Біологічно активні речовини

Про матеріал
методична розробка уроку на тему "Біологічно активні речовини" для учнів 9-10 класів
Перегляд файлу

Міністерство охорони здоров'я України

Чортківський  медичний фаховий коледж

Методична розробказаняття №9.

Навчальна дисципліна “Біологія”.

Спеціалізація  “Фармація”.

Тема. Біологічно активні речовини.

Мета: навчальна: формувати поняття про біологічно активні речовини, їх

властивості та різноманітність, функціональне значення;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я

близьких людей.

розвивальна: розвивати інтелект студентів, уміння аналізувати,

класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією; вміння

працювати самостійно, а також самостійно здобувати знання.

Тип заняття: конференція

Форма заняття: нестандартна.

Очікувані результати: глибоке засвоєння навчального матеріалу з теми: "Біологічно активні речовини", удосконалення навичок роботи в групах, та з додатковими джерелами інформації; розширювати межі застосування інформаційних технологій.

Міжпредметні зв’язки: анатомія, фізіологія, фармакологія, фармакогнозія, історія, література, хімія, медична хімія.

Обладнання: ПК; мультимедійний проектор; презентації, виставка газет-бюлетнів: "Вітаміни жиророзчинні і водорозчинні", " Гормони", виставка біологічно активних препаратів, гербарій лікарських рослин.

Тривалість заняття: 2 год.

Методи і прийоми: вправа «Біологічний диктант», розповідь, вправа «Добери правильну пару», розповідь-пояснення з елементами бесіди, демонстрація презентації, випереджальні завдання для студентів, оформлення опорного конспекту у вигляді таблиці за допомогою пазлів «Вітаміни», задачі, прийом «Фішбоун», прийом «Кубик Блума», обговорення питань, фронтальна бесіда, проблемні запитання.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Психологічна розминка.

Усі ми дуже різні і водночас надзвичайно схожі. Давайте це перевіримо. Хто полюбляє ласувати морозивом? Підніміть праву руку, у кого вдома є домашні тварини - ліву. Хто любить свою родину – плесніть у долоні, у кого є друзі - посміхніться.

Ось бачите, ми тепер більше розуміємо один одного. Як людина не може існувати без своїх органів, так і викладач - без своїх студентів, тому я розраховую на вашу активну роботу. Сподіваюсь, що дух партнерства допоможе нам у цьому.

Зібратися разом - це початок,

Триматися разом –це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

                            (Генрі Форд)

ІІ. Перевірка домашнього завдання. (напередодні студенти проходять тести у системі MOODLE по темі «Нуклеїнові кислоти». На початку заняття відводиться 5-7 хв на обговорення проблемних питань.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

 1.Вступне слово викладача.

Тема нашого заняття : «Біологічно активні речовини». Метою, якого є сформувати поняття про біологічно активні речовини, їх властивості та різноманітність, функціональне значення, виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я. Розглянемо такі пункти плану:

  1.               Вітаміни.
  2.               Гормони.
  3.               Антибіотики.

Сьогоднішнє заняття буде проходити у незвичній для вас формі, у вигляді конференції.

ІV. Робота над темою заняття.

2. Слово викладача.

На попередньому занятті ми обрали наших науковців: фармаколога, фізіолога і сімейного лікаря. Вони підготували свої наукові доповіді, згідно  свого фаху.

До слова зарошуємо фармаколога з темою доповіді: «Вітаміни у нашому житті»

Вітаміни – це органічні речовини, які необхідні для нормальної життєдіяльності організму, а також препарати, що їх містять. Уперше в 1881 році російським вченим І.І.Луніним була доведена необхідність вітамінів для нормального росту організму. Вчений провів такий дослід: групу тварин годували тільки виділеними з молока компонентами – білками, жирами, вуглеводами, водою та мінеральними солями. Внаслідок такої відгодівлі тварини загинули. Якщо до кормів додавали натуральне молоко, то такі тварини виживали. Це означає, що крім указаних компонентів у молоці містяться ще деякі важливі для життя речовини.

Польський вчений Функ дав цим речовинам назву «вітаміни», від латинського слова «віта» - життя, і грецького «амін», що вказує на їх відношення до нітрогеновмісних сполук. З того часу було відкрито багато вітамінів, визначена їх роль, шляхи штучного одержання.

На сьогодні відомо приблизно 50 різних вітамінів і вітаміноподібних сполук. Вони по різному впливають на живі організми, однак є життєво необхідними компонентами збалансованого харчування людини і живлення тварин. Основне джерело вітамінів для людини і тварин — продукти харчування переважно рослинного походження. Але є вітаміни, які містяться лише у продуктах тваринного походження (наприклад, вітаміни А і D).

Традиційно вітаміни позначають літерами латинського алфавіту - А, В, С, D та ін. Тепер застосовують ще й хімічні назви (наприклад, вітамін С - аскорбінова кислота).

Вітаміни залежно від здатності розчинятись у воді або жирах поділяють на водорозчинні й жиророзчинні. До перших належать, наприклад, вітаміни груп В (В1, В23, В5, В6, В912), С, а до других – A (А1, А2), D (D3), К (К1, К3), вітамін Е.

Поняття про гіповітаміноз, гіпервітаміноз, авітаміноз.

Якщо в організмі є надлишок вітаміну то розвивається захворювання гіпервітаміноз (від грец. гіпер — понад, зверху), якщо тривалий час не вистачає певних вітамінів, то спостерігається - гіповітаміноз (від грец. гіпо — під, нижче), за їхньої повної відсутності - авітаміноз (від грец. а - заперечна частка). Усі ці захворювання небезпечні для здоров'я людини та тварин. Гіпо- та авітамінози можуть виникати і внаслідок порушення обміну речовин, коли організм не сприймає певні вітаміни.

3.Слово викладача.

        Всі ви неодноразово чули, що весною людський організм виснажений після зими і потребує вітамінів.(запитання студентам)

 Як ви думаєте, який стан організму спостерігається весною гіповітаміноз чи авітаміноз? І чому?

Фармаколог продовжує.

П’ять ознак гіповітамінозу

Говорити про весняний авітаміноз (тобто про повну відсутність в організмі вітамінів) неправильно. Це важке захворювання, й вилікувати його можна лише в лікарні. Ми ж страждаємо навесні від гіповітамінозу — тобто від зниження кількості вітамінів у їжі, а відповідно й у організмі. Розпізнати гіповітаміноз досить легко за видимими ознаками:

1. Шкіра — бліда й в’яла, схильна до сухості й подразнень.

2. Волосся — тьмяне й сухе, легко січеться при розчісуванні й випадає більше, ніж зазвичай.

3. Губи — куточки потріскані, й тріщинки не піддаються ніяким кремам і гігієнічним помадам.

4. Ясна — кровоточать під час чищення зубів.

5. Загальний стан — постійне відчуття втоми, апатія, роздратування, загострення хронічних захворювань, часті простуди, після яких довго відчувається слабкість і розбитість.

Ознаки можуть з’являтися всі разом або лише поодинці — в залежності від того, яких саме вітамінів бракує.

 

Роль вітамінів в обміні речовин.

Вітаміни є складовою частиною молекул багатьох ферментів і деяких фізіологічно активних речовин.

- беруть участь в синтезі і розщепленні амінокислот, жирів, азотистих основ нуклеїнових кислот, деяких гормонів, медіатора – ацетилхоліну, який забезпечує передачу імпульсів в нервовій системі.

Відомо, що при нестачі (гіповітаміноз, авітаміноз) чи надлишку (гіпервітаміноз) вітамінів в організмі розвиваються захворювання. Добова потреба людини у вітамінах незначна – визначається міліграмами, та значною мірою залежить від: віку, статі, роду діяльності, маси тіла, загального стану. Наприклад: вагітність, лактація, інфекційний процес, променева хвороба, введення антибіотиків і сульфаніламідних препаратів, надмірно важка праця – потреба організму у вітамінах значно збільшується.

4. Слово викладача.

Щоб дізнатися,  більш детально про кожен вітамін зокрема, пропоную опрацювати завдання  склавши пазли «Вітаміни» Скористайтесь QR кодами і запишіть короткий конспект.

(є видруковане)

(Самостійна робота)

Щоб закріпити знання про вітаміни виконайте вправу «Добери правильну пару»

(є видруковане)

(Робота в малих групах)

5. Слово викладача.

Бачу ви справились із поставленим завданням. А тепер давайте до слова запросимо нашого фізіолога з доповіддю на тему: «Гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів»

Гормони – органічні речовини, здатні включатись у цикл біохімічних реакцій і регулювати процеси обміну речовин та перетворення енергії. Їх виробляють залози внутрішньої та змішаної секреції людини і тварин. Їх ще називають ендокринними.

  1.               Гормони передньої частки гіпофіза:
  •                 Адренкортикоптропний гормон (коритикотропін) стимулює функцію наднирників, які виробляють глюкокортикоїди.
  •                 Тиреотропний гормон (тиреотропін) – гормони щитоподібної залози.
  •                 Гонадотропні гормони (фолітропін – стимулює ріст фолікула, етрогенів, сперматозоїдів; лютропін – утворення естрогенів та андрогенів).
  •                 Гормон росту (соматотропін) – утворення білків і ріст організму, кісток кінцівок і хрящів.
  •                 Пролактин – утоврення молока у альвеолах молочних залоз.
  1.               Гормони задньої долі  гіпофіза:
  •                 Антидіуретичний гормон (вазопресин) - утримання води в організмі і звуження судин;
  •                 Окситоцин – скорочення матки, утворення сперми.
  1.               Кора наднирників:
  •                 Корковий шар (глюкокортикоїди – підсилення процесу утворення глюкози із білків, мінералокортикоїди – забезпечує реадсобрбцію Nа+ та підвищення АТ).
  •                 Мозковий шар (адреналін та норадреналін).
  1.               Щитоподібна залоза (йодовані гормони – тироксин – збільшення ЧСС, дихальних рухів) – при гіпотиреозі: кретинізм та міксидема, при гіпертиреозі – Базедова хвороба;
  •                 Тиреокальцитонін - знижує рівень кальцію та фосфору, гальмує виведення іонів кальцію із кісткової тканини, збільшує його відкладання в кістках.
  1.               Паращитоподібна залоза (парадгормон) – виділяється у вигляді прогормону та сприяє виділенню у кров кальцію та фосфору із кісток.
  2.               Підшлункова залоза (альфа клітини – глюкагон – сприяє розщеплення гілокогену в печінці до глюкози;  дельта клітини – соматостатин; бета клітини Лангерганса – інсулін -  перетворення глюкози в глікоген в печінці і м’язах).
  3.               Статеві гормони – чоловічі (андрогени: тестостерон та андростерон – для нормального дозрівання та руху сперматозоїдів), жіночі (естрогени: прогестерон- нормальне протікання вагітності)

 

Нейрогормони виробляють певні нервові клітини, вони впливають на організм так само, як і гормони. І гормони, і нейрогормони надходять у кров чи інші рідини тіла (наприклад, порожнинну рідину безхребетних тварин), які транспортують їх до різних тканин та органів. Ці біологічно активні речовини беруть участь у регуляції обміну речовин, діяльності ендокринних залоз, тонусу непосмугованої мускулатури, підтриманні гомеостазу внутрішнього середовища організму тощо.

За хімічною природою гормони та нейрогормони поділяють на три основні групи:

  •                 білкової природи (гормон росту, інсулін та глюкагон);
  •                 похідні амінокислот (адреналін, норадреналін, тироксин);
  •                 ліпідної природи (статеві гормони та кортикостероїди).

Під контролем гормонів і нейрогормонів відбуваються всі етапи індивідуального розвитку людини і тварин, а також усі процеси їхньої життєдіяльності. Ці сполуки забезпечують пристосування до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища, підтримання сталості внутрішнього середовища організму, регуляцію активності ферментів. Якщо певні гормони виробляються в недостатній кількості або не виробляються взагалі, спостерігають порушення розвитку та обміну речовин організму.

Надлишкове вироблення певних гормонів також негативно впливає на організм.

 6. Слово викладача. Ви пам’ятаєте, що за недостатнього утворення в організмі дитини гормону росту розвивається карликовість, а за надлишкового - гігантизм.

Продовжує фізіолог.

Порівняно з роботою нервової системи, яка забезпечує передачу сигналів на значні відстані за короткий час, діяльність гормональної системи відрізняється меншою швидкістю, але справляє триваліший ефект.

Дистанційність дії: гормони і нейрогормони з током крові або інших рідин можуть переміщатися від місць свого біосинтезу до клітин-мішеней, на діяльність яких вони впливають.

Висока біологічна активність: ці сполуки впливають на клітини, тканини та органи в незначних концентраціях.

Висока специфічність дії полягає в тому, що гормони та нейрогормони впливають лише на певні біохімічні процеси, які відбуваються в тих чи інших тканинах і органах. Гормони «впізнають» клітини-мішені, які мають особливі молекули-рецептори. Гормони різної хімічної природи по різному взаємодіють з клітинами-мішенями. Стероїдні гормони можуть досить легко проникати через мембрани всередину клітини. У цитоплазмі вони утворюють комплексні сполуки з білками-рецепторами. Далі цей комплекс проникає в ядро клітини, зв’язується з молекулою ДНК та активує один чи декілька генів, що спричиняє синтез необхідних сполук (ферментів тощо).

Гормони білкової природи або похідні амінокислот зв’язуються з рецепторами, розташованими на поверхні мембран клітин-мішеней. Утворений комплекс активує особливий фермент, пов’язаний з внутрішньою поверхнею клітинної мембрани. Під впливом цього ферменту в цитоплазмі клітини запускається ланцюг біохімічних реакцій. Як наслідок може змінюватися швидкість обміну речовин, частота скорочень серцевого м’яза, напруження непосмугованих м’язів тощо. Деякі клітини мають одразу рецептори до кількох різних гормонів, тобто перебувають під множинним гормональним контролем. Крім того, у клітин різних типів є рецептори до одного й того ж гормону, що зумовлює його множинну дію.

Відносно короткий час існування в організмі: декілька хвилин або годин, після чого речовина втрачає свою активність під впливом специфічного ферменту. На відміну від нервової системи, що забезпечує передачу сигналу на значні відстані за короткий час, робота гормональної системи вирізняється меншою швидкістю, однак спричинені нею ефекти триваліші.

7. Слово викладача.

Давайте перевіримо, як ви уважно слухали доповідь своєї колеги і водночас пригадаєте вивчене з даної теми ще у школі. Для цього виконаємо вправу «Біологічний диктат» (письмова робота)

  1.               Яку регуляцію функцій забезпечує ендокринна система? (Гуморальну).
  2.               За допомогою чого і через які середовища здійснюється гуморальна регуляція? (Гормони; рідинні середовища (кров, лімфа, тканинна рідина))
  3.               Що забезпечує ендокринну регуляцію (Залози внутрішньої і змішаної секреції).
  4.               Що виділяють залози внутрішньої секреції? (Гормони).
  5.               Порушення діяльності залоз внутрішньої секреції спричинюють захворювання, які називають ... (ендокринними).
  6.               Посилення діяльності залози — це ... (гіперфункція).
  7.               Послаблення діяльності залози — це ... (гіпофункція).
  8.               Гуморальна регуляція – це ….(регуляція функцій організму, яка здійснюється через рідинні середовища (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою біологічно активних речовин та продуктів обміну речовин або метаболітів.).
  9.               Гормони – це …(біологічно активні речовини, що виробляються залозами внутрішньої та змішаної секреції).
  10.          Назвіть залози змішаної секреції (Статеві, підшлункова).
  11.          Назвіть залози зовнішньої секреції (Потові, сальні, молочні).
  12.          Назвіть залози внутрішньої секреції (Гіпофіз, епіфіз, тимус, надниркові, щитоподібна, прищитоподібні)

8.Слово викладача. А тепер розв’яжемо кілька задач.  Знову ж таки застосуєте знання зі школи і повторите матеріал для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання   (усне опитування)

Задача №1

Молодий організм росте занадто швидко і досяг висоти двох метрів. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Гіпофіз. Гіперфункція. Соматотропін. Гігантизм.)

Задача №2

Зріст дорослої людини менше 1м. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Гіпофіз. Гіпофункція. Соматотропін. Карликовість.)

Задача №3

Людина відчуває постійну спрагу, різко худне. Рівень глюкози в крові підвищений. З’являється цукор у сечі. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Підшлункова. Гіпофункція. Інсулін. Цукровий діабет.)

Задача №4

У людини артеріальний тиск підвищений, посилюється збудливість нервової системи, виникає дратівливість і швидка стомлюваність, утворюється так званий базедичний зоб. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Щитоподібна. Гіперфункція. Тироксин. Базедова.)

Задача №5

У людини глибоке дихання, підвищена температура тіла, збільшується сила і частота серцевих скорочень. Організм готується до швидкої відповіді на можливу небезпеку. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Надниркові. Гіперфункція. Адреналін. Пристосування організму до змін.)

Задача №6

У людини непропорційно збільшені розміри нижньої щелепи, кистей і стоп. Кістки продовжують рости. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Статеві залози. Гіпофункція. Андрогени. Акромегалія.)

Задача №7

Для людини характерні циклічні процеси в організмі: чергування станів сну – неспання. Визначте при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози залежить бадьорість людини? (Епіфіз. Гіперфункція. Мелатонін. Неспання.)

Задача №8

У людини знижена фізична та розумова активність; розвиваються набряки сполучних тканин. Визначте захворювання при гіпо- чи гіперфункції якого гормону та якої залози проявляється хвороба? (Щитоподібна. Гіпофункція. Тироксин. Кретинізм.)

9. Слово викладача.

До слова запрошується наш сімейний лікар з доповіддю на тему: «Антибіотики»

Антибіотики - органічні речовини, що синтезуються мікроорганізмами в природі для захисту від інтервенції інших видів мікроорганізмів, та володіють здатністю пригнічувати розвиток, або вбивати цих мікробів.  Антибіотики виділяють з живих бактерій або грибів. Існує також велика кількість синтетичних антибіотиків

Винахід антибіотиків можна назвати революцією в медицині. Першими антибіотиками були пеніцилін та стрептоміцин.

Пеніцилін був описаний у 1929 році Александром Флемінгом. За це відкриття він отримав Нобелівську премію. В 1952 році Нобелівську премію отримав Зельман Ваксман  "за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного протии туберкульозу".

Антибіотики розрізняють по механізму протимікробної дії бактерицидна і бактеріостатична.

Бактерицидна дія

Бактеріостатична дія

Порушення синтезу оболонки мікроорганізмів і клітини без оболонок гинуть

  • пеніциліни;
  • цефаласпорини.

порушення синтезу білка в середині клітини і тому затримується ріст  і розвиток мікроорга-нізмів.

  • тетрацикліни;
  • левоміцетини;
  • макроліти;
  • аміноглікозиди.

 

Аміноглікозиди і левоміцетини на деякі мікроорганізми діють бактерицидно.

Порушення проникливості мембрани мікробної клітини, тому порушується транспорт в клітину і з неї, тому клітини гинуть.

  • поліміксини;
  • протигрибкові антибіотики.

10. Слово викладача. (запитання до студентів) Чому при введенні в організм антибіотики проявляють перш за все протимікробну дію (т.б. діють на клітини мікробів)?

Сімейний лікар (продовжує)

         Справа в різниці інтенсивності поділу і життєдіяльності мікроорганізмів і клітин нашого організму. В середині організму мікроби розмножуються швидше, а антибіотики діють на клітини, які швидко розмножуються, тому в цих умовах антибіотики в першу чергу діють на мікроорганізми, а вже потім (при більш тривалій дії) на клітини нашого організму. Небезпека антибіотиків більша у дитячому віці (поділ клітин швидкий), вона знижується із збільшенням віку.

11.Слово викладача. (запитання до студентів) Які клітини  в людському організмі здатні до поділу в дорослому віці?

Пеніциліни використовують при гнійних інфекціях шкіри, слизових оболонок, ангіні, дифтерії, скарлатині, пневмонії, плевриті, ендокардиті, перитоніті, сепсисі, менінгіті, гнійному запаленні захворювання вуха, горла, очей, носа, сечостатевої систем та ін. За допомогою пеніцилінів можна лікувати різні інфекції хвороби, але не завжди вони допомагають. За роки застосування пеніцилінів багато мікроорганізмів привикли до цієї групи препаратів. Тому ефективність пеніцилінотерапії зараз нижча, ніж в перші роки застосування і все знижується. Позитивні ефекти вдається підтримувати високими дозами.

Отже, при тривалій дії антибіотиків на організм людини зменшується кількість лейкоцитів в організмі. Тому тривале застосування антибіотиків зменшує захисні сили організму (послаблюється в боротьбі організму до інфекцій). Значення захисних сил нашого організму в боротьбі з інфекціями дуже велике. Інакше кажучи, антибіотики в боротьбі з інфекцією, при відсутності захисних сил організму, дуже слабкі союзники. Антибіотики лише допомагають нашим захисним силам в боротьбі з інфекціями, які не в силі справитись з ними самостійно. Найбільш виражено пригнічення кровотворення (лейкопеніз) у левоміцетинів.

Антибіотиків є багато. Всі вони розрізняються по спектру дії або по хімічній будові. І звичайно потрібно враховувати їх небезпеку для організму. Найменш токсичними є пеніциліни, а потім цефалоспорини.

-         Пеніциліни можуть викликати алергічні реакції.

-         Цефалоспорини: порушення функції нирок, дисбактеріоз, диспепсичні

розлади, при в/в можуть виникати тромбофлебіти.

 

12. Слово викладача.

Перед переглядом відеосюжету «Антибіотики механізм дії та класифікація» ставлю проблемне запитання:

     На вашу думку, антибіотики шкідливі для людського організму чи ні?

(Обговорення питання.)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Прийом "Фішбоун".

2. Прийом "Кубик Блума".(запитання до групи, є роздруковано)

13. Слово викладача.

На сьогоднішньому занятті ми почерпнули багато нових знань про біологічно активні речовини. Пропоную ознайомитися з  пам’яткою «Як правильно зберегти вітаміни у продуктах» і цікаві факи про вітаміни.

                                                    Пам’ятка

                                                          Корисні поради

Для того, щоб в наш організм надходила достатня кількість їжі, потрібно правильно зберігати продукти і термічно обробляти їх:

  • зберігати продукти слід у темному і прохолодному місці;
  • мити продукти потрібно цільними або великими шматками, нарізати їх безпосередньо перед приготуванням страв;
  • не проводити первинну обробку їжі близько коло джерела світла;
  • за необхідності зберігання очищених овочів і фруктів більш ніж на три, п’ять годин їх слід помістити в прохолодне місце;
  • не залишайте продукти у воді, особливо порізані;
  • не слід зливати воду, у якій замочувалися крупи або бобові, корисно використовувати її при варінні; для варіння овочі і фрукти кладіть у киплячу воду;
  • суворо дотримуйтесь часу теплової обробки, не допускаючи перегріву; посуд, в якому здійснюють теплову обробку, щільно закрийте;
  • перемішування їжі під час приготування слід звести до мінімуму;
  • варити потрібно в емальованому посуді; овочі і фрукти краще запікати, ніж варити;
  • різати, терти овочі, заправляти їх сметаною чи олією слід перед вживанням;
  • квашені та солені овочі потрібно зберігати під гнітом, покритим розсолом;
  • гарячі овочеві страви можна зберігати не більш ніж 1 годину, термін їх реалізації має бути мінімальним;
  • консервування, повільне заморожування, відтаювання, зневоднення продуктів призводить до втрати частини, а то й повного складу вітамінів у продуктах.

                                                      

                                Цікаві факи про вітаміни

Молоко з додаванням синтетичного вітаміну D, а таким є майже все молоко в магазинах, може стати причиною вираженого дефіциту магнію в організмі.

Людям, які проживають в містах із забрудненою атмосферою, не вистачає ультрафіолетових променів, тому на відміну від сільських жителів вони відчувають дефіцит вітаміну D.

Прийом вітаміну В, допомагає при морській хворобі і поганий переносимості повітряних перельотів.

Якщо ви вживаєте багато продуктів, багатих білком, то вам потрібно збільшити прийом вітаміну В6.

Різні види цибулі, часник і редис містять натуральний антибіотик - алліцин, який знищує хвороботворні мікроби не завдаючи шкоди дружнім для нашого організму бактеріям.

Аспірин може збільшити швидкість виведення вітаміну С з організму в цілих три рази.

Вживання в їжу свіжого арахісу, в якому містяться інгібітори певних ферментів, ускладнює засвоєння білків організмом.

 Одна викурена сигарета руйнує 25-100мг вітаміну С!

. Підсумок заняття.

14. Слово викладача.

Вислів: Здоров’я - такий же унікум, як картина Рафаеля. Знищити його легко, відновити неможливо.(І. Бородін). Пам’ятайте про це!!! Будьте здорові і вживайте більше вітамінів!!!

Висновок

Протягом заняття студенти опрацювали багато теоретичного матеріалу з даної теми, підібрали ілюстрації, вчилися аналізувати, порівнювати, відбирати необхідну інформацію, працювати самостійно і в групі, відстоювати свої позиції і поважати думки інших. Така робота стає стимулом до нового пошуку, розвиває творчі здібності.

Головним результатом заняття є створення цікавого пізнавального матеріалу. Цей матеріал можна використати на заняттях біології, а також на виховних годинах з пропаганди здорового способу життя.

VІІ. Виставлення та мотивація оцінок.

VІІІ. Домашнє завдання.

  1.               Опрацювати §8-9, ст.35-40 у підручнику П.Г.Балана 10кл., відповісти на запитання.
  2.               Підготуватись до підсумкового заняття з теми «Молекулярний рівень організації живої природи»
  3.               Творче завдання. Виготовлення буклету «Біологічно активні речовини».

 

Література.

                http://likar.uz.ua/hvorobi/tuberkulioz.html

                http://uk.wikipedia.org

                http://sbio.info

docx
До підручника
Біологія (профільний рівень) 10 клас (Межжерін С.В., Межжеріна Я.О., Коршевнюк Т.В.)
Додано
12 лютого
Переглядів
150
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку