"Байки Л. Глібова і сучасність"

           Байки Леоніда Глібова і сучасність

Сумно, але вади й дотепер живуть –

Це лінощі, брехня, нахабство й лють.

Ми хочемо від них застерегти всіх вас,

Тому запрошуємо у звичайний клас.

Байка «Вовченко й Першокласник» (на мотив байки Л. Глібова «Вовк та Ягня»)

(Стоїть набурмачений черговий Вовченко, назустріч йому несміливо йде Першокласник)

Вовченко (строго): 

                                    -  Змінне взуття, нахабо, де твоє?

                                       Та я тобі за цюю шкоду

                                       Ти знаєш, що зроблю?

                                        Як муху, задавлю!

Першокласник (розгублено):

                                       -Та ось змінне взуття моє…

Вовченко:                

                                        - Ти бач…Ще і базікать стало.

                                         Такого ще поганця не бувало.

                                         А чи зробив уроки ти?

Першокласник (виймає з ранця папку з зошитами):

                                         -Усе зробив, тут зошити усі…

Вовченко:

                                         - Цить, капосне,

                                         Ще й огризається щеня!

                                         Ти, нікчемо, ще в минулім році

                                         У черевиках у спортзалі був.

                                         Ти думаєш, що я забув?

Першокласник:

                                          -Та змилуйся, я ж першокласник,

                                          Рік тому я ще у садок ходив…

Вовченко: 

                                          - То брат твій був!

Першокласник:

                                         -  Нема у мене брата…

Вовченко:

                                            - Так себто я брешу?!

                                           Як не хочеш помилування благати,

                                           Щоденник мусиш мені дати!

(Першокласник виймає щоденник, витирає сльози).

Мораль байки:

                          На світі вже давно ведеться,

                          Що нижчий перед вищим гнеться.

                          А більший меншого тусає та ще й б’є,

                          Тому що сила є.

                                                        Л. Глібов

 Байка «Танцівниця» ( на мотив байки Л. Глібова «Коник-стрибунець»)

(Дівчинка, нацяцькована прикрасами,  у навушниках, танцює, веселиться. Назустріч йде однокласниця, тримає книжки)

 Танцівниця:

                         - Привіт, Оленко!

                          Що це ти несеш?

 (з насмішкою)

                            Невже це ти усе перечитала?!

Оленка:

                         - Так. Усе цікаве. Як не прочитати?

                          Несу в бібліотеку ось здавати.

                          На літо вчителька багато задавала.

                          А ти вже щось перечитала?

Танцівниця:

                        - Ну от іще! Я і не починала!

                         Ще встигну! Потім усе перечитаю.

                         Часу нема. До вечора гуляю!

(далі кружляє в танці. Повз проходить дівчинка з квітами, листочками)

Танцівниця:

                        -Цікаво, від кого такі квіти?

Оленка:     

                        - Гербарій роблять усі діти.

                        А ти про біологію забула?

Танцівниця:

                        - Я за роботою такою б

                          З нудьги заснула.

                          У мене важливіших справ багато –

                          Під ритми музики

                          Стрибати й танцювати.

                          Любе літечко на те!

(далі кружляє, раптом зупиняється, хапається за голову)

Танцівниця:

                         -Ой, леле! Літо пролетіло!

     А я нічого не зробила!

(знову проходить Оленка, Танцівниця кидається до неї, починає обнімати)

                         -  Оленко, серденько!

                           Ну як би то сказати…

                           Щоденник свій читацький

                           Ти дай мені списати

                           Й з гербарієм хоч якось поможи…

Оленка:   

                           - А ти про свої танці і розваги напиши!

                            Відомо: хочеш мати високий бал – працюй!

                            А ти все літо проспівала – то танцюй!

Мораль байки:

                           Хто покохав життя ледаче,

                            Непереливки тому.

                                                      Л. Глібов