Батьківські збори.Виступ. Насильство.Протидія та попередження насильства.

     Батьківські збори 

         Витоки домашнього насильства закладені у звичаях суспільства, у системі норм і правил, які передбачають для чоловіків і жінок визначену поведінку, чоловічу чи жіночу гендерну роль. Суспільство підтримує і винагороджує тих, хто дотримується цих правил, і карає за відступ від них. Результатом гендерного впливу сім"ї та соціального оточення є сьогоднішня сумна картина домашнього насилства в нашій країні, та, власне і загалом насильства в світі.

                            “16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА”

27.11.2024

 Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».

Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Насильство над дітьми – проблема, яка завжди існувала,оскільки діти є найбільш незахищеною і уразливою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Саме діти стають жертвами домашнього насильства, опиняються в зонах стихійних і природних катастроф, військових дій тощо.

Насильство над дітьми – це поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які  сильніші.

Розрізняють чотири основні форми жорстокого поводження та зневажання дітей:

1.Фізичне насильство– навмисне завдавання фізичної шкоди, в результаті якої здоров’я дитини порушується, або знаходиться під загрозою пошкодження. Це удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, ременя. Фізичне насильство – це фізичний напад (катування), воно майже завжди супроводжується словесними образами і психічною травмою.

2.Сексуальне насильство –це будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди. Йдеться не лише про статевий акт, а й про сексуальні домагання без проникнення в тіло(примусові пестощі, примушування до перегляду порнографії тощо).

3.Психологічне насильство–дії одного члена сім’ї на психіку дитини шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

4.Фізична занедбаність- відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, освіті, медичній допомозі з боку батьків або опікунів через об’єктивні або суб’єктивні причини. Типовим прикладом зневажливого відношення до дітей є залишення їх без нагляду, що приводить до нещасних випадків, отруєння і інших небезпечних для життя і здоров’я дитини наслідкам.

Право дітей нашої країни на захист від усіх форм насильства гарантується 28 і 52 статтями Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.

Громадська міжнародна правозахисна організація Ла Страда- Україна надає безкоштовну, цілодобову та анонімну допомогу тим, хто піддається фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильству. Постраждалі можуть отримати психологічну підтримку та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації.

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного)

Рекомендації щодо попередження та протидії насильству в сім’ї

Рекомендації для батьків

- Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без нагляду;

- Підтримуйте сімейний розклад дитини;

- Слідкуйте за дитиною: будьте послідовним, усно визначайте свої опікування та межі дозволеного, давайте настанови, а не покарання, приділяйте дитині свій час і увагу, беріть участь в житті дитини(ігри, шкільні заходи).

- Заохочення і підтримка: заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво, будьте позитивними, навчайте їх необхідних навичок, довіряйте дітям, визнавайте право їх на особисте життя, поважайте почуття інших батьків, говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.

Пам'ятка для батьків

У спілкуванні зі своїми дітьми:

- Радійте вашому синові, доньці.

- Розмовляйте з дитиною турботливим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

- У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

- Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно.

 Будьте терплячими.

- Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

- Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

- Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

- Частіше хваліть дитину.

- Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

- Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

- Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

- Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

- Не втрачайте почуття гумору.

- Грайте з дитиною в різні ігри.

- Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

- Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

- Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

- Не ставте забагато запитань.

- Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

- Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

- Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

- Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

- Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Пам’ятаймо: діти вчаться тому, чому їх вчать

 Якщо діти живуть з критикою,вони вчаться осуджувати.

 Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися.

 Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися.

 Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе.

 Якщо діти живуть у розумінні, вони вчаться цілеспрямованості.

 Якщо    діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.

 Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими.

 Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати.

 Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти тим, хто поруч з ними.