Відділ освіти
Лиманської міської ради
Підготували та провели
вчителі Лиманського НВК
Погребняк В.І. (вчитель муз.мистецтва),
Назаренко Л.А. (вчитель поч.класів)
2018-2018 н.р.
Бінарний урок у 4 класі
музичного мистецтва з теми «Лірична пісня українського народу»
та
позакласного читання «З любов’ю до рідної землі»
Мета: - розвиток аналітичного мислення, творчої уяви, умінь узагальнювати;
- розкрити жанрову своєрідність українських ліричних музичних та художніх творів;
- формування поняття особливостей ліричної пісні як виду народної творчості; навичок вибіркового, виразного читання; корпоративної роботи;
- виховання культури художнього сприйняття, здатності до переживання і розуміння ліричних творів; почуття патріотизму, любові до рідної землі.
Музичний матеріал: збірка українських народних пісень «Ніч така місячна», «В долині за селом», «Ой, у гаю, при Дунаю…», «Ти ж мене підманула», «Не ходи, Грицю, та на вечорниці», «Місяць на небі…», «Віють вітри…»; уривок І частини “Української симфонії» Михайла Калачевського, караоке пысны «Діти – це квіти», відео танцювальної фізкульхвилинки під пісню «Горіла сосна, палала».
Обладнання: фортепіано, презентація до уроку, картки для індивідуальної та корпоративної роботи, підручник «Позакласне читання. 4 клас».
Використані технології: групової та парної роботи, здоров’язбережувальної, критичного та креативного мислення, складання інтелектуальної карти, самоперевірки та самооцінювання.
І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності. Налаштування на роботу.
Вчитель муз.мистецтва (ВМ). Музичне вітання (співають)
Класний керівник (КК) - Наш урок почнемо з такого завдання. Складіть слово з букв на екрані. (Л І Р И К А) (Слайд) (Вчитель вивішує на дошку слово ЛІРИКА). Сьогодні ми будемо говорити про лірику, про ліричні твори. І складемо інтелектуальну карту до цього слова.
ВМ - Слово «лірика» пішло від найніжнішого музичного інструмента древніх греків - ліри. (Слайд). - В Україні також існувала колісна ліра. (Слайд). Але найпоширенішим в Україні, мелодійним, ліричний інструментом, схожим на ліру, була бандура. (Слайд).
(Вчитель вивішує на дошку слова «ліра, колісна ліра, бандура»).
КК - Хто знає, що означає слово «лірика»? (Діти висловлюють свої думки).
- Спробуйте, працюючи в парі, з розрізаних частин скласти визначення цього поняття «лірика». (Діти працюють і складають визначення:
Лірика – це вид творчості, в якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань).
ІІ. Визначення теми та мети уроку.
КК - Хто здогадався, про що ми будемо говорити на уроці? Чому проводимо урок разом з Вікторією Іванівною?
ІІІ. Усвідомлення нового матеріалу.
КК - Знову зробіть умовний калейдоскоп і подивіться на мандалу, що пробуджує творчість.
1. Пісня - чарівниця, гарна, мов зірниця,
Мелодійна, ніжна, серцю дорога.
Веселить, танцює, мирить і жартує,
В іграх та забавах — всюди є вона.
2. Мила серцю пісня українська!
Жартівлива, радісна, сумна…
Ти в моїй душі живеш з дитинства,
Наче казка - дивна й чарівна.
3. Народна пісня — голос невсипущий,
Душі людської вічне відкриття.
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди нашого життя.
4. Над цілим світом пісня хай лунає,
Бентежить душі і палкі серця…
Без пісні українця не буває,
Вона від роду з нами й до кінця…
ВМ - Українська пісня — це частина духовного життя народу. Кожне своє враження, кожне переживання українці виливали в піснях.
- Пропоную вам зробити пальмінг і прослухати калейдоскоп уривків з українських ліричних пісень: «Ніч така місячна», «В долині за селом», «Ой, у гаю, при Дунаю…», «Ти ж мене підманула», «Не ходи, Грицю, та на вечорниці», «Місяць на небі…» (Уривки з пісень).
ВМ – А наступне завдання буде пов’язане саме з ліричними піснями. Кожна група обере собі завдання з кишеньки цієї ліри.
(Діти дістають і зачитують завдання. Потім виконують їх).
ВМ – Час вийшов. Перша група, презентуйте свою роботу.
Презентація робіт (після кожного виступу вчитель доповнює):
І гр. Запишіть відповіді:
Про що співалося у прослуханих вами піснях?
У якому темпі виконуються ці пісні?
Які почуття викликають ці пісні?
ВМ – У ліричних піснях є і ніжна любов матері до своєї дитини, і кохання, і розлука, і страждання, і любов до рідного краю. Ліричні пісні широко співучі, багаті мелодично та ритмічно.
ІІ гр. Заповнити картку за текстом підручника с.54
Для ліричних пісень характерне естетичне сприйняття дійсності, відтворення людських переживань. Тематика ліричних пісень: щасливе І нерозділене. кохання, вірність та зрада, розлука та складності родинного життя.
(Вчитель вивішує на дошку слова «кохання, вірність, зрада…»)
ВМ - Твори спокійного, наспівного, поетичного, ліричного плану відносить до жанру ліричних пісень. Ця музика покликана збагачувати духовний світ людини, прикрашати її повсякденне життя.
ІІІ гр. «Криголам»
Л лагідна, ласкава
І інтересна, іскриста
Р романтична, різноманітна, ритмічна
щИра
Ч чарівна, чисельна
Н неперевершена, незрівняна, невмируща
А активна, актуальна
ВМ - Так, усі слова, що ви дібрали, яскраво характеризують ліричну народну пісню. (Вчитель вивішує на дошку слова «лагідна, іскриста, романтична, щира, чарівна,
невмируща, актуальна»).
ІV гр. Спробуйте вгадати і підкресліть, які з записаних назв є назвами народних ліричних пісень.
В кінці греблі шумлять верби.
Вже сонце низенько.
Гей, ви, хлопці січовії.
Добрий вечір тобі, зелена діброво.
Їхав, їхав козак містом.
Дубе, дубе зелененький.
“Віють вітри…”
ВМ – Ви правильно визначили назви ліричних пісень. До яких пісень відносяться пісні «Гей, ви, хлопці січовії» та «Їхав, їхав козак містом.» (До історичних народних пісень).
ВМ – Прослухайте іще один уривок ліричної народної пісні «Віють вітри…».
- Які почуття викликала ця пісня? За чим сумує козак, що співає цю пісню? (Сумує за рідним краєм та своєю родиною).
- Ми вже знаємо, що інколи композитори у своїх творах використовують мелодії українських народних пісень. Послухайте, як цей прийом втілений у творчості українського композитора Михайла Калачевського. (Слайд).
Слухання. М. Калачевський. “Українська симфонія. І частина (уривок) під відео «Калейдоскоп».
В.І. – Що ви уявляли, коли слухали музику, які почуття вона у вас викликала?
(Слайд). - У прослуханому уривку звуками симфонічного оркестру змальована картина лагідного літнього вечора. Яку знайому мелодію ви почули у цьому уривку? (Мелодію пісні “Віють вітри…”). Правильно. На ній побудовано тему головної партії першої частини «Української симфонії».
ВМ - Давайте відпочинемо і потанцюємо під ще одну ліричну пісню «Горіла сосна, палала».
Діти виходять вперед і стають ззаду і танцюють під відео гурту «Мальдіви».
ІV. Робота з текстами з посібника «Позакласне читання 4 клас», автор Бикова.
КК - Подивіться в уявний калейдоскоп на мандалу для активізації пам’яті, бо ми будемо говорити про твори, які ви читали вдома. (Слайд).
- Скажіть, будь ласка, чи можна твори з розділу «З любов’ю до рідної землі» віднести до ліричних творів? Чому?
- Подивіться на екран і спробуйте визначити, який твір передає які почуття. (Слайд).
- Який з прочитаних творів найтісніше пов’язаний з сьогоднішнім музично-ліричним уроком?( В.Сухомлинський «Музика літнього вечора»)
- Прочитайте, яку музику почув автор літнього вечора?
- Послухайте ліричну народну мелодію «Літній вечір» у виконанні …………..
- Які почуття викликала у вас ця мелодія?
- Герой якого з прочитаних творів теж любить рідну природу, милується нею? (А.Костецький «Рибалка-дивак»).
- А чому ж рибалку назвали диваком? Прочитайте, що рибалка вважає насправді багатим уловом.
- Наступне завдання за віршем Марійки Підгірянки «Що я люблю». Порадьтесь у групі, пригадайте і запишіть на аркуші, не заглядаючи у підручник, усе, що любить поетеса.
- Прочитайте записані слова по-черзі. Тільки не повторюйтесь. (матусю, батька, хатину, школу, вчителів, село, криницю, блакитну глиб, лани, садок, горбок).
- Підніміть руку, хто любить усе, що перелічила поетеса. Чому ви все це любите?
- ….. прочитає цей вірш виразно.
- Звернемося до оповідання В.Сухомлинського «Мені захотілося додому».
- Знайдіть і прочитайте уривок-опис краю, де жила бабуся дівчинки.
- Прочитайте опис краю, де живе сама дівчинка.
- Природа якого краю красивіша, яскравіша?
- Прочитайте, чому ж тоді дівчинці так хочеться додому?
- Прочитайте речення, яке передає головну думку твору.
- Послухайте ліричну народну мелодію «Ой, є в лісі калина» у виконанні …….
Можете порухатися і поспівати під цю мелодію.
- Пригадайте, який твір з розділу «З любов’ю до рідної землі» починається з питання? Як відповів на нього хлопчик? З яким почуттям хлопчик говорить про свою країну, про свій народ?
- Давайте вправою «Волейбол» прочитаємо цей вірш виразно, з почуттям гордості.
- Ми багато читали, тому подивіться через свій «калейдоскоп» на мандалу для покращання зору.
- У якому творі діти зустрічаються з квітами? (Г.Черінь. «Українські квіти») З якими?
- Працюючи в парі, з’єднайте, які порівняння використовує Ганна Черінь для маку, волошок та квітів «братики й сестрички», щоб підкреслити приналежність цих квітів до України? (Слайд)
- Перевірте себе за слайдом на екрані.
- Прочитайте, як Ганна Черінь назвала українських дітей? Чому?
V. Підсумок уроку.
ВМ - Послухайте пісню на слова і музику Руслана Мартинюка «Діти – це квіти» у виконанні дівчаток вашого класу.
В.І. Сьогодні ми розучимо куплет і приспів пісні «Діти – це квіти». (Слайд)
- Проспіваємо під караоке. А дівчатка вам допоможуть.
Кажуть, що діти – це квіти,
Тюльпани, ромашки і маргарити,
Цвітуть там на радість мамам,
Татам, бабусям, дідусям.
Приспів:
Діти - це квіти, утіха для очей,
Труд від зорі до недоспаних ночей,
Діти - це квіти, це - символ доброти,
Люди ставайте дітьми!
КК – І наостанок пропоную відповісти на калейдоскоп питань. І нехай ця карта вам допоможе скласти свої відповіді.
- За нотним станом на екрані оцініть, на яку нотку ви поставили б свою роботу на уроці.
- А тепер на зворотному боці малюнка зі смайликом намалюйте свій настрій наприкінці уроку. У кого він покращився, став ліричним?
ВМ - Бажаю, щоб добрий настрій був у вас завжди, життя було яскравим, як калейдоскоп, а народна пісня та музика підтримували вас усе життя.