Біохімія аромату квітів у творчості Ліни Костенко

Біохімія аромату квітів у творчості Ліни Костенко

 

Сценарій розроблено з метою вивчення біохімії аромату квітів, крізь призму творчості Ліни Костенко. В його основі – інтеграція кардинально протилежних дисциплін – біології та хімії української мови та літератури. Використання інтерактивного прийому «світове кафе» дозволило поєднати ці дисципліни та навчити учнів бачити біохімію ароматів у поезії та поезію в біохімії ароматів квітів. Учні-учасники заходу запрошені вчителями української мови та літератури й хімії та біології до імпровізованого кафе. На кожному столику – імпровізоване квіткове меню. Учні займають місця за столиками хаотично, так, як робили б це, завітавши до справжнього кафе. Обравши столик – вони обирають квітку, яка їм до вподоби. Але з однієї сторони – хіміко-біологічні столики, а з іншої – мовно-літературні. Отож, за хіміко-літературними столиками учні підшуковують «порції інформації» з хімії та біології про обрану квітку, а за мовно-літературними – інформацію про те, що ж символізує обрана квітка у мовознавстві та символознавстві загалом і у творчості Ліни Костенко зокрема. Учні опрацьовують інформацію, міняються столиками, аби зібрати повну картину знань про обрану квітку. А тоді кожен учень підходить до дошки, де розвішені зображення квітків, зачитує інформацію, яку йому вдалося зібрати, а тоді забирає з дошки зображення своєї квітки і на зворотній стороні читає поезію Ліни Костенко, центральним образом якої є вказана квітка. Захід розроблений вчителькою української мови та літератури Лемець Лілією Вололодимирівною та вчителькою хімії й біології – Ковбаснюк Наталією Василівною.

 

Мета уроку

• Навчальна: пояснити біохімічні механізми утворення ароматів квітів; ознайомити учнів з основними біологічними характеристиками квітів; показати роль запахів у природі та парфумерії; познайомити учнів з особливостями ідіостилю Ліни Костенко, занурити в світ її поезій; розкрити символіку квітів у літературі та творчості Ліни Костенко; продемонструвати дотичність біології, хімії, української мови та літератури на прикладі поезій Ліни Костенко.
• Розвивальна: розвивати навички аналізу, порівняння, роботи в парах і групах; формувати міжпредметне мислення.
• Виховна: виховувати естетичне ставлення до природи, усвідомлення цінності біорізноманіття; показати зв’язок науки й культури; виховувати любов до поезії та шанобливе ставлення до майстрів слова.

Обладнання:

Інтерактивна презентація, квіткове меню для кожного столика імпровізованого «світового кафе», листки з біохімічною та літературно-символічною інформацією про квіти для конктретних столиків кафе, зображення квітів з поезіями Ліни Костенко на зворотній стороні на дошці, портрет Ліни Костенко, збірки поезій Ліни Костенко, мультимедійна дошка, на якій ввімкнене відео з зображеннями квітів та легенькою мелодією для підсилення ефекту кафе.

Тип уроку

Комбінований, інтегрований (з елементами дослідження, дискусії, роботи з відео та літературними прикладами).

 

Хід заходу

Вчитель хімії: Ми раді вітати всіх присутніх та гостей нашого заходу. І почнемо, не, як завжди, не традиційно. Бо одразу ж будемо засипати вас питаннями. Чи ви коли-небудь задумувалися, в чому найбільша сила українців? Їхня невмирущість? Затребуваність у всьому світі?

 

(відповіді присутніх)

 

Вчитель літератури: Безумовно, всі ви маєте рацію. Але хотілося б додати ще один пункт. Сила українців у їхній здатності поєднувати непоєднуване. Трансформуватися. Не підлаштовуватися під обставини, а змінювати ці обставини. І, якщо це потрібно, змінювати й себе. Тобто українці вміють інтегрувати й інтегруватися.

 

Вчитель хімії: І ціль нашого сьогоднішнього заходу продемонструвати вам таку інтеграцію. Адже всі ви прекрасно нас знаєте. Ми – представниці кардинально різних галузей науки – хімії та білогії і мови та літератури. На ваш погляд, чи є між цими дисциплінами щось спільне?

 

Міні-дискусія між учнями 10-11 класів.

 

Вчитель літератури: Ваші аргументи доволі переконливі. Але, що ви відреагуєте на мою думку про те, що хімію, біологію та літературу об’єднують квіти. Адже саме ці витончені та граційні рослини є об’єктом вивчення хімії й біології та предметом захоплення в літературі, де перетворюються на прекрасні мистецькі образи й потужні символи. 

 

Вчиелька хімії: І зараз ми з вами спробуємо продемонструвати зв’язок між хімією й біологією та літературою з опертям на творчість Ліни Костенко. А зокрема на квіти в її творчсті. Отож, розглянемо, чим є квітка у хімії та біології та чим вона виступає в літературі, а саме у віршах Ліни Костенко.

 

Вчителька літератури: Ліна Костенко – жінка, схожа на весну. Більш того, вона й народилася у сонячний весняний день – 19 березня. І саме сьогодні, в день її народження, ми трішки з вами похімічимо з її творчістю. Але почнемо з естетики. Квітка для кожного з нас – це предмет захоплення, замилування. Це краса, витонченість, ніжність.

 

Вчитель хімії: А ще квітка – це неповторний аромат. Саме квіти стали першопричиною створення парфумів. Власне, колись вони й були парфумами. Адже люди приймали ванни у відварах квітів, щоб гарно пахнути. Тому поговоримо сьогодні про біохімію ароматів. Не думайте, це не будуть складні хімічні формули чи підрахунки. Ми розглянемо біохімію ароматів на прикладі квітів, про які писала у своїх віршах Ліна Костенко. Зреалізувати таку ціль нам допоможе цікавий прийом ­– «Світове кафе». Отож, уявимо, що наші чарівні хлопці запросили дівчат у кафе.

 

Вчитель літератури: Просимо хлопців бути максимально галантними та подбати про своїх чарівних супутниць, як справжні джентельмени. У нашому залі – два столи. Один – хіміко-біологічний. Другий – літературний. У меню першого столика вас чекають багаті «порції інформації» з біохімії. А за літературним ви дізнаєтеся, що ж символізує обрана квітка загалом і в творчості Ліни Костенко. А потім кожен з вас презентує ту інформацію, яку отримав. Назвемо це все міксом інгредієнтів. Яку ж поезію можна створити зі знань, отриманих з різних дисциплін, дізнаємося в кінці.

 

 

(Учні займають місця за столиком з біології та хімії, а потім – літератури та опрацьовують інформацію).

 

 

(На дошці розклеєні зображення квітів, а на зворотній стороні цих зображень поезії Ліни Костенко. Після того, як учні зберуть інформацію в кафе, вони підходять до зображення обраної квітки, повертають його і зачитують поезію).

 

 

Вчитель хімії: Квітка — це не лише прикраса. Вона створює аромат, який ми сприймаємо як мистецтво. Але для комах цей запах — сигнал, що допомагає знайти їжу чи партнера для запилення. Одна й та сама молекула може бути і красою для людини, і навігатором для бджоли. Пелюстки — це реклама квітки, вони привертають увагу. Тичинки — виробництво пилку, а зав’язь — майбутнє насіння. Кожна частина квітки має свою роль, як у команді: хтось відповідає за рекламу, хтось за виробництво, хтось за майбутнє покоління. Колір приваблює комаху. Вона торкається тичинок, і пилок переноситься. Це схоже на роботу машини: кожна деталь виконує свою функцію, і вся система працює злагоджено. .

Запах квітки — це коктейль летких органічних сполук, які випаровуються при кімнатній температурі й стають відчутними для нашого нюху.

 

У природі запах — сигнал для виживання. У флаконі — це естетика, статус і емоції для людей. Парфуми — спроба відтворити мову квітів. Історія парфумів — це шлях від давніх цивілізацій до сучасних лабораторій. Спочатку запахи використовувалися у релігійних обрядах, потім стали символом статусу, а сьогодні — це індустрія краси й емоцій. Виробництво парфумів — це послідовний процес: підготовка сировини, дозування, змішування, витримка, фільтрація, розлив. Якість залежить від кожного етапу

 

Вчитель літератури: У літературі квітка – це багатий сенсами символ. Її образ, її запах – відмнно можуть охарактеризути ліричного героя. Більш того, квітка та її аромат можуть доречно розповісти про характер і темперамент людини, яка віддає їй перевагу.

 

(Учні опрацьовують інформацію).

 

 

1. Ромашка.

Аромат ромашки описують як трав’янистий, солодкуватий, з легкими фруктовими (яблучними) та тютюновими нюансами.  Нота ромашки використовується для створення відчуття спокою та свіжості. Завдяки високому вмісту ефірних олій, аромат сприяє зниженню стресу, покращенню сну та седативному ефекту. Завдяки своєму хімічному складу ромашка діє як антисептик та антибіотик, зменшує здуття, допомагає при гастритах та  виразках.

 

Вона символізує простоту і невинність почуттів, легкість і непорочність, фізичну і духовну чистоту, гармонію з природою, затишок, світло, радість і тепло, невинність почуттів. У поезії Ліни Костенко ця квітка – символ безмежного кохання, весни, радості життя. А ще вона – справжня чаклунка. Адже саме ворожіння на її пелюстках може дати відповідь на питання «Любить, чи не любить».

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

На ціле поле в полі цвів ромен.

В садах пливли причілки і веранди.

Стояла ніч, красива, як Кармен.

 

2. Тюльпан

 

Тюльпан має прості, яскраві пелюстки, але слабкий аромат. Це приклад, коли колір і форма компенсують відсутність сильного запаху. Тюльпани здаються просто красивимии квітами, але з хімічної точки зору це складна система природніх молекул.  Аромат тюльпанів формують понад 180 летких сполук.  Основні хімічні компоненти аромату: ліаноол (квітковий), лімонен (цитрусовий), бензальдегід (мигдальний), фенілетанол (трояндовий). Гексенол та гексаналь, що надають характерного запаху свіжоскошеної трави.

 

Він символізує прихід весни, ніжність, щире кохання, благородство. Часто символіка цієї квітки залежить від кольору. У поезії Ліни Костенко він символізує прихід весни, відродження природи й духовне відродження людини, радість, щастя, очікування чогось позитивного та хорошого, піднесений настрій, буяння життя. Кажуть, що у квітах цих квітах сплять маленькі крихітні феї. І саме вони наділяють їх чарівним ароматом.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Щасливиця, я маю трохи неба

і дві сосни в туманному вікні.

А вже здавалось, що живого нерва,

живого нерва не було в мені!

 

Уже душа не знала, де цей берег,

уже втомилась від усіх кормиг.

У громі дня, в оркестрах децибелів

ми вже були як хор глухонімих.

 

І раптом, – Боже! – після того чаду

і тарапати, рівної нулю, –

я чую дощ. Він тихо плаче правду,

що я когось далекого люблю.

 

І чую тишу. І співають птиці.

Приходять люди гарні і незлі.

В пахучій хмарі дощової глиці

стоїть туман, як небо на землі.

 

Пасуться тіні вимерлих тарпанів,

навшпиньках ходять сутінки і сни.

Весна підніме келихи тюльпанів, –

за небо вип’ю і за дві сосни!

 

3. Троянда

 

Гераніол і цитронелол створюють солодкий, теплий аромат. Саме троянда стала символом світової парфумерії, бо її запах має глибину й стійкість. Трянди багаті на ефірні олії, вітаміни, флавоноїди, та органічні кислоти (лимонна, яблучна). Мають виражені бактерицидні  і антисептичні, заспокійливі властивості. Використовуються для лікування серцево-судинних хвороб,  покращення травлення, у косметології для шкіри та волосся.

 

Вона символізує любов, величність, красу, навіть гордість, молодість, романтику, досконалість, довершеність, впевненість у собі. У поезії Ліни Костенко ця квітка символізує палке кохання, пристрасть, або ж і сум від нерозділеного кохання. У міфології її вважають священною квіткою богині кохання Афродіти. А в християнстві вона частково пов’язується зі стражданням, бо має гострі колючки.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Ти пам'ятаєш, ти прийшов із пристані.

Такі сади були тоді розхристані.

І вся в гірляндах, як індійська жриця,

весна ряхтіла в іскорках роси.

Плакучі верби не могли журиться,

такі були у іволг голоси!

А під вікном цвіли у нас троянди.

Не вистачало трішечки доби.

А по дашку прозорої веранди

ходили то дощі, то голуби...

 

Затінок, сутінок, день золотий.

Плачуть і моляться білі троянди.

Може, це я, або хтось, або ти

Ось там сидить у куточку веранди.

 

4. Бузок

Ліналоол створює свіжий, сильний аромат. Він асоціюється з теплом, бо молекули активно випаровуються під першим весняним сонцем.  Бузок містить багатий комплекс біологічно активних речовин, включаючи ефірні олії, фарезол, гіркі речовини та смоли. Завдяки цьому складу квітки, листя та бруньки мають виражені антисептичні, протизапальні, жарознижувальі та знеболювальні властивості. Ефірні олії надають характерний аромат, мають антимікробний ефект проте у великій концентрації можуть викликати головний біль.

 

Він – це символ першого кохання, довіри, ніжності, невинності. У поезії Ліни Костенко він символізує домашній затишок, красу й буяння життя, теплі спогади, дитинство. Він завжди був пов’язаний з дитинством. Адже саме в дитинстві всі ми вірили, що якщо знайти його квітку з п’ятьма, трьома чи сімома пелюстками, з’їсти її і загадати бажання, то воно неодмінно збудеться.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.

На росах і дощах настояний бузок.

Оця реальна мить вже завтра буде спомином,

а післязавтра — казкою казок.

 

А вранці із усіх казок

прийшов невиспаний бузок.

Росу із кучерів струснув,

ліг поруч з нами і заснув.

 

Тут по дворах стоїть бузкова повінь,

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен.

І прилітають гуси щовесни.

 

5. Конвалія

Індол у малій дозі дає приємний аромат, а у великій — різкий і відштовхуючий. Це приклад того, як кількість змінює якість. Конвалія звичайна це – отруйна лікарська рослина, що містить серцеві глікозиди, ефірні олії та органічні кислоти. Вона регулює серцеву діяльність, збільшує діурез та діє як заспокійливе, проте самолікування шкідливе через отруйність. Уся рослина, включаючи воду у вазі, де стояла, та ягоди, містять токсичні речовини. Краплі Зеленіна, корглікон  при серцевій недостатності. За призначенням лікаря.

 

Вона є не тільки символом весни, ніжності, витонченості, гармонії, але й смутку. Бо кажуть, що вона виросла зі сліз Пресвятої Богородиці, коли та оплакувала свого єдиного святого Сина. І в поезії Ліни Костенко ця квітка з таким солодким приємним ароматом символізує смуток. Вона оплакує знищені людиною ліси.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

І тільки при людях, мабуть,

дерева тремтять від жаху,

бо кращих із них поведуть

ні за що ні про що на плаху.

Каліками — тими погребують.

Найкращих зрубають, повалять...

Задзвонять над ними погребно

білі дзвони конвалій.

 

6. Акація

Акація має багатий хімічний склад, який визначає її  характерний солодкий аромат та цілющі властивості.  Квіти акації   містять комплекс біологічно активних сполук: глікозиди, ефірні олії,  флавоноїди.  Запах акації вважається одним із найбільш впізнаваних ароматів. Легкий, солодкуватий, медовий із нотками свіжості та п’янкими акордами.  Науково підтверджено, що аромат акації сприяє розслабленню, зняттю стресу  та створенню атмосфери гармонії.

 

Її квіти у народній символіці позначають безсмертя, відродження й переродження життя, силу характеру, витривалість, міцність, спокій, затишок, гармонію. Саме з цього дерева, кажуть, був збудований Ноїв ковчег. У поезії Ліни Костенко, квіти цього дерева – символ дитинства, генетичного нерозривного зв’язку зі своїм родом, найкращої пори у житті людини.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Весна, дівчисько в ластовинні,
ще не ціловане в уста,
світанки жовті, аж левині,
хорал, проспіваний з листа
такими щиглями, канарками,
перепелиними капелками,
дзвенить лісними закамарками,
цвіте рясними закапелками!

Цвіте акація, акація –

на хмарі біла аплікація –

мого дитинства експлікація –

і просто так цвіте акація.

Тепер дітей годуй не кетями.

•         Дівча, а кинь-но і мені! –

Ряхтять акацій білі кетяги

в прудкій дитячій пелені.

Весна збиває шумовиння

у пелюсткове ескімо, –

а що ж ми винні, що ж ми винні,

що вже акацій не їмо?!

О, як їх їлося – як ласощі!

З росою, сонцем і стеблом.

Як смачно плямкалось, як лазилось

по верховіттях над селом!

О,як їх їлося, вминалося,

хрумтілося із мокрих жмень!

А щось таке в житті миналося,

миналося із дня у день...

Тепер куштую цвіт з галузки –

струшу росу... зломлю стебло...

Дивлюсь, щоб там якої кузки,

якої кузки не було.

 

7. Аромат півонії є важливою складовою її популярності в парфумерії та флористиці: ніжний, солодкий, пудровий, інколи свіжий. Півонія лікарська рослина, багата на алкоїди, глікозиди, дудильні речовини, ефірні олії, бензойну та саліцилову кислоти. Має виражені заспокійливі, протизапальні, спазмолітичні та антимікробні властивості, ефективна при стресах та безсонні.

 

 

Ця квітка – символ дівочої краси, ніжності, щирості почуттів, світлого кохання, тепла, радості, позитиву, жіночності, щирості, романтики, міцних стосунків, шлюбу. Вважають, що Господь створив цю квітку, щоб очистити світ від нечисті та зробити його ще більш прекрасним. У поезії Ліни Костенко вона символізує щире й віддане кохання, щастя, життя в моменті.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Дощі програють по городах гаму.

Трусне зелені кучері верба.

Педалі днів натисне під ногами -

і заспіває пташка голосна.

Засяють ночі зорями жасминно.

А срібний дощ підніме жалюзі -

півонії, рожеві, як фламінго,

стоять в городі на одній нозі.

 

8. Черемуха звичайна – це дерево з вираженим бактерицидним ароматом  та багатим хімічним складом. Аромат цвіту-солодкий, інтенсивний, зумовленний бензельдигідом, бензиловим спиртом та ефірними оліями.   Містить фітоциди, має бактерицидні властивості. Аромат черемухи є складним, густим і бальзамічним. Бензальлегід надає класичний запах «гіркого мигдалю». Бензиловий та фенітиловий спирти дають квітковий аромат. Ліанол –бергамотові та лавандові ноти.

 

Вона – символ родючості, пам’яті, романтики, а ще чарів. Адже завдяки запаморочливому аромату, квіти рослини нерідко використовували у народних ворожіннях, особливо, коли хотіли причарувати кохану людину. Бо вважалося, що як людина не може подолати спокусу понюхати квітку, так і закоханих буде тягнути один до одного. У поезії Ліни Костенко, вона – символ заспокоєння, умиротворення, млості, розслабленості, знемоги.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Вовтузяться в грунті гриби.

Цвітуть черемухи млосно.

Дубів золоті герби

горять під коронами сосен.

Біліють храми беріз.

То мудра і древня держава —

вкарбований профілем ліс

в черленого сонця кружала.

Тут кожен сам собі пан,

живе по своєму закону.

І сонце — найвищий Коран

І крона — найкраща корона

Століття — лише на розгін.

Звір'я — від мурашки до лева.

У сосен державний гімн:

«Ненавиджу дрова з древа!».

 

9. Аромат деревію – трав’янисто – пряний, терпкий, з камфорними та солодкуватими нотами, що використовується в аромотерапії для релаксації та зняття стресу. Сполуки апігенін, лютеолін, рутин діють як сильні антиоксиданти. Ахіллеїн – потужний кровоспинний засіб. Дубильні речовини: забезпечують в’яжучу дію. Ефірні олії (хамазулен, цинеол) забезпечують бактерицидну та протизапальну дію.

 

Він – символ фізичної сили, стійкості, витривалості, здатності здолати будь-які обставини і жити навіть в найскладніших умовах. Адже ця рослина проростає на будь-якому ґрунті. Вона характеризує сильних духом, нескорених, незламних людей. Зілля та квіти цієї рослини використовували не тільки в народній медицині, але й віруваннях: кидали у вогонь, щоб очистити житло від усього злого та недоброго. У поезії Костенко він – символ пам’яті.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

А Дике Поле, Дике Поле! –

По груди коням деревій.

А мати свій городець поле, –

Все ще у пам’яті своїй.

 

10. Верес – це цінна лікарська та медоносна рослина, що вирізняється солодким ароматом.  Його хімічний склад багатий на глікозиди (арбудин), дубильні речовини, а також мінерали (натрій, кальцій). Використовується для лікування захворювань шлунка, шкіри та як заспокійливий засіб. Аромат: тонкий, солодкий, медовий, з легкими трав’янистими нотами. Верес є популярним інгредієндом у натуральній косметиці завдяки своїм заспокійливим властивостям.

 

Символізує красу та ніжність, бо має надзвичайно красиві дрібні квіточки, силу, витривалість, невибагливість, незалежність, свободу, рідний край. За легендою, це єдина рослина, яка погодилася на прохання Бога рости на скелястих бідних землях. І за це Бог нагородив її надзвичайно красивими дрібними медоносними квіточками. У поезії Ліни Костенко – це символ витривалості, жаги до життя, здатності піднятися, навіть, якщо тебе притопчуть.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Вітер блискавку виструга,

хмара насуне з-за гір, –

перекидом,

колесом,
вистрибом
вибігали діти надвір.

Топтали бузковий верес,

трусили на голови хвощ.

Здіймали страшенний вереск,

ласкаво просили дощ:

"Іди, іди, дощику!

Зварю тобі борщику

в полив'янім горщику,

в полив'янім горщику!..".

 

11. Любисток – це багата на ефірні олії рослина, яка має виражений пряний, солодкувато-гіркий аромат, схожий на селеру або петрушку.    Його склад містить кумарин, фталіди, флавоноїди, органічні кислоти та вітаміни, що забезпечують протизапальні, сечогінні та бактерицидні властивості.  Використовується як прянощі в кулінарії та  лікарська рослина в народній медицині.

 

Ця рослина символізує кохання, пристрасть, вірність, відданість, жіночу чарівність і принадність, спокусливість, красу жінки, батьківське благословення, щасливу долю та подружнє життя. Саме в цьому зіллі матері купали своїх доньок, щоб їх хлопці любили. А в Ліни Костенко він символізує родинне тепло, дитинство, материнський двір, теплі та приємні спогади про незабутні моменти життя.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,

і вишні чорноокі стоять до холодів.

Хитаються патлашки уздовж всії стежини,

і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.

А потім довго-довго на призьбі ще сидять.

Я знаю, дід та баба — це коли є онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.

І хтось до когось їде тим шляхом золотим.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

 

12. Іван-чай має терпкий смак із медовими  нотками, травянисто-фруктовий аромат, що підсилюється ферментацією та має високі протизапальні властивості. Іван-чай характеризується багатим біологічно активним складом: високий вміст вітаміну С, вітаміни групи В, залізо, марганець, мідь, магній, калій, кальцій, натрій. Кверцетин та кемпферол, які мають антиоксидантний та протизапальний ефект.

 

Це – символ пам’яті, нерозривного зв’язку століть, роду, поколінь, стійкості та витривалості, здатності до відновлення, зв’язку з природою, рідною землею, зцілення, сили духу. А козаки називали цю рослину «богатирським чаєм». У Ліни Костенко це – символ пам’яті і забуття, що проходять крізь сторіччя.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

І тінь Сізіфа, тінь тії печалі,

горбата тінь, трагічна тінь сторіч.

Лілові хмари іван-чаю

Пливуть над прірвами у ніч.

 

13. Звіробій – це лікарська рослина, багата на біологічно активні сполуки, зокрема гіперицин, флавоїди (рутин, кверцетин), дубильні речовини та ефірну олію. Він має специфічний,  трохи бальзамічний, смолистий аромат із трав’яними нотками. Основні компоненти забезпечують протизапальну, антисептичну та антидепресивну дію.

 

Він – символ кохання, сонця, кохання, життєвої енергії, очищення та захисту від усього злого, відновлення та зцілення фізичних і духовних ран. А називається він так тому, що, справді, може бити звірів хворобами, зокрема викликати захворювання в овець та іншої худоби. У Ліни Костенко він – символ духовного зцілення у моменти, коли в людини залишається лише душа і небо.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

В золотих поземках звіробою,

На громів гуркочучій гарбі, –

Маю тільки небо над собою,

Маю тільки душу при собі.

 

14. М’ята (осбливо перцева) містить до 2-3% ефірної олії, основою якої є ментол (40-60%), ментон, пінен, лімонен та цинеол. Такий склад забезпечує характерний свіжий, різкий, трав’янистий аромат з вираженим охолоджуючим ефектом.  Має охолоджуючий, спазмолітичний та антисептичний ефекти. Флавоїди мають антиоксидантну та протизапальну дію.   Органічні кислоти сприяють обміну речовин.

 

Символізує дівочу красу, здоров’я, молодість, ніжність, любовні чари, привабливість. Її колись вплітали у вінок для молодят, адже вважалося, що вона привертає кохання. У Ліни Костенко вона символізує сімейний затишок, тепло родинних колискових пісень, а ще кохання, найкращу пору життя.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Недумано, негадано

забігла в глухомань,

де сосни пахнуть ладаном

в кадильницях світань.

Де вечір пахне м'ятою,

аж холодно джмелю.

А я тебе,

а я тебе,

а я тебе

люблю!

Ловлю твоє проміння

крізь музику беріз.

Люблю до оніміння,

до стогону, до сліз.

Без коньяку й шампана,

і вже без вороття,—

я п'яна, п'яна, п'яна

на все своє життя!

 

Морями пшениці, у пахощах м’яти,

Де літо стоїть, як мальований глек, –

Пливуть і пливуть колискові фрегати,

Летять космонавти на крилах лелек…

 

15. Аромат матіоли – це густий, солодкий квітковий запах, який посилюється вночі, містить ноти індолу, гвоздики, жасмину та зелених відтінків. Запах утворюється складним комплексом летких органічних сполук, що приваблюють нічних запилювачів. 

 

Вона символізує ніжність, скромну красу, щиру симпатію, душевність та вірність, прихильність, щирість, глибоку повагу, жіночність, любов, затишок, спокій. Вважається, що матіола – це квітка, яка без слів скаже коханій людині про ваші почуття. Адже її аромат найкраще розкривається вночі, так само і любов має бути притаєною від людського ока. У поезії Ліни Костенко, вона – символі відчпочинку, спокою, умиротворення. 

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Як тут неквапно проминає час!

Який вечірній присмак матіоли!

Піски і я. І тиша. І баркас.

І ті, що вже не вернуться ніколи.

 

16. Жасмин має багатий склад ефірних олій, зокрема бензилацетат, ліаноол, індол та цис-жасмон, що зумовлює його інтенсивний, солодкий та пряний аромат. Хімічні компоненти мають спазмолітичні, заспокійливі та антиоксидантні властивості, сам аромат використовується в парфумерії та аромотерапії для зняття стресу.

 

Його квіти символізують щирість, душевну гармонію та святість, витончену красу душі і тіла, благородство, вірність, романтику, елегантність, загадковість. У деяких народів він – священна рослина, і вважається, що для того, аби потрапити до раю, треба виростити жасмин. У Ліни Костенко він – символ найніжніших почуттів, пов’язаних з матір’ю, спогадів про материн садок і щасливе дитинство.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Немов чарівні декорації —

жасмин, троянди і бузок.

Кузини мамині, три ґрації,

як три принцеси із казок.

Які ж були вони вродливі,

три Лади-Либеді тоді!

І трішки-трішки вередливі,

і дуже-дуже молоді.

До них у гості ми приходили,

вони жили через город.

О тихий сад мойого подиву,

де сливи звалися ренклод!

 

17. Мак дикий, також  відомий, як мак- самосійка, має складний хімічний склад, що зумовлює його лікарські властивості та специфічний аромат. Дикий мак не містить морфіну, проте багатий на інші алкоїди та активні сполуки. Головним компонентом є реадин, який має м’яку заспокійливу дію, але не викликає залежності. Свіжа квітка має ледь вловимий , трав’янисто-терпкий аромат, що є пиловим або злегка гірким.

 

Символ безкінечності буття, краси, молодості. А також героїв, які віддали життя за рідну землю, пам’яті, родючості землі, сну, забуття. За легендою, ця квітка проростає там, де пролилася кров захисника. Звідси і її червоний колір. У поезії Ліни Костенко він – символ гармонії, краси, земного шарму, радості, тепла.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Коли серпень у росах іскриться,

я тону в степовому теплі,

і здається мені пшениця

золотим промінням землі.

Коли маки у травах жевріють,

коли хвилями грає море, -

голубе, зелене, рожеве

підіймається сяйво вгору.

 

18. Аромат білої лілії – терпкий, солодкий та дуже інтенсивний. Він посилюється на світанку та в нічний час. Ліналоол надає квітці приємного, свіжого квіткового відтінку та позитивно впливає на емоційний стан. Фенілетиловий спирт створює  основу солодкого аромату. Метилбензонат відповідає за характерну «фруктово-медову» ноту. Через високу інтенсивність аромату та активне виділення вуглекислого газу вночі лілії не рекомендується тримати в спальні, бо вона може викликати головний біль та безсоння. Широко застосовується в косметології.

 

Символ чистоти, непорочності, ніжності, невинності, Діви Марії. Саме тому її часто можна побачити на зображеннях святих. Бо вона ще й символ святості. У поезії Ліни Костенко вона символізує рідну домівку, найчистіші та найсвітліші спогади, зв’язок з рідним краєм, домом.

 

У поезії Ліни Костенко (для листка із зображенням ромашки на дошці):

 

Заведіть мене, дороги,

у моє кохане місто.

А щоб ви не заблудились,

дам прикмету дорогу:

там хлоп'ята босоногі

продають лілеї білі,

продають важку брунатну,

придніпровськую кугу.

Я візьму лілею в руки,

розгорну її пелюстки.

Думать буду про мандрівки,

спокій ляже на чолі.

Не оплакуйте розлуки!

Я напевно повернуся...

Навіть плаваючі квіти

мають корінь у землі.

 

 

Вчитель хімії: ви вже багато дізналися про аромати квітів та їхню символіку. А тепер уявіть, що вам треба створити свій власний персональний парфумю. Яку квіткову композицію ви б узяли для створення персональних парфумів для себе і чому? Обирайте квітку, яка найкраще підходить для вашого характеру. Ви вже знаєте, які аромати мають квіти, та що вони символізують.

 

Вчитель літератури: Я, наприклад, обрала б для своїх парфумів…

 

Вчитель хімії: А я….

 

(Учні висловлюються)

 

Вчитель хімії: Ви вже знаєте квіткові вподобання одне одних. А які парфуми ви б створили одне для одного. Наприклад, Святославе, які парфуми ти подаруав би Марії?

(Учні висловлюються)

 

Вчитель літератури: А ти, Олено, що подарувала б Остапові?

(Учні висловлюються)

 

Вчитель хімії: Квіти – це не тільки запах, символ, але й смак. Тому, оскільки ви прийшли в кафе, пропонуємо вам поласувати квітковими цукерками.

 

Вчитель літератури: Отже, ми пройшли шлях від квітки до парфумів, від молекули до емоції, від науки до мистецтва. Нехай ваша весна буде наповнена ароматами нових відкриттів! Всім щиро дякуємо, що завітали до нашого квіткового світового кафе!