"Бог дав радість нам з небес - Христос Воскрес!"

Бог дав радість нам з небес – Христос воскрес!

 

 

Кожен, хто прийшов на цю землю – жебрак чи принц, бідний чи багатий, - рано чи пізно торуватиме свою дорогу до Бога. Лише для небагатьох вона буде прямою і легкою. Більшість шукатиме шлях у пітьмі, збиваючи до крові ноги об каміння зневіри і розпачу, пробиваючись через терни сумнівів і спокус, благаючи у Всевишнього милосердя і віри. Кожен нестиме свій хрест і матиме свою Голгофу.

 

Але всі найбільші людські страждання і випробування тьмяніють у порівнянні із стражданнями сина Божого Ісуса Христа, що він за нас прийняв, будучи розіп’ятим на хресті. Дорога  до Спасителя – це дорога терпіння, це дорога до себе.

 

Наближається найбільше, найвеличніше, найсвітліше свято для усіх християн - свято Воскресіння. Свята для того і призначені, щоб ми освіжили в пам’яті те, про що не можна забувати, що важливо для нашого духовного стану. В ці дні ми поклоняємося Ісусові Христу, згадуючи Його страждання, смерть і славне воскресіння. У ці дні кожен християнин у поклінній молитві має принести подяку, своє серце і щире каяття Ісусу. Бо всі ми, що живуть, лише нерозумні діти, що потребують його опіки

 

Усе життя нашого Господа, від самого народження, аж до смерті було, є і буде прикладом і величчю. Це життя надихало митців у різні часи і епохи хоч краплинкою притулитися до святого. Тому   і з’явились на світі величні твори музики, живопису, скульптури, поетичного слова. І хай те, що ви побачите і почуєте зараз, буде нашим спільним кроком до Вседержителя і Слава Йому.

 

 

Ведучий 1: «І зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас!»

Це є та радість, яку заповідав нам Сам Господь! Радість Великодня – є свята радість, рівної якій немає і не може бути на землі. Це нескінченна радість вічного життя і блаженства.

 

Ведучий 2: «І хто благочестивий і боголюбний, нехай насолодиться цим                добрим і світлим торжеством».

 

Ведучий 1: «Багаті і убогі - радійте один з одним, стримані і ліниві - вшануйте день цей. Той, хто постив і не постив - веселіться!»

 

Ведучий 2:«Один одного обнімімо, скажімо: Браття! І тим, хто ненавидять нас - простімо все заради воскресіння!»

 

Ведучий1: Саме «Прощеною неділею» віруючі прагнуть розпочати постування, щоб скинути важкий тягар гріхів, аби в побожності зустріти це величне свято - Воскресіння Господнє.

 

Ведучий 2: Бо сам Ісус Христос сорок  днів провів у пустелі, молячись і постивши, аби гідно пройти свій шлях! Це так важливо знати, що тебе прощено, і так часом важко простити.

 

Ведучий 1: Бо помста прирівнює тебе до кривдника твого, прощення ж ставить тебе значно вище за нього.

«Простіть мені!» - кажемо близьким і рідним.

«Простіть мені!» - прохають у парафіян священики. «Бог простить, і я прощаю. Простіть і ви мені!» Це особлива мить і благодать – чути і промовляти ці слова.

 

Ведучий 2: «Простіть мені!» - і зникає гординя , і світає на душевному обрії, і не треба витрачати сили на конфлікти. Адже: помилятись – людяно, прощати – божественно .

 

Молитва «Під твою милість» (у виконанні квартету викладачів коледжу)

Читання вірша на фоні звучання «Мелодії» Скорика

 

Тремтять слова мої розбиті,

Мов яблука лежать в траві,

Чогось такі замурзані, невмиті,

Понесла їх купати я в сльозі.

 

Душа ридала, яблука вмивала.

Плоди розкішні, але сила де?

Піднявши очі глянула у небо

І крикнула «О Господи, ти де?»

 

Згадавши ту молитву, яку знаю

Молилась: «Господи, прости, прости!..»

На два коліна я кульгаю,

Але до тебе хочу йти.

 

Прости мені за день вчорашній

І за сьогоднішній прости,

Слова й думки – всі благодатні

В душі заставлю прорости.

Оксана Лобоцька – Степанюк.

 

Ведучий 1: Великдень – це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і, навіть, для мертвих. Бо коли Христос Воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння, воскреснуть. У воскресінні Христовому міститься джерело неосяжної радості, до якої причетні всі люди.

 

Ведучий 2: До цього, одного із найбільших свят для усіх християн, готуються заздалегідь, перш за  все,  через Великий піст, під час якого всі мають приступити до святої сповіді і причастя, щоб з чистою душею ми могли сприйняти пасхальну радість.

 

Ведучий 1:« Постімося , браття, тілесно і духовно!» - піст тільки тоді має смисл, коли він поєднаний із молитвою і покаянням. Стримання  в їжі -  це не піст, так постяться тварини і вся природа. Духовне ж стримання - це не осудження ближнього, прощення людям образ, їхніх гріхів, вияв любові до оточуючих.»

 

Ведучий 2: Один із святителів сказав:

«Нехай поститься розум твій від суєтних помислів;

нехай поститься пам'ять твоя від злопам’ятств;

нехай поститься воля твоя від злого бажання;

нехай постяться очі твої від споглядання поганого;

нехай постяться вуха твої від гидких пісень і нашіптувань наклепницьких;

 

Ведучий 1: нехай поститься язик твій від осуду, брехні, лестощів, лихослів’я                             і всякого гнилого слова;

нехай постяться руки твої від побиття ближнього і розкрадання чужого добра;

нехай постяться ноги твої від ходіння на лихий вчинок».

 

Ведучий 2: Ось це і є християнський піст, якого Бог від нас потребує: це фізичний і духовний стан людини, через який ми можемо показати йому свою відданість.

Читання вірша на фоні «Мелодії» Скорика

 

Моя душа, немовби лист осінній,

Тремтить і сохне у своїй журбі.

Її усю, що гине в тілі тліннім,

О, Мій Господь, присвячую тобі.

 

В Творця натхнення треба попросити,

Щоб написати кілька мудрих строф.

І кожне слово, як дитя, носити

У чистоті, щоб народить любов.

 

Щоб піднести не гордість і не славу

Собі на втіху в грі премудрих слів,

А слово рідне, чисте, нелукаве,

Сказати так, як Він би чуть хотів.

 

Народе мій, невже тобі не ясно,

Що чорну стрічку ти плетеш в вінець

Тобі дарованої мови,  світло гасне

Від тих, що промовляєш ти словець.

 

Задумайся: навіщо нам був даний

Язик, і дав Господь уста, -

Щоби лунав матюжний регіт п’яний,

Чи  щоб молитва линула свята.

Оксана Лобоцька – Степанюк.

 

Ведучий 1: Великопісні богослужіння мають певні особливості, і кожен тиждень присвячений згадці про якусь особливу подію чи особу, яка закликала грішну душу до покаяння і надії на милосердя Боже.

 

 Ведучий 2: Перший тиждень відзначається особливою суворістю. В перші чотири дні  на великому повечір’ї в церкві  читається канон

св. Андрія Критського з приспівами : «Помилуй мене, Боже, помилуй мене!», що зосереджує увагу мирян на свої вчинки і змушує душу заглибитись у молитву. Адже молитва – це розмова з Богом.

Молитва «Святий Боже»  

 

Ведучий 1: Неділя першого тижня має назву «Торжество Православ’я» - це торжество перемоги Церкви над єресями, що спотворювали вчення Христа. Цього дня у храмах відправляється «Чин Православ’я» – спеціальний молебень, на якому співають многоліття всім православним і вічную пам’ять усім Будівничим Церкви.

 

Ведучий 2: У другу неділю Великоднього посту звершується пам’ять св.Григорія Палми, який жив у ХІV-ст. Згідно з православною вірою він навчав, що подвиг посту і молитви осяває віруючих благодатним Своїм світлом, яким сяяв Господь на Фаворі, тому й установлено святкувати його пам’ять в цю неділю.

 

Ведучий 1: Третя неділя Великого посту має назву Хрестопоклонна, як і наступний тиждень – у цей день на утрені  службі виноситься для поклоніння вірянам Хрест Господній. Це поклоніння зміцнює духовні сили віруючих, нагадує всім про те, що шлях до Воскресіння полягає через Хрест , і спасіння  душі не можливе без розп’яття своїх пристрастей і гріхів, без перетерпіння скорбот і страждань.

 

Ведучий 2: «Візьми хрест свій і йди за Мною!» - закликає Спаситель.

Хрест – хранитель Всесвіту.

Хрест – краса церкви.

«Хресту твоєму»

 

Ведучий 1: У четверту неділю святкується пам’ять Іонана Ліствичника, який написав твір, де показав сходинки добрих діянь, які ведуть до Престолу Божого.

 

Ведучий 2: У п’яту неділю Великого посту здійснюються богослужіння в пам’ять преподобної Марії Єгипетської. Церква дає в особі Марії взірець справжнього покаяння. Вона була грішниця. Для підбадьорення духовних подвижників  церква показує приклад невимовного милосердя Божого до грішників, що каються .

 

Ведучий 1: Шостий тиждень присвячений підготуванню тих, хто постить, до гідної зустрічі Господа з віттям чеснот і до згадування страстей Господніх. У суботу на цьому тижні згадується воскрешення Ісусом  Лазаря, тому цей день називається Лазаревою суботою.

 

Ведучий 2: А шоста неділя Великого  посту - є велике дванадцяте свято, в яке згадується «урочистий вхід Господній в Єрусалим на вільні страждання». Це свято інакше називається «Вербною неділею». На службі Божій в церкві  освячене віття роздається віруючим, знаменуючи перемогу життя  над смертю. А миряни стукаючи віттям один одного, вітають словами:

« Не я б’ю, верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Паска , ковбаска, червоне яєчко.»

 

Молитва «Алілуя»

 

Ведучий 1: Настав останній тиждень земного життя Ісуса. Вдень він , як завжди, навчав у храмі, вночі перебував на горі Оливній. Первосвященики і книжники зібралися на раду, як занапастити Ісуса. В храмі це неможливо тому, що народ його любить. Тож дійшли згоди пообіцяти нагороду тому, хто вкаже де знаходиться Ісус.

 

Ведучий 2: Ці події відбувалися у Велику середу, і за традиціями того часу саме  в цей вечір Ісус мав їсти паску із своїми учнями. Це була «Тайна вечеря», та вечеря , на якій Ісус установив Таїнство Святого Причастя, тому вона так і називається  - «тайною». Ісус узявши хліб благословив його, розламав і, даючи ученикам, сказав: «Прийміть, споживайте: це є Тіло Моє».

 

Ведучий 1: Узявши чашу з вином, промовив: «Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів». Але перед тим як запричастити апостолів, Господь сам умивав ноги ученикам Своїм. Після цього сказав: «Я, Господь і Учитель, умивав Вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному, бо Я дав приклад Вам.»

 

Ведучий 2: Тим самим Він учив їх смиренню, не вважати за приниження служити навіть нижчій за себе людині. Тут  Ісус сповістив усім: «Один із вас Мене зрадить». Після вечері Господь пішов  з апостолами в Гефсиманський сад і щиро молився на горі Оливній.

 

Репродукція:  «Дорога на Голгофу».

Читання вірша на фоні «Адажіо» Альбіоні

 

Чув Гефсиманський сад святу молитву,

Коли Христос Отця свого благав:

«Мій Отче, я цю чашу гірку вип’ю,

Ти так звелів, щоб Син  твій постраждав.»

 

Молився Вчитель, учні всі дрімали,

Просив Отця : «Мене ти не остав!».

А в тім саду Христа уже шукали,

Вже час ту чашу випити настав.

 

Сад Гефсиманський ніч ту не забуде.

Безгрішний Бог спокійно ждав, стояв,

І поцілунок зрадницький Іуди

Свого учителя на смерть продав.

 

Зв’язали воїни Христові руки,

Раділи, що розбійника знайшли,

І повели його на страшні муки.

Якби ж то знали, з ким вони ішли.

 

Тяжкі страждання Господа чекали.

Ні разу крик  не вирвався з грудей,

Лиш рани кров’ю обтікали,

А Він із жалем думав про людей.

 

Ніщо любов Христову не зламало,

Коли кричали люди: «Розіпни!».

О, Боже мій, як страшно Тебе били,

А ти просив Отця: «Їх сохрани!».

 

Вінцем колючим голову зв’язали,

І хтось на плечі хрест тяжкий звалив.

Як падав, били і в лице плювали,

І на Голгофу Бога повели.

 

Голгофський хрест! Ридає вся природа.

Голгофський хрест! Здригається земля.

На цім хресті гріхи всього народу,

Невинна кров Христа Спасителя.

 

Погасло сонце, не могло дивитись,

Померкли зорі, щоб не бачить мук.

Коли Господь просив води напитись,

Йому піднесли оцет з людських рук.

 

І мовили святі вуста : «Звершилось!»

Спасіння людям всім з Христа прийшло.

Закрились очі, більше не дивились,

Лиш кров з вінця стікала на чоло.

 

Це справді Бог – сказав хтось із народу.

І від Хреста всі з жахом розійшлись.

Лиш Матір Божа і свята природа

Сльозами жалю гірко облились.

 

Чув Гефсиманський сад святу молитву…

 

Зображення розп’яття

 

Ведучий 1: Вороги не переставали ображати Ісуса на хресті. Вони кричали: «Якщо ти Цар Юдейський, спасися Сам!» Навіть один  із розбійників хулив його: «Якщо ти Христос, спаси Себе і нас». Інший же розбійник навпаки втихомирював того і говорив: « Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те засуджений. Ми засуджені справедливо, а він нічого лихого не вчинив».

 

Ведучий 2: Спаситель прийняв щире покаяння цього благорозумного розбійника і  сказав йому: « Істинно кажу тобі, сьогодні ж будеш зі Мною в Раю.»

 

Ведучий 1: « Звершилось!» - промовив Спаситель і помер.

          

Ведучий 2: Йосифові дозволили взяти тіло Христове для поховання. Він купив полотно, тобто плащаницю, прийшовши на Голгофу, з учеником зняв Христове тіло і загорнув його.

 

Ведучий 1: Тіло Христове поклали в печеру, потім привалили до дверей Гробу великий камінь. Всі розійшлися. Раптом стався великий землетрус. З небес зійшов ангел, відвалив камінь від Гробу.

 

Ведучий 2: Він був як блискавка, тому воїни, які стерегли Гріб, злякались і розбіглися. І коли жінки-мироносиці прийшли до Ісуса, ангел їм сповістив: «Чого шукаєте Живого між мертвими?  Немає Його тут, Він Воскрес. Радуйтеся!»

 

Читання віршів місцевих поетів

Воскресіння

Воскресіння — сило незборима!
Життєдайний, переможний час...
Недаремно дні весняні зримо
Обіймають радощами нас.

Де були морози й хуртовини —
Зеленіють трави запашні.
Ген далеко небо тополине
Задзвеніло кобзою мені.

Все довкруг озвалося піснями,
Пророста пагіння молоде...
І земля, щаслива до нестями,
Відкрива обійми для людей.

Чую — йде до мене воскресіння
З голубої, чистої яси...
Не біда, що я в саду осіннім —
Ще не пізно душу воскресить.
 

Сергій Рачинець

 

 

Христос воскрес

Врочистих гімнів ллються звуки
Христу — Спасителю людей,
Хто переніс нелюдські муки
Для торжества святих ідей.

І пеклу більше не під силу
Вселяти страх — саме тремтить.
Вже не лякає тінь могили
Того, хто Божий дар хранить.

Якби не славне воскресіння
Христа, що вмер, було, за нас,
Тоді б воістину від тління
Ніхто б на світі нас не спас.

Тоді була б даремна віра,
Надія наша в майбуття,
Життя було б непевним, сірим,
Не схожим навіть на життя.

Наука вся тоді Христова,
Його пророчі в ній думки
Були б не варті навіть слова
Для всіх людей на всі віки.

Та Він воскрес! Тепер правдивий
На все знаходиться одвіт.
Віднині й завжди є щасливі,
Оті, що йдуть за Ним услід.

Так, Він воскрес! Життя основа
Нам зрозуміла сущим тут.
Тепер є сенс читати Слово,
Вклонятись Господу Христу.

Співаймо всі, щоб не замовкла
Хвала Тому, Хто йшов на хрест,
Щоб звістка радісно звучала:
Христос воістину воскрес!
Сергій Рачинець

 

Воскресіння

Господнє Серце на хресті, пробите терном...
В євхаристійній Чаші — Кров Свята.
Тендітний колосочок — добрі зерна.
Над ними Білий Голуб — Дух зліта.
Жертовність і любов... Палає свічка.
І небо воскресає після гроз.
Моє солоне від сльози, прозоре личко
Тримає у Своїх руках Христос.
З Тобою я молилась в Гефсимані...
З тобою хресні муки перейшла...
А нині впав від гробу сірий камінь,
І я Тебе між мертвих не знайшла.
Воскрес із мертвих! Два тисячоліття
Горить Любов'ю на Голгофі хрест.
В сльозинці болю — Воскресенське Світло,
Над муками розп'яття — Отчий хрест.
Спасителю! Учителю мій ніжний!
Тобі хвалу молитвою воздам.
У нас є віра, камінь є наріжний.
Тож дай нам сил звести Духовний Храм!
Хай мироносиці несуть святу новину,
Хай дзвони сколихнуть блакить небес!
Христос Воскрес! В неділю Світлу Днину
Прийми ж, Вкраїно, серцем Божий жест!
 

Надія Кметюк

Ведучий 1: Радуйтеся, бо з Христовим Воскресінням оживає природа! Він живий цей світ! І одвічні в ньому турботи – город посадити аби вродило, дітей доглянути, та в люди вивести, аби не трапилося з ними ніякого лиха. Хочемо , щоб для світлої долі народжувались наші діти і щоб було кому доглянути старість. Щоб рід наш приростав мудрістю і силою.

 

Ведучий 2: Та  головне, щоб ніхто не возвеличився, не замилувався власним благополуччям: поряд завжди є ті, кому потрібно допомогти, кого треба втішити. Бо це милосердя заповідав нам Той, до кого звертаємось у хвилини відчаю і безнадії. Він чекає на зміни, то ж зміни себе на краще!

 

Читання вірша

 

Для світу закон  - то є зміни.

Міняються люди, міста.

Природа показує міни,

То дощ, а то знову зима.

 

Не можна сказати, що люди

Всуціль і недобрі і злі.

Їм вірити треба,

Усі ми у чомусь і грішні й святі.

 

У кожного свій є характер.

Одне неповторне життя.

І кожен крокує в майбутнє,

Назад не бува вороття.

 

Для світу закон -  переміни.

Міняються люди й міста.

Давайте залишим Іуду,

Давайте підем до Христа!

 

 

Ведучий 1: Усе зло світу перемагається таїною Воскресіння Христового, і під його промінням зникають страждання, хвороби і людська несправедливість. Христос наповнює Собою все. Він дарує нам упевненість в остаточній перемозі добра над злом, у вічному торжестві добра. Він надихає нас на боротьбу зі злом, насамперед, з гріхом у самих собі!

 

Ведучий 2: Хай Господь  наповнить наші душі духовною радістю, вселить в наші серця мир і злагоду, зміцнить Божественною благодаттю наші душевні і тілесні сили і благословить нас на добрі справи!