БІОРІЗНОМАНІТТЯ НАШОЇ ПЛАНЕТИ ЯК НАСЛІДОК ЕВОЛЮЦІЇ. РОСЛИНИ.

БІОРІЗНОМАНІТТЯ НАШОЇ ПЛАНЕТИ ЯК НАСЛІДОК ЕВОЛЮЦІЇ. РОСЛИНИ. Викладач ЗП(ПТ)О «РЦПОЗТАС» Тетяна СКОЧІПЕЦЬ

Посидонія океанічна (Posidonia oceanica) – найбільша рослина у світі, яка росте колоніями на дні Середземного моря неподалік від Балеарських островів. Разом з іншими морськими травами посідонія утворює підводні луки на глибині від 1 до 50 м. Дослідження однієї з колоній виявили рекорди рослинного світу: довжина сягає 8 км, а вік – від 12 000 до 200 000 років.

Щороку 22 травня відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття. Цей День був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН в 1995 році в спеціальній резолюції, а саме свято з'явилося в 2001 році. Спочатку його рекомендувалося святкувати 29 грудня – в день набрання чинності Конвенції про біологічне різноманіття. Але грудень і так багатий на свята, тож дату вирішили перенести. В резолюції Конвенції йдеться про:«Цінність біологічного різноманіття, а також екологічне, генетичне, соціальне, економічне, наукове, виховне, культурне, рекреаційне та естетичне значення біологічного різноманіття і його компонентів». А також наголошується, що:«Збереження біологічного різноманіття є спільним завданням усього людства»Міжнародний день рослин (Fascination of Plants Day) відбувається під егідою Європейської організації біології рослин (EPSO) і відзначається у 39 країнах світу, 29 з яких — країни Європи, а інші — Південної та Північної Америки, Азії, Австралії та Африки. Понад 450 установ беруть участь у заходах з метою поширення в суспільстві наукових знань про рослини. А які еукаріотичні організми називають у сучасній біології рослинами?

Рослини у сучасній філогенетичній системі еукаріотичних організмів. РОСЛИНИ – одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні еукаріотичні організми, найзагальнішими особливостями яких є фотоавтотрофне живлення, наявність первинних пластид і хлорофілів.

Живлення рослин

Рослини у сучасній філогенетичній системі еукаріотичних організмів Глаукофітові водоростіЧервоні водоростіЗелені рослини. Хлорофіти із зеленими водоростями. Стрептофіти. Харові водоростіВищі рослини. РОСЛИНИ

Особливості водоростей. ВОДОРОСТІ – різнорідна група сланевих фотосинтезуючих організмів, які живуть переважно у воді чи пристосувались до життя на суходолі. Тіло - слань, живлення - фотоавтотрофне, хлоропласти - хроматофори; запасні речовини - вуглеводи (крохмаль, ламінарин, волютин, лейкозин) й жири (олії).

Особливості водоростей. Глаукофітові водорості – одноклітинні рослинні організми, які живуть лише у прісноводних водоймах і болотах. Ознаки: двомембранні хлоропласти, наявність хлорофілу та фікобілінів, що зумовлюють яскраве синьо-зелене забарвлення, здатність до фіксації азоту. Глаукофітоваводорость ціанофора

Особливості водоростей. Червоні водорості – це одноклітинні, колоніальні або багатоклітинні, здебільшого морські, організми. Ознаки: забарвлення надають пігменти – фікобіліни, у матриксі клітинної оболонки наявні агари, запасають багрянковий крохмаль в цитоплазмі, клітини не мають джгутиків. Найвідомішими червоними водоростями є порфіра, кораліна, філофора.

Особливості водоростей. Зелені водорості – рослинні організми із зеленим кольором слані, що поширені в прісних та солоних водоймах, морях та океанах, наземних екосистемах. Ознаки: клітини більшості видів вкрито клітинною оболонкою з целюлози, хроматофори є місцем відкладання крохмалю. До зелених водоростей належать такі роди, як хламідомонада, вольвокс, хлорела, улотрикс, ульва, ацетабулярія, спірогіра.

Особливості водоростей. Харові водорості – це багатоклітинні організми, які поєднують ознаки водоростей і вищих рослин. Ззовні ці водорості схожі на хвощі. Ознаки: особливий верхівковий ріст, наявність вузлів і різних клітин у вузлах, багатоклітинні органи для статевого й вегетативного розмноження. Найвищого розвитку досягають статеві органи – антеридії й архегонії . Вони багатоклітинні, у більшості видів розвиваються на одній рослині. До харових водоростей належать представники таких родів, як хара, нітела, толіпела. Статеві органихарової водорості

Особливості вищіх рослин. ВИЩІ РОСЛИНИ, або Ембріофіти (Embryophyta) - це багатоклітинні зелені рослини, в яких наявні тканини, органи та відбувається цикл відтворення з чергуванням поколінь, вони пристосовані до життя на суходолі. ВИЩІ РОСЛИНИМохоподібніСудинні рослини. Судинні споровіНасіннєві

Особливості вищіх рослин. Мохоподібні – вищі спорові безсудинні рослини, в яких у життєвому циклі переважає гаметофіт. Це невисокі трав’янисті рослини, які є найбільш примітивними з вищих рослин. Мають ознаки як водоростей (наявність ризоїдів, сланева будова тіла), так і вищіх рослин (покривні й основні тканини, прості за будовою стебло і листки). Дослідженням мохоподібних займається окремий розділ ботаніки – бріологія. Представники мохоподібних:1 – антоцерос гладкий;2 – маршанція мінлива;3 – зозулин льон звичайний;4 – сфагнум випнутий1234

Особливості вищіх рослин. Судинні спорові рослини – вищі рослини, які розмножуються та розселюються за допомогою спор. Спори – особливі округлі клітини, які слугують для нестатевого розмноження та розселення. Вони мають оболонки для захисту від несприятливих умов, хлоропласти, ядро, незначний запас поживних речовин.

Особливості вищіх рослин. Спорові рослини поширені на вологих ділянках. Вода є вирішальним чинником існування, оскільки забезпечує зустріч чоловічих гамет із жіночими. Із гамет після запліднення утворюється зигота, з якої формується багатоклітинний зародок, а згодом і спорофіт. За сучасними уявленнями, до судинних спорових рослин належать Плауни, Хвощі, Папороті.

Особливості вищіх рослин. Насіннєві – група вищих судинних рослин, які розмножуються та розповсюджуються за допомогою насіння. До насіннєвих рослин належать Саговники, Хвойні, Гінкгові, Гнетові та Квіткові. Представники насіннєвих рослин: 1 – саговник поникаючий; 2 – сосна звичайна; 3 – гінкго дволопатеве; 4 – вельвічія дивна; 5 – магнолія великоквіткова

Особливості вищіх рослин. Ознаками вдосконалення насіннєвих рослин є: 1) розмноження насінням; 2) поява пилку й запилення; 3) наявність насіннєвого зачатка; 4) запліднення незалежне від води, внутрішнє. Ці ознаки дали змогу насіннєвим рослинам пристосуватися до наземних умов життя і досягти вищого рівня розвитку порівняно зі споровими рослинами.

Дякую за увагу !