Біологія НУШ 7 клас Презентація "Покритонасінні: будова та видозміни пагона"

Покритонасінні: будова та видозміни пагона. Волошина О.І., вчитель вищої категорії, ХГ № 125

Найбільшої товщини в рослинному світі досягають стовбури дивовижних африканських дерев — баобабів. У посушливий сезон вони скидають листки і використовують воду, запасену в стовбурі. Найбільші дерева мали стовбур близько 15 м в діаметрі. Місцеве населення навіть використовує дупла старих баобабів як побутові приміщення.

Деревами довгожителями є дуб і липа (більше 1000 років), бук, клен (500-700 років). Граб, вільха, яблуня живуть порівняно недовго — до 200-300 років, ще менше — осика, береза і горобина (до 100-150 років).

У Покритонасінних рослин існують численні видозміни різних органів: кореня, пагона, листків. Як ви вважаєте, яких переваг їм це надає?Поміркуйте й обговоріть ситуацію

Пагін — це осьовий надземний орган рослин, складається зі стебла з розташованими на ньому листками й бруньками. На пагоні утворюються квітки й плоди.

Стебло — вісь пагона, а листки — його бічні органи. Стебло пов’язує всі надземні та підземні органи в єдину систему

Місце прикріплення листків до стебла називають вузлом. Ділянки стебла між двома вузлами — міжвузлям.

Кут між листком і стеблом має назву пазуха листка. На верхівці стебла розміщена верхівкова брунька, у пазухах листка — пазушні, або бічні, бруньки

Брунька — це зачатковий пагін. Зверху вона вкрита щільними лусками для захисту від несприятливих умов.

Усередині бруньки розташовані зачаткове стебельце й зачаткові листочки. Верхівку зачаткового стебельця називають конусом наростання. Він складається з твірної тканини, яка забезпечує ріст пагона в довжину

Розрізняють два типи бруньок: Вегетативні складаються лише із зачаткового стебельця й листочків. Генеративні мають ще й зачатки квіток.

Листкорозміщення — порядок розміщення листків на стеблі, який щонайбільше сприяє виконанню їхніх функцій.

Листкорозміщення може бути:  кільчастим — у вузлах стебла розвивається декілька листків (елодея);почерговим — до кожного вузла стебла прикріплений один листок (таке лискорозміщення мають верба, яблуня, пшениця, шипшина)Ваніль (чергове листкороташування)Вороняче око(кільчасте листкорозміщення)

розетковим —  з одного центру виходить декілька листків (подорожник);супротивним — у кожному вузлі розташовано по два листки один навпроти одного (таке листкорозміщення мають гвоздика, бузок, кропива). Подорожник великий (розеткове листкорозташування)Кропива (супротивне листкорозташування)

Стебла рослин можуть по-різному розташовуватися відносно ґрунту і поруч розташованих рослин.

Прямостоячі стебла піднімаються вертикально. Їм не потрібна опора, оскільки у них добре розвинена механічна тканина. Такі стебла у соняшника, дзвіночка, кропиви, деревних рослин.

Повзучі стебла стеляться по поверхні ґрунту і утворюють придаткові корені, за допомогою яких укорінюються. Такі стебла розвиваються у суниці, конюшини, живучки повзучої, перстачу гусячого.

Чіпки стебла, піднімаються вгору, прикріплюючись до опори. Вони можуть прикріплюватися вусиками (горох, мишачий горошок, огірок, виноград), або коренями — присосками (плющ).

Виткі стебла здатні обвиватися навколо якоїсь опори. Таке стебло у берізки та хмелю звичайного.

Рослини з чіпкими та виткими стеблами називають ліанами.

Розрізняють стебла м’які й соковиті (трав’янисті) й тверді та міцні (деревні). Перші характерні для трав’янистих рослин, другі — для дерев і кущів

Довідка. Аби зрозуміти, як стебло виконує свої функції, необхідно знати не лише його зовнішню, а й внутрішню будову

Стебло служить опорою для інших органів рослини, забезпечує пересування води з мінеральними та органічними речовинами, а також у ньому можуть запасатися поживні речовини. Зовнішня і внутрішня будова стебла обумовлена тими функціями, які воно виконує у житті рослини.   Провідні тканини здійснюють переміщення води з розчиненими у ній поживними речовинами по стеблу рослини. Твірні тканини забезпечують утворення інших тканин та ріст стебла у товщину і висоту.  Покривні тканини здійснюють зв'язок стебла із зовнішнім середовищем та захищають від несприятливих умов довкілля.

У стеблі можна виділити чотири шари: кору, камбій, деревину та серцевину. Шари у зрізі дерева

Молоді (однорічні) стебла зовні покриті шкірочкою, яка потім замінюється корком, що складається з мертвих клітин, заповнених повітрям.  Шкірка і корок — покривні тканини. Вони захищають розташовані глибше клітини стебла від зайвого випаровування, різних пошкоджень, від проникнення всередину атмосферного пилу з мікроорганізмами, що викликають захворювання рослин.  У шкірці стебла, як і в шкірці листків, є продихи, через які відбувається газообмін.

У корковому шарі більшості дерев є спеціальні отвори, крізь які проходить повітря, — сочевички. Вони мають вигляд маленьких горбіків з отворами, добре помітні зовні (особливо у бузини, дуба та черемхи). Сочевички утворені великими клітинами основної тканини з великими міжклітинниками.

Під шкіркою і корком знаходяться клітини кори, утворені різними тканинами. Зовнішня частина кори представлена шарами клітин покривної та механічної тканин із потовщеними оболонками і тонкостінних клітин основної тканини, які можуть містити хлорофіл.  Внутрішній шар кори, у складі якої багато клітин провідної тканини, називають лубом. По лубу здійснюється низхідний рух органічних речовин. До складу лубу входять ситовидні трубки, товстостінні луб'яні волокна і групи клітин основної тканини. 

 Ситовидні трубки — це вертикальний ряд видовжених живих клітин, у яких поперечні стінки пронизані отворами (як у сита), ядра у цих клітинах зруйнувалися, а цитоплазма прилягає до оболонки. Це провідна тканина лубу, по якій переміщуються розчини органічних речовин.  

  Луб'яні волокна — видовжені мертві клітини зі здерев'янілими стінками, представляють механічну тканину стебла. У стеблах льону, липи та деяких інших рослин луб'яні волокна розвинені особливо добре і є дуже міцними. З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон липи — мочало і рогожу.

Щільний, найширший шар, що лежить глибше, — це деревина — основна частина стебла. Деревина утворена клітинами різної форми і величини: судинами провідної тканини, деревинними волокнами механічної тканини і клітинами основної тканини.  Між корою та деревиною міститься камбій. Він складається з вузьких довгих клітин твірної тканини з тонкими оболонками. Завдяки їх поділу відбувається ріст стебла у товщину і утворення на ньому річних кілець.

Внутрішній шар стебла представлен — серцевиною. Серцевина складається з великих клітин основної тканини з тонкими оболонками, в яких відкладаються запаси поживних речовин. Від серцевини в радіальному напрямку через деревину і луб проходять серцевинні промені. Вони також складаються з клітин основної тканини і виконують запасаючу і провідну функції. У деяких рослин (бузина) у серцевині багато міжклітинників, вона пухка і добре помітна. У інших рослин (дуб) серцевина навпаки дуже щільна, і відрізнити її від деревини  складно.

Розв’язання проблемних питань і завдань із теми Щороку ширина річних кілець є різною. У роки з якими умовами влітку утворюються широкі річні кільця, а з якими — вузькі?

Видозміни пагона Для виконання спеціальних функцій пагони можуть видозмінюватися. Колючка є здерев’янілим укороченим пагоном без листків із гострою верхівкою. Вони захищають рослини від поїдання тваринами. Колючки є в дикої сливи, крушини проносної, дикої груші, гледичії й глоду. Вусики — це пагін без листків, завдяки йому рослина чіпляється за додаткову опору. Вусики мають виноград, гарбуз, кавун, диня, огірок. До надземних видозмін пагона належать також вуса суниці та стеблові бульби кольрабі.

Підземними видозмінами пагонів є кореневища, бульби, цибулини. Кореневище розташоване в ґрунті. На ньому є бруньки, з яких виростають надземні пагони. У вузлах утворюються додаткові корені. На верхівці розміщена верхівкова брунька, яка забезпечує ріст кореневища в довжину. Кореневище має багато запасальної тканини, у клітинах якої відкладаються поживні речовини. Кореневища є в пирію, півників, конвалії.

Бульби утворюються на кінцях підземних пагонів — столонів. Зверху бульба вкрита пробкою. У заглибинах заховані вічка-бруньки. Усередині бульба заповнена клітинами запасальної тканини з різними поживними речовинами. Наприклад, бульби картоплі запасають крохмаль.

Цибулина має вкорочене стебло — денце. Знизу від нього відходять додаткові корені, а зверху розміщуються верхівкова брунька та м’ясисті соковиті листки із запасом поживних речовин, які розчинені в клітинному соку вакуолі. Зверху цибулина вкрита сухими лусками, які виконують захисну функцію. Цибулини утворюються в цибулі, часнику, лілії, тюльпана.

Надземними видозмінами пагона є м’ясисті стебла кактусів, у тканинах яких запасається вода

§ 14 стор 75-78 вчити, стор 80 з 2,3 письмово

13.11.2024 СьогодніОцінювання роботи в групіВважаємо, що завдання були звичайного рівня складностіВважаємо, що задання були складними. Оцінка завдань. Вважаємо, що задання були легкими