Мета: вивчити особливості бу­дови та життєдіяльності комах із повним перетворенням на при­кладі ряду Лускокрилі; розвивати інтерес до наук: біології, ентомо­логії, лінгвістики; виховувати ес­тетичний смак, дбайливе ставлен­ня до природи.

 

Обладнання: таблиці («Клас Комахи. Ряд Лускокрилі», «Різно­манітність метеликів», «Схема життєвого циклу комах із повним метаморфозом на прикладі білана капустяного»), колекції метеликів, кадри з мальованого фільму «П'ять кадрів із життя метеликів», вистав­ка кольорових малюнків «Такі різ­ні метелики».

Хід заходу

Учитель біології.

Наше свято приурочене представникам ряду Лускокрилі — метеликам, які з'явилися на світ разом із квітко­вими рослинами. Відтоді вони розвивалися пліч-о-пліч — і мете­лики, і квіти.

Учитель літератури.

Метелики є предметом вивчення не лише біології, точніше, ентомології, — ними також цікавляться філологи, захоплюються поети, письменни­ки, художники, музиканти, тобто люди, наділені особливим відчут­тям краси.

Учитель біології.

Сьогодні про метеликів вестимуть розмову і біологи, і філологи. Ми дізнає­мося про будову, життя і красу цих комах.

Учитель літератури.

 Почнемо з поезії. Поети здатні тонко відчу­вати природу, вони вміють особ­ливо слухати, спостерігати й від­чувати світ. А найголовніше — пе­редати це в барвах мови за допо­могою яскравих епітетів, метафор, уособлень. Кажуть, що кожен поет мріє написати такий вірш, який хотілося б читати пошепки. У О.Фета є багато таких віршів. Один з них — «Метелик».

(Учениця читає вірші, її виступ супроводжується програванням  п’єси С.Баха «Жарт».)

Бабочка

Ти прав. Одним воздушным очертаньем

Я так мила.

Лишь два крила.

Не спрашивай: откуда появилась?

Куда спешу?

Здесь на цветок я легкий опустилась

И вот — дишу.

Надолго ли, без цели, без усилья

Дишать хочу?

Вот-вот сейчас, сверкнув,раскину крилья

И улечу.

Учитель літератури. Які по­чуття викликала у вас ця поезія?

Як нази­вається художній прийом, завдяки якому метелик може розмовляти?

Отож і сам метелик — втілення краси, витонченості в природі. Послухай­те учнів, які погортали різні збір­ки поезій і знайшли віршовані описи метеликів.

Учень 1.

 О.Фет, описуючи во­гонь, використовує таку метафору:

... Так плещет на багряном маке крилом лазурний мотилек.

 

Учень 2.

 Літо у Б.Пастернака змальоване як жива істота:

Тянулось в жажде к хоботкам,

И бабочкам, и пятнам,

Обоих память оботкав

    Медовим, манним, мятным.

 

Учень3.

Ще у Б.Пастернака є вірш «Метелик — буря». Поет звертається до метелика як до іс­панської принцеси — «інфанта»:

Сейчас ти выпорхнешь,
      инфанта,

И, сев на телеграфний столб,

Расправишь водяные банты

Над топотом промокших толп.

 

Учень 4.

Т.Смертіна пише про метелика в березні:

Дремлет под солнцем, нежится

Плясунья зими — метелица.

      И там, где вязинники к маю

Подснежние прячут цвети,

Крапивница тонко порхает,

Не чуя морозной беды.

Вьется дрожа и влюбленно,   

Себя раскривая средь инья,

И падает в наст изумленно,

Ломая веселие крилья.

 

Учень 5

 Метелика В.Набокова не можна переплутати з жодним іншим!

«Оксамитово-чорна, з теплим відтінком сливи достиглої, ось розгорнулась вона; крізь цей ок­самит живий насолоджено сві­титься ряд

 

волошково-блакитних зернят вздовж кругової бахроми, жовтої, як хитливе жито. Сіла на стовбур, і дихають зубчасті ніжні крильця, то припадаючи до кори, то звертаючись до променів... О, як радіють вони, як мерехтять божест­венно! Скажеш: блакитноока ніч в обрамленні двох палевих зір».

 

Учень 6.

У прозі В.Набокова можна знайти захват метеликом. Читаємо опис бражника: «...і ось з'являвся незнамо звідки, з дзиж­чанням на низькій ноті, олеандро­вий бражник, переходив від квітки до квітки, зупиняючись у повітрі перед віночком і так швидко тріпочучи на місці, що видно було лише примарний ореол навколо торпедоподібного тіла».

 

Учень 7.

 Наступні приклади — з прози М.Пришвіна:

«... лимонниця, жовтий метелик, сидить на брусниці, склавши крила в один листочок: поки сон­це не зігріє її, вона не полетить і не зможе летіти, і зовсім навіть не хоче рятуватись від моїх прос­тягнутих до неї пальців».

«Чорний метелик з тонкою бі­лою облямівкою, монашенька, завмер у холодній росі і, не доче­кавшись ранкового променя; чо­мусь впав вниз, як залізний...».

 

Учень 8.

 Перлиною японської літератури є хайку. Цей вірш скла­дається із 3-х рядків, у яких створено художній образ, що викликає певний настрій.

Гляжу — опавший лист 

 Опять взлетел на ветку:

 То бабочка была.

* * *

Метелик літає.

 Одна-однісінька тінь

 На всьому полі.

М.Басьо

Учитель літератури.

Українсь­кий  краєвид  улітку  не   можна уявити без метеликів. І про це ми читаємо у віршах.

(Декламують учні.)

...Листки й метелики літали

                                 при землі,

* * *

...Зиґзаґами метелик пролетів,

Парк розсипає свій пташиний спів.

                                П.Деркач

...Метелик криво понад тином

Перелітає-на поля,

 Мені здається, що земля —

Моя покинута дитина.

В.Свідзинський

* * *

День золотий,

Теплим сонцем залитий.

Линув мотиль

Синьокрилий над житом.

Линув, летів

Над колоссям він низько,

Тихо, як спів, 

Край малої колиски...

М.Рильський

 

Учитель літератури.

А ці вірші М.Рильського ніби написані для нашого свята:

Було давно це...

 ...Ми спочивали серед буйних трав,

Цяцькованих, мережаних квітками,

Що кольорів їх дивних не списать

І не злічити. Маяли над нами

Метелики, маленькі і великі,

Жовтогарячі, жовті, голубі,

Червоні, сині — словом, цілий скарб

Для ентомолога і для поета,

 А для художника — серйозний іспит

На зрілість...

 

У літературі метелик — це пое­зія, краса цілісності й доцільності. А тепер звернемося до лінгвістки. Ми знаємо, що російською мовою «бабочка» і «мотылек» — слова-синоніми. А звідки вони прийшли в мову? Що означають? Надаємо слово юним філологам, які працю­вали з тлумачними словниками.

 

 

 

Філолог 1.

 В етимологічному словнику [9] читаємо, що слова «мотылек», «бабочка» в російських словниках згадуються від XVIII ст. Утворено їх зі зменшувальним суфіксом — «ек» від слова «мотыль», відомого в діалектах зі зна­ченням «бабочка, порхунок».

Походження слова «мотиль» пояснюється по-різному. Дехто з науковців вважає його похідним від іншого російського іменника мотыл(а), що означає «гной, навоз». Отже, «мотылек» — «навозная бабочка». Інші стверджують, що «мотыль» утворено за допомо­гою суфікса — «ыль» від слова «моть» («мотание»), спорідненого з дієсловом «мотать(ся)», «беспорядочно двигаться», «порхать». Метеликам властивий нерівний «мотающийся» політ .

 

Філолог 2.

 У іншому словнику [11] написано: «Бабочка (насекомое). Собственно русское. Образовано с помощью уменьшительно-ласкательного суффикса — очк(а) от существительного баба — «мотнылек, бабочка» — известного еще в диалектах XIX века, которое возникло лексикосемантическим способом на основе слова баба в значений «ведьма, коддунья, старуха». По старнм поверьям, некоторые животные, в том числе и бабочки, считались тайными кол­дунами».

 

Учитель літератури.

Так, ме­телик заворожує, зачаровує, не перестає бути загадкою і джерелом натхнення. Він — дивовижна час­точка природи.

 

Учитель біології. І ми, вивчаю­чи природу, ознайомимося сьогод­ні з особливостями метеликів. Слово мають юні ентомологи.

 

     Ентомолог 1.

 Різнокольорові, яскраво забарвлені метелики при­вертають увагу дорослих і дітей. Метелики мають дві пари дуже великих крил, забарвлених у найрізноманітніші кольори, що зале­жить від кольору та розташування лусочок. Лусочки — порожнисті хітинові пластинки різної форми, які повністю вкривають крило, черепицеподібно налягаючи одна на одну.

 

Ентомолог 3.

Крила метеликів здійснюють небагато ударів за се­кунду: у великих метеликів до 10, у дрібніших — трохи більше. Ме­телик пурхає, тому його політ не­правильний, зигзагоподібний. Це корисне пристосування. Завдяки яскравому забарвленню метелик у польоті помітний здалеку, але пташці нелегко схопити його на льоту.

 

 

Ентомолог 4.

 Метелики мають типовий для них сисний ротовий апарат. У спокійному стані хоботок скручений у спіраль. Під час харчування спіраль роз­кручується (у стінці хоботка є м'язи) та запускається у квітку для висмоктування квіткового не­ктару. Довжина хоботка в різних видів є різною.

 

Ентомолог 1.

 На голові метеликів легко розпізнати розвинуті фасеткові очі та пару вусиків, що мають у різних груп різні форми. Очі та вусики — найважливіші ор­гани чуттів у метелика.

 

Ентомолог 2.

 Грудні ніжки за­звичай не дуже сильні, інколи — тонкі та слабкі, але неодмінно чіпкі, адже за їх допомогою метелики утримуються на квітах, корі дерев. На гомілці першої пари ні­жок розташовані особливі щіточ­ки, за допомогою яких комахи чистять вусики.

 

Ентомолог 3.

Відомо, що деякі метели­ки розрізняють запахи на відстані до 2-3 км. Якщо потерти пальця­ми крила самця білана капустяно­го, а потім понюхати їх, то можна відчути слабкий запах герані; сам­ці брюквенниці мають запах ли­мону, а ріпниці — резеди. Ці за­пахи залежать від особливих лу­сочок, що пахнуть на крилах сам­ців, — андроконій.

 

Ентомолог 4.

 Метелик сів на листочок і... пробує його на смак. Лапки метеликів вкриті крихітними волосками — своєрідними хімічни­ми аналізаторами. Вони виявляють речовини у фантастично малих концентраціях. Якби до цистерни з водою вкинули грудочку солі, чи відчули б ви це на смак? Для біла­на капустяного, наприклад, така вода була б дуже солоною.

 

Ентомолог 1. 

Так, здібності комахи на кожній стадії свого роз­витку демонструють щось незви­чайне. Наприклад, гусінь...Гусінь  завжди можна відрізнити від личинок ін­ших комах за наявністю на черев­них сегментах псевдоніжок, яких зазвичай нараховується до п'яти пар. За допомогою усіх (8 пар) ніжок гусінь міцно тримається на листках і стеблах рослин та швидко пересувається.

   Ентомолог 2.

Гусінь більшості метеликів веде відкритий спосіб життя, живлячись листям рослин. Вона має добре диференційовану голову з гризучим ротовим апа­ратом. Коли гусінь сидить на листку, то завжди розташовуєть­ся так, щоб край листка був у неї між передніми ніжками.         Об'їдання листка відбу­вається з краю — цим гусінь відрізняється від личинок  інших  комах, які  вигризають листки зсередини.

 

Ентомолог 3.

 Для внутрішньої організації гусені властива наявність прядильних шовковидільних залоз. Речовини, що виділяють ці залози, за­стигають на повітрі у ви­гляді міцних шовковис­тих ниток.

 

Ентомолог   4.

 Деякі гусениці  за допомогою шовковинок спускаються з гілок дерев; інші при­кріплюють ними лялечок (білани); треті оплутують пагони, листя або будують з них чохлики (міль); а гусінь справжніх шовкопрядів завиває кокони, усе­редині яких перетворюється на лялечку.

 

Ентомолог 1.

 Для гусені бага­тьох метеликів характерна наяв­ність довгих волосків, які мають захисне значення й часто пов'язані із залозами шкіри, що виділяють отруйний секрет.

 

Ентомолог 2.

Забарвлення гу­сені різноманітне: невиразне, не­помітне — захисне; яскраве, стро­кате — попереджувальне.

 

Ентомолог 3.

Упродовж життя личинки зазвичай відбувається 5 линьок (п'ята — під час перетво­рення на лялечку). Лялечки пере­важної більшості метеликів — за­критого типу. Вони вкриті щіль­ним хітиновим покривом.

 

Ентомолог 4.

Лялечка майже нерухома. Це робить її доступною для ворогів. Тому вижити лялечці допомагає лише захисне забарв­лення. На темному фоні воно має темний колір, на світлому — світ­лий.

Учитель літератури.

 Ми оз­найомилися з будовою метеликів. Говорили про них науковою мовою. І, що дивовижно, використо­вували слова зі зменшувально-пест­ливими суфіксами: вусики, ніжки, хоботок, залозки, черевце, лялеч­ка... Рідкісний випадок у науці!

Учитель біології.

Метелик, яйце, гусениця, лялечка... І все повторюється знову. Звернемося до схеми (схема І) життєвого цик­лу метеликів (на прикладі білана капустяного).

(Коментує учень)

 

	Дорослі особини зявляються у травні
Лялечка   Відкладання яєць (ІІ покоління у серпні)   Імаго		Лялечка   Літній	100 яєць (І покоління) на нижньому боці капустяного листка         5-6 линьок   метаморфоз		Гусінь

 

Учитель біології.

Метеликів іс­нує величезна кількість — понад 150 тис. видів. Класифікація їх складна, а тому недостатньо розроб­лена. Слово — систематикам.

(Учень пояснює схему 2.)

 

Ряд Лускокрилі, ≈ 150 тис.видів

 

Підряд Нижчі рівнокрилі					Підряд Вищі різнокрилі
					Дрібні		Великі
						Над родина Денні		Над родина Нічні
	Родина Тонкопряди			Родини: Молі, Листокрутки, Вогневки, Склівки		Родини: Білани, Німфаліди			Родини: Бражники, Пядуни, Совки

 

 

Учитель біології.

Про різно­манітність лускокрилих ви дізнає­теся з мальованого фільму «П'ять кадрів із життя метеликів». Слово — творцям фільму.

Кадр № 1

Ентомолог 1.

 Науці відомо сот­ні видів молей. Більшість із них живе на лоні природи й пов'язана з рослинами, зокрема шкідники. Гусениці яблуневої молі об'їдають молоді бруньки та листя. Тополі часто бувають уражені тополевою міллю. Капусті нерідко шкодить капустяна міль.

Ентомолог 2.

У людських осе­лях мешкають платтяна, шубна, килимова й меблева молі. Наші теперішні «квартиранти» теж колись пурхали на волі, роблячи по­сильний внесок у колообіг речо­вин: переробляли шкіру, пір'я, хутро мертвих тварин.

Ентомолог 3.

 Цілком можливо, що вже перші людини також відчули«діяльність» молі на своєму одязі — шкірах. У всякому разі, зу­стріч людини з міллю відбулася дуже давно. Ще з біблійних часів відомі слова: «Не збирай собі скарбів на землі, де міль та іржа зруйнують їх».

Ентомолог 4.

Хоч це й дивно, але метелики молі нічого не їдять. Хоботок у них недорозвинений, кишечник — теж. Живуть вони від 3-х днів до 3-х тижнів за рахунок жирових запасів і гинуть від ви­снаження. Що вони встигають за цей час?

Ентомолог 1.

 Чимало. Самка відкладає до 300 яєць. Гусениці, що вилупилися з яєць, самі роз­шукують їжу. І апетит у них — тільки подавай.

Ентомолог 2.

Раціон молей різ­номанітний: хутро, вовна, шкіра, роги, копита, сушене м'ясо та риба. У винних погребах вони гри­зуть навіть... пробки.

Ентомолог 3.

Їжа гусениць міс­тить мало води. Тому воду вони всіляко бережуть, будують навколо себе футляр — трубочку. Матеріа­лом для нього слугують ниточки, шматочки тканин, які гусениці скріплюють клейкою речовиною, що виділяється з прядильної зало­зи. Трубочка робить комаху непо­мітною.

Ентомолог 4.

 Гусениці швидко ростуть, часто линяють (12 разів). Вага маленьких ненажер збіль­шується в 300 разів! Але через де­який час вони припиняють їсти, плетуть кокон і перетворюються на лялечок. Згодом із тих лялечок вилетять метелики.

Ентомолог 1.

Народна мудрість каже: «Міль псує одяг, а смуток — серце», і якщо від другого лиха ліків не знайдено, то з першим війна три­ває. Ще б пак! Потомство однієї молі може з'їсти за рік 30 кг вовни.

Боротися з міллю можна так:

• одяг, який ви збираєтеся зберігати, треба гарно почистити, витрусити, пройтися по ньому га­рячою праскою й покласти в поліетиленовий пакет;

 

• для певності можна покласти всередину відлякуючу речовину.

Залишається тільки побажати, щоб, відкривши пакет та оглянув­ши його вміст, ви не розчарували­ся в наших рекомендаціях.

Кадр №2

Ентомолог 2.

Родина П'ядуни — дуже велика група порівняно не­великих метеликів, гусінь яких часто можна побачити на найріз­номанітніших рослинах. Вони зав­дають значної шкоди деревам (на­приклад, зимовий, березовий і сос­новий п'ядуни).

 

 

Ентомолог 3.

 Гусінь п'ядунів відрізняється від гусені інших мете­ликів меншою кількістю черевних ніжок та способом пересування.

Ентомолог 4.

Гусениця пересу­вається так: ухопившись грудними ніжками, вона вигинає спину і під­тягує задній кінець тіла до перед­нього (її тіло утворює петлю), потім чіпляється задніми черевни­ми ніжками, відкидає головний кінець і в такій позі залишається надовго абсолютно нерухомою. При цьому форма, поза і забарв­лення гусені роблять її дуже схо­жою на гілку рослини... Чимало спостережливості й терпіння по­трібно птахам у погоні за улюбле­ними ласощами. Цей спосіб пере­сування п'яддю став приводом для найменування п'ядунів.

Кадр № З

Ентомолог 3.

Зазвичай у сутінках поблизу квітів можна побачити великих метеликів, що привертають до себе увагу незвичайно швидким по­льотом і здатністю зависати на місці. Це — бражники.

Удень, як правило, бражники сидять, ховаючись десь у потаєм­ному місці, і дрімають. Та тільки сідає сонце, вони прокидаються й починають весело пурхати. При­летить бражник до квітки, висмок­че нектар, натомість залишить пилок, що прилип до хоботка й голови. І ось уже ніжний аромат і солодкий нектар кличуть браж­ника до сусідньої квітки.

 

Кадр № 4

      Ентомолог 1.

 Ось уже 5 тис. ро­ків метелики родини Шовкопряди вірно служать людині — вони ви­конують роль постачальників шов­ку. Шовкові тканини були добре відомі ще в стародавньому світі. Їх привозили до Фінікії, Вавилону, Іудеї. Шовковий одяг згадуєть­ся в книгах давньогрецьких  істориків  Геродота і  Ксенофонта. У Стародавньому Римі за унцію шовку платили унцію золота.

 

Ентомолог 2.

 ...Після вихо­ду з лялечок запліднені самки шовкопрядів відкладають (600—700)яєць. Таку кладку називають греною. Невдовзі самки гинуть. Грена зимує при низьких тем­пературах на гренажних станціях. Навесні, коли на шовко­виці зазеленіють молоді листочки, грена «оживає».

Ентомолог 3.

Червоподібні, білуватого кольору гусениці не розповзаються   —   це   особливість,   яка   розвилася   під впливом одомашнювання. Уже першої доби вони подвоюють свою вагу: ростуть не по днях, а по годинах. А через 30—40 днів починають звивати кокон. Увесь кокон — це одна неподільна нит­ка, завдовжки до 1,5 км.

Ентомолог 4.

Усередині кокона розвивається невеличка коричнева лялечка. Кокон — її захист. Незадовго до виходу в коконі чується слабкий шум: метелик скидає лялечкові шати. У його тілі накопи­чується лужна рідина, що змочує кокон   зсередини.   Стінка   розм'якає...

    Ентомолог 1.

 Метелики побачать світ, якщо дозволить шовковод. Хто ж стане чекати, доки метелики зсередини почнуть псувати продукцію шовківництва? Кокони

збирають, гарячим паром убивають у них лялечок, сушать і роз­мотують.                       Ентомолог 2.

 Для виготовлення я    з натурального шовку однієї косинки треба розмотати 1 700 ко­конів!

        Ентомолог 3.

 Розроблено й холодне розмотування кокона. Лялечка  залишається живою,  і її можна використати для виведення метелика.

Ентомолог 4.

 У шовківництві юним ентомологам знайдеться ба­гато роботи: вивести гусениць, які дають кокони різних відтінків, які виділяють довшу нитку, або які харчуються листям інших рослин.

Хтозна, можливо, мине час, і хтось із вас розширить кордони шовківництва.

Кадр № 5

     Ентомолог 2.

Дуже цікаво спостерігати за денними метеликами. Лучна жов­тянка та чортополохівка прикра­шають нашу природу, наповнюють її світлою радістю, рухом. Не по­ступаються їм своєю красою перламутрівки й голуб'янки, вогняні багатоочки та метелики-барвниці. На жаль, ці красиві метелики трап­ляються дедалі рідше. Зникають аполлон і вітрильник поліксена, бражник мертва голова і бражник олеандровий, шовкопряд кульба­бовий і хоботник джмелеподібний. Природа щедро дарує красу тому, хто вміє її цінувати та берегти. Пам'ятаймо про це.

(У ході бесіди учні закріплюють знання про значення метеликів у при­роді й житті людини.)

Учитель літератури.

 Метелики прикрашають життя, облагороджу­ють його! Без них світ став би бід­нішим та сірішим. Потьмяніла б уся палітра барв!

Дуже яскравий метелик. Що оз­начає візерунок на його крилах? Який сенс у цих штрихів та плям, цих кольорових поєднань? Хочеться фантазувати, уявляти. Помаранчово-червоні піски... Різкі кордони між тінню та світлом... Сині плями на краю крилець дуже схожі на арки.

Цікаво спостерігати: верхня сторона крилець ніби розмовляє з нижньою стороною. «Я є», — каже метелик, якщо його крила розправлені. «Мене немає», — заперечує він сам собі, складаючи крильця.

Крылья бабочка сложила,

Кто найти ее сможет?

Бабочки нет.

А.Кушнир

Забарвлення зворотного боку крилець — сіро-чорне, коричню­вате, схоже на засохлий листок. Багато метеликів імітують листя. Які гарні ці пурхаючі листочки!

Павине око

На вишнево-червоних крилах намальовані очі... Як уважно див­ляться ці чотири хистких ока! Ти відчуваєш їх добрий гіпноз, ви­промінювання їх сили. Очі на передніх і задніх крилах наче належать різним істотам. Хто вони? Звідки? Хочеш щось про­читати в їх погляді, але ніяк не можеш сфокусувати зображення, їх кольори вислизають і тануть: радужка здається вологою, видно нечітку зіницю — гра бузково-сріблястих, сизих, коричневих тонів. Виникає дивне відчуття: ти спіймав на собі пильний погляд іншого світу.

Казка? Фантастика!

 

 

 

 

 

Махаон

На світлих жовтуватих криль­цях — вугільно-чорна сітка. Маха­он завжди добре помітний, завжди впадає в око. Захват махаоном пе­ретворився в поета Л.Мартинова на жартівливу розмову з ним:

Черный,

Кршьями крилато машет

Со всего размаха он.

-Что ти машешь ? -

                        я вздихаю.

-Не мату, -жужжит он,-

                         а махаю

    Потому что - махаон!

 Розгляньте задні крила махао­на. На їх кінцівках ви побачите зображення... гусені. Оранжеву голівку, синьо-чорні сегменти псевдоніжки. Вона отруйна!

Махаон — майстер ілюзій. За­мість справжньої гусені — її подо­ба. І цього достатньо, щоб ворог відступив. Захоплива майстерність природи!

Аполлон

Квітка без коренів, повітряна –

Оце метелик мій ручний.

Мабуть, ці рядки присвячені аполону. Дуже просто і строго розписані його крила. На передніх крильцях на білому фоні розкида­но кілька чорних плям. А на задніх наче спалахують чотири червоні сонця. Навколо кожного -чорний обідок. Чорне, біле, червоне — ви­разне поєднання!

Адмірал

Уздовж чорно-коричневих кри­лець цього метелика трохи недба­ло перекинута червона адміраль­ська стрічка. У кутиках передніх крилець — розсип білих плямо­чок. Фарби соковиті, без домішок. Якщо червона — то насичена, як спалах вогню, якщо чорна — то як глупа ніч, якщо біла — то біліша за сніг, березу, конвалію.

На задніх крильцях по зовніш­ньому краю — оранжево-червона облямівка з ланцюжком чорних плямок із блакитними мазками.

Якщо ми розглянемо зворотній бік задніх крилець, то спочатку він здасться тьмяним, попелястим. Але якщо на зворотній бік крила впаде промінь, можна побачити і план заплутаного лабіринту, і якісь фантастичні образи, і кар­навальні маски...

У розписі крил — справжнє диво, справжній живопис.

Совки

У назві — метафора й паралель: сови та совки. Птахи й метелики. Безшумно літають. Мають великі опуклі очі. Однакові ознаки, схожі деталі! Прихованість та потаєм­ність — схожість навіть у способі життя.

Совки всі сірі. Але скільки від­тінків! Симфонія в сірому!

Чи бачили ви колись совку-капюшонницю? Вона нагадує серед­ньовічного монаха: вузький капюшон, довга сіра одежина.

А ось червоний стрічник. По­бачивши цього метелика сплячим, можна здивуватися, який він ве­ликий. Забарвлення здасться зви­чайним — сірим. Але, якщо мете­лика несподівано злякати, то з-під похмурих крилець блисне черво­ний промінь. Совки, як і інші ме­телики, вчать нас знаходити по­таємне розмаїття в тонах і напів­тонах, у кольорах та відтінках, вчать уважному та дбайливому ставленню до природи.

Учитель біології.

 Метелики-це, мабуть, найкрасивіше творіння природи. Замість полотна природа обрала крила. І вчить нас смаку. Вчить дбайливому ставленню до світу живого.

 

Учитель літератури.

На початку XX ст. поет К.Бальмонт писав, що «вырос он в саду, среди цветов, деревьев и бабочек». Один із віршів він, як і О.Фет, назвав «Метелик».

(Звучить елегія Р.Паулса «Ме­телики на снігу».)

Помню я, бабочка билась в окно,

Крилишки тонко стучали.

Тонко стекло и прозрачно оно,

Но отделяет от дали.

В мае то было. Мне было пять лет.

В нашей усадьбе старинной

Узнице воздух вернул я и свет:

Випустил в сад наш пустынный.

Если умру я, и спросят меня:

«В чем твое доброе дело?»

Молвлю я: «Мисль моя майского дня

Бабочке зла не хотела».

Пам'ятатимемо добро поета, навчатимемося серцем відчувати світ прекрасного, берегти все живе на землі.

(Учитель біології підбиває під­сумки свята.)