Батьківські збори у першому класі "Успiшна адаптацiя першокласникiв до школи як умова гармонiйного розвитку особистості"

Тема.Успiшна адаптацiя першокласникiв до школи як умова гармонiйного розвитку особистості

Мета:познайомити батьківський колектив із можливими проблемами адаптації дітей у перший рік навчання.
Розробити рекомендації для створення системи комфортних взаємин із першокласником.

Форма проведення: тренінгове заняття

Обладнання і матеріали: Фломастери, папір.

Що підготувати заздалегідь:плакат  з заголовком «Правила роботи», плакат для вправи «Очікування», кораблики

Хід заняття

1.Вступна частина

1.1Зворотній зв’язок

Батьки діляться враженнями один з одним і вчителем: з яким настроєм дитина  зікінчила І чверть занять в школі, як її поздоровляли члени родини, які подарунки вона одержала.

1.2.Знайомство

Батьки стають в коло і говорять речення , яке  починається словами: «Добрий день! Я мама першокласника, мене звуть ….., я рада вас бачити!»

1.3. Правила

Запропонувати батькам розробити правила тренінгу. Записати на плакаті, який  є на дошці:

1.4.Очікування

«Берег надії – Берег реалізованих сподівань».
Мета. Визначити сподівання і очікування від тренінгу.
На аркуші зображено море. Очікування записуються на стікерах із зображенням човників. Потім, записавши їх, приклеюють на «Березі надії».
1.5. Руханка

«Буревій»

Зараз  змінять місце положення ті батьки: - в яких одна дитина в сім’ї;

В кого є син; в кого син  і донька, хто  в червоному, в кого коротка зачіска, хто любить свою дитину, і т.д.

2.Основна частина

2.1.Інтерактивна  вправа

«Кошик почуттів»
Слово педагога. Шановні мами й татусі! У мене в руках кошик, на дні якого знаходяться найрізноманітніші почуття, позитивні й негативні, котрі може відчути людина. Після того як ваша дитина переступила шкільний поріг, у вашій душі, у вашому серці міцно оселились почуття й емоції, що заповнили все ваше існування. Опустіть руку в кошик і візьміть «почуття», що найбільше переповняє вас уже тривалий період часу, назвіть його.

Батьки називають почуття, що їх переповняють, які вони болісно переживають.
Таке завдання дозволяє акцентувати увагу на важливості події, виявити проблеми та труднощі, що виникають у родинах, та обговорити ці проблеми в ході розгляду теми зборів.

2.2.Міні – лекція

 1 вересня. Свято першого дзвоника. Сміх, гамір, здивування, радість. Школа зустрічає своїх першокласників і мало хто задумується над тим, який страх, потрясіння переживають ці маленькі школярі.У житті дитини відбувається багато змін. Це нові умови життя і діяльності, нові колективи, стосунки, обов'язки. Вони вважають себе дорослими, бо прийшли до школи і стали школярами, для яких навчальна діяльність стає провідною. Усе підпорядковується навчанню. 

Пристосування учнів до нової діяльності - адаптація. Адаптація першокласника до школи відбувається не зразу.. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму.

Перехід від дошкільного віку до школярства в психології називають малою кризою. Це критичний вік.

Що ж відбувається в організмі дитини в перід адаптації?

-Нестійка працездатність:

Різке зниження навчальної діяльності:

Високий рівень напруження серцево-судинної системи:

Сонливість, головний біль, погіршення апетиту.

Розлади шлунково-кишкового тракту:

Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садочку адаптація має різний перебіг. Легше проходить період пристосування і краще справляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але ми знаємо, що сьогодні лише 20-25% дітей ідуть до школи здоровими Навчальна діяльність складається з багатьох аспектів:фізіологічного, соціального, психічного, інтелектуального, педагогічного та інших.

.Процес фізіологічної адаптації можна розділити на кілька етепів.

1. 2-3 тижні ( орієнтовний), коли у відповідь на комплекс нових впливів реагують усі системи організму  ( фізіологічна буря)

2. 1-2 місяці - помітне нестійке пристосування і організм знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи.  

3. 3-6 місяців - період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування до навантаження.

Пошук дитиною свого місця в класі, можливість виявити свої інтереси, здібності є особливостями соціальної адаптації. Тому я створюю доброзичливу атмосферу в класі, підтримую кожного учня, проводжу ігри, в яких кожен вчиться виявляти себе, шанобливо ставитись до інших.Є і такі діти, які граються як на перерві, так і на уроках. Навчання стає для них справжнім лихом. Це тому, що у них не закінчився період дошкілля і вся поведінка спрямована на гру. Такі діти найбільше потребують, щоб уроки проводились у формі гри, змагань, мандрівок, на яких мотивація навчання прищеплюється непомітно.

Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають незадоволеність батьків. У дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратись навіть з тим навчальним навантаженням. яке є цілком доступним. Нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою, похмурою.

Кроки до першокласника в період адаптації:

-Тестування, бесіди, корекціні заняття шкільного психолога;

-проведення уроків в ігровій формі;

-створення сприятливого середовища для розвитку учнів;

-відповідність режиму навантажень до санітарних вимог;

- заохочення найменших успіхів учнів в навчанні;

-дотримання розпорядку дня;

-організація групи продовженого дня;

-відвідування гуртків дитячої творчості;

-повноцінне збалансоване харчування;

- відповідність рухової активності ( також на свіжому повітрі) санітарним вимогам;

- тісна співпраця з батьками першокласників;

Вчителям, батькам учнів бути терплячими, мудрими, щирими і вірити, що діти пройдуть важкий шлях пристосування до школи швидко, безболісно.

2.3.Об’єднання в групи

Гра «Молекули».

Це чудова руханка для об’єднання в групи з двох, трьох, чотирьох або п’яти осіб. Пропоную учасникам уявити себе атомами, які хаотично рухаються в просторі. Потім командую: «Об’єднайтесь в молекули по двоє!». Учасники якомога швидше стають у пари. Відтак знову вільний рух і команда: «Молекули по троє!». Зупиняю гру, коли побажаю, і запропоную учасникам виконувати наступне завдання у цих парах, трійках або четвірках.

3.Практичний блок

3.1. Робота в групах

„Портрет шестирічного першокласника” 
Мета: розглянути психофізіологічні особливості шестирічних першокласників. 
Обладнання : схема 3. 
Хід виконання вправи: 
кожна  група отримує аркуш паперу із переліком 11-ти психофізіологічних особливостей: 1 група обговорює 1-11 особливості, 2 група – 12-23, 3 група – 24-32. 
Через п’ять хвилин після групового обговорення учасники повідомляють, які особливості допоможуть успішно адаптуватися першокласнику, а які –ускладнюватимуть адаптацію. За результатами обговорення заповнюється схема 3. 
Схема 3 
Особливості шестирічок 
Ті, що допоможуть успішно адаптуватися до шкільного життя

Ті, що ускладнюватимуть адаптацію до шкільного життя

Вікові психофізіологічні особливості шестирічних першокласників 
1. Продовжується ріст і формування кісток та м’язів 
2. Нервова система недостатньо зміцніла, уже вразлива 
3. Легко перевтомлюється від систематичного нервового та психічного навантаження 
4. Швидко стомлюється від одноманітної роботи, від виконання серії монотонних рухів 
5. Є потреба в ігровій діяльності, яка є ля дітей цього віку знайомою 
6. Навчальна діяльність ще не є провідною 
7. Недостатньо сформований механізм регуляції діяльності, яка спирається на соціальні норми, суворі вимоги. Режим, тому авторитарність є травмуючою 
8. Дитина прагне до самоствердження в таких видах діяльності, які підлягають суспільній оцінці й охоплюють сфери життя, раніше недоступні. 
9. Мотивація має ігровий характер, і разом з тим тісно пов’язана з прагненням бути схожим на дорослих. 
10.Мотивами можуть бути мотиви особистих осягнень, бажання зберегти добрі стосунки в родині 
11. Навчальні мотиви ще не стійкі, підтримуються завдяки зусиллям вчителя 
12. Зменшується імпульсивність емоційних виявів, емоції стають більш керованими та усвідомлюваними 
13. Є труднощі з довільною регуляцією поведінки 
14. Самооцінювання недиференційоване, являє собою узагальнене емоційне враження про себе як про „гарного” чи „поганого”, успішного чи не успішного учня. 
15. Поведінка нестійка, залежить від емоційного стану. 
16. Дитина ще не вміє відокремлювати оцінювання конкретного результату чи вчинку від оцінювання особистості. 
17. Уміння адекватно оцінювати себе та інших ще не розвинене, дітям буває важко оцінити критерії оцінювання педагога. 
18. Не здатні до адекватної самооцінки. 
19. Переважає наочно-образне мислення, логічна форма мислення хоча і доступна, але ще не типова, не характерна. 
20. Прагне вивчати в наочно-дійовому та наочно-діючому планах 
21. Увага нестійка, не здатні довго зосереджуватися на одному предметі, легко відволікаються, переключаються. 
22. Виникають первинні форми довільної уваги, дитина здатна підпорядковувати свою увагу вимогам вчителя. 
23. Специфіка уваги така, що дитина здатна продуктивно займатися однією справою не більше 10-15 хвилин. 
24. Уява не лише репродуктивна, але й творча. 
25. Пам’ять – мимовільна (запам’ятовується головним чином те, що опановується прийомами довільного запам’ятовування) 
26. Пам’ять не втратила ще мимовільного характеру, але вже опановується прийомами довільного запам’ятовування 
27. Починають інтенсивно розвиватися всі види пам’яті, зокрема словесна та словесно-логічна. 
28. Виявляє цікавість до морально-психологічних норм і правил поведінки дорослих. 
29. Починаються розвиватися компоненти вольової дії, але їхній розвиток ще не достатній. 
30. Відчуття та сприймання стають цілеспрямованішими, стійкішими. 
31. Здатні передбачати можливі її, вчинки та оцінювання з боку навколишніх. 
32. Індивідуальні особливості школяра.

4.Заключна частина

4.1.Завершення тренінгу

«Берег реалізованих сподівань»

(Батьки  записують: чи сподобалося їм на тренінгу або малюють свій настрій на стікерах і приклеюють на плакаті «Берег реалізованих сподівань»).
4.2. Прощання

 Батьки стають в коло , беруться за руки і промовляють : «Наші діти – найкращі!!!Все у них буде гаразд!»