Будова тварин: клітина

Тема: Будова тварин: клітини

Мета уроку: поглибити знання учнів про будову тваринної клітини; визначити ознаки відмінності тваринної клітини від клітини рослин; розвивати вміння порівнювати, узагальнювати та робити ви­сновки; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають ознаки тваринної клітини; порівнюють будову клітин тварин і рослин; розпізнають на малюнках і фотографіях клітини тварин.

Обладнання: зошит, підручник, таблиці, малюнки, схеми

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення робочого настрою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

2.1. Складання діаграми Вена.

А. Завдання для I варіанта

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні тваринам, а в правому — рослинам. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки тварин і рослин.

Б. Завдання для II варіанта

У лівому колі учні записують ознаки, притаманні тваринам, а в правому — грибам. У середній частині, яка утворена перекриванням двох кіл, учні записують спільні ознаки тварин і грибів.

2.1. «Четвертий зайвий».

Вибрати зайву тварину з переліку й пояснити свій вибір.

1. Акула, дельфін, ящірка, синій кит. (Для ящірки харак­терне наземно-повітряне середовище існування, а для всіх інших — водне.)

2. Страус, кажан, хрущ, ластівка. (Страус не здатний до польоту.)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Пригадайте, що є структурною і функціональною оди­ницею всіх живих організмів. (Клітина.)

2. На які групи поділяють організми за кількістю клітин? (Одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні.)

3. Наведіть приклади одноклітинних, колоніальних та ба­гатоклітинних організмів.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Уважне вивчення будь-якої тварини показує, що всі вони (так само як і рослини) складаються з мікроскопічних комірок орга­нізованого життя, які називають клітинами. Зазвичай розміри цих клітин не перевищують декількох мікронів (1 мкм = 10–6 м), а мембрани, які їх оточують, настільки тонкі, що побачити їх можна лише в найсильніший світловий мікроскоп. Більшість тваринних організмів складається з тисяч, а то й мільйонів клітин, які об’єднані в десятки й сотні чітко визначених типів.

Але, попри все різноманіття клітин тварин, усім їм притаманні спільні риси будови.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

V. Засвоєння нового матеріалу

1. Будова і життєдіяльність тваринної клітини

Розповідь учителя

За формою клітини тварин дуже різноманітні. Це обумовлено їхнім пристосуванням до виконання специфічних функцій у різних тканинах і органах. Форма клітин більш-менш постійна і характерна для кожного типу. Прикладом можуть слугувати епітеліальні або нервові клітини, одноклітинні тварини інфузорії. Деякі ж клітини, як, наприклад, амеба, мають мінливу форму.

Розглянемо особливості будови клітини тваринного організму.(Демонстрацыя табл.)

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що таке цитоплазма. Які функції вона виконує?

Очікувана відповідь учнів:

У цитоплазму занурені всі клітинні органели. Вона весь час перебуває в русі, завдяки чому переміщуються органели та хімічні речовини клітин. У цитоплазмі відбувається безліч хімічних реакцій внутрішньоклітинного обміну речовин.

Розповідь учителя

Ядро зазвичай займає центральну частину клітини й часто має округлу форму.

Запитання до учнів:

— Яку функцію виконувало ядро в рослинній клітині?

Очікувана відповідь учнів:

Це найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Ядро керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.

Розповідь учителя

Мітохондрії (від грец. «мітос» — нитка, «хондріон» — зернятко) — органели овальної або видовженої форми. У мітохондріях відбуваються хімічні реакції розщеплення складних хімічних речовин на простіші за участю кисню. Цей процес називають внутрішнім диханням. У результаті виділяється та запасається енергія, яка потрібна для всіх життєвих процесів. Саме тому мітохондрії називають «силовими станціями» клітини.

Ендоплазматична сітка (від грец. «ендос» — внутрішній) — це мережа канальців, порожнин, які утворені мембранами та пронизують усю клітину.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, яку функцію може виконувати ендоплазматична сітка?

Очікувана відповідь учнів:

Завдяки ендоплазматичній сітці речовини потрапляють з однієї частини клітини до іншої.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів I варіанта:

— Які особливості будови і функції апарату Гольджі?

Завдання для учнів II варіанта:

— Які особливості будови і функції лізосом?

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

Клітини тварин містять також рибосоми та клітинний центр. Рибосоми (від грец. «рибос» — потік, струмінь і «сома» — тіло) — дуже маленькі органели, які часто в клітині розташовані групами по декілька штук. За допомогою рибосом синтезуються білки.

Клітинний центр являє собою два циліндричні тільця. У рослинних клітинах клітинного центра немає. Він відіграє важливу роль під час поділу клітини.

У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді крапель і зерняток. Деякі клітини (сперматозоїди, одноклітинні тварини тощо) можуть мати органели руху.

Заповнення таблиці

2. Порівняльна характеристика будови тваринної і рослинної клітин

Учням пропонується розглянути тваринну і рослинну клітини та виявити ознаки подібності і відмінності. За результатами роботи учні, користуючись допомогою вчителя, складають опорну схему.

Складання опорної схеми

Формулювання висновку

Усі тварини мають клітинну будову. Клітина є одиницею будови, життєдіяльності, росту та розвитку організму. Тварини можуть бути одноклітинними та багатоклітинними. Клітина — складна біологічна система, до складу якої входять ядро, мембрана, цитоплазма й органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, мітохондрії, лізосоми, клітинний центр. Будова клітини залежить від функцій, які вона виконує.

VІ. Узагальнення і закріплення знань

6.1. «Закінчи речення».

1. Органела, яка бере участь у розщепленні органічних молекул,— це… (лізосома).

2. Органела, яка забезпечує клітину енергією,— це… (мітохондрія).

3. Органела, яка відіграє важливу роль під час поділу клітини,— це… (клітинний центр).

4. Органела, яка відповідає за синтез білка,— це… (рибосома).

5. Органела, яка відіграє важливу роль у синтезі та транспорті речовин,— це… (ендоплазматична сітка).

6. Органела, яка бере участь у формуванні клітинної мембрани, лізосом, а також упаковуванні речовин та виведен­ні їх з клітини,— це… (апарат Гольджі).

7. Відповідає за здійснення програми життєдіяльності тваринної клітини … (ядро).

8. Внутрішній вміст тваринної клітини називається… (цитоплазмою).

6.2. «Третій зайвий».

Вибрати «зайвий» термін з переліку та пояснити свій вибір.

1. Пластиди, ядро, апарат Гольджі.

2. Клітинний центр, клітинна стінка, плазматична мембрана.

3. Вакуолі з клітинним соком, травні вакуолі, скоротливі вакуолі.

VІІ. Підбиття підсумків уроку Учні самостійно підбивають підсумки уроку, дають визначення новим термінам, указують на ознаки подібності й від­мінності тваринної та рослинної клітини.

VІІІ. Домашнє завдання

8.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати відповідний параграф підручника