29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

Бінарний інтерактивний урок з літератури рідного краю "Радіє учительська доля"

Про матеріал
Тема: «Радіє учительська доля » Надія Токарчик Надія Токарчик - Людина. Громадянка. Поет. Мета: формувати ключові компетентності: Уміння вчитися – само організовуватися до навчальної діяльності; Загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту; Здоров’язбережувальну – викликати емоції під час вивчення поезії рідного краю; Соціальну – розвивати вміння працювати в групах, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників; Інформаційну – навчати учнів працювати з текстами, займатися пошуковою роботою на сторінках в інтернеті як основними джерелами інформації; Комунікативну – удосконалювати вміння дітей формувати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами. Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично-зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній: Емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів, вивчаючи поезію рідного краю; Літературознавчої – формувати в учнів знання про поезію історії сучасності у рідному краї; Загальнокультурної – виховувати почуття пошани до нації, його історії, видатних земляків; Компаративної – розвивати зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обговорювати її. Тип уроку: бінарний інтерактивний урок-проект
Перегляд файлу

Відділ освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради               

філія «Підлісецький  заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів – заклад дошкільної освіти»

ОЗ « Мостиський заклад загальної середньої  освіти №2 І-ІІІ ступенів» Мостиської міської ради Львівської області»

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроки з літератури рідного краю

Надія Токарчик

 «Радіє учительська доля » .

Надія Токарчик - Людина. Громадянка. Поетеса.
 

          

 

          Підготувала:

вчитель польської мови,

української мови та літератури,

зарубіжної літератури

Мудрагеля О.Р.

 

Підліски-2018

 

 

 

Тема: «Радіє учительська доля » Надія Токарчик

        Надія Токарчик - Людина. Громадянка. Поет.

Мета: формувати ключові компетентності:

Уміння вчитися – само організовуватися до навчальної діяльності;

Загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

Здоров’язбережувальну – викликати емоції під час вивчення поезії рідного краю;

Соціальну – розвивати вміння працювати в групах, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

Інформаційну – навчати учнів працювати з текстами, займатися пошуковою роботою на сторінках в інтернеті як основними джерелами інформації;

Комунікативну – удосконалювати вміння дітей формувати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично-зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

Емоційно-ціннісної – сприяти формуванню духовно-емоційного світу учнів, вивчаючи поезію рідного краю;

Літературознавчої – формувати в учнів знання про поезію історії сучасності у рідному краї;

Загальнокультурної – виховувати почуття пошани до нації, його історії, видатних земляків;

Компаративної – розвивати зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обговорювати її.

Тип уроку:

бінарний інтерактивний урок-проект

Унаочнення:

портрет Н. Токарчик;

мультимедійна презентація «Радіє учителька доля»;

ТЗН.

Методи та прийоми:

слово вчителя, виразне читання й аналіз поезій, бесіда, презентація та захист проектів

Підготовчо – організаційна робота:

1.Підготовка приміщення для проведення уроку рідного краю(портрет Н. Токарчик, виставка збірки поезії  Н.М. Токарчик, комп’ютерне обладнання, підготування робочих місць для творчих груп)

2. Восьмикласників заздалегідь об’єднуються в групи:

- журналісти( підготовка інтерв’ю);

- сценаристи,ведучі;

- юні літературознавці( аналіз поезії  Н.М. Токарчик, складання паспортів).

 

 

Хід уроку

Звучить скрипка

Вступне слово вчителя.

(1Слайд)
           Дорогі наші сьогоднішні літературознавці в народі кажуть: «Дорогий гість – дому радість!» Сподіваюсь, що ви, як і я, раді нашим гостям. А ви гості раді, що до нас сьогодні завітали!!!

 

Ніщо в людському Вавилоні не породжує такої причетності до безсмертя як любов і творчість. Сьогодні ми припадемо до цілющого джерела сучасників, наші душі просвітяться і запаляться іскоркою вдячності і гордості за поетів рідного краю, які своєю творчістю доводять, що тільки з любові до рідної землі, матері, людей народжується поет і поезія.

 

І. Виконавчо - діяльнісний етап.

 

Звіт групи сценаристів, ведучих.

 

1-Вед: Добрий день всім присутнім!

2-Вед: Доброго здоров’я! Хтось з великих сказав, що коли у календарі немає свята, а душа його прагне, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його.

1-Вед. Шановні друзі! Сьогодні у нас незвичайний урок. Це і не звітний концерт, і не ювілейний вечір, і не зустріч, присвячена якійсь особливій даті.

2-Вед. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати людину, яка все життя живе поруч з нами, яку б, здавалося, добре знаємо, кожного дня маємо насолоду спілкуватися з нею.

1-Вед. Усім відомо, що вона мудрий керівник, прекрасний педагог, любляча мама, гарна господиня, дбайлива бабуся

2-Вед. У неї є іще талант від Бога – вміння і бажання писати вірші, якими вона оспівує, прославляє свою маленьку Батьківщину.

1-Вед. Шановні присутні! Настав той момент, коли ми зобов’язані представити талановиту, творчу, залюблену у свій рідний край людину, заради якої ми всі тут зібралися. Це –Надія Михайлівна Токарчик

2-Вед. Ми запрошуємо п. Надію до спілкування.

1 вед. Доля поетеси. Як же стають поетами? Звідки береться цей дар? Чи Бог дає, чи людина сама обирає собі долю?

2 вед. У Ліни Костенко є чудові рядки про це:

Наснився мені чудернацький базар:

під небом, у чистому полі,

для різних людей,

для щедрих і скнар,

продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,

а другі - як бідні Міньйони.

Хто купляв собі Долю за гріш.

А хто - і за мільйони.

Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто - золотом золотим.

А дехто - вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,

до покупців горнулись.

Долі самі набивались мені.

І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя смутне,

душею покликала очі.

- Ти все одно не візьмеш мене, -

сказала вона неохоче.

- А може, візьму?

- Ти собі затям, -

сказала вона суворо. –

За мене треба платити життям,

а я принесу тобі горе.

- Хто ж ти така?

Як твоє ім'я?

Чи варта такої плати?

- Поезія - рідна сестра моя.

Правда людська - наша мати.

І я її прийняла, як закон.

І диво велике сталось:

минула ніч. І скінчився сон.

А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.

І що зі мною не станеться -

у мене жодних претензій нема

до Долі - моєї обраниці.

2. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя. (2Слайд)

Доля жіноча

Доля жіноча … яка ти насправді?

А чи весела, а може сумна

Щедра, а може скупа?

А може ти в виді жар-птиці

Яку ніхто не спіймав

Доля жіноча, чому ж ти різна така…

Одну ти лелієш даєш їй усе

А другій … чому ж так серце пече?

Та просто мірки немає вона

Напевне не має ваги на життя.

Та долю свою ми повернемо так,

Що буде цвісти, як цвіте в полі мак.

Всі ми щасливі тому що жінки.

Всі ми щасливі тому що діти в нас є.

Всі ми щасливі тому що мама жива.

Всі ми щасливі тому що знали життя.

І зичу я жінці, що наче богиня

Іде серед життєвого «моря» як берегиня

Вона як промінчик ласкавого сонця,

Що вибився крізь хмари в життєве віконце.

Вона не горда, ніжна і ділова

Вона сильна і водночас слабка

Їй би схилитись до надійного плеча.

Але життя , стрімке як річка гірська.

Не капне з очей мимовільна сльоза.

Не треба, не гоже, бо там з висоти

Ангел береже тебе своїми крильми

В родинному колі вона рідна, бажанна.

І звемо її ми наша Оксана.

                                                 Надія Токарчик

 

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо розкрити таємницю поетичної творчості Н.М. Токарчик, спробуємо зрозуміти витоки її таланту. А допоможе нам зустріч з цією талановитою людиною – нашою землячкою.

 

Недарма сьогоднішній урок літератури рідного краю розпочався з звучання скрипки, адже в народі кажуть, що жінка схожа на скрипку, яку треба вміти заспівати, заграти, вимріяти душею і не має значення скільки їй років п’ять чи п’ятдесят вона вже нагороджена і покарана долею тільки за те, що вона жінка.

 

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

Звіт групи журналістів редакції газети «Експрес Підліски»(мультимедійна презентація «Радіє учительська доля»)

Вчитель: У кожної людини є своє рідне гніздо, як у пташки. Те гніздо, у якому виростили і викохали нас батько і мати. І де б не були ми, в думках, мов лелеки, линемо до отчого дому і зберігаємо свою любов до нього, і в уяві зринає образ рідної домівки, чиста джерельна вода, кетяги калини… Рідне село… Столиця нашого дитинства…

(3Слайд)

1 учень: Надія Михайлівна народилася  у Хабаровському краї 17.11.1955р. Була наймолодшою дитиною в сім’ї, крім неї були ще брат і сестра. У квітні 1956р., після смерті Сталіна, родина повернулася на Україну у с. Грушатичі Старосамбірського району. У рідній хаті жили чужі люди, приписувати не хотіли, тому батьки змушені були залишити рідні місця. Переїхали у Сокальський район, де жили і працювали(4Слайд)

2 учень: Надія Михайлівна залишилася з дідусем і бабусею. У прикарпатському селі Грушатичі пройшло її дитинство. У 1963 році пішла у місцеву школу, яку закінчила з відмінними успіхами у навчанні в 1971р. (5Слайд)

З 1971 по 1975р. навчалася у Самбірському педагогічному училищі. Була активною учасницею літературної студії, корисними стали для неї дружба, спілкування, дискусії з творчою молоддю. (6Слайд)

3 учень: У 1975році була направлена на роботу завідуючою Конюшківської початкової школи Мостиського району. З 1977року працює у мишлятицькій школі. Працювала на різних посадах: вихователем групи продовженого дня, вчителем початкових класів, завідуючою шкільної бібліотеки, вчителем історії. Роботу поєднювала із навчанням у Львівському держуніверситеті імені Івана Франка (1976-1982рр.). З 1988р.працює вчителем української мови і літератури.

4 учень: Учні Надії Михайлівної – приери районних олімпіад, конкурсу ім.. Петра Яцика, Міжнародного конкурсу ім.. Т.Г. Шевченка, учасники обласних олімпіад і конкурсів. Є керівником гуртка «Рідне слово», учасники якого упорядкували збірку поезій «Зернятко». (7Слайд)

Одружена. Мати двох дочок, допомагає виховувати 9 онуків (п’ятеро з них – це діти-сироти, які прийняла у свій дім і своє серце старша дочка Оксана) (8Слайд)

 

Група журналістів. (9Слайд)

1 журн.: Запитаємо у самої Надії Михайлівної Токарчик

- Як народжуються Ваші твори, а зокрема, як народилася збірка поезій «Радіє учительська доля?» (Слово Токарчик Н.М.) (10Слайд)

- Якщо можна, прочитайте Ваші улюблені вірші.(Слово Токарчик Н.М.) (11Слайд)

- Розкажіть, щось про своїх учнів? (Слово Токарчик Н.М.) (12-14Слайди)

-На фото ми бачили Ваших онуків. А мене схвилювала одна поезія, дозвольте зацитую : (Слово Токарчик Н.М.)

Наша люба донечко,

Світле, ясне сонечко,

Твоє життя ще таке мале,

Що вмістить татова долоня.

Твоє серденько щире, невинне,

А душа світлого ангелика,

Твої рученята, мов крильця метелика,

Русяве волосся і усмішка щира,

Рости нам, дитино, здорова й щаслива.

Дівчинко люба!Настуся, Настя!

Мамине й татове безмежне щастя.

 

    Звіт групи юних літераторів

Вчитель. (15Слайд) Натхнення…Воно, як вітер – невловиме… воно, як сон – забувається… Воно тендітне, як перший цвіт яблуні – замерзає від неочікуваних морозів – помирає… Воно, як пісня – лунає звідусіль, але взяти в руки, пригорнути до серця не можеш… Воно, як дощ – ллється несподівано і в найнеочікуваніший момент… Воно, як веселка – різнобарвне, але швидкоплинне…І ось настав час для звітування групи юних літературознавців.

Цікаво, як зрозуміли поетичні твори Токарчик Н.М. учні з групи літературознавців(виразне читання , аналіз віршів за схемою).

Читання поезії. Учень. (16Слайд)

Ніхто не хотів помирати

Серце забилось у грудях частіше,

В очах появилась сльоза,

Бо згадую знову Небесну сотню,

А перед очима їхнє життя.

Вони вміли сміятись, уміли любити,

А хтось, можливо, ще не кохав,

А рідну землю-нашу Україну,

Так мужньо кожен захищав.

Які вони різні на вигляд,

І долі в них різні були,

Та в Києві, на Майдані,

Однією сім’єю жили.

Ніхто не хотів помирати,

Навіть думки такої не мав.

Але снайпер жорстокий, проклятий

Їх прекрасне життя обірвав.

О наші ангели, сотня Небесна,

Ваше життя – це легенда чудесна.

У всьому світі про вас знають,

Бо герої не вмирають!

Учень. Ці події стались ще за нашої недавньої пам'яті. Чотири роки тому Україна пролила ріки гірких сліз за своїх синів і дочок, яким прийшлось захищати свободу прав українського народу. Досі боляче чути такі вірші і згадувати всі ці жахливі події. Але завдяки таким людям, як ви, Надіє Михайлівно, пам' ять про героїв нашої країни не помирає. У своїй поезії ви надихаєте і вчите українськв молодь бути патріотами і триматись разом при важких ситуаціях. Саме від імені всіх молодих людей, які читали ваші вірші, хочу скласти щиру подяку. Дякую за те, що ви є. Дякую за ваш талант. Я вдячна вам, що ви знайшли час завітати на наш урок і за те, що маю можливість вам ці теплі слова сказати. Нехай Господь дарує впродовж щастивих років натхнення на нову повчальну поезію, якою будуть захоплюватись тисячі людей

Читання поезії. Учень. (17Слайд)

Боже, за що?

Гинуть хлопці в АТО…

Боже, за що?

Гостра куля юнаку

В серденько влучила,

У грудях щось обірвалось,

Упав, встати не сила.

І лежить юнак,

Мов червоний мак,

Що ненароком зірвали,

А пелюстки, мов краплі крові,

На землю упали.

Його пальці міцно стискали

Мамин хрестик, що завжди був з ним,

А очі ще вгледіли небо

Не синє, а темне, як дим

І схилилась над ним мати-Україна,

І шепоче ніжно герою-сину:

Не поставлять вороги

Нас ніколи на коліна!

Буде вільна Україна –

Свята, незалежна держава

Бо чути повсюди: «Героям слава!»

Гинули хлопці на Майдані…

Гинуть зараз а АТО,

Боже милий, за що!?

(18Слайд)

Учень. Слухаючи даний вірш, розумієш наскільки важливе життя героїв, які гинуть за наші спокійні ночі. У цій поезії відчувається весь біль, який переносять воїни, коли помирають від куль ворога. Це бажання жити і захищати Україну, як той зірваний мак жадав цвісти і прикрашати просторе поле. Мурашки по тілу проходять і серце розривається від усвідомлення, що загинули тисячі невинних людей за нашу незалежну Україну і свободу українського народу. Низький уклін синам-героям нашої країни. Ще хочу скласти подяку прекрасній людині, великій поетесі і вчителю, який виховує нам великий дух патріотизму. Я вельми вдячна вам, Надіє Михайлівно, за вашу творчість, яка спонукає робити все на благо своєї країни, бути готовим віддати своє життя за неї і ділитись з друзями досвідом, який я отримала на цьому уроці. Даний урок залишиться не тільки в моїй пам'яті, а й у моєму серці. Я безмежно вдячна Господу, що дав можливість зустрітись і подякувати такій мудрій і чудавій людині, як ви. Велика подяка і низький уклін!!

Завдання для груп

Узагальніть і систематизуйте вивчений матеріал і дайте відповіді на запитання: Н.М.Токарчик.

-Хто вона?

-Яка вона?

- Чого я в неї навчився?

 

Виготовлення газети «Експрес Підліски»

 

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Учитель. І наостанок хочеться, закінчити нашу зустріч словами поезії Н.М.Токарчик «Повчання учням» (19Слайд)

Вчу я учнів своїх:

Читайте наполегливо, багато!

Скарб-Правду святу захистіть,

І де б не були ви у світі широкім

До рідної хати верніть.

Вчу я учнів своїх:

Про школу завжди пам’ятайте,

Бо тут навчають жити,

Любити, цінити життя.

Школа – це радість і щастя,

Школа – це в серці квітуча весна.

Вчу ще учнів своїх:

Моліться щиро і завзято,

Жар віри в душі розпаліть,

Любов і надію у серці назавжди,

Навіки – віків збережіть.

Прошу учнів своїх:

Живіть без заздрощів і злоби,

Радійте кожній хвилині життя.

І пам’ятайте, що потрібна Богу

Не чорна, а ясна людська душа.

Вчу я учнів своїх…

Учитель. Шановні діти, сьогодні ми попри всі негаразди зустрілися з прекрасним.  Але прекрасні хвилини нашої зустрічі дійшли кінця. Знаємо, що ніщо не вічне, що час пролетить, і ми ніколи не зможемо щось повернути чи згадати, але я надіюсь, що сьогоднішня зустріч залишиться не тільки у вашій пам'ятті, а й стане частинкою вашої душі. Хвилини ішли невпинно, і кожна з них мала інформацію, яка вам сподобалась найбільше.

 

(Виготовлення годинника)

 

               Нехай на життєвих дорогах усіх присутніх супроводжують заслужені успіхи, незрадлива фортуна, стійкий добробут, невгасима енергія. Хай у нашому житті буде багато мирних сонячних днів, світла, тепла, радості. (20Слайд)

 

Учитель. Дякуємо Вам, Надіє Михайлівно, за цікаву зустріч. Міцного Вам здоров’я, здійснення творчих задумів і сподівань.

 

Диференційоване домашнє завдання:

-прочитати новелу  «Подружки» Н.М.Токарчик
 

doc
Додано
16 лютого
Переглядів
43
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку