Бінарний урок українська мова та фізика

Тема уроку: Використання односкладних та неповних речень у мовленні

Мета:  довести учням, що вивчення теоретичного матеріалу на уроці мови не закінчується, воно вливається в повсякденне життя, використовується на інших уроках;

поглибити й систематизувати знання учнів про односкладні та неповні речення, навчити визначати їх у тексті, правильно використовувати у побудові усних і писемних висловлювань;

засобами фізичного спостереження навчити розуміти суть теплових явищ;

розвивати мовлення, логічне мислення; формувати навички проведення фізичного експерименту;

виховувати спостережливість та вміння пояснювати явища, інтерес до предметів.

Тип уроку: бінарний (української мови та фізики)

Обладнання: картки «Види односкладних речень», мультимедійна презентація.

Хід уроку

І.  Організаційний момент    

Учитель української мови. 

Сьогодні ми проведем незвичний урок. Ви добре знаєте, що вивчення української мови не зосереджується лише на уроці мови, а вливається у повсякденне життя, використовується на інших уроках…

Учитель фізики. 

Наприклад, для того, щоб розуміти фізичні процеси, слід володіти мовою, правильно будувати речення, добирати доречні фрази для висловлення своєї думки…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Учитель української мови.  Сьогодні ми спробуємо поєднати природу й науку, точність і красу, фізику та українську мову. Провівши ряд спостережень з фізики, ми спробуємо дослідити вживання мовних одиниць у науковому стилі.

Учитель фізики. 

 Сам Бернард Шоу говорив: «Єдиний шлях до знань – це діяльність».  Ці слова й будуть девізом нашого уроку.  (СЛАЙД 1)

Ну а теми сьогоднішнього уроку вам добре знайомі, тому спробуйте вгадати їх за поданими підказками. Проаналізуйте підказки та сформулюйте тему з фізики та з української мови.

(Рідина випарюється. Охолоджена рідина. Рідина охолоджена. Випарюється швидко). (СЛАЙД 2)

ІІІ. Оголошення теми уроку  

Учитель української мови. 

Отже, сьогодні на уроці ми будемо вивчати дві теми: «Використання односкладних та неповних речень у мовленні» - з української мови…

Учитель фізики. 

… та «Теплові явища» - з фізики. (СЛАЙД 3)

Учитель української мови.

Завдання уроку: Дослідити використання неповних та односкладних речень у текстах наукового стилю; узагальнити набуті знання з теми «Теплові явища». (СЛАЙД 4)

ІV. Актуалізація опорних знань.

Учитель фізики. 

Для початку, пригадаймо вивчений на попередніх уроках матеріал. Пропонуємо завдання для уважних і кмітливих.

Учитель української мови.

«Інтелектуальна розминка». Знайдіть помилки у поданих визначеннях. Аргументуйте вашу думку:

«Інтелектуальна розминка» (СЛАЙД 5)

V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Мовно-фізичне дослідження.

Учитель фізики. 

  Ви добре згадали вивчене з обох предметів, тому абсолютно готові до мовно-фізичного дослідження. (СЛАЙД 6)

Прочитайте текст, поясніть наявні в ньому фізичні явища, з якими процесами вони пов’язані?

Бували в морозний зимовий день на березі швидкої гірської річки? Навколо сніг. Замерзли дерева, вкриті інеєм. А вода не замерзла! Чиста, прозора вода. Тече швидко. Розбивається об каміння. Цікаво дивитися на таке диво!

Учитель української мови.

Спишіть текст у зошити. Визначіть вид кожного речення. Аргументуйте вашу думку. (списувати речення по одному коментуючи його вид).

1. Хвилинка творчості.

Учитель фізики. 

Замисліться на хвилинку, яка чарівна природа нас оточує! Розгляньте картинки. Назвіть вивчені фізичні процеси. (СЛАЙД 7)

Учитель української мови.

Які почуття вони у вас викликають?  Якими односкладними і неповними реченнями ми можемо їх прокоментувати?

(Росяні проліски. – односкл., називне;

Роса на пролісках. – двосклад., неповне;

Туман у горах. – двосклад., неповне;

Густий туман. – односкл., називне;

Гарячий гейзер . – односкл., називне;

Кипить сильно, небезпечно. – двоскл., неповне;

Весела райдуга. – односкл., називне;

Веселка між горами. – двосклад., неповне.)

Орієнтовні речення (СЛАЙД 8)

2. Фізичні задачі з лінгвістичним поясненням.

Учитель фізики. 

Пропоную пояснити такі фізичні процеси: (СЛАЙД 9)

1. Чому після купання людина відчуває прохолоду навіть у спекотний день?

Учитель української мови.

Перегляньте слайд з правильною відповіддю. Зверніть увагу, з яких речень складається відповідь?

Відповідь:  Краплинки води, випаровуючись з тіла людини, поглинають енергію.

Тому відчувається прохолода. (СЛАЙД 10)

Учитель фізики. 

2. Чому для того, щоб швидше висушити волосся, ми перемикаємо фен на більш потужний режим?

Відповідь:  Швидкість випарювання залежить  від руху повітря. Вітер відносить молекули, що вилетіли з рідини. Не дає можливості повернутися.

Учитель української мови.

Визначте вид поданих речень.

Спостерігаючи за використанням односкладних та неповних речень у текстах різних стилів, можна сказати, що частіше вони все ж таки зустрічаються у художньому та розмовному стилях, так як дають можливість створювати емоційніші висловлювання.

Пропоную провести таке лінгвістичне спостереження текстів, узятих дослівно з вашого підручника з фізики: 

Інструкція з безпеки учнів під час занять у кабінеті фізики   (СЛАЙД 11)

1. Учні можуть знаходитися в кабінеті фізики тільки в присутності вчителя.
2. Про будь-який нещасний випадок під час занять слід негайно повідомити вчителю.
3. Працюй тільки на своєму робочому місці.
4. Під час проведення дослідів не допускається надмірне навантаження обладнання.

Дослід: (СЛАЙД 12)

Намалюймо на склі три фігурки. Одну виконаємо серветкою, змоченою у спирті, іншу – серветкою, змоченою у воді, третю – в олії. Спиртова фігурка миттєво випариться, водяна протримається трохи довше, а з олії буде радувати нас кілька днів. Справа в тому, що різна рідина має різну силу тяжіння між молекулами, а тому швидкість випарювання залежить від виду рідини.

Як ми бачимо, у науковому стилі односкладним та неповним  реченням також є місце. Вони дають змогу висловлюватися стисло і просто. А у складі складного речення використовуються для уникнення повторів. Поясніть необхідність вживання тире у цьому уривку.

4.Завдання: знайди закодовану формулу!

Учитель фізики. 

А тепер хвилинка цікавої інформації. (СЛАЙД 13)

0.          У нас в Україні, як і в більшості країн Європи та Азії, температуру розраховують за певною системою. 1) Її винахідником став у 1742 році шведський астроном і фізик Андерс Цельсій (°С). 2) Ним було взято за постійні одиниці відліку точки замерзання і кипіння води (0° і 100°). 3) Відстань між ними науковець поділив на 100 частин. 4,) Цю систему відліку було поширено у всьому світі. 0) Градуси вище від нуля вважають додатними (тепло), а нижче нуля - від'ємними (холод).

Учитель української мови.

Але це не просто цікава інформація, в ній захована закодована формула. Виділіть з поданого тексту односкладні та неповні речення, запишіть (на дошці і в зошиті) указані номери. Отримані цифри розташовані у довільному порядку.

Учитель фізики. 

Якщо ви правильно виконали мовне завдання, з вистроєних у певній послідовності цифр вийде питома теплоємність води  4200  Дж/кг     (СЛАЙД 14)

VІ. Підсумок уроку.

Учитель української мови.

На сьогоднішньому уроці ми з вами підвели підсумки одразу з двох тем. По-перше, дослідили, як у мовленні вживаються односкладні і неповні речення, повторили їх види…

Учитель фізики. 

А по-друге, пригадали різні теплові явища та особливості переходу речовин з одного стану в інший.

ВИВІШУЮ ПАСПОРТ ТЕПЛОТИ    (СЛАЙД 15)

На річці взимку товстий лід,
Це стан , без сумніву, твердий.
В повітрі пара, ну, а під
Покровом льоду - плеск води.
Ось агрегатні стани всі,

їх без зусилля знай і ти.
Природній уклонись красі,
Подякуй  небу і землі.

Учитель української мови.

І навіть цей кумедний віршик побудовано майже з усіх односкладних і називних речень!

VІ. Домашнє завдання   (СЛАЙД 16)

З української мови: Написати міні-твір на тему: «Чи закінчується вивчення мови на уроці?», використовуючи неповні та називні речення.

З фізики: скласти кросворд на тему: «Теплові явища».

(СЛАЙД 17)