Методична розробка "Роль екологічних учнівських проектів у формуванні особистості з екологічною світоглядною свідомістю".

Підготувала:   Бондзюх  Н.Б.   викладач – методист вищої кваліфікаційної  

                                                       категорії  біології, екології,  географії

                                                       керівник групи № 11   ДНЗ  «ТВПУ ТД»

Методична  розробка  на  тему:

Роль екологічних учнівських проектів у формуванні особистості з екологічною світоглядною свідомістю.

Проект — це інноваційна фор­ма організації освітнього середо­вища, в основі якої лежить комп­лексний характер діяльності тим­часового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з навко­лишнім середовищем.

Л.Ващенко.

Проект — це форма побудови цілеспрямованої діяльності.

А.Моісеєв.

Проект — цільовий акт діяль­ності, в основу якого покладено інтереси людини.

О.Пометун.

Проект передбачає активну й мотивовану участь учнів  в про­цесі його виконання.

Вудхел.

Метод проектів вирішує такі педагогічні завдання:

•  дає учням можливість почу­ватися особистостями, дотичними до справ суспільства;

•  учні, виконуючи проекти, ви­робляють навички контактів із зовнішнім світом: спілкування з викладачами, органами місцевого самоврядування, керівниками архівів тощо;

•  розвиває творчу думку та на­вички роботи з джерелами інфор­мації, допомагає дітям, яким склад­но показати себе на уроках (реалі­зовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності);

•  метод проектів є тим середо­вищем, у якому учні набувають упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у влас­них очах;

•  досвід проектної діяльності стане в нагоді не лише в самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

З історії проектної педагогіки.

   Метод проектів виник у США як ідея побудови навчання на ак­тивній основі через доцільну діяльність учня у співвідношенні з його особистим інтересом. Над­звичайно важливо було показати корисність здобуття знань, де і як вони можуть бути використані.

Метод проектів привернув ува­гу російських педагогів початку XX ст. Пізніше, у радянський час, ідеї проектів почали залучати в навчально-виховний процес, але постановою ЦК ВКП(б)  1931 р. цей метод було засуджено і забо­ронено.

  Останнім часом у зв'язку зі ста­новленням особистісно - зорієнтованої освіти метод проектів пере­живає друге народження, ефектив­но доповнюючи інші педагогічні технології, які сприяють станов­ленню особистості школяра як суб'єкта діяльності та соціальних відносин.

Мета і завдання проектної технології.

  Слово «проект» із латинської мови означає «кинутий уперед». Це цільовий акт діяльності, в основі якого — інте­реси учня.

  Проект — це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні терміни реалізації.

  Проект може здійснювати викладач або учень як індивідуально, так і під керівництвом викладача. Цей метод полягає у розв'язанні певної проблеми, що потребує використання різноманітних ме­тодів, засобів навчання, та інтег­рування знань, умінь, навичок із багатьох галузей науки, техніки, творчості.

В основі методу проектів ле­жить проблемне навчання, зок­рема:

 проблемно-пошукове;

 проблемно-розвивальне;

 продуктивне;

 творче;

 евристичне.

  Отже, головне — розвиток піз­навальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно контролю­вати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє критичному мисленню. Метод проектів орієнтований не лише на індивідуальну діяль­ність, а й на парну, групову. Якщо це теоретична проблема, то мусить бути шлях її розв'язання, якщо практична — конкрет­ний результат.

Проектні методи за напрямами бувають:

 навчальними    (табл.);

 соціальними;

 управлінськими. 

Ознаки навчального проекту:

 практичні дії;

 суспільно значуща спрямо­ваність;

  педагогічна значущість;

 наявність можаивостей для формування навичок соціально цінної  поведінки;

 активність та самостійність;

 комплексний підхід до ви­вчення.

Розрізняють такі  типи проектів:

  дослідницькі;

  творчі;

  ігрові;

  інформаційні.

Дослідницькі  проекти потребу­ють добре обміркованої структу­ри, визначеної мети, актуаль­ності, продуманості методів, екс­периментальної обробки резуль­татів.

Структура  проекту:

  постановка мети;

  доведення її актуальності;

  визначення предмета чи об'єкта, завдань і методів;

  висування гіпотез, припу­щень щодо вирішення проблеми.

Творчі проекти не мають конк­ретної структури спільної діяльності учасників, що підпорядковується кінцевому результату, загальній логіці групи, об'єднаної інтереса­ми. Результат і форма представлен­ня: колективний колаж, вечір, свя­то, газета, фільм тощо.

В  ігрових  проектах учасники виконують визначені ролі, зумов­лені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні пер­сонажі, так і реальні особистості. Тут імітуються соціальні й ділові стосунки, які можуть ускладнюва­тися вигаданими ситуаціями.

Інформаційні проекти спрямо­вані на збирання інформації про якийсь об'єкт, явище та ознайом­лення учасників проекту із цією інформацією, її аналіз, узагаль­нення фактів. Такі проекти теж потребують добре продуманої структури, можливої корекції в ході роботи.

  За кількістю учасників проектів можна виділити три типи проектів.
- Особистісні (між двома партнерами, що знаходяться в різних школах, інших

  навчальних закладів  регіонах,  країнах).
- Парні (між парами учасників).
- Групові (між групами учасників).
  В останньому типі дуже важливо правильно з методичної точки зору організувати цю групову діяльність учасників проекту (як у групі своїх учнів, так і в об'єднаній групі учасників проекту різних шкіл, країн). Роль педагога у цьому випадку особливо велика. І нарешті, за ознакою тривалості проведення проекти різняться за такими типами.
-  Короткострокові (для вирішення невеликої проблеми або частини більш великої

   проблеми).
  Такі невеликі проекти можуть бути розроблені на декількох уроках згідно  програми одного предмета або як міждисциплінарні.
-  Середньої тривалості (від тижня до місяця).
-  Довгострокові (від місяця до кількох місяців).
  Як правило, короткострокові проекти проводяться на уроках з окремого предмету, іноді із залученням знань з іншого предмета. Що стосується проектів середньої  і довгострокової тривалості, то такі проекти (звичайні чи телекомунікаційні, внутрішні, або міжнародні) є міждисциплінарними і містять досить велику проблему або кілька взаємопов'язаних проблем, і тоді вони являють собою програми проектів. Такі проекти, як правило, проводяться в позаурочний час, хоча їх відстежувати можна і на уроках.
  Зрозуміло, на практиці частіше за все доводиться мати справу зі змішаними типами проектів, в яких є ознаки дослідних проектів і творчих, наприклад, одночасно практико-орієнтовані. Часто використовують  дослідницькі проекти. Кожен тип проекту має той чи інший вид координації, терміни виконання, етапність, кількість учасників. Тому, розробляючи той або інший проект, треба мати на увазі ознаки та характерні особливості кожного з них.
Таблиця     Структура  навчального  проекту:

   Метод проекту можна застосовувати при викладанні  практично  усіх предметів як загальноосвітньої так і професійної підготовки.

  Метод проектів я разом із своїми учнями  використовувала і впроваджувала у життя на уроках з біології і географії та  на заняттях географічного гуртка «Глобус» .  Наприклад,  з біології проект на тему «Еволюція»  був використаний  під час вивчення теми «Еволюційне вчення», проекти: «Що загрожує людству»,  «Людина і довкілля»  - у темах:  «Екологічний аспект вивчення еволюційного вчення. Людина і довкілля»,  «Біологія в галузі». Також проектні технології навчання я використовую під час проведення виховних годин, заходів та при підготовці до участі у конкурсах різних рівнів (Міжнародних, Всеукраїнських, обласних, міських).

       Разом із учнями  я проводила:

 виховні години на теми:

• «Здорова планета -  здоровий Ти!»,
• «Екологічними стежинами Тернопілля»,
• «Природно - заповідний  фонд Тернопільської області»,
• «Стежками геологічного минулого нашого краю»,
• «Ріки нашого краю»,
•  «Енергозбереження - пріоритетний напрямок енергетичної політики та підвищення енергетичної  безпеки  України  та світу»,
• «Інноваційні енергоефективні  технології  та скорочення обсягів споживання традиційних видів палива, використання альтернативних джерел енергії»,
• «Шляхи подолання екологічної кризи у світі та нашій країні».

  виховні заходи на теми:

• «Ми всі господарі природи, тож бережімо її вроду!»,
• «Душа природи чуйна і ласкава»,
• «Людино хто ти на Землі?»
• «Збережемо красу Землі для наших нащадків»,
• «Подамо руку дружби природі»,
• «Збережемо рідну Землю голубою і зеленою»,
• «Що? Де? Коли?»,
• «Захисти  життя!» 
• «Встати,  суд іде!».  

  проекти екологічного напряму на теми:   «Добро починається з Тебе!», «Енергія і середовище», «Збережемо енергію – збережемо  Планету!»,  «Моє енергетичне рішення», «Енергоефективність – найбільш велике, чисте та дешеве джерело енергії»,   «Школа майбутнього»,  «Чарівна краса Дністра», «Збережемо красу Дністра!»,  «Край чарівний – моє Тернопілля!»,  «Оцінка екологічного стану водойм Тернопільської області»,   «Дослідження динаміки  зміни якості води в озері міста Тернополя»,   «Екологічний  моніторинг  повітря  Тернопільської  області  та шляхи  його покращення»;

  участь у національному турі  міжнародних  конкурсів:  учнівських проектів з енергоефективності   «Енергія і середовище», винахідницьких та раціоналізаторських проектів, «Барви Дністра», «Samsung назустріч знанням», «Intel еко Україна»; у акціях;

  виставки на різну тематику екологічно – естетичного напряму.

   На мою думку, метод проектів дає можливість учням самостійно знаходити,  вивчати та досліджувати те чи інше питання, вирішувати будь - які проблеми  та питання у різних галузях.  При підготовці проекту на певну задану тему  до дослідження залучається якомога більша кількість учасників, а це дає змогу проявити свої знання  та здібності учням з різним рівнем підготовки.  

  У своїй роботі із учнями  я прагну досягти щоб учні зрозуміли  про необхідність почуття прекрасного, про формування здорових художніх смаків, про вміння правильно розуміти і цінувати твори мистецтва, красу і багатство рідної природи. Краще

використовувати в цих цілях можливості кожного навчального предмета, застосовуючи сучасні інтерактивні інноваційні педагогічні технології та методи. Я виходжу з необхідності розглядати природу як об'єкт високосоціальної, морально - естетичної, духовної та матеріальної цінності.

    Усі зазначені аспекти даної роботи націлені на виконання положень про  формування творчої, всебічно розвиненої особистості, завдань виховання дбайливого ставлення до природи,  виховання нової людини, гідного будівельника і патріота своєї землі.

           Література:

1. «Кожен вчитель повинен звести свій «Собор»» .  Грішин Е.О.,  в – во «Збруч», м. Тернопіль, 1992 р.
2. «Педагогічні технології».  Падалка О.С. і ін., в – во «Українська енциклопедія» ім.. М.П. Бажана, м. Київ, 1995 р.
3. Джерела з Інтернету.
4. Авторські методичні розробки, презентації та відеоролики.