Батьківські збори "Вікові проблеми підлітків та шляхи їх вирішення"

Батьківські збори                                                            Вікові проблеми підлітків та шляхи їх вирішення

.

 «Психологічні особливості підліткового віку»

Які ж вікові межі підліткового віку? Скільки років підлітку? Основним критерієм для періодів життя людини є не календарний вік, а анатомо-фізіологічні зміни в організмі. Статеве дозрівання визначає межі підліткового періоду. Це супроводжується раптовим збільшенням зросту, змужнінням організму, розвитком вторинних статевих ознак.

Підлітковий вік – складний і багато в чому суперечливий період життя дитини. Різкі фізіологічні та психологічні зміни особливо впадають в очі батькам та педагогам. Підлітковий вік – період кризи в розвитку особистості дитини.

Особливості особистості підлітка можна досить точно охарактеризувати двома словами – прагнення до самостійності. Воно накладає відбиток на всі сторони особистості, поведінку та відчуття. Восьмикласники знаходяться третьому етапі розвитку самостійності: «Намагаюся бути самостійним, хоча не дуже вмію». Даний етап супроводжується наступними моментами:

• Є своя думка, не завжди правильна.
• Вважає свою думку достеменно правильною.
• Не рахується з думкою батьків.
• Чинить так, як хоче.
• Є прагнення спробувати все, що роблять його однолітки та дорослі (покурити, спробувати алкоголь і так далі).
• Вважає, що він все може і з ним нічого не станеться (не піклується про власну безпеку).

Для успішного проходження і оптимізації розвитку самостійності дитини батькам необхідно:

• Аргументувати заборони;
• Обговорювати: якщо ти вчиниш так, то які будуть наслідки (зіпсуєш своє здоров’я, можеш потрапити в погану компанію, з тобою може трапитися щось лихе тощо);
• Рахуватися з думкою підлітка (інакше він не навчиться зважати на вашу думку);
• Не вважати свою позицію на 100% правильною;
• Підтримувати підлітка, хвалити (можливо навіть не зовсім заслужено, для підвищення його впевненості в собі);
• Не лаяти його друзів або тих, з ким він зустрічається (марно, викличете лише заперечення і негатив), хіба що тих, з ким він вже розлучився або посварився;
• У суперечках намагайтеся домовитися.

Отже, підліток не дитини, але в той же час він ще й не дорослий. Він не терпить обмежень своєї самостійності, нерідко проявляє різко негативне ставлення до вимог дорослих. Найчастіше конфлікти підлітка з дорослими виникають в тих сім’ях, де батьки не помічають дорослішання сина або доньки, продовжуючи ставитися до них як до «маленьких».

У 13 років з’являється інтерес до власного життя, до якостей своєї особистості. Цей інтерес значно зростає в юнацькому віці. Спочатку думки підлітка про себе в значній мірі повторюють думки про нього інших людей. На питання «Звідки ти знаєш про риси своєї вдачі?» підлітки прямо відповідають, що вони знають про свої якості від батьків, вчителів, товаришів. І тільки згодом починають помічати їх самі. Але вони починають оцінювати інших людей раніше, ніж самих себе.

В оцінці інших підлітки часто допускають деяку квапливість та категоричність. Так, вони часто оцінюють людей за їхніми окремими вчинками або якостями, поширюючи цю оцінку на особу в цілому.  В результаті у багатьох випадках постає помилкова думка про достоїнства людини, її позитивні та негативні якості. Думки підлітків не завжди бувають об’єктивними. Наприклад, вони говорять про грубість або скритність товаришів, не помічаючи цих якостей за собою. Далеко не всі підлітки самокритичні, відрізняються умінням чесно і відкрито визнавати свої помилки.

У 13-14 років те, що було коштовне, знецінюється, з’являються нові кумири, підліток перестає прямо копіювати дорослих, взаємини з батьками та дорослими часто носять характер протесту. У цьому віці дуже вірогідне «зараження» фанатизмом, оскільки підлітки тягнуться до всього незвичайного, часто захоплюються неформальними течіями. Підліток чутливий до оцінки оточуючих. Звідси відомі вразливість та коливання настрою. Зовні криза підліткового віку виявляється в грубості, скритності поведінки, прагненні чинити наперекір вимогам та бажанню дорослих, ігноруванні зауважень, відходу від звичайної сфери спілкування.

У підлітка часто виникає безпідставне відчуття тривоги, вагається самооцінка, він стає вразливим, конфліктним, може впадати в депресію. Підліток схильний вважати себе або генієм, або нікчемою. Будь-яка дрібниця здатна в корені змінити ставлення підлітка до себе. У власних очах він повинен бути дуже розумним, гарним, сміливим тощо. Якщо ж підліток змушений визнати, що щось не так, його думка про себе падає за усіма пунктами, правда, саме така суперечлива самооцінка є основою для розвитку у нього нових, дорослих, критеріїв особистісного розвитку. Оскільки самооцінка підлітків суперечлива, тому в їхній поведінці можуть виникати невмотивовані вчинки. Підлітки більше за інші вікові групи страждають від нестабільності соціальної, економічної та моральної обстановки в країні, втративши сьогодні необхідну орієнтацію в цінностях та ідеалах – старі ідеали зруйновано, нові ще не створено. У той же час перебудова відношення підлітка до себе впливає не лише на його емоційне самопочуття, але й на розвиток його творчих здібностей, задоволеність життям взагалі.

Для підлітка характерна різноманітність інтересів, що за умов правильного виховання може зробити серйозний вплив на розвиток його здібностей і нахилів. Знання підлітка поглиблюються, він починає вивчати наукові дисципліни, у нього з’являється підвищений інтерес до окремих предметів. Проте це спостерігається не у всіх підлітків. Особливості багатьох восьмикласників виявляються у зверхньому ставленні до навчання, погана успішність: всіляко уникаючи виконувати будь-які обов’язки та доручення по господарству, готувати домашні завдання, а в окремих випадках навіть відвідувати школу. Таким чином навчання в цей час відходить на другий план.

Щоб показати свою самостійність, підліток нерідко проявляє впертість і грубість, хоча він і може усвідомити, що був не правий. Випадковий успіх або похвала з боку дорослих може привести підлітка до переоцінки себе, до зайвої самовпевненості та зарозумілості. Навіть тимчасова, випадкова невдача може викликати зневіру в своїх силах, розвинути відчуття невпевненості, боязкості, сором’язливості. Тому потрібен особливий такт з боку батьків та вчителів при спілкуванні з підлітками.

Отже, за що та проти чого веде боротьбу підліток?

1. За те, щоб перестати бути дитиною.
2. За припинення посягань на його фізичне начало та недоторканість.
3. За ствердження серед однолітків.
4. Проти зауважень, обговорень (особливо іронічних) з приводу його фізичної дорослості.

Підлітковий вік – вкрай складний і суперечливий період становлення людської особистості, що вимагає від батьків і педагогів великих зусиль, напруженої праці. В той же час, це вік неповторної краси: бурхливої енергії, жаги пізнання, пристрасного пошуку істини.

Батьківський всеобуч: Шляхи вирішення проблеми

Як спілкуватися з підлітками у цей період? Восьмикласники особливо залежні від мікросередовища та конкретної ситуації. Одним з визначальних елементів мікросередовища, в стосунках, що формують особистість, є сім’я. для будь-якого підлітка дуже важлива роль сім’ї. але в будь-якій родині виникають проблеми психологічного характеру, які призводять до кризи підліткового віку. Сьогодні ми спробуємо віднайти шляхи вирішення даної проблеми:

1. Формування кола інтересів восьмикласників на основі особливостей їхнього характеру та здібностей.
2. Максимальне скорочення періоду їхнього вільного часу – «часу дозвільно існування та неробства».
3. Залучення до таких занять як читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом, що позитивно впливає на формування особистості.
4. Залучення підлітка до такої діяльності, що лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час дає можливості йому реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.
5. Зниження прояву агресії шляхом відвідування спортивної школи, щоденної гімнастики вдома з використанням гантелей, еспандера, залізних гир, боксерських рукавичок (нехай підлітки стукають один одного в мирній бійці, даючи вихід енергії, що накопичилася, щоб агресія не накопичувалася подібно до статистичної електрики, що має властивість вибухати болючими розрядами.
6. Не пред’являти підліткові завищену вимогу, не підтверджену можливістю дитини.
7. Чесно вказувати підліткові на його успіхи та невдачі (причому успіхи пояснювати його здібностями, а невдачі – недостатньою підготовкою).
8. Не захвалювати підлітка, пояснюючи його невдачі випадковістю, оскільки це формує у восьмикласників ефект неадекватності.

Поради батькам восьмикласника

• Будьте завжди чуйними до справ своїх дітей.
• Аналізуйте з дітьми причини їх успіхів і невдач.
• Підтримуйте дитину, коли їх складно.
• Прагніть не захищати підлітка від труднощів, а вчіть долати їх.
• Порівнюйте свою дитину лише з нею самою (!), обов’язково відзначаючи просування вперед.
• Постійно контролюйте дитину, але без гіперопіки, за принципом «Довіряй, але перевіряй!».
• Розповідайте дитині про свої проблеми, про те, що хвилювало вас у її віці.
• Будьте завжди особистим прикладом (навчайте справами, а не словами).
• Розмовляйте з дітьми як з рівними, поважайте їхню думку, уникайте моралізації, криків, повчальності і тим паче іронії.
• Слідкуйте за тим, які книги читає дитина, які фільми та передачі дивиться по телевізору, які Інтернет сайти відвідує.
• Проявляйте інтерес до спілкування підлітка в соціальних мережах Інтернету (ВКонтакті, Інстаграм, Фейсбук та інші).
• Радьте дитині стежити за своєю зовнішністю: одягом, зачіскою, особистою гігієною.
• У жодному випадку не забороняйте підлітку стосунків з протилежною статтю, не обходьте розмов на тему взаємин хлопців та дівчат, щоб уникнути недовіри між вами.
• Розкажіть дитині про свої стосунки з протилежною статтю у підлітковому віці, зробивши акцент на благородстві, культурі почуттів, повазі один до одного, відповідальності один за одного.
• Вчіть підлітка відповідати за свої вчинки.
• Познайомтеся з друзями дитини, попросіть їх інформувати вас про способи проведення часу, але не перетворюйтесь на шпигуна, що стежить за кожним кроком дитини. Пам’ятайте: недовіра ображає!
• Будьте для своєї дитини перш за все старшим, мудрішим другом і тільки потім люблячими батьками.

Тест «Чи готові ви до підліткового віку дитини?»

Питання тесту:

1. На ваш погляд, найбільша проблема перехідного віку полягає в тому, що дитина…

а) перестає прислуховуватися до думки батьків;

б) може потрапити в погану компанію;

в) починає усвідомлювати себе як самостійну особистість.

2. Згадуючи своє дитинство, ви зазвичай розповідаєте дитині…

а) про те, що ви добре навчалися;

б) про схожі проблеми і шляхи їх вирішення;

в) про забавні випадки.

3. Скільки часу в день ви проводите з дитиною, розмовляючи про її справи?

а) не більше години;

б) близько 2 годин;

в) більше 2 годин.

4. Вчитель скаржиться на поведінку дитини, в той час як син чи донька стверджують, що винуватцем пригоди є їх однокласник. Ваші дії.

а) вилаєте дитину, адже вчитель не скаржитиметься безпідставно;

б) встанете на сторону доньки чи сина і будете звинувачувати однокласника;

в) вдома детально розпитаєте дитину і поясните їй, чому вчитель визнав його винуватим.

5. Яких проблем підліткового віку ви боїтеся найбільше?

а) відчуження;

б) вживання алкоголю та наркотиків;

в) ранніх статевих контактів.

6. У якому віці потрібно розмовляти з дитиною про секс?

а) з 12 років;

б) з 14 років;

в) коли дитина сама почне ставити питання.

7. Підліток зізнався, що дівчина (хлопець), що йому подобається, не відповідає взаємністю. Що ви йому скажете?

а) запропонуєте трохи змінити зовнішність, поводити себе більш відкрито та доброзичливо;

б) заспокоїте, що в його житті ще буде багато інших дівчат (хлопців), набагато кращих;

в) спробуєте відволікти дитину від сумних думок та переживань.

8. Дитина навідріз відмовляється відвідувати гурток, який раніше відвідувала з задоволенням. Ваші дії?

а) запропонуєте обрати інше заняття;

б) спробуєте переконати продовжити заняття, аби довести розпочату справу до кінця;

в) докорите йому лінощами та небажанням розвивати власні здібності.

9. Підліток просить вас відпустити його з друзями в нічний клуб, на дискотеку. Ваша реакція.

а) придумаєте слушний привід, через який дитині доведеться відкласти зустріч з друзями;

б) поговорите з дитиною про небезпечні спокуси, які містять в собі нічні клуби, і забороните відвідувати подібні місця до 18 років;

в) відпустите за умови, що дитина буде «виходити на зв’язок» в домовлений час.

10. Підліток вважає себе непривабливим через вугрі. Як його можна заспокоїти?

а) звернути увагу на його виразні очі і красиву форму носа;

б) сказати, що це тимчасове явище, і у всіх підлітків бувають прищі;

в) зібрати інформацію про існуючі косметичні засоби боротьби з вуграми та пообіцяти придбати їх.

11. Ви виявили, що від куртки підлітка тхне тютюном. Що ви зробите?

а) будете шукати цигарки в карманах його куртки;

б) суворо запитаєте, чи не почав він палити;

в) заведете мову про те, що багато підлітків палять, і як би мимохідь поцікавитеся чи немає таких серед його друзів та його особисте ставлення до паління.

12. Ви знайшли особистий щоденник, в якому ваша дитина описує свій статевий досвід…

а) зізнаєтесь, що читали щоденник, і викажете власне занепокоєння;

б) при нагоді заведете мову про контрацепцію;

в) заведете відверту розмову, аби розібратися в ситуації.

13. Якщо вам не подобається хтось з друзів дитини, ви зазвичай…

а) просите менше спілкуватися з цим другом;

б) не дозволяєте запрошувати друга до вас додому;

в) відверто висловлюєте свою думку про нього.

14. Що ви скажете дитині, якщо почуєте, що вона грубить бабусі?

а) «Як ти розмовляєш з бабусею?»;

б) «Що у вас трапилося?»;

в) «Будь ласка, не ображай бабусю!».

15. Дитина захопилася музичним колективом, творчість якого вам не подобається. Ви…

а) спробуєте зрозуміти, що саме привабило дитину в музиці улюбленого колективу;

б) запропонуєте послухати записи інших сучасних і класичних виконавців;

в) розкритикуєте тексти пісень та аранжування, аби дитина усвідомила свою помилку.

Ключ до тесту:

Аналіз результатів тесту:

16-35 балів – готовність номер один. Ваша дитина не страждає від недостатньої уваги і знає, що батьки завжди будуть на його боці і в будь-який момент прийдуть на допомогу. Щоденна батьківська праця дає вам підставу для впевненості в тому, що все «вкладене» в дитину не дозволить йому скоїти непоправних помилок. Тим не менше не потрібно забувати принцип «Довіряй, але перевіряй!». Яким би самостійним не здавався підліток, все-таки він ще не зовсім дорослий. Контролювати місцеперебування, успішність та коло спілкування можна побічно і ненав’язливо, наприклад через спільних знайомих чи батьків друзів підлітка. Не треба заохочувати зайву фамільярність в спілкуванні і намагатися бути для дитини «своїм в дошку». Для гармонійного розвитку дитині потрібно відчувати міцні життєві принципи батьків, їх спокій та впевненість.

36-55 балів – у страху очі великі. Ви надзвичайно сприйнятливі до труднощів перехідного віку. Вас лякають газетні статті про підліткову злочинність, наркоманію та СНІД. Дикувата підліткова мода, сучасна музика, вживання жаргонів – все це викликає у вас внутрішній протест, який може змусити сина чи доньку «закритися». В ваших стосунках з дитиною не вистачає невимушеності. Якщо щоденно не давати можливості проявляти самостійність, як вона навчиться відповідальності? Гіперопіка та повчальні бесіди ніколи не виправдовують покладених на них надій. Краще просто час від часу розмовляти з дитиною про фільми, музику, про якість незначні події, поволі розпитуючи про друзів, поглядах на життя, і ненав’язливо висловлювати свою думку. Підліток обов’язково прийме це до відома.

56-75 балів – без диктатури. Вам необхідно переглянути свої стосунки з дитиною, щоб вберегти і її і себе від серйозних конфліктів. Основна проблема полягає в надлишковій вимогливості, небажанні приймати систему цінностей підлітка і миритися зі змінами в його характері. Жорсткий контроль, постійні заборони, відсутність особистого простору змушують дитину протестувати і відстоювати власну свободу, часто проявляючи грубість і навіть жорстокість. Не маючи можливості запрошувати друзів до себе додому, дитина весь свій вільний час проводить на вулиці або «висить на телефоні». В такій ситуації необхідно поміркувати, що ви можете запропонувати їй замість подібних розваг. Наприклад, можна записати дитину в туристичний клуб, якщо вона відчуває потяг до пригод, або в танцювальну студію, якщо вона цілими днями слухає реп.

Практичні рекомендації

Пам’ятка для батьків підлітка

1. Намагайтеся розмовляти зі своєю дитиною відкрито і відверто на самі делікатні теми.
2. Остерігайтеся отримання вашою дитиною інформації з чужих вуст.
3. Розповідайте про власні переживання у тому віці, в якому зараз ваші діти.
4. Будьте відкритими для спілкування з дитиною. Навіть якщо ви чогось не знаєте, або у чомусь сумніваєтеся, не соромтеся сказати про це.
5. Не висловлюйтесь негативно про ті хвилювання, що були пов’язані з вашим дорослішанням. Дитина буде хвилюватися з вашої позиції і сприймати так, як сприймали ви.
6. Намагайтеся зробити так, щоб ваші діти не сприймали статеві стосунки як дещо брудне і ганебне. Від цього багато в чому залежить їхнє фізіологічне дорослішання.
7. В період статевого дозрівання хлопчикам важливо отримувати підтримку та схвалення зі сторони мам, а дівчаткам – зі сторони тат.
8. Проявляйте ласку до своїх дітей, демонструйте їм свою любов.
9. Будьте особливо уважними і спостережливими, звертайте увагу на будь-які зміни в поведінці своєї дитини.
10. Намагайтеся захистити свою дитину усіма можливими засобами, якщо вона цього потребує.
11. В самостійності дитини не слід вбачати загрозу втратити її. Пам’ятайте, що дитині необхідна не стільки самостійність, скільки право на неї.
12. Бажаєте, аби дитина зробила те, що вам потрібно, зробіть так, аби вона сама забажала цього.
13. На перевантажуйте дитину опікою і контролем.

Як спілкуватися з підлітком

1. Для того щоб існував емоційний зв'язок з підлітком, проводьте з ним якийсь час, щоб він не відчував себе покинутим і непотрібним.
2. Побудуйте довірливі стосунки з підлітком, перш ніж переходити до нотацій і важливих тем бесід.
3. Не відмовляйте підлітку в спілкуванні з вами, навіть якщо для цього потрібно буде відкласти справи!
4. Спілкуйтеся з підлітком відповідно до темпу розвитку його стосунків з навколишнім світом.
5. Для збереження емоційного контакту вкрай необхідне спілкування. Спілкуйтеся з підлітком на цікаві для нього теми, вивчіть молодіжну субкультуру, читайте їхні журнали, щоб бути «продвинутим». Тоді дитина відчує, що вона та її світ вам цікаві, і стане більше довіряти вам. У жодному разі не критикуйте молодіжні рухи, стилі, музику, моду у присутності підлітка. Ви можете загубити нитку спілкування з ним.
6. Ніколи не обговорюйте особистість підлітка і його вчинки в присутності інших людей, особливо друзів і однолітків. Вони не люблять, коли їх з кимось порівнюють, ставлять інших у приклад. Це розцінюють як замах на їхню особистість.
7. Підліток повинен відчувати себе корисним. Дайте йому можливість відчути себе помічником у якийсь загальній сімейній справі.
8. Не зловживайте своєю любов’ю і турботою. Намагайтеся не проживати за нього життя. Висловлювання «Я краще знаю, як тобі вчинити» або «Я роблю це заради тебе, тому що люблю тебе» нещирі, і підліток їх не сприймає.
9. Ніколи не ображайте підлітка. Коли дитина чує від батьків ворожі, різкі, брутальні слова, вона зберігає образу на все життя, бо занадто тонко влаштована психіка і його сприйняття навколишнього.
10. Пам’ятайте – підліток не дитина! Він перебуває на стадії переходу до дорослого життя, його основні якості – незалежність і самовизначення. Батьки, самі того не розуміючи, лишають підлітка без емоційної підтримки і починають з ним словесну війну. Наші наміри як батьків можуть бути добрими, але результати однозначно погані.
11. Батьки, що зловживають своєю владою фізично, штовхаючи, б’ючи дітей, можуть спричинити шкоду фізичному і психічному розвитку, а ще більшу шкоду – емоційному розвитку підлітка, що значно ускладнить його доросле життя.
12. Разом із тим підліток хоче бути частиною родини і в той же час бути незалежним від родини. Часто це виражається як потреба в особистому просторі. Виділення особистого приміщення і можливість його самостійно оформити – ось ці бажання підлітків, котрі, якщо задовольняються у супроводі прояву любові, сприяють формуванню почуття незалежності.
13. Підлітки потребують емоційної незалежності. Коли ви запитуєте дівчинку-підлітка про якогось її друга, вона звинуватить вас утому, що ви лізете не у свою справу. Це не означає, що вона від вас щось приховує. Це говорить лише про те, що, не розкриваючи батькам своїх почуттів і думок, вона стверджує своє емоційну незалежність. Батьки повинні поважати подібні настрої підлітків. Потреба в даному виді незалежності може проявлятися в небажанні приймати ваші прояви любові.
14. Не дивуйтеся, якщо ваша донька-підліток раптом відмовиться від вашої допомоги. Тепер вона хоче все робити сама, при тому не так, як би це зробили ви.
15. Інколи це відбувається не тому, що вона потребує вашої допомоги, а тому що не хоче, щоб їй про це нагадували.
16. Підлітка необхідно підтримувати. І один із засобів підтримки є похвала. Тільки одним із факторів похвали повинна бути щирість, а іншим її конкретність. Якщо батьки не можуть похвалити підлітка за певні результати чи конкретні дії, то необхідно оцінити його намагання.
17. Важлива царина підліткової незалежності – це його музичні смаки. Підлітки обирають свою музику. Нема в підлітковій культурі нічого важливішого за музику. Музика може торкнутися серця і душі людини. Батьки, які критикують музику, вибрану підлітком, безпосередньо критикують і самого підлітка. Вони повинні поділяти почуття своєї дитини, і тоді вона відчує вашу підтримку

Пам’ятайте: підліток у змозі думати логічно, і він зробить правильні висновки. Поверніться обличчям до своєї дитини, і нехай вам щастить!

Головні правила співіснування і спілкування з підлітком пояснює Марія Гончаренко, член Української спілки психотерапевтів, представник психоаналітично орієнтованої психотерапії, автор тренінгів для підлітків «Подолання».

1. Забудьте про виховання, подумайте про себе

Більшість батьків, які звертаються до психотерапевтів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток — «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.

Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути — так, виховати — ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?»

Формально той, кому не виповнилося 18 років, — ще не дорослий. Однак людина поводиться як вередлива і безвідповідальна дитина, допоки її вважають дитиною.

Будуйте стосунки з підлітком так само, як з будь-яким родичем або сусідом. Наприклад, формулювання «Не хами! Ти ж був ввічливим хлопчиком. Не хочу, щоб ти виріс грубіяном» — неправильне. Так говорять з дитиною. А до дорослого варто звертатися: «Не грубіянь! Я не потерплю, щоб зі мною так розмовляли».

2. Не говоріть постійно про те, що відчуваєте

Не розраховуйте на модну техніку «Я-висловлювання», коли ви говорите про те, що відчуваєте у відповідь на чиїсь вчинки. Це прекрасно працює для дітей і дорослих. Але не для підлітків, у яких вдосталь власних переживань. Вони просто не почують.

Якщо тінейджер знаходиться на стадії знецінення дорослих, ви ризикуєте отримати таке: «Мені плювати, що ти там відчуваєш». Зачекайте років 10, тоді зможете розповісти синові чи доньці про все, що витерпіли. Бажано, з гумором.

А поки не варто говорити: «Ти не прийшов опівночі додому, а я місця собі не знаходила». Краще: «Ти приходиш пізно і не даєш мені спати. Мене це не влаштовує».

3. Не драматизуйте

Батьки підлітків нерідко самі схожі на підлітків: занадто схвильовані і все сприймають у чорно-білому кольорі. Емоційність тінейджерів заразлива.

У старшокласниці думки: «Мій ніс задовгий — я потвора». А в її мами: «Донька вважає себе потворою, значить, спробує наркотики або піде на суїцид».

Істерики, конфлікти, сміливі надії та розчарування — реалії підліткового життя. Їх переживали всі. А глобальні проблеми — швидше виняток з правил. Тому не драматизуйте. Якщо вже емоції переповнюють, підключайте розум і заспокоюйтеся так, як вмієте: від дихальних технік до крапель валеріани.

4. Не з’ясовуйте, хто головний

Люблячі батьки можуть наполягати на тому, що 16-річна людина — ще дитина. Але підсвідомість не обдуриш. Вона підказує, що на вашій території з’явився ще один дорослий. І якщо не член команди, то конкурент. Тож розгорнеться справжня битва за владу і ресурси. А вам здаватиметься, що ви виховуєте дитину.

У хід підуть дошкульні слова: «Це мій будинок, і ти будеш жити, як я сказав», «Тут немає нічого твого, все куплено на мої гроші» і «Права голосу не маєш, поки не почав заробляти». Однак подумайте, чи потрібна вам така «зброя» у цій боротьбі?

Якщо ви подарували приятелю на день народження телефон, ви ж не вимагаєте дивитися його фото і листування, бо смартфон куплений за ваші гроші? То чому ви вважаєте своєю власністю те, що подарували сину або доньці?

Відмова від конкуренції — це не відмова від керівництва. Батьки знаходяться нагорі сімейної ієрархії, оскільки беруть на себе відповідальність. І тому встановлюють правила. Але якщо ви постійно доводите це на словах (особливо забороненими прийомами) значить, щось пішло не так: головує дитина, або ви живете без правил.

5. Скеруйте жіночу конкуренцію в правильне русло

У матері й доньки часто домішується ще й жіноча конкуренція за звання «хто на світі всіх миліша». Донька виграє через вік і рідко хто з дорослих зізнається навіть собі, що заздрить молодості. Тому жінки витісняють ці почуття думками на кшталт «вона жахливо виглядає».

Якщо ви — мама, і вас дратує імідж дівчини-підлітка, добре подумайте: якби зустріли таку особу на вулиці, усміхнулися б чи нахмурилися? А в юності — як би поставилися до такої однокласниці?

Усвідомлена конкуренція може принести користь. Вона дозволить матері відсторонено оцінити доньку як жінку. Мудра мама допоможе перетворити мінуси на плюси. А плюси навчить подавати з гідністю. До того ж спроби дівчини-підлітка виглядати «крутіше» матері прийме з любов’ю і повагою.

Небезпечно зовсім уникати розмов про зовнішність. Якщо обмін жіночої інформацією у доньки з мамою не налагоджений, дівчина більше ризикує захворіти на анорексію або довести себе до нервових зривів, орієнтуючись на однолітків.

6. Будьте екскурсоводом по життю

Загрози і диктат не діють на підлітків. Вони намагаються зробити все навпаки. Найгірше рішення — образитися, відсторонитися і дозволити безконтрольно набивати шишки. Або, навпаки, потурати і намагатися заслужити дружбу тінейджера.

Уявіть, що ви екскурсовод, який розповідає, що де знаходиться і куди приводить. Попереджайте про наслідки, а не бурчіть. Діліться власним досвідом. Показуйте більше ситуацій та прикладів. Не повчайте, а пояснюйте свою точку зору. З вашого боку не має бути заборонених тем. Підліток повинен знати, що з вами можна говорити про все: евтаназію, аборти або долю вимираючих племен Амазонки.

Якщо вас щось турбує в житті підлітка, а той відмовляється про це говорити, не приставайте із запитаннями, а розкажіть історію. Але без теоретизування і нотацій. Наприклад, замість запитання «Як багато пива ти випиваєш?» розкажіть про вашого однокурсника, який зганьбився на побаченні через похмілля. Розповідайте, доки не почуєте: «Та зрозумів я вже натяки! Немає в мене проблем з алкоголем, заспокойся».

7. Говорити про секс і алкоголь — пізно

Сексуальна просвіта та бесіди про алкоголь і наркотики потрібні були раніше. Максимум у молодшому підлітковому віці. Тінейджеру взагалі не до розмов — його крають емоції і гормональні бурі. Уявіть, що у вас підскочив тиск або ви випили зайвого. У такому стані ви будете не думати, а діяти відповідно до ваших цінностей і рішень, які приймали раніше. Так і підліток проявить те ставлення до сексу і різних хімічних речовин, яке в нього склалося раніше.

Не встигли? Тоді говоріть вчинками, а не словами. Наприклад, дома має діяти заборона на куріння для всіх членів сім’ї. А якщо вживати алкоголь у вас прийнято лише на свята, то введіть санкції за порушення цього правила.

Однак ви маєте бути готові до розмов про новий досвід підлітка. Якщо він ділиться з вами сумнівами і невдачами, це ознака довіри.

8. Права додаються до відповідальності

Якщо підліток хоче розширення прав — це супер. Але разом з ними збільшується і зона відповідальності. Тобто якщо «дитинка» вимагає купити «іграшку» (гаджет чи щось інше) вартістю у вашу місячну зарплату, вона зобов’язана взяти участь у веденні сімейного бюджету і перейнятися витратами.

Забезпечувати себе повністю підліток поки не може, але він здатен, наприклад, не тільки підзаробляти на розваги, а й сплачувати частину комунальних послуг. А батьки мають виділити йому житловий простір і ставитися до заведеного там порядку (хай навіть безладу) так само шанобливо, як до території сусіда.

Photo by Rhett Noonan

Якщо тінейджер не заробляє, він може вкладати свою працю. За певні роботи нагородою є сам результат, а покаранням — його відсутність. Наприклад, якщо син або дочка постійно забувають купити продукти, ви можете «забути» зготувати їжу.

Праця в жодному разі не має перетворитися на «рабські повинності». Підліток має право відмовитися або взяти на себе подвійне навантаження. Але і сім’я, відповідно, витрачає мінімум або максимум коштів на те, що хоче підліток. І все це без зайвих слів, докорів і умовлянь.

9. Використовуйте соцмережі

Соцмережі вам потрібні не для того, щоб відстежувати контакти підлітка і контролювати, що пише син або донька на своїй сторінці. Використовуйте їх за прямим призначенням: діліться інформацією, власною позицією, підтримуйте інтерес до себе.

Ваші діти можуть так і не дізнатися, що ви колись танцювали сальсу або знаєтеся на історії Середньовіччя. Найбільше вони знають про те, як ви їсте, прибираєте, дивитеся фільми і ходите до магазинів. То покажіть їм себе з іншого боку.

Дружити із сином або донькою — не найкраща ідея, адже в батьків інша місія. А ось стати френдом підлітка ви можете.

10. Дозвольте себе критикувати

Не прагніть бути ідеальними батьками: яким би щасливим не було дитинство, кожен клієнт психоаналітика пригадає чимало промахів тата і мами. Тож дайте підлітку покритикувати себе вдосталь, інакше він не зможе відокремитися від батьківських установок і почати самостійно мислити.

Однак відрізняйте критику від хамства. Нехай тінейджер каже, що хоче, але не грубить батькам. Вимагайте ввічливості, не бійтеся цим озлобити. Підліток навчиться критикувати в прийнятній формі, це допоможе в дорослому житті.

У цей період з’ясується, що все, що ви робили — не так, як треба, і навіть на шкоду. А самі ви безнадійно відстали від життя. Найголовніше — не впадайте в почуття провини. Правду про себе як про батька чи матір ви дізнаєтеся років через 10-20. А поки вимагайте конструктивних пропозицій, до звинувачень не дослухайтесь.

Вправа «Який я батько/мама?»
 

Я пропоную вам зробити письмову вправу, за допомогою якої, ви зможете подивитися на себе очима вашої дитини.

➡ Якщо у вас двоє дітей, вправу потрібно буде зробити 2 рази, якщо троє - 3, і т.д. Адже, з кожною дитиною Ви ведете себе по-різному.
1. Уявіть, що ви - дитина того віку, скільки років вашій дитині зараз. ⠀
2. Уявіть, що ваша мама веде себе по відношенню до вас так, як ви дорослий ставитеся до своєї реальної дитини.
3. Напишіть від імені дитини лист про свого батька/маму. Лист можна почати так, як ви б писали будь-який лист, з вітання. Завершити лист, відповідно, потрібно словами прощання. Писати потрібно ручкою на папері!
4. Коли будете писати, намагайтеся це робити, не аналізуючи дії батьків, просто пишіть так, як це робили б ваші діти.

У листі напишіть, що вам подобається найбільше в вашому батьку/мамі, і що вас засмучує? Що б ви хотіли як дитина, щоб батьки змінили у своїй поведінці? Обов'язково напишіть слова подяки своєму творцеві. Можливо, вам захочеться зробити йому якийсь подарунок, тоді опишіть, що це за подарунок.
5. Завершивши лист, прочитайте його і дайте собі відповідь на питання: Чи хотіли б ви мати такого батька/маму, як ви самі? Якщо, Так - прекрасно. Якщо, Ні, постарайтеся проаналізувати, що саме вам не подобається? Як можна щось поліпшити?

 Пам'ятайте, що все, що роблять батьки, вони роблять, люблячи свою дитину. А помилки роблять, найчастіше, через незнання. Не коріть себе, якщо щось не так, в цьому немає сенсу. Краще попросіть у дитини пробачення, якщо є за що вибачатися, і міняйтеся на краще.