Бесіда "Герої не вмирають"

Тема:  «Герої  не  вмирають»

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, пояснити поняття « гідність» та «свобода»; виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Обладнання: стіна пам’яті Небесної сотні, список прізвищ героїв  з фото, прапор України, свічка.

                                                     Хід проведення:

     Сьогодні, 21 листопада, у  нашій державі свято –« ДЕНЬ  ГІДНОСТІ  ТА СВОБОДИ». Україна - багата держава. У ній  живе волелюбний народ, який прагне до гідного життя та свободи.

• Що ж таке  свобода, гідність? Як ви розумієте ці поняття? (Відповіді дітей).

                              Визначення понять за словником

Свобода -1. Відсутність політичного й економічного гноблення, утиску й обмежень у суспільно-політичному житті якого-небудь класу або всього суспільства; воля.

2. Життя, існування  без залежності від кого-небудь, можливість поводитися на свій розсуд.

Гідність -  1. Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості.

2. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов'язку.

      Сьогоднішнє свято  відзначається  на честь вшанування Революції Гідності – події в історії сучасної України, яка змінила життя багатьох українців, їхнє бачення світу і себе у ньому. Сьогодні ми зібрались аби вшанувати пам’ять Небесної сотні, пам’ять загиблих під час Єврореволюції, Революції гідності, як її називають у народі.

     Саме 21 листопада 2013 року – в Києві почалися студентські акції протесту, спричинені несподіваним одностороннім рішенням влади відкласти підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

 Після жорстокого побиття студентів та розгону Євромайдану, мирний протест переріс у масові зібрання – щотижневі віче для підтвердження своїх поглядів, громадського спротиву – та постійні сутички між протестувальниками та спецпризначенцями, наслідком яких стала трагічна загибель понад 100 людей – Героїв Небесної Сотні…                                           

     «Революція Гідності» – так назвуть згодом «Євромайдан» – об’єднала весь український народ навколо високої мети – відстоювання незалежності України, її розвитку в європейському співтоваристві, захисту демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, досягнення гідного рівня життя й праці.

      Зараз, коли Асоціацію з ЄС уже підписано, ми вшановуємо учасників тих історичних подій – справжніх патріотів країни, достойних нащадків своїх героїчних предків, і сповнені гордістю за наших співвітчизників, які понад усе цінують свободу і гідність.

                                  Вірш  «А сотню вже зустріли небеса… »

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий…
І рани їхні вже не їм болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

     21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями. У жалобних промовах їх назвали «Небесною Сотнею». Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану звучала пісня « Пливе кача…»

      Сьогодні  ми згадаємо Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

      Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов  від нас, хто заради торжества справедливості  жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» вчитель  запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )

У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: “Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина”.
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.                       
 

Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
                      
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам’ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде “Слава Україні!”  над ланами.

 Героям  Майдану, впавшим  мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.  Пам’ять загиблих вшануємо хвилиною мовчання.(Хвилина мовчання).

     Сьогодні боротьба за незалежність України, її суверенітет, кордони продовжується.  Наші воїни з честю захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

     Сьогодні, в наш час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної Вітчизни. Ви частинка народу. Без вас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних

країн планети. . Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон  сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

      Подумайте, і дайте відповідь, продовживши речення «Для мене Україна це ….»