і батьківською ласкою, чи не вирветься інколи у нас слово, яке здатне сильніше від кулі завдати болю ближньому?

Недарма у народі кажуть: «Гостре словечко коле сердечко»,

«Слово – ключ, яким відкривають серця»,

«Добре слово дім побудує, а зле – зруйнує»

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта — не тільки те,

Коли говорять добре слово.

А коли справді ти готовий:

поспівчувати, зрозуміти,

чужому щастю порадіти

і добру справу сотворити.

Отже, не будьте байдужими до чужого горя, намагайтеся допомогти такій дитині в скрутну хвилину. Адже робити людям добро – це зовсім неважко.

Про добро можна багато і красиво розповідати, говорити, мріяти. Але ніякої користі це не принесе, якщо добрі діла не втілювати у життя, якщо гарні слова залишаються лише словами.

4. Підсумок уроку.

4.1 Девіз з «Дерева мудрості»

З давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. І про це говорить народна мудрість. Готуючись до цього уроку. я для вас «виростила дерево мудрості» і хочу подарувати його вузлики вам напам’ять. Хай мудрість стане вам девізом у житті і зараз, і в майбутньому.

І зараз, і у майбутньому я хочу бачити вас, діти, творцями прекрасного, людьми з красивою душею і високими помислами. І надалі обов’язково пам’ятайте про справжні людські цінності, про те, як слід поводитися, щоб іншій людині було добре від вашого лагідного слова, світлого погляду, уваги. Відчиняйте чарівні двері свого серця – двері добра та довіри.

На кінець хочеться сказати такі слова з молитви: «Благослови ж нас, Боже, бути добрими, милосердними один до одного. Дай нам сили і наснаги зберегти й примножити людську доброту! Благослови нас, Боже!»

Діти знімають з "дерева мудрості" по одній стрічці, на якій написані мудрі вислови.

Подаруй іншому радість.
Не соромтеся своєї доброти.
Добро довго пам'ятається.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Роби добро, не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.
Перший крок до добра — не роби зла.
Все добре пам'ятай, а зла уникай.
Добре серце, як сонечко в небі.
"Світ не без добрих людей",
"Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого",
"Шануй сам себе, шануватимуть люди тебе",
"Стався до інших так, як би тобі хотілося, щоб ставилися до тебе."
"Прямуй до доброго — і досягнеш".
"Все добре пам'ятай, а зла уникай" "Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого". "Де немає добрих, там й добра нема".
" Шукай добро: воно дорожче від золота". "За добро добром платять".
"3 добрим дружись, а лихих стережись".
"Добрі слова для кожного любі".
"Чого собі не зичиш, і другому не жадай".