Бесіди з Безпеки життєдіяльності для учнів 1-4 класів

Тематика бесід з попередження

дитячого травматизму

І. Правила дорожнього руху

1. Організація дорожнього руху. Правосторонній, односторонній, двосторонній рух. Правила безпеки під час переходу вулиці. Наземний, надземний, підземний переходи.

2.     Типи перехресть (регульовані, нерегульовані). Правила переходу дороги на перехрестях.

3.  Правила переходу вулиці після висадки з транспорту.

4.  Дорожні знаки

5.     Дорожні розмітки

6.     Рух за сигналами регулювальника

7.     Пасажир в автомобілі

8.     Основні види ДТП. Поведінка у разі ДТП.

9.     Безпека руху велосипедиста

10. Підсумкове заняття з ПДР.

ІІ. Правила протипожежної безпеки

1.     Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки

2.     Діти під час виникнення пожежі у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

3.     Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів.

4.     Пожежонебезпечні речовини та матеріали. Протипожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами

5.     Пожежонебезпечні об’єкти. Новорічні свята: новорічні ялинки, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо)

6.     Правила протипожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі.

7.     Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів у випадку пожежі.

8.     Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння.

9.     Основні правила протипожежної безпеки під час відпочинку в лісі.

10. Підсумкове заняття. Протипожежна безпека.

ІІІ. Запобігання отруєнь

1.     Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь.

2.     Запобігання отруєнь хімічними речовинами.

IV. Правила безпеки при користуванні газом

1.     Загальні відомості про природний та зріджений газ.

2.    Правила безпечного користування побутовими газовими приладами.

3.     Дії населення у разі виявлення запаху газу.

4.    Ознаки отруєння. Запобігання отруєння чадним газом. Домедична допомога у разі отруєнь.  

V. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами

1.     Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії у разі їх виявлення.

2.    Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами.

3.    Запобігання дитячого травматизму від ВНП побутового призначення: пріоритетні засоби, горючі та легкозаймисті речовини.

4.     Вогнепальна зброя – не забава. Небезпечність виготовлення та випробування вибухових пакетів.

5.     Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правила дії під час виявлення ВНП.

6.     Підсумкова бесіда. Обережність дітей під час літніх канікул – запорука життя та здоров’я.

VI. Правила безпеки на воді

1.     Уміння триматися на воді – запорука безпеки. Особливості купання у морі, річці, ставку.

2.     Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої допомоги потерпілому

3.     Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку.

4.     Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

5.     Дія води на організм людини. Як правильно купатися.

VII. Правила безпеки у користуванні електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму

1.     Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров’я людини. 2.     Правила поводження з побутовими електроприладами: праскою, електроплиткою тощо.

3.    Правила поведінки у разі виявлення обірваного електричного дроту. 4.    Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Інші додаткові бесіди

І. Правила дорожнього руху

1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці

Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах -- підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги,--праворуч.

1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях

Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

Безпека на дорогах 

1.               Пішоходи повинні ходити тротуарами або пішохідними доріжками, а за їх відсутності - велосипедними доріжками або в один ряд по узбіччю дороги, назустріч руху транспортних засобів. При цьому необхідно бути особливо обережним та не створювати перешкод іншим учасникам руху.
2.               На дорогах, які мають розділову смугу, а також на дорогах поза населеними пунктами, можна рухатися по зовнішньому краю проїжджої частини назустріч руху транспортних засобів
3.               Переходити проїжджу частину пішоходам дозволяється тільки підземними пішохідними переходами та в місцях, позначених спеціальною дорожньою розміткою або дорожніми знаками «Пішохідний перехід». Переходячи проїжджу частину, пішоходи не повинні затримуватися та зупинятися на ній. Не рекомендується дорогу перебігати, йти потрібно спокійним кроком.
4.               Відповідно Правил дорожнього руху пішохід має перевагу перед транспортними засобами при переході проїжджої частини визначеними пішохідними переходами, що не регулюються, а також тими переходами, що регулюються, за наявності відповідного сигналу світлофора або регулювальника.

1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту

Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду.

Користування громадським транспортом

1.Посадка в громадський транспорт здійснюється лише з посадочної  площадки, або узбіччя тротуару.
2. До транспорту слід підходити після повної його зупинки.
3. Посадка на громадський транспорт відбувається дисципліновано, в порядку черги.
4. Зайшовши в салон, необхідно  пройти вперед, не створюючи натовп біля дверей.
5. Забороняється висовуватись з вікон.
6. Не можна ходити по салону під час руху автотранспорту – це небезпечно.
7. Під час руху не можна відволікати водія розмовами і заважати водієві керувати транспортним засобом.
8. Не можна відчиняти двері, не дочекавшись зупинки.
9. Не можна перешкоджати зачиненню дверей.
10. На зупинках виходять у сторону тротуару чи узбіччя.
11. Заборонено їздити на підніжках транспорту або чіплятись за борти машин.
12. Дітей слід перевозити лише в сидячому положенні.
13. Малюків під час руху транспорту необхідно тримати на руках, або у спеціальних кріслах.
14. Проїзд дітей в кузові транспортного автомобіля дозволяється лише тоді, коли кузов обладнаний сидіннями, а заднє сидіння має спинку. У кузові повинно знаходитись не менше двох дорослих. Висадка і посадка здійснюється через правий або задній борт.
15. На мотоциклах дітей перевозять у колясках, з надітим шоломом. Посадка і висадка здійснюється лише на праву сторону.

Правила безпечної поведінки в громадському транспорті

Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил.

У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.

На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу — вас можуть виштовхнути під колеса.

Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай — попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.

Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.

Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

Не забувайте про кримінальну безпеку!

Не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця — у проході та біля дверей.

Намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розв'язний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.

У громадському транспорті не виключені випадки пожеж.

Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.

При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.

При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.

1.4 Дорожні знаки

Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно-вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

1.5 Дорожня розмітка

Для зменшення можливості дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків.

Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

1.6 Рух за сигналами регулювальника

Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі.

Пасажир в автомобілі має поводитися так:

-- посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше -- не зі сторони руху транспорту;

-- під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля;

-- треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП.

Найбільш розповсюджені види ДТП -- це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту.

Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:

 - за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;

-- негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників -- претензій одне до одного);

— намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди;

— свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

Обережно! Діти на дорозі!

Зараз важко уявити своє повсякденне життя без автомобілів, які набагато полегшують наше буття, але тим самим несуть із собою величезну небезпеку для життя дорослих і особливо дітей. Кожен день вулицями свого села ти та твої однолітки йдуть до школи чи на прогулянку.

Одначе вулиця великого міста – не найліпше місце навіть для дорослої людини. Тим більше вона не пристосована для дитини. Щодня дорогою додому зі школи чи навпаки дитина наражається на ризик потрапити в екстремальну ситуацію. Найчастіше через неуважність або незнання Правил дорожнього руху діти гинуть на вулицях в дорожньо-транспортних пригодах, а травми ДТП – найтяжчі. Тому, щоб попередити дорожньо-транспортні пригоди, небезпеку для здоров’я, життя, треба знати ці Правила і застосовувати їх:

• не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
• ходити лише тротуарами, дотримуючись правої сторони, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;
• не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;
• переходити дорогу можна лише у дозволених місцях – «зебра», підземних та надземний переходи;
• зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, — праворуч;
• пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах;
• чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами;
• у разі дорожньо-транспортної пригоди надавати можливу допомогу потерпілим і повідомити про пригоду поліцію.

На жаль, не всі добре знають ці Правила й іноді нехтують ними. А тому щорічно на наших дорогах гинуть сотні дітей і дорослих. Трапляються дорожньо-транспортні пригоди дуже часто у таких випадках, коли ніби-то нічого не загрожувало.

Порушник Правил дорожнього руху не тільки наражає на небезпеку себе, а й ставить під загрозу життя інших людей.  

Близько 70% вуличних травм, як свідчить статистика, відбуваються зі школярами на шляху зі школи додому, бо дорогу після занять дітлахи вважають початком відпочинку. Щоб такий відпочинок не перетворювався на трагедію, мав певні межі, необхідно зустрічати та супроводжувати дитину, або суворо обмежувати час та маршрут додому: нікуди не звертати, не бавитись, не заходити.

Підготовка до «професії пішохід» починається в дитячому садочку, продовжується в школі, а потім все життя кожного дня надає нові уроки. Тому надзвичайно важливо, щоб отримані дітьми знання правил безпечної поведінки на дорозі закріпили ще й батьки. Водночас закликаємо вихователів ще раз повторити з дітьми правила безпечної поведінки на вулицях та дорогах. Особливо це стосується учнів молодших класів. Розробіть на уроках безпечний маршрут руху дитини додому зі школи. Наголосіть дітям про необхідність неухильного дотримання правил дорожнього руху, обов'язково перевірте засвоєні знання. I запам'ятайте, що найкращим взірцем поведінки на вулицях та автошляхах для дитини є безпосередньо приклад батьків.

Лише спільними зусиллями можна вирішити таку гостру проблему сьогодення, як дитячий дорожньо-транспортний травматизм.

1.9 Безпека руху велосипедиста

Сучасний велосипед - це здоровий спосіб життя, можливість подорожувати та милуватися краєвидами, безліч цікавих друзів-велосипедистів і, що для підлітка теж важливо, престиж.

Але, придбавши собі «двоколісного друга», підлітки одразу ж забувають, що велосипед – учасник дорожнього руху. Хай не такий швидкісний, як автомобіль, але все ж – транспортний засіб. Не задумуючись над небезпекою, яку несе велосипед для інших учасників дорожнього руху, велосипедисти не дуже дбають і про власну. Кошти на сучасний яскравий велосипед знаходяться, а на велосипедний шолом, засоби захисту рук та ніг – ні. А падіння з велосипеду справа майже звичайна і дуже травмонебезпечна.

Правила руху на велосипеді (мопеді)

Сьогодні у світі випускається величезна кількість велосипедів для дорослих і дітей. Наявність такої великої кількості велосипедів на дорогах і вулицях міст набагато ускладнює рух механічних транспортних засобів, навіть при ідеальному виконанні велосипедистами правил дорожнього руху.

Велосипед, як транспортний засіб, має свої особливості - він дуже маневрений і недостатньо стійкий, особливо при поворотах. До того ж, швидкість руху велосипедистів значно відрізняється від швидкості руху мотоциклів, автомобілів, тролейбусів, автобусів.

Як не дивись, велосипед є транспортним засобом, а велосипедист – його водієм, тому йому необхідно знати правила дорожнього руху так само, як водію автомобіля або мотоцикла. До водіїв велосипеда пред'являються вимоги, викладені в тих пунктах Правил, в яких міститься формулювання "водій транспортного засобу" без конкретизації виду транспортного засобу (механічний, загального користування тощо). У правилах дорожнього руху для велосипедистів виділений спеціальний розділ. Наводимо його зміст:

Вимоги до водіїв мопедів і велосипедів

•             Рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на велосипедах - 14-річного віку.
•             Для водіїв мопедів і велосипедів місцевими органами виконавчої влади може бути встановлена картка, в яку заноситься інформація про водія і яку водії мопедів чи велосипедів у такому разі повинні мати при собі.
•             Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, ззаду - червоного. Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, на велосипеді - ліхтар (фару).
•             Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
•             Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м.
•             Водії мопедів і велосипедів можуть перевозити лише такі вантажі, які не заважають керувати транспортним засобом і не створюють перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
•             Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, водії мопедів і велосипедів зобов'язані дати дорогу іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

·        керувати мопедом або велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості - з не увімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді чи без світлоповертачів на велосипеді;

·       рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

·        рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);

·        під час руху триматися за інший транспортний засіб;

·        їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);

·        перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками;

·        буксирування мопедів і велосипедів;

·       буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами.

Водії мопедів і велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів Правил дорожнього руху, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

На жаль, не всі водії велосипедів знають і виконують правила дорожнього руху, а дехто вважає їх занадто суворими. Можна навести немало прикладів, коли  невмілі дії велосипедистів приводили до ДТП з важкими наслідками.

Спробуємо прокоментувати та роз’яснити деякі пункти Правил та додаткові вимоги до руху велосипедів і мопедів:

·       На вулицях міст і автомобільних дорогах навчання їзді на велосипеді або мопеді забороняється.

·       Наближаючись до пішоходів, велосипедист повинен попередити їх сигналом, для чого велосипед забезпечують дзвінком. Слідуючи в потоці транспортних засобів, велосипедист повинен, відповідно до ритму руху, вчасно уповільнити швидкість або зупинитися. Для цього необхідні справні гальма.

·       Їздити з настанням темряви можна лише маючи освітлення. Звідси вимога Правил дорожнього руху -       мати в темну пору доби увімкнений ліхтар спереду. Світло ліхтаря допомагає розрізнити нерівності дороги,  перешкоди, що зустрічаються, та необхідний для позначення свого місцезнаходження водіям інших транспортних засобів і пішоходам. Велосипед має малі габаритні розміри, тому в темний час доби зливається з дорожнім покриттям, а це – небезпечно. Також запам'ятай, що ти убезпечиш себе, якщо в темну пору доби на тобі буде одяг із світловідбиваючими стрічками.

·       Рух на велосипедах (при відсутності спеціальних велосипедних доріжок) дозволяється лише по крайній правій смузі в один ряд  якомога правіше. Короткочасний виїзд за ці межі допускається лише для обгону або об'їзду з попередньою подачею сигналу повороту наліво та дотриманням обережності. Але пам’ятайте, що поворот наліво транспортних засобів дозволяється з крайнього лівого ряду. Отже, для повороту наліво на дорогах з багаторядним рухом велосипедисту необхідно потрапити з крайнього правого в крайній лівий ряд, а він такого права не має. Це не дозволено тому, що в потоці автомобілів, які рухаються з більш великою швидкістю ніж велосипедист, подібні «маневри» перешкоджають руху і становлять серйозну небезпеку для велосипедиста.

·       Допускається рух по узбіччю, якщо це не створює перешкод пішоходам. За наявності велосипедних доріжок водії велосипедів зобов'язані рухатися тільки по ним, кількість велосипедистів, що рухаються у ряд, визначається шириною доріжки.

·       Для обгону іншого велосипедиста або об'їзду транспорту необхідно виїхати на смугу, по якій рухаються інші транспортні засоби. Перед таким маневром велосипедисту необхідно подати попереджувальний сигнал повороту. Сигнал повороту необхідно подавати незалежно від того, є чи ні позаду нього транспортні засоби.

·       Попереджувальні сигнали велосипедист повинен подавати рукою. Сигналу лівого повороту відповідає витягнута убік ліва рука або права, витягнута убік і зігнута в лікті під прямим кутом (мал.1.) Сигналу правого повороту відповідає права рука, витягнута убік, або ліва, витягнута убік і зігнута в лікті під прямим кутом (мал.2). Сигнал гальмування подається піднятою вгору лівою або правою рукою (мал.3).

·       Подачі сигналу рукою повинні проводитися завчасно до початку виконання маневру і закінчуватися безпосередньо перед виконанням маневру. Попереджувальний сигнал перед поворотом наліво або розворотом повинен подаватися тільки після того, як водій переконається, що жодному з водіїв, які рухаються за ним, не буде створена перешкода. Подача сигналу не дає велосипедисту переваги в русі та не звільняє його від вживання необхідних заходів обережності.

·       Їзда на велосипедах забороняється по тротуарах і пішохідних доріжках. Тротуар - це дорога для пішоходів. Для пішоходів призначені також доріжки садів, парків, бульварів. Рухаючись по ним, пішоходи повинні відчувати себе в цілковитій безпеці, яка не може бути забезпечена при русі велосипедистів.

Покарання заслуговують велосипедисти, які чіпляються за транспортні засоби, що рухаються. Автотранспортний засіб може рухатися з великою швидкістю - до 100 км в час. На велосипеді можна безпечно їхати із швидкістю 30-40 км в час. Водій автомобіля не бачить велосипедиста, що причепився до нього, і не думає про його безпеку. Коли велосипедист відчепиться, його за інерцією відносить на узбіччя, в результаті - втрачається стійкість і велосипедист падає. Якщо ж велосипедист причепився з лівого боку вантажного автомобіля, то, відчепившись і втративши стійкість, він може виїхати на смугу зустрічного руху. Небезпечність такої ситуації зрозуміла кожному.

Правила для велосипедистів повністю розповсюджуються на водіїв мопедів з робочим об'ємом двигуна менше 50 см і максимальною конструктивною швидкістю 40 км/год., а також на водіїв всіх транспортних засобів, обладнаних велосипедним двигуном.

Велосипеди, забезпечені двигуном, і мопеди можуть розвивати значно вищі швидкості в порівнянні з велосипедами без двигуна. Тим часом вони залишаються нестійкими при русі, а водій - абсолютно незахищеним від травм при аваріях. Ці обставини необхідно враховувати водіям мопедів і велосипедів з двигуном.

На жаль, із тих, хто виїжджає на дорогу,  вимоги  правил дорожнього руху в необхідному об'ємі знають (і то не завжди) лише водії механічних транспортних засобів. Пішоходи, пасажири і велосипедисти, якщо вони за фахом не пов'язані з дорожнім рухом, в переважній більшості цих правил не знають і, що найсумніше, не мають бажання підвищувати свою обізнаність з цього питання.

Слід враховувати ще одну небезпеку — пересування ґрунтовим дорогам або за межами міста. На таких дорогах, як відомо, немає ні велосипедних доріжок, ні тротуарів. Та і узбіччя часто теж немає, зате є багато машин, які нерідко мчать

1.10 Підсумкове заняття. Самозахист від ДТП.

Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

-- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів;

-- не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

-- ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні -- по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,-- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід -- водія;

-- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,-- праворуч;

-- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

Пам'ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах. Чітко визначте для себе межі території для прогулянок, вулиці переходьте тільки в групі з іншими пішоходами.

ІІ. Правила пожежної безпеки

2.1 Вогонь -- друг, вогонь -- ворог. Причини виникнення пожеж

Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом 13 тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі.

Пожежі часто виникають через такі причини:

— несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;

— увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;

— несправність електропроводки;

— сушіння речей над газовою плитою;

— користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої;

— використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати;

— несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;

— необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем;

— удари блискавки;

— збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома;

— витік газу;

— використання піротехніки.

Правила протипожежної безпеки

 1. Не грайся із сірниками та запальничками.

2. Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.

3. Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів, не суши речі над газовою плитою.

4. Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах,

5. Не вмикай багато електроприладів одночасно, електромережа може згоріти.

6. Обов'язково вимикай електроприлади, коли ідеш із дому. Але не тягни за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.

7. На дачі або у селі не відкривай грубку — від маленької вуглинки, що випаде з неї, може статися пожежа.

Якщо виникла пожежа, а дорослих немає вдома

1. Якщо вогонь невеликий, накинь на нього товсту ковдру або залий водою.

2. Якщо горить шнур електроприладу, перш ніж залити полум'я водою, вийми штепсель електроприладу з розетки. Гасити увімкнені електроприлади водою не можна!

3. Якщо тобі не вдалося самостійно загасити вогонь, вибігай з квартири і клич на допомогу або дзвони за номером 1- 01.

4. Зателефонувавши до пожежної частини, чітко називай свої прізвище та адресу і повідом, що горить.

5. Не намагайся врятуватися від пожежі у шафі, кладовці або іншому тісному місці — можеш учадіти там від газів, що виділяються під час горіння.

6. Не можна відкривати вікно, доки вогонь у кімнаті не згас — свіже повітря підживить його і полум'я спалахне з новою силою.

7. Доки чекаєш на пожежників, не панікуй, шукай вихід із кімнати, але не намагайся вистрибнути у вікно.

8. Довірся пожежним, виконуй усе, що вони накажуть тобі.

9. Якщо ти знаєш, що хтось не може вийти з будинку, який горить, повідом про це дорослих або пожежних.

Що робити, якщо пахне газом

1. Якщо хтось із дорослих удома, негайно скажи їм про це.

2. Відкрий усі вікна та кватирки, провітри помешкання.

3. Перевір, чи перекриті на плиті конфорки горілок.

4. Якщо ти вдома один, негайно телефонуй до служби газу за номером

1-04.

5. Ні в якому разі не вмикай світло у загазованому та сусідніх приміщеннях і не запалюй вогонь.

2.2 Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому, приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

Правила поведінки при пожежі:

— подзвонити до служби 01 (якщо це можливо); повідомити

— повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте -- як до нього під'їхати;

— вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я;

— негайно вийти з приміщення, покликати дорослих;

— під час пожежі заборонено користуватися ліфтами; з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробуватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

Бесіда з техніки безпеки

Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежегасіння та вмійте ними користуватися.

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків,

 які горять та під час гасіння пожежі:

• перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
• відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;
• в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;
• для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
• у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;
• пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;
• виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;
• побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;
• якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь;
• під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;
• бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;
• якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

2.3 Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів

При користуванні електричними приладами не можна:

— залишати без догляду ввімкнені прилади;

— ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

— вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

— торкатися оголених місць при належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо

Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

— вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

— стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути. При користуванні нагрівальними приладами не можна:

— вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

— накривати, адже прилад перегрівається;

— використовувати у тривалому режимі.

2.4 Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами.

До пожежнонебезпечних речовин пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування.

Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт).

Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

2.5 Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят

До пожежнонебезпечних об'єктів належить приміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень:

-- не користуватися відкритими джерелами вогню;

-- використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва;

-- не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.

Правила пожежної безпеки під час святкування Нового року

Щоб   свято  не  затьмарилось   пожежею,   необхідно  дотримуватись  таких правил:

•                  Ялинка має стояти на стійкій основі.
•                  При виявленні несправності святкової ілюмінації (блимання лампочок, іскріння) слід одразу її вимкнути.
•                  Не можна прикрашати ялинку целулоїдними іграшками.
•                  Дітям забороняється купувати та використовувати піротехнічні засоби: феєрверки, петарди, ракети!
•                  Пам'ятай! Щороку збільшується кількість людей, які отримали травми через недотримання правил користування піротехнікою.

Правила протипожежної безпеки

•                  Не грайся із сірниками та запальничками.
•                  Не запалюй свічки та бенгальські вогні без нагляду.
•                  Не залишай іграшки, книжки, одяг біля увімкнених обігрівачів.
•                  Не суши речі над газовою плитою.
•                  Не пали багать у сараях, підвалах, на горищах.
•                  Не вмикай багато електроприладів одночасно: електромережа може
  згоріти.
•                  Обов'язково вимикай електроприлади, коли виходиш із дому. Не тягни
  за дріт руками, обережно вийми штепсель із розетки.
•                  На дачі або в селі не відкривай грубку: від маленької вуглинки, що
  випаде з неї, може статися пожежа.

Правила поводження з піротехнічними виробами

Найбільш очікуваними святами в році є Новий Рік та Різдво Христове. І, як правило‚ вони не обходяться без піротехнічних виробів.
Адже, часто, хлопавки, петарди‚ салюти, ракети, феєрверки та інших піротехнічні засоби громадяни купують не у спеціалізованих магазинах, а, здебільшого, у непристосованих закладах торгівлі, на ринках, тощо – у місцях, де продавці не несуть відповідальності за якість товару. Тож придбавши в них піротехніку, зазвичай несертифіковану, люди наражають на небезпеку життя та здоров’я своє й оточуючих!

Потрібно пам’ятати: під час придбання у торговельній мережі піротехнічної продукції необхідно:

• вимагати у продавця представлення копії сертифіката якості даного товару;
• перевіряти наявність на піротехнічному виробі інформації про термін придатності виробу або його гарантійний термін;
• до кожного піротехнічного виробу в обов’язковому порядку має бути інструкція із застосування (експлуатації), що містить інформацію про небезпеку піротехнічного виробу та обмеження за віком щодо його застосування.

Основними небезпечними факторами при використанні піротехнічних засобів є:

Полум’я або високотемпературний струмінь продуктів згоряння. Цей фактор характерний для феєрверків і небезпечний можливістю загоряння легкозаймистих речовин та предметів, які знаходяться поряд з працюючим виробом.

Палаючі елементи таких виробів, як салюти, ефект яких досягається розкиданням на висоті палаючих різнокольорових зірок. Час горіння зірок підбирається таким чином, щоб вони встигали згоріти раніше, ніж досягнуть поверхні землі. Тому при неправильному розташуванні виробу ці палаючі зірки можуть упасти на землю. У неякісних бенгальських вогнів іноді відпадають палаючі частки, що є небезпечним у домашніх умовах.

Небезпечний склад продуктів горіння. При горінні піротехнічних продуктів у великій кількості утворюються речовини, шкідливі для здоров’я людини.

Звуковий вплив. Велика гучність при розриві піротехнічних виробів може викликати у глядачів відчуття дискомфорту або травмування органів слуху.

До найбільш небезпечної піротехнічної продукції слід віднести ракети.Стабілізатори, які виконують у них роль направляючої частини, виготовлені з дерева. Через погодні умови, а іноді неякісну, не просушену деревину, яка деформується, виникає загроза травмування під час застосування виробу. Окрім того, при неправильному зберіганні або простроченому терміні використання ракет є небезпека, що вони можуть змінити напрямок польоту.

Категорично забороняється:

розбирати, ремонтувати піротехнічні вироби, а також використовувати їх не за призначенням або в умовах, непередбачених експлуатаційною документацією;

запускати піротехнічні вироби з рук (крім хлопавок);

нахилятися над виробом під час запуску;

находитися після підпалу вогнепровідного шнуру (сповільнювача) у небезпечній зоні;

направляти або кидати піротехнічний виріб у бік людей, ударяти по них будь-якими предметами;

кидати приведені в дію піротехнічні вироби під ноги перехожих з вікон та балконів, запускати феєрверки з дахів будинків та проводити інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно;

носити піротехнічні вироби у кишенях одягу;

запускати піротехнічні вироби з видимими механічними пошкодженнями;

залишати побутові піротехнічні вироби без нагляду та у місцях вільного доступу до них неповнолітніх дітей;

використовувати побутові піротехнічні вироби особам, які знаходяться у нетверезому стані;

використовувати піротехнічні вироби, які створюють світлові та шумові ефекти, на відстані ближче 100 м від будинків, лікарень, дитячих закладів тощо;

проводити запуск виробів при сильному вітрі.Також, необхідно уникати можливості випадкового спрацювання піротехнічних виробів унаслідок використання відкритого вогню, куріння, дії нагрівальних приладів тощо.

2.6 Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі.

Пам'ятайте, що не можна вдома:

-- користуватися несправними електричними побутовими приладами;

-- захаращувати балкони і підвали;

-- гратися з вогнем;

-- зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали;

-- сушити речі над плитою.

Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:

-- слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом;

-- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники,"

-- вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Пожежа застала вас у приміщенні:

•        ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
•        обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;
•        щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;
•        присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть "Допоможіть, пожежа!", а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
•        якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиніть за собою всі двері);
•        якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон 101).

2.7 Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі.

Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок – пожежі) не дозволяється:

-- зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що;

-- допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд;

-- використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи;

-- довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції;

-- самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

Під час виникнення пожежі у приміщенні школи учні мають виконувати накази і розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи.

Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.

2.8 Домедична допомога постраждалим від пожежі

Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч.

Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:

— заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

— якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого

— цупку тканину;

— як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати

— обгорілу шкіру;

— не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його

— ножицями і зняти те, що знімається;

— до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

2.9 Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно:

— кидати палаючі сірники, недокурки;

— палити суху траву;

— розводити вогнища;

— залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.

Правила пожежної безпеки під час відпочинку на природі, в лісі.

 Теплі весняні та літні  дні сприяють відпочинку на природі.  Більшість громадян виїздить  за місто: на дачу, до води, у ліс. На жаль, на відпочинку люди забувають про правила поведінки в лісі, спричиняючи пожежі.

Перебуваючи в лісовій та парковій зоні на відпочинку, не забувайте дотримуватися вимог пожежної безпеки:

• Виберіть місце для вогнища й обладнайте його.
• Ніколи не залишайте вогнище без догляду.
• Також небезпечною може бути просякнута мастилом, бензином, гасом чи іншою пально-мастильною речовиною ганчірка.
• Пожежу може спричинити навіть заправка паливного баку машини при працюючому двигуні.
• Залишена на сонячній галявині пляшка чи уламок скла, фокусуючи сонячне проміння, здатні спрацювати як запалювальні лінзи. Це досить часто призводить до самозагоряння лісових масивів.

Спалювання сухої трави та пожежі, спричинені безконтрольністю цього процесу, набувають  дедалі загрозливіших масштабів. Під час горіння разом із травою, сухостоєм та опалим листям пошкоджується й верхній гумусний шар, який відповідає за родючість землі. Отже, користі від спалювання немає жодної, а от шкоди – більш ніж достатньо.

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах.

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

Ви опинилися в осередку пожежі:

• не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
• з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
• якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому.

2.10 Підсумкова бесіда. Пожежна безпека.

Якщо виникла пожежа – облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі). Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

ІІІ. Запобігання отруєнь

3.1 Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням.

Профілактика харчових отруєнь.

Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін.

На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які — ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів — при неправильній їх обробці та консервуванні.

Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил:

— збирати гриби тільки з дорослими;

— збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте;

— ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх;

— намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою;

— не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору;

— пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

— ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби;

— будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря.

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму.

Пам'ятайте — без грибів можна прожити!

3.2 Запобігання отруєнню хімічними речовинами

Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь:

•            не можна брати в руки та вживати невідомі речовини;
•            якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих;
•            якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.

Основні правила поведінки дітей при виявленні розливу ртуті

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення -38,870С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Дії при розливі ртуті у приміщенні

- Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

- виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

- відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

- негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.

- вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

- зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

- утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

- вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику

- зберігайте спокій, уникайте паніки;

- виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;

- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

- відчиніть настіж усі вікна ;

- ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

- швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

- вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;

- негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

IV. Правила безпеки при користуванні газом.

4.1 Загальні відомості про природний та зріджений газ.

Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан).

Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.

4.2 Правила безпечного користування побутовими газовими

приладами.

Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється:

— користуватися газовими колонками при відсутності тяги;

— відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;

— стукати по кранах, пальниках твердими предметами;

— сушити речі над газовою плитою.

Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 04.

4.3 Дії населення при виявленні запаху газу.

Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил:

— не вмикайте електрику;

— не запалюйте сірники;

— не паліть;

— провітріть приміщення;

— перекрийте крани газоподачі;

— викличте аварійну бригаду за номером 04.

    Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.

4.4 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом.

Домедична допомога при отруєннях.

При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть — летальний кінець. Необхідно негайно:

•            сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря;
•            винести постраждалого на повітря;

•            прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.

Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-які ліки.

Як діяти у випадку виникнення небезпеки на мережах газопостачання

Якщо відчувається  запах газу в приміщенні, де встановлено газове приладдя:

•    негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
•    не вмикайте електроприладів та освітлення;
•    виведіть людей із загазованих та сусідніх приміщень;
•    організуйте провітрювання приміщень, відкрийте вікна та двері;
•    викличте аварійну службу газу за телефоном "104”;
•    з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.
Якщо відчувається запах газу в приміщеннях із значною кількістю людей:

•    повідомте людей, які знаходяться у приміщеннях, про необхідність негайного залишення приміщень;
•    повідомте аварійну службу газу за телефоном "104”;
•    організуйте провітрювання приміщень;
•    не допускайте людей у загазоване приміщення;
•    організуйте чергування біля входів загазоване приміщення до приїзду аварійної бригади газової служби;
•    з прибуттям аварійної бригади служби газу дійте за їх вказівками.
Якщо відчувається запах газу у під’їзді або у підвалі житлового будинку:
•    повідомте аварійну службу газу за телефоном "104”;
•    організуйте провітрювання під’їзду (підвалу);

•    не допускайте в загазовані приміщення людей;
•    організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;
•    з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.

Запах газу на вулиці (біля газового колодязя), біля газорозподільчого пункту, біля газобалонної установки:
•    повідомте аварійну службу газу;
•    організуйте охорону місця загазованості до прибуття аварійної бригади служби газу;
•    не допускайте людей в загазовану зону.
Вибух газу та пожежа в приміщенні:
•    негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
•    повідомте аварійну службу газу;
•    організуйте гасіння пожежі, при необхідності повідомте пожежну охорону за телефоном "101”;
•    надайте першу медичну допомогу потерпілим, при необхідності, викличте швидку медичну допомогу за телефоном "103”;
•    не дозволяйте входити стороннім у приміщення, де стався вибух;
•    до приїзду спеціалістів залишіть все на своїх місцях, зберігайте обстановку на місці вибуху (пожежі).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Категорично забороняється:

•    проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночку), переставлення, заміну та ремонт газового обладнання;

•    проводити перепланування приміщень, де встановлені газові прилади;

•    вносити зміни у конструкцію газових приладів, змінювати устрій димових і вентиляційних систем (каналів), заклеювати вентиляційні канали, замуровувати "кишеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів;

•    вимикати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматики, арматури і газових балонів.

Для забезпечення Вашої безпеки необхідно дотримуватись таких правил:

•                 Неухильно дотримуйтесь правил користування газовими приладами, стежте за тим, щоб вони були  чистими і справними.
•                 Користуйтеся віконними кватирками для систематичної вентиляції приміщень.
•                 Перевіряйте наявність тяги в димоходах опалювальних печей перед розпалюванням та під час роботи цих приладів.
•                 Стежте за справністю припливно – витяжної вентиляції.
•                 Вимагайте від начальників житлово – експлуатаційних контор перевірки вентиляції та димоходів не менше одного разу на квартал.
•                 При відсутності тяги користуватися колонками, котлами для місцевого опалення, гарячого водопостачання та печами категорично забороняється.
•                 Не розміщуйте баки для кип’ятіння білизни на звичайних конфорках газової плити.
•                 Посуд з широким дном потрібно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами.
•                 Для ремонту газового обладнання залучайте лише спеціалістів газового господарства.
•                 Не вносьте зміни в конструкцію газових приладів.
•                 Не відключайте автоматику безпеки і регулювання.
•                 Не використовуйте опломбовані чи відключені від газопостачання прилади.
•                 Не порушуйте кріплення газових приладів і газопроводів.
•                 Не перекривайте частково чи повністю димові та вентиляційні канали, не змінюйте їх конструкції.
•                 Не дозволяйте дітям користуватися газовими приладами.
•                 Економно використовуйте газ.
•                 Не залишайте без нагляду газові прилади  увімкненими навіть на короткий час.
•                 Будьте завжди уважні при користування газом – у цьому запорука Вашої безпеки!

V. Правила безпеки з вибухонебезпечними предметами.

5.1 Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети

(знахідки) та дії при їх виявленні.

Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

5.2 Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та

речовинами.

Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя.

Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.

Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

5.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового

призначення.

Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того,

не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів.

Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути.

Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів,

5.4 Вогнепальна зброя — не забава. Небезпечність користування

мисливськими рушницями, виготовлення та випробування

вибухових пакетів.

Вогнепальна зброя — не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.

Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.

Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність.

Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.

Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

5.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту.

Правильні дії під час виявлення ВНП.

Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного керівника або когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

5.6 Підсумкова бесіда. Обережність дітей – запорука життя та

здоров'я під час літніх канікул.

Не забувайте про правила безпеки під час канікул.

Пам'ятайте — випадково виявлені боєприпаси несуть у собі велику небезпеку! Знищувати небезпечні предмети можуть тільки спеціальні команди підривників.

Не можна гратися з вогнем, це може привести до трагічних наслідків.

Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.

Небезпечні предмети і речовини.

 Пам’ятка

При виявленні небезпечних речовин і предметів (снарядів, бомб, мін то­що), а також хімічних речовин у вигляді аерозолю, пилу, в крапельно-рідинній формі з неприємним запахом необхідно:

• не доторкатися до небезпечних речовин і предметів;

• припинити доступ до виявлених небезпечних речовин і предметів;

• повідомити службу оперативного реагування району, міста, районну чи мі­ську санітарно-епідемічну службу, управління (відділ) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, відділ внутрішніх справ.

• негайно вийти за межі зони зараження (забруднення);

• при попаданні отруйних речовин на шкіру, одяг, взуття негайно видалити їх ватним тампоном, папером або іншими підручними засобами;

• після виходу із зони зараження необхідно провести часткову обробку від­критих частин тіла водою, бажано з милом, полоскання рота, гортані, носа, очей;

• відчувши ознаки ураження, негайно звернутися до лікарні.

Необхідні дії при виявленні боєприпасів і вибухово небезпечних предметів

Красива і багата земля України. Рясніє вона широколистими лісами, ставками та річками, садами. Але вона ще таїть неждану небезпеку. На жаль, в Україні в цілому ніколи не публікували повні статистичні дані про загибель людей (особливо дітей), які підірвалися на ржавому металі Великої Вітчизняної війни. Але факт, залишається фактом – декілька загиблих у рік – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку в пункт прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Доречі, знайти сьогодні "небезпечну іграшку” можна практично скрізь: в лісі, в старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі і навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобні вибухівки, що можуть з’явитися на вулицях міст і селищ визначити набагато складніше.
 

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

• вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що само розповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника;
• піротехнічні засоби;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
• саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення.

Саме тому необхідно жорстко дотримуватись правил поведінки при виявленні таких предметів.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до предмету;
• пересувати його або брати в руки;
• розряджати, кидати, ударяти по ньому;
• розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
• приносити предмет до дому, у табір, школу.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.
2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).
3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові "трофеї” або такі, що не вибухнули.
4. У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

При виявленні ВНП.

При виявленні вибухового пристрою або підозрілої речі необхідно:

• зберігати спокій;
• негайно повідомити про знахідку представників пожежно-рятувальної служби та міліції за номерами телефонів 101 та 102;
• не палити;
• не користуватись запальничками, іншими джерелами відкритого вогню, а також предметами, що можуть його утворювати;
• не торкатись до підозрілої речі руками або іншими речами;
• у жодному разі не намагатися переміщувати вибуховий пристрій (підозрілий предмет) або змінювати його положення;
• залишити місце, де виявлено підозрілий предмет, при можливості організувати охорону на безпечній відстані, як зазначено нижче.

Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

• обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
• негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
• з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
• перевірте, як йдуть справи у сусідів - їм може знадобитися допомога;
• якщо Ви опинилися поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам.
  Найкраще, що Ви можете зробити – залишити небезпечне місце
•   у разі отримання повідомлення від представників влади (правоохоронних органів, аварійно-рятувальних служб) про евакуацію із будинку необхідно зберігати спокій та чітко виконувати отримані інструкції.
   

Якщо ви знаходитесь на вулиці:

• уникайте великих скупчень людей;
• якщо ви опинились у натовпі, не намагайтесь вийти з нього, рухайтесь у тому ж напрямку, що й натовп;
• руки зігніть у ліктях на рівні грудей та розсуньте їх, звільняючись від тиску на грудну клітину;
• не тримайте руки у кишенях;
• якщо натиск натовпу набрав загрозливого характеру, негайно покиньте будь-яку ношу та позбавтесь від сумок на довгому ремні і шарфу;

якщо ви упали, намагайтесь одразу встати на ноги, не опираючись на руки, а якщо це неможливо, потрібно згорнутись клубком і захистити голову.
VІ. Правила безпеки на воді.

6.1 Уміння триматися на воді — запорука безпеки. Купання у морі,

річці, ставку.

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній — запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

    Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

Пам’ятка 

Варто пам'ятати, що основними умовами безпеки є:

•  правильний вибір і обладнання місць купання;

•   суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах на воді.

ПІД ЧАС КУПАННЯ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

•  запливати за огороджувальні буї;

·        підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

·        залізати на технічні  та попереджувальні знаки, буї та інші предмети;

·        використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

·        стрибати у воду зі споруд, не пристосованих   для цього у місцях, де невідомі глибини та стан дна;

·        організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається ;

·        стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;

·        користуватися для плавання дошками, камерами від волейбольних м’ячів, рятувальними кругами, надувними матрацами;

·        купатися біля причалів;

·        купатися у вечірній час після заходу сонця;

·        стрибати у воду в незнайомих місцях;

·        купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів;

·        засмічувати воду та узбережжя, кидати пляшки та інші предмети.

Забороняється купання:

·        у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах,  ставках,  морських акваторіях й інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку.

   Для попередження нещасних випадків при пірнанні треба виконувати наступні рекомендації:

·        познайомитись з місцем занурення – вивчити рельєф дна;

·        пірнати на глибину 8 – 11 м. і знаходитися  під водою не більше 40 сек.;

·        коли виникає бажання зробити вдих , потрібно випливати на поверхню;

·        пірнати тільки  тоді, коли є  страховий фал.

 1.2. Під час купання не слід робити лишніх рухів, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не приймати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор.

 1.3.Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягнутися.

 1.4.Не можна купатися, якщо ви почуваєте себе хворим.

1.5.Забороняється виходити на недостатньо міцний лід.

1.6.Граючись снігом, треба бути дуже обережним. Кинута в людину сніжка може завдавати чималих травм. Обмерзла кригою сніжка не тільки травмуватиме людину, але й розіб’є вікно, а його відламки можуть травмувати людей, які знаходяться внизу.

1.7.Не грайте у хокей шайбами і клюшками, які зробили самі.

1.8. Дозволяється кататися на ковзанах тільки на міцному льоду, який не має розщілин.

1.9.Під час сильних морозів треба слідкувати, щоб не було відмороження рук, ніг, вух. Після переохолодження, негайно знайти тепле приміщення.

6.2 Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому.

Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:

— якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще — рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;

— якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим;

— якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;

— опинившись на березі, викличте «швидку допомогу».

У разі надання першої долікарняної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:

— очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;

— викликати блювання через подразнення язика;

— покласти під шию валик з одежі;

— зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання;

— зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу;

— розтирати тіло, щоб воно нагрілося.

Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

ПОСТРАЖДАЛИМ НА ВОДІ:

•   покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню;

•   однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, завернутими у салфетку або носову хустинку, видаліть з порожнини рота пісок, мул та інше;

•   рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет в шийному відділі, за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу, утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носу;

•   наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені, водночас "краєм ока" контролюйте підіймання грудної клітки. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проведіть штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань - 16-20 за хвилину;

•   для зовнішнього масажу серця розташуйтесь збоку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть на передньо-нижню поверхню грудини, основу другої долоні в поперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину;

•   у випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 1:5, якщо рятувальників двоє - 2:15;

•   через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонних артеріях. Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри.

6.3 Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на

воді взимку.

Правила поведінки на кризі:

— категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

— обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

— вантаж перевозьте на санях;

— кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см;

— не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

— будьте якомога далі від ополонки;

— протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

— витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

— на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

— не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

— по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

— дайте попити теплої води, якщо є — чаю.

РЯТУВАННЯ ПОТОПАЮЧОГО.

1. Щоб уникнути нещасних випадків на воді та попередити травматизм під час купання треба заздалегідь навчити дітей плавати.

2. Допомогу людині, яка тоне, може надати  будь – яка особа, яка вміє добре плавати. Якщо людина тоне подивіться, чи не маєте ви під рукою рятувальних засобів - рятувального кола, палки, дошки, м’яча, мотузки, які можна кинути. Рятувальник повинен швидко роздягнутися, визначити, де краще увійти у воду і пливти до особи, яка тоне.

3. Якщо течія річки відносить постраждалого, треба спочатку пробігти берегом річки, а потім увійти у воду нижче за течією.

4. До постраждалого треба пливти обережно, позаду. Якщо це не можна здійснити, то треба за 2-3м наблизитися до нього, пірнути, схопити за коліна і повернути до себе спиною.

5. Якщо постраждалий захопив рятувальника і той заважає рухам, необхідно зробити глибокий вдих і затримати його одним із засобів:

- для звільнення від захвату за руки, треба звільнитися одним махом своїх рук у бік великих пальців рук постраждалого;

- для того, щоб звільнитися від захвату двома руками, треба упертися ногами у груди  або плече постраждалого й сильно відштовхнутися;

- для звільнення від захвату за шию або торс рятувальник однією рукою впирається у підборіддя потопаючого, рукою відштовхує його голову назад, а другою рукою підтримує його за поперек.

6.Якщо потопаючий занурився під воду, необхідно впірнути, наблизитися до нього, схопити за волосся, витягнути на поверхню й транспортувати до берега.

7.Особі, яка провалилась під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, не підходячи близько до неї. Якщо лід крихкий, треба лягти на нього. Не поспішаючи, треба допомогти постраждалому вибратися з води.

НАДАННЯ ДОПОМОГИ ВРЯТОВАНОМУ.

1.Витягнути постраждалого з води та негайно відправити кого – небудь за лікарем.

2.Чекати прибуття лікаря, прийняти міри для надання першої допомоги.

3.Якщо постраждалий не втратив свідомість, треба енергійно розтерти йому тіло, надіти суху білизну, напоїти гарячим чаєм чи кавою.

4.Якщо постраждалий втратив свідомість але є дихання та пульс, треба піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, розтерти тіло.

5.Взимку або в холодну погоду треба постраждалого відправити у приміщення, палатку чи машину, зняти мокрий одяг, зробити компрес з одеколону, води або спирту, надіти сухий одяг, напоїти гарячим чаєм або кавою.

6.Якщо постраждалий знепритомнів, треба зробити штучне дихання або зовнішній масаж серця. Штучне дихання та зовнішній масаж серця треба робити послідовно, доки постраждалий почне дихати сам і негайно відправити у лікарню.

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

 Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

•  не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;
• клич на допомогу;
• намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
•  намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну  площу;
• вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

• покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;
• знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
• оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

• крикни, що ти йдеш на допомогу;
• наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
• підклади під себе лижі, дошку, фанеру;
• обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);
• не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;
• витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

6.4 Правила безпечної поведінки на воді та біля води.

Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:

•            діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
•            не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;
•            не можна запливати за обмежувальні знаки;
•            слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія;
•            якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега;
•            не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
•            не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по 20—30 хв;
•            не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду;
•            не подавайте навмисних сигналів про допомогу;
•            не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

Правила поведінки біля водоймищ

 1. Не загоряй надто довго — перегрієшся і отримаєш сонячний удар.

2. Не купайся і не пірнай у воду після тривалого перебування на сонці, тобі може стати погано. Купатися краще вранці або ввечері, коли тепло, але не можна перегрітися.

3. Ніколи не пірнай у незнайомих місцях! Тут може виявитися неглибоко, а інколи на дні лежать гнилі колоди, гостре каміння, об яке можна поранитися, та густі водорості, у яких легко заплутатися.

4. Не грай у тих місцях, звідки легко впасти у воду.

5. Не влаштовуй у воді ігор, пов'язаних із захватами.

6. Не вирушай у плавання на самодільних плотах.

7. Не ходи купатися на водоймища без супроводу дорослих.

8. Не запливай на глибоке на надувних матрацах та кругах.

6.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися

Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води — декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода — найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити.

Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися:

•            купатися рекомендовано вранці і ввечері;
•            не слід купатися наодинці;

•            не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів;
•            не стрибайте головою униз, де невідома глибина.

Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

VІІ. Правила безпеки у користуванні електроприладами, при поводженні з джерелами електроструму.

7.1 Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини.

Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки.

Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

7.2 Правила користування побутовими електроприладами.

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна:

— залишати електроприлади ввімкненими без догляду;

— користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги;

— вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів;

— торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою;

— використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

7.3 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу.

Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.

Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

7.4 Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач.

Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

Правила  електробезпеки

У часи технічного прогресу, нових наукових технологій зросла  кількість небезпек, що чатують на малечу. Поява великої кількості електричного обладнання викликає чималий інтерес у підростаючого покоління.
Для запобігання ураження електричним струмом та попередження нещасних випадків звертаємося до батьків з проханням:

• Не залишайте дітей без нагляду;
•  Інформуйте їх про правила поводження з електричними приладами та правила поведінки поблизу енергообладнання;
• Постійно нагадуйте дітям, як себе поводити в критичній ситуації, коли в біду потрапляють вони або хтось з їхніх друзів.

Зокрема зверніть увагу дітей на те, що:

•                 перш ніж увімкнути побутовий прилад у штепсельну розетку, необхідно оглянути, чи не пошкоджена вилка та перевірити неушкодженість ізоляції електричного проводу;
•                 для того, щоб вимкнути побутовий прилад зі штепсельної розетки, потрібно триматись за вилку, а не за шнур;
•                 не вставляти у штепсельну розетку цвяхи, шпильки та інші предмети;
•                 не ремонтувати пошкоджені вимикачі, лампові патрони, штепсельні розетки, які знаходяться під напругою;
•                 не проводити заміну перегорілих або пошкоджених електричних лампочок, які ввімкнуті в освітлювальну мережу;
•                 не вбивати цвяхи в стіни у місцях можливого знаходження електропроводки;
•                 не підніматись по опорах ліній електропередач до електропроводів та на дахи споруд, над якими проходять електричні проводи;
•                 не проводити ігри поблизу ліній електропередач;
•                 у разі виявлення обірваного проводу лінії електропередач, ні в якому разі не наближатись до нього і негайно повідомити про це дорослих;
•                 не влізати на територію загороджених трансформаторних підстанцій та в їх приміщення.

Пам’ятайте!
Ваша уважність та серйозне ставлення до електробезпеки є запорукою життя та здоров’я ваших дітей! Ваше нагадування може врятувати дитину від ураження електричним струмом і зберегти її життя.

Правила поведінки під час ожеледиці та на льоду

 Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає небезпеки травмувань.

Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на дорогу, автомобіль може виїхати на тротуар.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести, в кращому разі, до каліцтва, а то і до загибелі. 

Що робити, якщо ж ви впали? Якщо через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можливе виникнення ускладнень з неприємними наслідками.

Нестійкі погодні умови - відлига вдень і заморозки вночі сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків та великих деревах.

Пересуваючись містом у період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

 По можливості необхідно триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

Правила поведінки під час ожеледиці

•                  Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю
  підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.
•                  У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний
  шанс утриматися на ногах.

•                  Падай   із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
•                  Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
•                  Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки
  можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик  травмування.
•                  Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це
  небезпечно,  адже є ризик підковзнутися і впасти по, колеса автомобіля, що проїжджає.
•                  Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
•                  Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах,
  нудоту - терміново звернися до лікаря.

Обмороження і переохолодження

ОБМОРОЖЕННЯ

      Вплив на організм негативних температур, особливо якщо погода вітряна і волога, сполучено з постійним ризиком переохолодження й обмороження. Вітер

підвищує імовірність і того, і іншого, тому що охолодне дія повітря підсилюється. Охолодна здатність повітря, що рухається при температурі -20 С

зі швидкістю 48 км/година, така ж, як у повітря при -40 С, у якого швидкість всьго 8 км/година. Вологість також підвищує небезпека, оскільки теплопровідність вологого і холодного повітря більше, ніж у сухого і теплих; тому він може більш інтенсивно відводити тепло від тіла.

      Особливої уваги вимагають руки і ноги. Вони знаходяться на периферії кровообігу, а тому можуть дуже швидко прохолоджуватися. Зробіть усе можливе, щоб застібки на зап'ястях, щиколотках, шиї і талії були ефективні, але не перешкоджали кровообігу.  У морозну погоду потрібно частіше перевіряти ноги, немає чи симптомів обмороження. При обмороженні ноги зніміть з потерпілого взуття і сховайте ногу в тепле місце на своєму тілі — у пахву, у чи пах на груди. Зберігайте руки по можливості захищеними, у разі потреби зігрівайте їх під пахвами чи між стегнами. Якщо ви відчуєте, що мороз "кусає" пальці ніг, зігрійте їх, якщо можливо, об тіло свого супутника. Якщо ви один, постарайтеся зігріти пальці, ворушачи ними, рухаючи чи ногою за допомогою масажу.

Ризик обмороження вимагає особливої пильності, оскільки, по-перше, воно може відбутися непомітно для вас, і, по-друге, будучи досить серйозним фактором саме по собі, воно може привести до гангрени. У постраждалій частині тіла може виникнути як відчуття поколювання, так і оніміння. Слідом за цим шкіра може чи побіліти придбати сіруватий відтінок. Важливо частіше перевіряти стан відкритих частин тіла, особливо обличчя, включаючи ніс. Якщо ви знайдете обморожені ділянки, їх випливає повільно і природним образом відігріти. Кращий метод відігрівання — притисненням "шкіри до шкіри" (наприклад, сховавши руки пахви).

       Для акуратного відігрівання може бути використана тепла вода, температуру якої можна перевірити як при купанні дитини у ванночці, тоб-то ліктем. Сховайте потерпілого в укриття якомога швидше; у будь-якому випадку захистите його від подальшої втрати тепла за допомогою ковдр, додаткового одягу чи інших матеріалів. По можливості, скоріше забезпечте його гарячою чи водою питвом.

Якщо виявлене обмороження:

* не тріть і не масажуйте постраждалий ділянку;

* не прикладайте чи сніг лід — це небезпечно;

* не використовуйте для відігрівання гарячі чи камені вогонь;

* не давайте пити алкогольні напої;

* не дозволяйте потерпіл ходити, спираючи на недавно відморожену ногу;

* не розкривайте пухирів, що можуть з'явитися.

Людина виглядає безглуздо, якщо він корчить пики, але в умовах Арктики це може допомогти уникнути обмороження. Ніколи не тріть і не масажуйте відкритих ділянок шкіри.

"Окопні ноги"

      Якщо ноги довгостроково знаходяться в холодній воді, результатом цього найчастіше може з'явитися те, що іноді називають "окопні ноги ". Кінцівка при цьому німіє, стає білої і нечуттєвою; шкіра може лопатив і покриватися виразками. Варто знати, що такий стан може виникнути не тільки в граничній холодній воді. Для цього може виявитися достатнім 15 С, що істотно вище крапки замерзання. Тому, якщо у вас мокрі ноги, частіше перевіряйте їхній стан. Для профілактики варто намагатися не допускати контакту ніг з водою. Якщо є, користайтеся рибацькими чоботями. Якщо ви промочили ноги, зніміть взуття, вилийте з її воду і якомога швидше відіжміть і переодягніть носки. Періодично по 5-10 хвилин розтирайте ноги, намагайтеся постійно ворушити ступнями і пальцями.

      Якщо ж переохолодження ніг усе-таки відбулося, варто надійти в такий спосіб:

1. Дуже акуратно осушите ноги, не розтираючи шкіри.

2. Ті місця, де шкіра тріснула, змажте антисептичним кремом.

3. Забинтуйте ноги (не туго!).

4. Тримаєте тіло в теплі, але постарайтеся, щоб ступні відігрівалися так повільно, як тільки можливо; ноги підніміть.

5. Не дозволяйте потерпілому ходити.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ

      Якщо тіло втрачає тепло швидше, ніж організм у стані його компенсувати, виникає переохолодження. Серед умов, що сприяють цьому, варто виділити холодну, вологу погоду, мокрий одяг, занурення в холодну воду, виснаження, недостатній одяг і недостачу їжі і питва. Переохолодження не завжди легке діагностувати. Тому важливо стежити, чи не проявилися у вас наступні симптоми:

* блідість і сильне, некероване тремтіння;

* ненормально низька температура тіла (перевіряється на   ощупь);

* слабість і утома м'язів;

* сонливість і ослаблення зору;

* скорочення частоти серцебиття і подихи;

* непритомність, утрата свідомості (особливо небезпечно!).              

      На додаток до цих ознак, мабуть, найбільш разючою вказівкою на початок переохолодження є помітні зміни психічного складу потерпілого. Экстраверт здатний стати інтровертом, агресивність перемінитися покірністю, чи навпаки. Причому не підлягає сумніву, що переохолодження, якщо не прийняти невідкладних мір, здатно виявитися смертельно небезпечним. Холод і вогкість може швидко убити хворої чи травмованої людини. У таких умовах постарайтеся скористатися найближчим укриттям — за скелею, чи стінкою в якому-небудь природному поглибленні. Не слід намагатися відігріти такої людини гарячою водою, чи вогнем тертям. Найкраще лягти з ним в один спальний мішок і зігріти своїм тілом. Так само можна бороти з переохолодженням здорової людини.

      Згадані вище міри повинні бути спрямовані на припинення втрат тепла тілом і заповнення загубленого. З цією метою необхідно:

1. Якомога швидше забезпечити укриття від вітру і холоду.

2. Якщо маються сухий чи одяг які-небудь покривала, заміните ними мокрий одяг. Заміна повинна відбуватися поетапно, відкриваючи на кожнім етапі мінімальну поверхню тіла і на мінімальний час.

3. Якщо немає сухого одягу, залишіть вологий одяг на потерпілому, але закрийте її зверху додатковою ізоляцією від холоду, а зовсім зверху — вологонепроникним покриттям, що різко знижує тепловіддачу.

4. Підведіть тепло до тіла потерпілого; гарним джерелом може бути його супутник.

5. Якщо потерпілий знаходиться у свідомості, дайте йому гарячу їжу і питво.

У випадку переохолодження майте на увазі також наступні обставини:

* продовжуйте процедури, навіть якщо подих і серцебиття не виявляються. У цьому випадку буде потрібно штучне дихання і непрямий масах серця. Не можна вважати, що людина, умер від переохолодження, за винятком ситуації, коли відновлена нормальна температура тіла, а потерпілий не оживає;

* звертайтеся з постраждалим обережно, що змерзнула шкіру і плоть легко зашкодити;

* не допускається чи терти масажувати постраждалий ділянка, щоб стимулювати кровообіг;

* не відігрівайте постраждалого занадто швидко;

* не дозволяйте потерпіл напружуватися;

* не давайте потерпілому алкоголю.

ВИВИХ ТРАВМАТИЧНИЙ

Завдання (після вправлення вивиха і імобілізації суглоба: плечово-гіпсовою лончеткою на протязі 3 тиж., ліктьово-гіпсовою лончеткою під кутом 90⁰ 5-10 днів, колінно-гіпсовою гільзою в положенні легкого згинання пер. кутом 5⁰ на протязі 5-6 тиж.). попередити розвиток запальних явищ в суглобі, прискорити розсмоктування крововиливів, відновити об‘єм рухів, укріпити м‘язи і зв‘язки:

1. ДДТ ділянки суглоба після вправлення вивиху
2. Солюкс інфраруж на ділянку суглоба
3. Новокаїн – електрофорез на ділянку суглоба поперечно
4. Парафінозокеритові аплікації на ділянки суглоба (крім ліктьового, де можлива оссифікація плечового м‘яза). Після зняття фіксуючої пов‘язки (t=48-52⁰С) 20-30 хв.
5. ЛФК обережно збільшуючи кількість рухів від 10 до 50.
6. Масаж легкий в перші 2-3 дня масують ділянку вище суглоба не викликаючи посилення болю 10 хв. 1-2 раза в день. 3-4 дня масаж суглоба (за виключенням ліктьового), масаж якого починають до кінця 2-ої декади після травми.

Правила поведінки під час перерви

(запобігання дитячому травматизму).

 1. Під час перерви учень зобов’язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися до наступного уроку.

2. Під час перерви забороняється:
– бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях;
– штовхатися або грати у м’яча у приміщеннях, не пристосованих для цього;
– сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки за погані слова, битися.

 3. У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги вчителів, працівників їдальні та чергових і дотримуватися черги.

 4. Заборонено перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.

5. Заборонено виносити їжу і напої за межі їдальні.

Пам’ятка безпечної поведінки вдома та на вулиці.

Якщо ви залишилися вдома без дорослих, нікому чужому не відчиняйте двері. На питання незнайомих людей, чи є тато та мама, краще відповісти, що батьки зараз відпочивають. На телефонні дзвінки з питанням, чи є батьки вдома або коли вони повернуться з роботи, треба відповідати, що вони зараз зайняті й запитати, коли й кому зателефонувати.

Ніколи не запрошуйте додому малознайомих хлопців і дівчат.

Не хваліться перед людьми тим, що у вашій квартирі є дорогі речі, такі як відеоапаратура тощо.

Не носіть із собою великі суми грошей, а якщо таке станеться — не хваліться цим.

Знайомте своїх друзів із батьками.

Не лякайтеся, коли, знаходячись у квартирі, почуєте, що хтось намагається відчинити вхідні двері, голосно запитайте: «Хто там?». Якщо двері продовжуватимуть відчиняти, зателефонувавши 02, викличте міліцію та вкажіть точно адресу. Потім з балкону чи вікна голосно покличте на допомогу.

Виходячи з дому, не забувайте зачинити балкон, кватирки, особливо якщо живете на нижніх поверхах.

Не залишайте у дверях записок, бо це привертає увагу сторонніх людей.

Будьте уважними із ключами від квартири, не залишайте їх у поштовій скриньці та в інших місцях. У випадку пропажі ключів відразу сповістіть батьків, щоб замінити дверні замки.

На вулиці будьте уважним. Переходьте проїзну частину тільки на зелений сигнал світлофора або по пішохідному переходу. Пам'ятайте, що водій не завжди може попередити біду, якщо ви порушили правила вуличного руху. Не стійте близько біля автомобіля, який зупинився.

Не сідайте до незнайомих в автомобіль, щоб покататися, якщо навіть дуже хочете або запізнюєтеся.

Якщо незнайомці запросили вас послухати музику, подивитися фільм, погратися із собакою (може бути будь-яка інша пропозиція) — не поспішайте погоджуватися, перш ніж це зробити, спитайте у батьків або вчителів.

Не заходьте в ліфт з незнайомими людьми без батьків.

Якщо у дворі або біля школи хлопці вимагають гроші, негайно зверніться до дорослих і по можливості до міліції.

Не розмовляйте на вулиці з п'яними, навіть знайомими людьми, бо п'яна людина сильно змінюється, її вчинки можуть бути непередбачуваними та жорстокими.

Якщо відчуваєте, що вас переслідують, зайдіть до магазину або іншої установи. Можна попросити працівника цієї установи провести вас додому.

Необхідно знати, що все нове, незнайоме може нести в собі небезпеку. Незнайомі предмети, пакети, банки та інше не можна відкривати, нюхати, брати в руки, кидати у вогонь, бо в них можуть бути отруйні речовини.

Не грайтеся сірниками, петардами, бенгальськими вогнями, свічками, не розпалюйте багаття, не вмикайте незнайомі електроприлади, не проводьте самостійно досліди у відсутності батьків, бо це може стати причиною пожежі.

У випадку необхідності телефонуйте:

01 — пожежна безпека

02 — міліція

03 — «Швидка допомога»

04 — газова служба

Будьте уважними! Бережіть себе!

За допомогою звертайтеся до батьків та вчителів — вони ваші перші помічники та порадники.

Перша допомога в екстремальних умовах.

Послідовність дій при наданні першої допомоги.

      Нижче я описую тільки такі прийоми першої допомоги, що можуть бути застосовані (і були випробувані на практиці) в умовах екстремальної ситуації, сполученої з боротьбою за існування, у який виявляється людина удалечині від цивілізації. Як і завжди в надзвичайній ситуації, варто оцінити необхідність першої допомоги, установити першочергові задачі, а потім скласти план дій і виконувати його. Зрозуміло, ваші рішення можуть сильно залежати від конкретної ситуації, але, незалежно від обставин, дотримуйте наступних правил:

* Зберігайте спокій. Яка би серйозної ні була чи травма небезпечної ситуація, паніка тільки послабить вашу здатність думати і знизить ефективність ваших дій. Крім того, при цьому ви втратите час - а в кризовій ситуації час може вирішити на користь чи життя смерті.

* Уникайте непотрібного ризику. Це не боягузтво. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.  

* Перед тим як діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко.

* Постарайтеся заспокоїти й утішити потерпілих.

* З'ясуєте, немає чи інших  людей, що могли б допомогти вам справитися із ситуацією. Зокрема, пошукайте, немає чи серед них чи медика людей, більш досвідчених, чим ви.

* При оцінці наслідків нещасливого випадку максимально використовуйте свої органи почуттів. Запитуйте. Дивитеся. Слухайте. Нюхайте. Потім подумайте і дійте.

      Попросите потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, відповідно до його відчуттів, у нього не в порядку.

Пам'ятка «Безпечні зимові канікули»

Розпочинаються зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку

Правила поведінки на водоймах, вкритих кригою.

•                 Не можна з'їжджати на лижах із крутого берега на кригу: у разі різкого навантаження він може провалитися.
•                 Категорично забороняється дітям грати на тонкій кризі.
•                 Небезпечно бути біля берегів, де найчастіше виникають промоїни,
  тріщини й розриви льоду.
•                 На льоду  краще  мати при  собі  знаряддя  безпеки  (лижі,  мотузку, палицю).
•                 Обходь місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.
•                 Переходь річку тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менше за 15—20 см.
•                 Катайся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних для цього
  місцях.
•                 Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, негайно
  повертайся на берег. Не біжи, відходь повільно, не відриваючи ніг від льоду.

Обережно: бурульки!

•                  Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
•                  Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
•                  Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
•                  У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

Пам'ятка безпечної поведінки

 під час літніх канікул.

1. Гуляти й гратися можна в місцях, які призначені для цього.

2. Небезпечними для ігор можуть бути сходи, підвали, горища, будівельні майданчики, ліфти.

3. Під час ігор у небезпечних місцях можна одержати травми й каліцтва різного ступеня тяжкості.

4. Під час ігор не варто демонструвати свою хоробрість одноліткам, стрибаючи з великої висоти, пірнаючи з крутих схилів на велику глибину, здираючись якнайвище на дерева.

5. Під час літнього відпочинку слід поводитися так, щоб не мати дорікань із боку дорослих.

6. Під час канікул слід, як і раніше, дотримуватися правил техніки пожежної безпеки.

7. Не можна брати в руки незнайомі предмети, кидати їх у вогонь, гратися ними. Найкраще повідомити про місце їхнього знаходження дорослим.

8. Під час відпочинку на узбережжі слід обов'язково дотримуватися правил поведінки на воді й поблизу неї.  

9. Одяг та взуття для відпочинку слід вибирати згідно із сезоном.

10. Після контакту зі свійськими тваринами слід добре вимити руки з милом.

Болото — не місце для розваг!

Ти йдеш по лісу і раптом під ногами заплюскотіла вода, земля почала зникати з-під ніг. Ти потрапив у болото...

Стій! Попереду може бути трясовина, яка має здатність засмоктувати все живе. Хоча зверху росте мох і, на перший погляд, навколо ніби звичайна твердь, але ступивши крок, можеш опинитись в бридкій густій смердючій рідині, що повільно засмоктує, аж доки не зімкнеться над головою.
Чи можна вибратись з трясовини? Це вдається не кожній (навіть дорослій) людині. Панічні безпорадні рухи не допоможуть. Навпаки, сприятимуть швидкому зануренню.
          Уникнути потрапляння в трясовину можна, рухаючись з величезною обережністю (краще поповзом) або перестрибуючи з купини на купину (але так, щоб не потрапити у впадину з трясовиною).
Купини на болотах утворені могутнім шаром торфу, на якому ростуть навіть дерева. їх корені скріплюють ґрунт, не дають перемогти трясовині.

Поради Королеви Безпеки

Якщо ти потрапив в болото:
— ступаючи на купини, намагайся притримуватись за дерева чи кущі, що там ростуть;
— перш ніж поставити ногу, перевіряй палицею стійкість ґрунту

Якщо провалився в трясовину:
— голосно клич на допомогу;
— розкинь руки в сторони, заспокойся;
— спробуй обережно дотягнутися до якогось дерева чи куща і повільно підтягуйся до них.

Якщо твій товариш потрапив у трясовину:
— знайди довгу міцну палицю, підповзи до потерпілого і подай йому її кінець;
— повільно підтягуй потерпілого до стійкої місцини;
— одразу голосно клич на допомогу.

Дитячий травматизм.

«Бережи свої очі!»

1. Не торкайся очей брудними руками, рукавами одягу тощо. Якщо в око потрапила порошинка, його треба промити кип'яченою водою, а коли це неможливо — видалити її чистим носовичком.

2. Дотримуйся правил безпеки під час роботи у майстерні або виконуючи хатню роботу.

3. Не нахиляйся низько над каструлею з окропом або сковорідкою, на якій шкварчить масло.

4. Будь дуже обережним із пральним порошком, розчинами для миття посуду та іншими хімічними речовинами. Перед застосуванням зверни увагу, на їхню упаковку — на ній має бути написано, як поводитись, якщо така речовина потрапила в очі.

5. Обережно поводься із гострими предметами під час гри! Розмахуючи палицею перед обличчям товариша, ти можеш випадково поранити йому око.

6. Будь уважним під час прогулянок та забав. У лісі чи в саду око може поранити гостра гілка.

7. Якщо ти сильно пошкодив око, негайно звернися до лікаря!

Коли кусають комахи

Вкусити людину можуть ґедзі, комарі, мухи, кліщі, блохи...
Найчастіше дістається людині від ос та бджіл. Отрута потрапляє через жало, яке знаходиться в хвостовій частині черевця.

Прояви ураження:
— місце, куди вжалила комаха, починає пекуче боліти (причому біль не вгамовується протягом кількох годин);
— з'являються почервоніння та набряк;
— у деяких людей єдиний укус бджоли чи оси може викликати важку алергічну реакцію і навіть смерть;
— за сильної реакції на укус з'являються підвищене серцебиття, задишка, руки та ноги холонуть. Шкіра бліднішає, можливі навіть судоми та порушення зору, запаморочення, блювання.
Увага! Особливо небезпечні укуси в голову, ротову порожнину, губи.
Запам'ятай! Якщо після укусу бджоли або оси з'явився великий набряк, відчуття ядухи, нудота, спазми в животі, негайно звернись до лікаря!

Перша допомога.

1. Видали з ранки жало, але так, щоб не роздушити мішечок з отрутою. Тому не варто видавлювати жало чи намагатись витягнути його пальцями. Краще обережно пошкреби по місцю укусу тупим боком ножа чи нігтем, тоді і жало, і мішечок вийдуть назовні.

2. Промий ранку водою з милом.

3. Місце укусу потри нашатирним спиртом, борною кислотою або одеколоном.
4. Від болю та свербежу може допомогти дезодорант від поту (немає значення, «бризкалка» чи «кулька»), У ньому є речовини, які зменшують дію бджолиної отрути.
5. Допомагає змочена водою та прикладена до ранки пігулка валідолу.
6. Можна продезінфікувати ранку спиртом чи хоча б розчином марганцівки.
7. Можна накласти на місце укусу напівспиртовий компрес.
8. Гарний засіб від укусів комах — цибуля. Відріж шматочок і білим соком змаж місце укусу.
9. Біль та свербіж також знімає листок подорожника. Тільки пам'ятай: якщо просто приліпити листок до шкіри, великої користі не буде. Листок спочатку треба добряче розім'яти чи пожувати. Тоді вивільняються лікувальні речовини, котрі є в клітинах рослини. Цю зелену масу треба прикласти до місця укусу.
10. Втамувати біль від укусу допомагає і зубна паста. Ментол, що в ній міститься, знімає біль і набряк. Пасту необхідно втерти в місце укусу і накласти холодний компрес.

Запам'ятай! Бджіл і ос дратує запах спирту, парфумів, дезодорантів, різкі рухи.

Як захиститись від комарів, кліщів та інших надокучливих комах?

Збираючись на природу, одягни одяг, який тісно облягає твоє тіло. Светр повинен бути заправлений всередину; на ногах обов'язково шкарпетки; на голові — хустка чи капюшон.
Повернувшись з лісу, відразу оглянь своє тіло, обстеж всі зморшки на шкірі. Найкраще кліща видно на сонці.
• Якщо тебе вкусив кліщ, повідом про це дорослих — сам ти не впораєшся з цією проблемою.
• Виривати кліща, що присмоктався, ні в якому разі не слід — «голівка» зостанеться в шкірі і викличе запалення, що більш небезпечне, ніж сам укус. Краще притиснути до кліща пляшечку зі спиртом чи одеколоном, і кліщ відпаде сам.

• Якщо, граючись на горищі, ти помітив гніздо ос, не експериментуй! Швиденько, але спокійно, без зайвих різких рухів, втікай.
• Оса, як і бджола, що повзає по твоїй руці, ніколи не укусить, якщо ти її не потурбуєш.

Мухи пробують їжу ногою. Упевнившись, що речовина їстівна, муха своїм запахом «повідомляє» іншим родичам про знахідку, на яку злітається вже велика компанія.Ця сіро-чорна істота довжиною 10 мм не сосе кров, не кусає, але надзвичайно неприємна своєю надокучливістю. Вона небезпечна тим, що сідає не лише на харчові продукти, але й на різні нечистоти, відкладаючи там яйця, і тому може переносити дуже небезпечні хвороби.

Ґедзі — це великі мухи (2—3 сантиметри в довжину) . Самка просто осліплює людину чи тварину, намагаючись залізти їм в очі, щоб насмоктатися крові, відкласти яйця під шкіру жертви. Ґедзі наносять велику шкоду тваринництву: різко зменшуються надої молока; корови та коні, виведені з терпіння надокучливими комахами, інколи починають лютувати, кидаються в гущавину кущів, залізають у воду, можуть при цьому травмувати і людину. Укуси ґедзів не лише дуже болючі, але й небезпечні. Адже ґедзі є переносниками таких хвороб, як сибірська виразка, поліомієліт.

Як кусаються комарі, знає кожний, але не всі знають, що робити це вміють лише самки. Комарі ж харчуються лише нектаром квітів. Якщо самка не зможе насмоктатися крові, потомства в неї може й не бути.
Молодість свою комарі проводять у воді, а зрілість — в повітрі. Самка відкладає малюсінькі яєчка в якусь водойму, де нема течії. З яйця виходить схожа на черв'ячка личинка. Щоб добути собі їжу, за добу вона проціджує крізь себе цілий літр води. Дихає личинка через трубочку, яка знаходиться у неї на «хвості» і виставлена над водою. Дуже небезпечний малярійний комар. Він є переносником хвороби малярії.

Обережно: тварини!

Останнім часом в містах та селах постала проблема — наявність великої кількості безпритульних собак. Зграї дворняг, великі і малі породисті собаки розгулюють по вулицях, збираються на пустирях, смітниках, в лісових смугах тощо. Голодні та злі, вони завдають певної загрози здоров'ю, а іноді й життю людей. Надзвичайно небезпечними можуть бути і коти: рани, заподіяні котами, гояться набагато гірше, ніж укуси собак.

Але вчені доводять, що бродячі тварини нападають на людину рідше, ніж свійські. Це трапляється тому, що людина поводиться зі свійськими тваринами як господар, забуваючи правила елементарної безпеки, вважаючи, що «знайома» тварина не заподіє зла. І помиляється. Щоб при спілкуванні з твариною не сталося лиха, вивчи ці правила:

1. Дражнячи собаку чи кішку, відбираючи у них смачну кістку чи дитинча, замахуючись палицею чи знущаючись, ти змушуєш тварину оборонятися. Не роби цього!

2. Особливо стережись собак-охоронців: ротвєйлерів та доберманів. У них загострене почуття охорони господаря, тому вони нападають частіше.

3. При зустрічі з собакою уникай вузьких місць. Ніколи не втікай — це викликає у собаки рефлекс переслідування. Повернись до пса обличчям і не рухайся.

4. Під час спілкування з хворою твариною можна заразитися. Будь обережним!

5. Прийшовши до зоопарку, ніколи не просовуй руки в клітки з тваринами, не дражни їх.

Як уникнути сутички з собакою, що втратив почуття гумору?

1. Не ставай ініціатором конфлікту з незнайомим собакою. Навіть найсерйозніший пес не кидається на людину першим. Собаки не вміють говорити «Добрий день!», не користуються виделкою і ножем, але в них є свій етикет. Минаючи агресивно настроєного собаку, не можна пильно дивитися йому в очі і усміхатися. По-собачому це означає показувати зуби і вихвалятися силою. Краще у такому випадку поводитися скромно. Бо раптом собаці захочеться перевірити твої бійцівські якості?

2. Не біжи, не втікай. Повернися до собаки обличчям, не допускай, щоб він підійшов до тебе збоку чи ззаду. Поспостерігай за котами — вони цей прийом виконують на п'ятірку.

3. Не замахуйся на собаку і не кричи «Йди туди, звідки прийшов!». Накажи йому: «Стояти!», «Сидіти!», «Лежати». Це допоможе йому заспокоїтись і взяти себе «в лапи».

4. Особливо небезпечний собака, що присів — він готовий стрибнути. Тоді треба захистити горло — притисни підборіддя до грудей і вистав уперед руку.

5. Собаки не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайся цим. Можеш упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти.
Канадський листоноша Дік Макферсон винайшов свій спосіб захисту від собак. Якось на нього напала ціла зграя бродячих псів. Оцінивши ситуацію, листоноша став рачки і з лютим гарчанням кинувся на найбільшого собаку. І переміг.

6. Якщо тебе вкусив собака, промий ранку мильною водою, помаж йодом, забинтуй. Негайно звернися до лікаря, щоб зробити щеплення проти страшної хвороби — сказу. І найголовніше — не виганяй з дому свого чотириногого друга.

Підготовка до походу в ліс

•        Повідомте про те, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає - залиште записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, які відправляються разом з вами, напрямок руху й приблизний час повернення).

•        Візьміть собі за правило - перед подорожжю або походом у ліс,переглянути карту або хоча б намалювати від руки план місцевості й запам'ятати орієнтири.

•        Надягніть зручний одяг і взуття, що відповідає місцевості й погоднім умовам. Потрібно пам'ятати - погодні умови можуть змінюватися дуже швидко.

•        Одягайтесь у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у випадку вашого пошуку.

•        Переконаєтеся, що все ваше спорядження у відмінному робочому стані. Якщо ви сумніваєтеся брати ту або іншу річ, пам’ятайте – зайвий вантаж буде вам заважати.

У лісі.

•        Встановіть між собою сигнали, щоб не втратити один одного в лісі, особливо у випадку несподіванок - свистом або голосом.

•        Постарайтеся запам'ятати орієнтири під час руху в лісі. Щоб не заблудиться - залишайте позначки. Без зорових орієнтирів людина у лісі починає переміщатися колами.

•        Виберіть місце для вогню й облаштуйте його. Ніколи не залишайте вогонь без догляду. Не загашений вогонь може стати причиною лісової пожежі.

•        Ніколи не пийте воду з рік й озер. Найбільш надійне джерело води - струмок. Біля місць, де ви побачили мертву рибу або мертвих тварин не можна навіть мити руки.

•        Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість - обходьте її. Болотною водою теж не можна користуватися. Біля боліт, як правило, водиться багато гадюк.

•        Пам’ятайте - збирати можна тільки ті гриби і ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не пробуйте сирі гриби; ніколи не збирайте гриби і ягоди біля транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях – отруйні.

  Уникайте диких тварин. 

Пам’ятайте, що небезпечними можуть бути й лось, і олень, і лисиця. У людей і тварин близько 150 загальних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. У випадку явно агресивного поводження тварин, можна використати, як засіб захисту, вогонь або стукати ціпком по дереву.

Уникайте додаткових неприємностей із тваринами, особливо в нічний час. Ніколи не залишайте їжу у вашому таборі або біля місця вашого відпочинку, краще покладіть їх на дерево; залишки їжі зарийте подалі від місця вашого відпочинку.

Будьте обережні при зустрічі зі зміями. 

У випадку зміїного укусу швидко видавіть з ранки краплі крові з отрутою й висмоктуйте кров наступні півгодини, увесь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах й у порожнині рота. Потім необхідно накласти щільну пов'язку вище місця укусу й терміново відправитися в лікарню.

 У лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла.

Якщо вас вкусив кліщ, потрібно не пробувати його виколупувати, а якнайшвидше звернутися в лікарню.

•        Якщо ви опинилися біля зламаних дерев - не затримуйтеся. Вони опираються один на одного й можуть упасти, особливо під час вітру. Не ховайтеся під високими деревами й не залишайтеся на галявині під час зливи із блискавкою, тому що блискавка може вдарити в саме високе місце.

•        Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях. Спочатку огляньте й переконайтеся у відсутності захованих під водою перешкод (камінь, металобрухт, гострі  гілки або мілководдя). Уникайте води з швидкою течією. Ніколи не плавайте поодинці.

Правила поведінки під час екскурсій

У музей, на виставку
1. Веди себе спокійно, стримано.
2. Уважно оглядай, слухай, не перебігали безладно від одного до іншого.
3. Без дозволу нічого не чіпай.
4. Голосно не розмовляй.
5. Не забудь подякувати екскурсовода.
На  природу
1. Візьми чисту воду для пиття та миття рук.
2. Не пий сиру воду з природних водоймищ.
3. Не збирай невідомі тобі рослини, ні в якому разі не бери їх до рота.
4. Не засмічувати природу.
5. Не розпалював багаття.
6. Не ламай дерева.
7. Після заходу йди просто додому.
8. Дотримуйся правил дорожнього руху.

Правила поведінки під час прогулянки
1. На прогулянку виходь у строю.
2. Грай на спортмайданчику.
3. Не грай з колючими, масивними предметами.
4. Не штовхатися, не став підніжки.
5. Не кидайте сніжками, камінням, різними предметами.
6. У туалет йди тільки з дозволу вчителя, вихователя.
7. З вулиці заходь в строю.

Правила дорожнього руху
1. Проходь по тротуару тільки з правого боку. Якщо немає тротуару, йди по лівому краю дороги, назустріч руху транспорту.
2. Дорогу переходь у тому місці, де вказана пішохідна доріжка або встановлено світлофор. Дорогу переходь на зелене світло.
3. Коли переходиш дорогу, дивись спочатку ліворуч, потім  направо.
4. Якщо ні світлофора, переходь дорогу на перехресті. Перетинати вулицю треба прямо, а не навскоси.
5. Не йди дорогу перед близько йде транспортом.
6. На проїжджій частині гри суворо заборонені.
7. Не виїжджати на проїжджу частину на велосипеді.

Правила поведінки під час уроків технології:
- При роботі з голкою -
1. Бережи голку завжди в ігольніце.
2. Не залишай голку на робочому місці без нитки.
3. Передавай голку в ігольніце і з ниткою.
4. Не бери голку в рот, не грай з нею.
5. Не застромлювати голку в одяг.
6. До і після роботи перевір кількість голок.
7. Бережи ігольніцу завжди в одному місці.
8. Не відволікайся під час роботи з голкою.
- При роботі з ножицями -
9. Працюй з добре відрегульованими і заточеними ножицями.
10. Ножиці повинні мати тупі, округлі кінці.
11. Не залишай ножиці розкритими.
12. Передавай ножиці кільцями вперед.
13. Не грай з ножицями, не підносив до лиця.
14. Використовуй ножиці тільки за призначенням.

                       Правила поведінки в їдальні
1. Чергові йдуть в їдальню на 10 хвилин раніше для сервірування столу.
2. Іди тільки в строю.
3. Перед їжею обов'язково вимий і насухо витри руки.
4. Займи своє місце.
5. Під час їжі не розмовляй.
6. Дотримуйся чистоту і порядок на столі.
7. Після їжі прибери посуд за собою.
8. Раніше доїв - почекай товаришів.
9. Повертайся в клас в строю.

                       Правила поведінки під час прогулянки
1. На прогулянку виходь у строю.
2. Грай на спортмайданчику.
3. Не грай з колючими, масивними предметами.
4. Не штовхатися, не став підніжки.
5. Не кидайте сніжками, камінням, різними предметами.
6. У туалет йди тільки з дозволу вчителя, вихователя.
7. З вулиці заходь в строю.

"Про шкоду куріння "

Про шкоду куріння сказано багато. Проте занепокоєння учених і лікарів, викликане поширенням цієї згубної звички зростає, оскільки поки що значна кількість людей не вважає куріння шкідливим для здоров'я.

Куріння - не заняття, яке можна кинути без зусиль. Це справжня наркоманія, і тим більше небезпечна, що багато хто куріння не сприймає серйозно.

Нікотин - одна з найнебезпечніших отрут рослинного походження. Птиці (горобці, голуби) гинуть, якщо до їх дзьоба всього лише піднести скляну паличку, змочену нікотином. Кролик гине від ¼ краплі нікотину, собака - від 1/2 краплі. Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 міліграмів, або 2-3 краплі.

Саме така доза поступає щодня в кров після викурювання 20-25 сигарет (в одній сигареті міститься приблизно 6-8 міліграмів нікотину, з яких 3-4 міліграми потрапляє в кров).

Курець не гине тому, що доза вводитися поступово, не в один прийом. До того ж, частину нікотину нейтралізує формальдегід - інша отрута, що міститься в тютюні. Протягом 30 років такий курець викурює приблизно 20000 цигарок, або 160 кг тютюну, поглинаючи в середньому 800 г нікотину. Систематичне поглинання невеликих, не смертельних доз нікотину викликає звичку, пристрасть до куріння.

Нікотин включаєся в процеси обміну, що відбуваються в організмі людини, і стає необхідним.

Проте, якщо некуряща людина в один прийом отримає значну дозу нікотину, може настати смерть. Такі випадки спостерігалися в різних країнах. Крупним вченим - фармакологом Н.П.Крафковим описана смерть молодої людини після того, як вона вперше в житті викурила велику сигару.

У Франції, в Ніцці, у результаті конкурсу «Хто більше викурить» двоє «переможців», викуривши по 60 сигарет, померли, а останні учасники з важким отруєнням потрапили до лікарні.

У Англії зареєстрований випадок коли 40 - літній чоловік, що тривалий час пилив,  за ніч, під час важкої роботи, викурив 14 сигар і 40 сигарет. Вранці йому зробилося погано, і, не дивлячись на надану медичну допомогу, він помер.

У літературі описаний випадок, коли в кімнату, де лежав тютюн у в'язках в порошку, поклали спати дівчинку і вона через декілька годин померла.

Радіаційна безпека

Радіаційна безпека – це комплекс заходів, що зумовлюють безпечні умови роботи з радіоактивними речовинами та джерелами тонізуючих випромінювань.

Радіоактивне випромінювання є невід'ємною частиною світу, в якому ми живемо; саме життя на планеті Земля виникло на тлі цих випромінювань. То що ж таке радіація?

Радіація(від лат.) – сяяння, опромінення. Отже, радіація — це випромінювання. Радіація буває теплова, сонячна, космічна, радіоактивна.

Кожна жива істота на Землі постійно зазнає дії радіації. Вона іде до нас з космосу, глибин Землі і навіть від живих організмів.

Космічна радіація – це сильнодіюче випромінювання, яке проходить у Землю на великі глибини.              Сонячна радіація має широкий спектр: від радіохвиль до гамма-випромінювання. Ми постійно зазнаємо впливу сонячної радіації.

Наша Земля теж випромінює радіацію, бо містить різноманітні радіоактивні речовини. І, зрозуміло, в тих місцях, де є природні поклади уранових чи плутонових руд, радіаційне випромінювання сильніше. Радіаційний фон теж, відповідно, вищий.

Радіоактивні ізотопи (калію, вуглецю та ін.) є і в нашому організмі, тому ми теж є джерелом радіації. Тому радіаційний фон визначається сумарним випромінюванням радіоактивних ізотопів.

Рівень радіації, або природний радіаційний фон, можна виміряти за допомогою дозиметра. Зараз, особливо після аварій на ЧАЕС, промисловість випускає різні дозиметричні прилади.

Із широкого спектру випромінювань наші органи чуття сприймають тільки невелику частину у вигляді сонячного світла і тепла, світла зірок і місяця. Інші види випромінювань (ультрафіолетове, рентгенівське, космічне, радіоактивне), ми можемо виявити тільки за допомогою приладів. Але хоч наші органи чуття не вловлюють таку радіацію, вона постійно діє на нас і залишає свої сліди. На Чорнобильській АЕС стався тепловий, а не ядерний вибух.

У результаті цієї аварії мав місце тільки один вражаючий фактор: радіоактивне забруднення місцевості. Скільки горя, біди і нещасть завдав він людям, природі, землі!?

Складність аварії на ЧАЕС полягала в тому, що після зруйнування енергоблоку реактор став джерелом безперервного, пульсуючого виділення в атмосферу продуктів ядерного поділу. Все це дуже ускладнило радіаційну обстановку. Мало місце перенесення радіоактивних речовин на великі відстані.

Як повинні поводитися люди на радіоактивно зараженій території, щоб запобігти опроміненню, виникненню променевої хвороби?

Після повідомлення чи сигналу штабу цивільної оборони люди повинні перейти в сховища, протирадіаційні укриття.

Там вони перебувають до безпечного спаду рівня радіації на місцевості.

В умовах радіоактивного забруднення території необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.

Які ви знаєте засоби індивідуального захисту?

Це – ватно-марлеві пов'язки, респіратор, протигаз, спеціальний захисний одяг.

Ці засоби забезпечують захист органів дихання і шкіру від радіоактивного пилу, але не захищають від зовнішнього гамма-випромінювання.

Надання першої допомоги при сонячному і тепловому ударах

Удар може бути тепловий і сонячний.

Перший виникає в результаті загального перегрівання організму. 

Другий - при дії прямих сонячних променів.

Але якщо щось подібне трапляється, то для надання першої допомоги постраждалому важливо лише те, що обидва різновиди удару проявляються зовсім однаково й вимагають однотипних дій. Про удар, що наближається, сигналізують шум у вухах, ”мушки” перед очима,нудота, запаморочення, слабкість, блідість, холодний піт.

Ваші дії:

            Посадіть постраждалого (а якщо потерпіли ви, то попросіть кого-небудь) у тіні й холодку. Попросіть нахилитися й низько опустити голову, тим самим забезпечивши приплив крові до головного мозку.

       Розстебніть комір, послабте пояс, ремінь.

      Побризкайте на обличчя чистою холодною водою.

       Змочіть ватку нашатирним спиртом або одеколоном і піднесіть до носа, а потім розітріть скроні.

Якщо потерпілий знепритомнів, укладіть його й зробіть все, про що говорилося вище. Не допомогло? Дзвоніть в „Швидку”!  А поки вона в дорозі, продовжуйте надавати допомогу.

             Змочіть в холодній воді носову хустку, косинку, футболку й покладіть на чоло потерпілому й на місця, де проходять великі судини: на бічну поверхню шиї, під пахви, у пахові області. Можна обгорнути хворого мокрим простирадлом.

      Щоб підсилити приплив крові до серця й голови, підніміть вгору праву руку постраждалого, а ліву ногу, піднявши, туго забинтуйте від пальців до стегна будь-якими підручними засобами.

Через 15 хвилин зніміть пов'язку і повторіть процедуру, помінявши положення рук і ніг.

Якщо почалася блювота, поверніть голову постраждалого набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи.

Умій володіти собою

1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.

3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.

 Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.

4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.

5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.

6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.

7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

8. Будь толерантною особистістю.

Толерантність ( від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.

Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.

Що робити, якщо вкусила змія?

Передусім роздивись місце укусу, де залишились сліди від зубів:
— якщо там тільки дві смужки тонких дрібних подряпинок, то це означає, що змія не отруйна;
— якщо в кінці цих смужок є одна чи дві червоні точки, справа гірша. Це проколи від іклів отруйної змії. І чим раніше постраждалого буде доставлено до лікарні, тим краще для нього.

Ознаки враження:
— спочатку укус гадюки викликає тільки легкий біль і печіння;
— потім біль посилюється, місце укусу починає швидко набрякати та червоніти;
— з'являється запаморочення, слабкість, нудота.
Перша допомога:
В перші хвилини після укусу необхідно передусім відсмоктати отруту з рани.
Цього не можна робити людям з ранками в роті чи карієсними зубами, оскільки отрута залишиться у них в ротовій порожнину та швидко всмокчеться у кров;
— кров'янисту рідину треба відразу ж спльовувати;
— врятувати постраждалого може спеціальна протизміїна сироватка. І чим швидше її введуть постраждалому, тим краще!
Під час транспортування до лікувального закладу на місце укусу слід прикладати холодні компреси, давати постраждалому більше й частіше пити.
Категорично забороняється робити надрізи шкіри в місці укусу змії!
Дуже важливо заспокоїти постраждалого. Переляк змушує серце битись частіше. А це означає, що й кров в організмі рухатиметься швидше, і разом з нею все ширше розповсюджуватиметься отрута.

Поради Дідуся Лісовичка

Щоб відлякати змій, якомога більше галасуй!

Поради Дідуся Лісовичка. Як себе поводити в лісі?

— Не ламай гілки дерев та кущів. Це заважає рослині жити.

— Не пошкоджуй кору дерев. Через ранку витікає сік, під кору можуть потрапити мікроби і дерево загине.

— Не збирай березовий сік. Це шкодить дереву. Одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну до 200 літрів соку.

— Не зривай в лісі на лузі квітів. Нехай гарні рослини залишаються в природі!

— Пам'ятай, що букети можна складати тільки з тих рослин, які виростила сама людина.

— Із лікарських рослин можна збирати лише ті, яких у вашій місцевості багато. Частину рослин потрібно обов'язково залишати в природі — на корм пташкам та для розповсюдження в лісі.

— Їстівні ягоди, горіхи збирай так, щоб не пошкоджувати гілочки.

— Суницю не можна збирати букетиками, бо загине вся рослина.

— Не виривай рослини з корінням.

— Не збивай гриби, навіть неїстівні. Пам'ятай, що гриби дуже потрібні в природі.

— Не обривай в лісі павутину, не вбивай павуків. Вони теж потрібні лісу.

— Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.

— Не руйнуй гнізда джмелів.

— Не руйнуй мурашників.

— Бережи жаб.

— Не вбивай змій, навіть отруйних. З їх отрути людина отримує цінні ліки.

— Не лови диких тварин і не забирай їх з собою додому. В неволі тварини жити не зможуть і обов'язково загинуть.

— Не підходь близько до гнізд птахів, не руйнуй їх. По твоїх слідах їх можуть знайти і знищити хижаки.

— Якщо випадково опинишся біля гнізда, не торкайся до нього. Відразу ж відійди, бо птахи-батьки можуть назавжди залишити гніздо.

— Якщо в тебе є собака, не пускай її гуляти по лісу весною чи на початку літа. Вона легко може впіймати маленьке пташеня чи безпорадне звірятко.

— Не залишай в лісі, в парку, на лузі, біля річки сміття. Ніколи не викидай сміття в водойми.

— Не шуми: ліс злякається, притихне і ти не довідаєшся жодної, таємниці.

Запам'ятай!

Усі звірі та рослини потрібні — кожен з них робить свою корисну справу.

У лісі можна:
— охороняти рідкісні рослини;
— обгороджувати мурашники;

                                                     — підгодовувати птахів;
 

Якщо ти заблукав у лісі...

Не втрачай надії! Зупинись. Ще краще — сядь на пеньок, заспокойся і згадай ці правила.

1. Спочатку згадай останню прикмету на своєму шляху: дерево, галявинку з грибами, рівчак. Так легше визначити напрямок.
2. Якщо чуєш торохкотіння трактора, до людей не більше 4 км.
3. Чуєш гавкіт собаки? До людей не більше 3 км.
4. Чуєш гуркіт поїзда? До нього не більше 10 км.
5. Якщо пахне димом, рухайся проти вітру і обов'язково вийдеш до житла.
6. Може допомогти струмок. Він виведе до річки, а річка — до людей.
7. Лісова дорога теж покаже, де житло.
8. Якщо ти знайшов в лісі стежину, визнач спочатку,
чи не лосі її проклали. Якщо гілки весь час б'ють в обличчя та груди, це значить, що по доріжці ходять звірі, Якомога швидше зверни вбік!
9. Якщо ти помітив, що, заходячи до лісу, бачив сонце справа, то виходити з лісу потрібно так, щоб воно опинилось зліва.
10. Якщо ти захотів їсти, ні в якому разі не зривай невідомих ягід, не їж сирими сироїжки. Збирай тільки ті ягоди, які добре знаєш (суницю, малину, ожину, горіхи). До грибів навіть не торкайся! А краще — потерпи.

В наших лісах можна побачити зайчика, білочку, їжачка, мишеня, птахів... Всі ці тваринки зовсім не страшні і не зроблять тобі нічого лихого. Вони більше бояться тебе і твоє завдання — їх оберігати.
Особливу загрозу становить лисиця, хвора на сказ. Вона шкірить зуби, може вкусити.
Запам'ятай!

При зустрічі з дикими звірами не можна втікати. Краще просто завмерти на місці, і звір піде своєю дорогою. Якщо ж тварина нападає, вона або голодна, або хвора, або захищає своїх дітлахів.

Не експериментуй! Клич дорослих. Якщо звір йде в наступ, відбивайся палицею, залазь на дерево.
В лісі, біля пеньків на осонні, можна зустріти змію чи вужа. У вужа на голівці дві жовті плямки, їх можна помітити здалеку. Вужі не зроблять тобі нічого поганого. Не чіпай їх палицею, ні в якому разі не вбивай.