Білоцерківський заклад дошкільної освіти №6 “Зіронька”

Білоцерківський заклад дошкільної освіти №6 “Зіронька”

Білоцерківської міської ради

Київської області

Конспект заняття з національно-патріотичного виховання

“Моє рідне місто”

Підготувала:
Вихователь П’ятецька А. М

2023 рік

Програмовий зміст: систематизувати та поглибити знання дітей про рідне місто, вулицю; закріпити вміння називати знайомі об’єкти найближчого оточення, різні за призначенням; формувати дбайливе ставлення до природи рідного краю; вправляти дітей в умінні узгоджувати в реченні слова та відовідати реченнями на запитання; розвивати мислення, мовлення, пам’ять, уяву; заохочувати бажання дітей берегти красу та чистому в місті; виховувати любов до рідної землі, своєї маленької батьківщини.

Матеріал: іллюстрації із зоображенням об’єктів місця, картинки із зоображенням різних предметів, мнемотаблиця; зоображення дерев в осінньому вбранні, малюнок садочка, силуети дерев; гуашеві фарми, підкладні дощечки, серветки, ватні палечки.

Хід заняття.

Привітання.

Сонечко я привітаю, хай тепло нам посидає.

І ще хмарку привітаю, хай по небу пропливає.

Дощик рясний привітаю, хай земельку поливає.

Місто рідне привітаю, людям добра побажаю.

Вихователь.

По нашому місту сорока літала,

А потім у парку вона заблукала

Присіла на гілку, почала сумувати,

А як же хотілось їй місто пізнати.

Діти,  допоможемо Сороці краще пізнати наше рідно місто?

Як багато навкого нас рідного. Рідні люди, рідні будинки, рідні вулиці, рідний садочок, рідне місто. Усе це і є наша рідна земля - земля, на якій ми народилися і живемо.

•          Як називається наше місто?
•          Яка головна вулиця міста?
•          Що є у нашому місті?

Вихователь.

Наше місто старовинне і красиве, воно розташоване на березі річки Рось. Перша його назва - Юр’їв, названо на честь княза Ярослава Мудрого, який заснував місто. Сучасна назва походить від білокам’яної церкви, що на Замковій горі, вороги не змогли її знищити, вона залишилася в руїнах, але виднілась далеко від свого розташування, тому місто і назвали Біла Церква.

Дидактична гра “Моє місто”

Запропонувати дітям розглянути іллюстрації із зоображеням визначних місць міста. Це парки, сквери, вулиці, пам’ятаники тощо.

•          Чи доводилось вам тут бувати?
•          Де ви любите відпочивати зі своїми батьками?
•          Який куточок рідного міста вам подобається?
•          За що ви любите своє місто?

Вихователь.

Кожна людина з ніжністю і трепетом у серці згадує ті місця, де народилася, де зробила перші кроки, де пізнала радість від спілкування з друзями. Це рідний дім, рідна вулиця, куди завжди хочеться повертатися, там найкраще, найтепліше, найзатишніше.

Дидактична гра “Віночок передавай - свою вулицю називай”

Запропонувати дітям стати в коло. Дорослий тримає віночок і промовляє: “Я проживаю на вулиці …... “, потім передає дитині, яка називає свою вулицю. По колу віночок передається до кожної дитини.

Вихователь.

Рідна земля - це казковий світ дитинства, де живе добро, радість, світло. Це мамина ніжність, татова сила, бабусина посмішка, дідусеві історії. Про рідну землю складають вірші, казки, прислів’я.

Мовленнєва гра “Закінчи прислів’я”

Дорослий промовляє прислів’я, а останнє слово доповнює дитина.

Всюди добре, а вдома …. найкраще.

Де рідний, там і  …. рай.

Кожному мила своя  … сторона.

За рідної землею і в небі …. скучно.

Кожна травичка на своєму корені ….. росте.

Та земля мила, де мати …. народила.

Фізкультхвилинка.

Платон Воронько. “Журавель”

Облітатав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля

Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

Краще рідної немає.

З любов’ю і милуванням ми вдимляємося у красу і велич нашого міста.

В серці кожного теплиться гордість від того, що ми проживаємо саме в такому прекрасному куточку нашої землі.

Дидактична гра “Яке наше місто”

Запропнувати дітям скласти квітку за зоображеннями на пелюстках, називаючи слова-прикметники. В середині квітки зоображення з написом: “Біла Церква”.

Красива і неповторна музика осені звучить у нашому місті восени. Тільки з добрим, щирим і люблячим серцем можна пізнавати чарівну мелодію осіннього дощу, трепет листочків, подих вітру, адже ми є маленькою краплинкою всього, що нас оточує.

Вірші дітей.

1.

Дятлик з нами жартував,

Свою пісеньку співав:

“Туки-тук, туки-тук”,

Ніби молоточка звук

2.

Листячко в саду літало,

Шурхотіло, танцювало.

А коли стомилося,
На землю опустилося

3.

Дощик землю поливав,

Ніби на дудочку грав.

Лийся, дощику, маленький,

Звеселяй нашу земельку.

4.

Вітерець-пустунець,

Гарний хлопчик, молодець

До калиники прилітав,

Пісню ягідкам співав

Вихователь.

У нашому місті проживають багато поетів, композиторів, які написали свої твори про Білу Церкву, парк “Олександрія”, річку Рось.

Давайте і ми уявлемо себе поетами і складемо вірш про наше місто.

Робота за мнемотаблицею.

Вихователь.

Зараз діти, ми будемо створювати справжню красу. Адже краса - це радість, задоволення, настрій. Ми будемо прикрашати осіннім пейзажем рідний садочок.

Пропонується дітям нетрадиційною технікою - ватними паличкам намалювати дерева в осінньому вбранні. Потім вони зображення дерев наклеюють на великий аркуш паперу, всередині якого зображено дитячий садочок.

Підсумок.

Сьогодні ми гуртом творили казку,

В якій живе добро, краса і ласка.

То ж, діти, ви про рідне місто дбайте,

Щораз його любов’ю огортайте.

Хай буде воно завжди чисте,

Як сонце світле й променисте.

Хай прикрашають місто дерева й квіти,

Учіться бачити красу і диво, діти!